Практичне заняття №20. Белетристика Юрія Андруховича (2 год.)

Матеріал з Вікі ЦДУ
Перейти до: навігація, пошук
ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ №20
Белетристика Юрія Андруховича (нар. 1960) (2 год.)

1. Пошуковість та експериментаторство Андруховича-прозаїка. Риси художнього стилю.

2. Карнавальна модель світу в романі «Рекреації» (1992):

а) дволикість дійства (божественне і диявольське начала);

б) особливості часопростору;

в) іронічно-філософське осмислення буття митця і нації в добу «переоцінки цінностей»;

г) художні особливості: гра з текстом і читачем, містифікаторство, колажність та ін..

Завдання:

1. Ю. Андрухович убивчо охарактеризував постмодернізм в есеї «Час і Місце, або Моя остання територія», подаючи його властивості за алфавітом: «агностичний, агонізуючий, амбівалентний.., анемічно-немічний…, безплідний…, імітативний, імпотентний…, ситий.., фейлетонний…, цинічний…, яловий».

Головна ознака постмодернізму, за Ю. Андруховичем, полягає в тому, що він ніякий. Чому тоді митець пише у виразно постмодерністському стилі?

2. М. Павлишин вважає, що поява «Рекреацій» означала «кінець парадигми національної культури як засобу боротьби за виживання нації і початок парадигми національної культури як нормального відображення багатоманітності сучасного життя». Чи погоджуєтеся Ви із цим висновком? Чому?

3. На думку Л. Стефанівської, основним аспектом творчості Андруховича є саме мова. А яку рису творчого почерку митця Ви вважаєте ключовою?

Підготуйте доповідь:

• Інтертекстуальність прози Ю.Андруховича (І. Котляревський, Т. Шев¬ченко, Г. Гейне, М. Гоголь, Дж. Джойс, В. Єрофєєв, М. Булгаков, Е. Хемінгуей, Г. Гессе, Т. Вулф, Б.-І. Антонич).

• Есеїстика Ю. Андрухови¬ча («Дезорієнтація на місцевості: Спро¬би» (1999), «Моя Європа: Два есеї про найдивнішу частину світу» (2001), «Диявол ховається в сирі: Вибрані спроби 1999–2005 років» (2006)).

• Мотив диявола у «Дванадцяти обручах» Ю. Андруховича.

Література 1. Андрухович Ю. Автобіографія // Ю. Андрухович. Рекреації. – К., 1997.

2. Андрухович Ю. Для мене література – це перш за все спілкування // Березіль. – 2007. – №7–8. – С. 134–141. 3. Андрухович Ю. Рекреації: Романи. – К., 1997.

4. Баліна К. Постмодерністська естетика Юрія Андруховича // Зарубіжна література. – 2007. – №9. – С. 40–44.

5. Бербенець Л. Текст-пастиш у творчості Юрія Андруховича // Слово і час. – 2007. – №2. – С. 49–59. 6. Бойчук Б. «Перелом» Юрія Андруховича // Кур’єр Кривбасу. – 2003. – №169 (грудень).

7. Вега М. Карнавальне необароко Юрія Андруховича // Освіта. – 2005. – №12. – С. 12–13.

8. Гаврилюк Ю. У чому феномен Андруховича // День. – 2007. – 27 червня.

9. Галич А. Асоціонімний світ романів Юрія Андруховича початку ХХІ століття // Слово і час. – 2008. – №8. – С. 48–54.

10. Голобородько Я. Шоу Юрія Андруховича / Я. Голобородько. Артеґраунд. Український літературний істеблішмент: Збірка статей. – К., 2006. – С. 7–31.

11. Гундорова Т. Постмодерністська функція Андруховича з постколоніальним знаком питання // Сучасність. – 1993. — №9. – С. 79–83.

12. Запорожченко Ю. Концепт подорожі в сучасному постмодерністському тексті (Ю. Андрухович, А. Стасюк) // Слово і час. – 2009. – №7. – С. 11–18.

13. Зборовська Н. Завершальний карнавал Юрія Андруховича // Українська мова та література. – 2001. – №48. – С. 2–5.

14. Калинська Л. Синтез масового й елітарного (на матеріалі прози Ю.Андруховича) // Слово і час. – 1998. – №2. – С. 18–21. 15. Ключковська Я. На «святі воскресаючого духа» // Слово і час. – 1997. – №11–12. – С. 107–108.

16. Масенко Л. Мовна гра в літературній антропонімії роману Юрія Андруховича «Дванадцять обручів» // Урок Української. – 2007. – №6. – С. 18–21.

17. Міщук В. І прийде свято Воскресаючого Духа // Слово і час. – 1993. – №6. – С. 86–87.

18. Несисюк О. «Енеїда» І. Котляревського та «Рекреації» Ю.Андруховича як знакові твори української літератури // Укр. мова та л-ра. – 2000. – №42. – С. 1–2.

19. Осипенко С. «Я не навчу вас жити на землі...». Творчість Ю. Андруховича // Укр. мова та л-ра. – 2001. – №48. – С. 5. 20. Павлишин М. Що перетворюється в «Рекреаціях» Юрія Андруховича? // Сучасність. – 1993. – №12. – С. 115–127.

21. Перепадя В. Нові ролі Юрія Андруховича // Всесвіт. – 2003. – №7–8. – С. 170–174, 176.

22. 24. Поліщук О. Позиція персонажа в українській постмодерній прозі // Слово і час. – 2003. – №2. – С. 70–74. 23. Сулима М. Роман-учта // Слово і час. – 1993. – №10. – С. 51–54.

24.Севрук О. Урбаністичний простір у романах Юрія Андруховича // Слово і час. – 2010. – №3. – С. 70–80.

25. Харчук Р. Б. Юрій Андрухович – «Орфей хронічний» / Р.Б. Харчук. Сучасна українська проза: Постмодерний період: Навч. посіб. – К., 2008. – С. 127–153.

26. Шерех Ю. Го-Гай-Го. Про прозу Андруховича і з приводу // Сучасність. – 1996. – №10. – С. 123–129.