Перегляд вихідного коду сторінки Проект на тему моє місто чи село
Зміст
Моє містечко на карті України
Загальна інформація
Витязівка-село, центр сільської Ради, розташоване у верхів'ї річок Мертво- воду та Жолобка, за 23 км на південний захід від районного центру та за 55 км від залізничної станції Людмилівка. Населення - 1727 чоловік. Сільраді підпорядковані також населені пункти Дончине, Зоряне. Вперше під назвою Витязівка поселення зустрічається в документах 1781 року. Того року секунд-майор М. Нечай купив його у вдови Витязевої з 260 кріпаками та 3500 десятинами землі. З 1785 року село перейменували на Нечаївку, ця назва зберігалася за ним аж до 1859 року. В той час тут було 62 двори, в яких проживало 367 кріпаків.З 1865 року Витязівка одержала статус містечка3 і стала волосним центром. На 1885 рік тут мешкало 775 чоловік, налічувалося 7 підприємств, які переробляли сільськогосподарські продукти; було 7 крамниць, щотижня відбувалися базари. Розвиток капіталізму призвів до ще більшої диференціації сільського населення. 1883 року з 142 дворів 17 були безземельними, 69 мали по 2,5 десятини. У той час З куркульські господарства володіли 30-90 десятинами, 1451 десятина родючої землі належала поміщикові, 120 десятин - церкві. Безземельним і малоземельним селянам доводилося вдаватися до оренди. Напередодні першої світової війни у Витязівці мешкало 863 жителі. Селянські хати під соломою тулилися вздовж річок Мертвоводу та Жолобка. У центрі стояла дерев'яна церква, містилися крамниці й трактири. Першу медичну дільницю було відкрито тут в 1912 році, працював у ній один фельдшер. Перший запис про школу у селі Витязівці з'явився у 1869 році. Типи шкіл:
- У 1869 парафіяльна школа, у якій навчалося 63 учнів.
- У 1885 році школа стає церковнопарафіяльною. Навчання було платним. Здобували знання 47 учнів.
- У 1918 засновано двокласну земельну школу.
- У 1920 році з метою ліквідації письменності створено трудову школу (109 учнів)
- У 1927 році на базі трудової школи почала працювати семирічка.
- У 1934 році школа набула статусу середньої. 28 учителів навчали 520 учнів
- У 1977 школа набула статуск вищої, яка працює й до нині.
Таблиця "Найважливіші події на території рідного краю"
| Дата | Історична подія |
|---|---|
| 1781 | Перша назва "Витязівка" |
| 1785 | Село перейменовано на "Нечаївку" |
| 1905-1907 | Революційні події в селі |
| 1912 | Відкрито першу медичну дільницю |
| 1920 | Вигнанано білогвардійців із села |
| 1889 | Відкрита школа |
| 1935 | утворено Витязівський район, що входив до Одеської області. |
| 1938 | побудовано нове приміщення школи |
| 17 березня 1944 року | частини 68-го стрілецького корпусу 57-ї армії 3-го Українського фронту визволили Витязівку від німецько-фашистських загарбників |
| 1961 | споруджено будинок культури із залом для глядачів на 600 місць |
Воєнний період в селі
З початком першої світової війни більшість працездатних чоловіків мобілізували на фронт. Різко підвищилися ціни на хліб і худобу. Село розорювалося й зубожіло. У 1916 році 17 проц. господарств зовсім не мало посівів. 28 березня 1918 року проти окупантів повстала вся волость. Повстання було придушене, але боротьба проти загарбників продовжувалася. На початку січня 1920 року білогвардійців було вигнано з Витязівки. Після закінчення громадянської війни партійні та громадські організації основну увагу зосередили на відбудові сільського господарства. Поступово відновлювалися довоєнні посівні площі. Велику роботу щодо забезпечення бідняцьких господарств і червоноармійських сімей насінням провели Рада робітничих, селянських і червоноармійських депутатів (вибори до неї пройшли влітку 1920 року) та комітет взаємодопомоги, створений у березні 1923 року. Очолив його комуніст І. М. Куценко, нагороджений того ж року за активну роботу Почесною грамотою ЦКНС. Трудящі села доклали багато зусиль, щоб внести свій вклад у фонд допомоги голодуючому населенню Поволжя. Восени 1921 та весною 1922 року вони брали активну участь у двотижневиках допомоги голодуючим.Більшість чоловіків Витязівки з перших же днів Великої Вітчизняної війни пішли на захист Батьківщини. В липні 1941 року під керівництвом комуністів і депутатів сільської Ради почалася евакуація колгоспного майна в тил країни. 6 серпня село захопили гітлерівці. Радянські патріоти піднімалися на боротьбу з ворогом.Жителі Витязівки пишаються своїми земляками. Герої Радянського Союзу :
- І.С. Індик
- Д.М. Осадчий
Індик був у складі групи моряків-десантників, яка в ніч проти 26 березня 1944 року під командуванням старшого лейтенанта К. Ф. Ольшанського висадилася в Миколаївському порту. Відбиваючи запеклі атаки ворога, сміливці до підходу радянських військ дві доби утримували захоплений плацдарм. З 68 десантників живими лишились тільки дванадцять. У тому бою загинув і старшина 2-ї статті І. С. Індик. Учасникам десанту 20 квітня 1945 року присвоєно звання Героя Рядянського Союзу. 17 березня 1944 року частини 68-го стрілецького корпусу 57-ї армії 3-го Українського фронту визволили Витязівку від німецько-фашистських загарбників.
Відомості про сільські споруди
У Витязівській середній школі навчається до 500 учнів. Тут працюють 46 учителів та вихователів. На сьогоднішній день в школі працюють 16 вчителів та навчається120 дітей. У дитячій, шкільній та зональній бібліотеках понад 41 тис. книг. Послугами бібліотек користується багато читачів. Багато жителів села мають власні бібліотеки. 1961 року споруджено будинок культури із залом для глядачів на 600 місць.
Ресурси
[анкета]
