Місто моєї мрії

Місто моєї мрії

Дуба́й (араб. دبيّ‎, duːˈbaɪ) — один з еміратів в складі ОАЕ. Столиця емірату — місто Дубай. Емірат з його столицею є великим торговим, фінансовим, туристичним центром на Близькому Сході. Дубай розташований на узбережжі Перської затоки в Об'єднаних Арабських Еміратах і приблизно на рівні моря (16 м). На півдні і південному заході межує з еміратом Абу-Дабі, на півночі і сході з еміратом Шарджа і Султанатом Оман на південному сході. Хатта, незначний ексклав емірату, оточений з трьох боків Оманом і еміратами Аджман (на заході) та Рас-Аль-Хайма (на півночі). Води Перської затоки омивають межі емірату із заходу, протяжність побережжя — 72 км. Дубай розташований на 25.2697° пн. ш. 55.3095° сх. д. і займає площу в 4 110 км², яка показує суттєве розширення від свого первісного розміру в 3 900 км² за рахунок меліорації земель морського дна.

Дубай розташований безпосередньо в Аравійській пустелі. Тим не менш, топографія Дубая значно відрізняється від південної частини ОАЕ в тому, що більша частина пейзажу Дубая складена піщаною пустелею, в той час як у більшій частині південних регіонів країни домінують гравійні пустелі[2]. Пісок складається в основному з подрібнених мушель і коралів і є добрим, чистим і білим. Схід емірату, прибережні рівнини, вкриті кіркою солі, відомої як сабха (англ. sabkha), простягаються з півночі на південь рядами дюн. Далі на схід, дюни стають більшими і забарвлюються в червоний колір, через високий вміст оксиду заліза.

лоска піщана пустеля змінюється Західними горами Хаджар, які проходять уздовж кордону Дубая з Оманом та Хатта. Західний масив Хаджар має посушливий, зазубрений і розбитий ущелинами краєвид, чиї гори в деяких місцях піднімаються на висоти до 1 300 метрів. У Дубаї немає природних річок або оазисів, однак, Дубай має природну бухту, Дубай-Крік (англ. Dubai Creek), яку було поглиблено, щоб зробити її достатньо глибокою для проходу великих суден. У Дубаї також знаходяться декілька ущелин і водних джерел, яких зосереджені у Західних Аль-Хаджарських горах. Безмежні піщані дюни охоплюють більшу частину південного Дубая, і в кінцевому підсумку переходять в пустелю відому як Руб-ель-Халі. Сейсмічно, Дубай знаходиться в дуже стабільній зоні — найближча сейсмічна лінія розлому, розлом Загрос, знаходиться за 200 км за територією ОАЕ і навряд має який-небудь сейсмічний вплив на Дубай.Експерти також прогнозують, що можливість цунамі в регіоні мінімальна, тому що води Перської затоки не достатньо глибокі, щоб там могли утворитися цунамі.

В піщаних пустелях, що оточують місто, іноді ростуть дикі трави і зрідка фінікові пальми. Пустельні гіацинти ростуть на сабха, що простягається на схід від міста, в той час як акація і ґхаф (англ. Prosopis cineraria) ростуть в плоских рівнинах в безпосередній близькості від західних Аль-Хаджарських гір. Кілька місцевих дерев, таких як фінікова пальма і нім, а також імпортовані дерева, такі як евкаліпти, ростуть у природних парках Дубая.

Вихляї (англ. Chlamydotis undulata), смугасті гієни, каракали, пустельні лисиці, соколи та арабські орикси часто зустрічаються в пустелі Дубая.

Дубай знаходиться на шляху міграції між Європою, Азією і Африкою, тож більше 320 видів перелітних птахів проходять через емірат навесні і восени.

Води Дубая є домом для більш ніж 300 видів риб. Типовий морського життя біля узбережжя Дубаю включає в себе тропічних риб, медуз, корали, дюгонів, дельфінів, китів і акул. Різні види черепах також водяться в цьому районі, включаючи черепаху Бісса та Зелену черепаху, які є зникаючими видами

Історія

Вже в стародавніх релігійних писаннях арабського світу Дубай згадувався як велике торгове місто. У перші дні з моменту її створення, Дубай був постійно в протиріччях з Абу-Дабі. У 1947 році прикордонна суперечка між Дубаєм і Абу-Дабі в північному секторі їх спільного кордону, переросла у війну. Арбітраж під проводом Британії створив буферний кордон на південний схід від узбережжя в Рас Хасіан, що призвело до тимчасового припинення військових дій.

Електрифікація, телефонний зв'язок і аеропорт були створені в Дубаї в 1950-ті роки, коли британці перенесли сюди свої місцеві адміністративні офіси з Шарджі. Після довгих років досліджень, в Абу-Дабі знайшли нафту, а у Дубаї в 1971 році також виявили її поклади, хоча і в набагато менших кількостях, після чого місту надавалися пільги для міжнародних нафтових компаній. Відкриття нафти призвело до масового припливу іноземних робітників, в основному індійців і пакистанців. Між 1968 і 1975 роками населення регіону зросло більш ніж на 300 %.

2 грудня 1971 Дубай, разом з Абу-Дабі і п'ятьма іншими еміратами утворили Об'єднані Арабські Емірати на території, що колись була підконтрольною, Великій Британії — на лівому березі Перської затоки. У 1973 році Дубай приєднався до інших еміратів з їх валютною системою і грошовою одиницею: Дірхам. У 1970-х роках, Дубай продовжує рости за рахунок надходжень від нафти і торгівлі. Емірат, як і місто піддавалися значному припливу іммігрантів та біженців від громадянської війни в Лівані. Прикордонні суперечки між Еміратами тривали навіть після формування ОАЕ і тільки в 1979 році формально був досягнутий компроміс, який закінчив військові дії. У 1979 році на території емірату була створена найбільа в історії людства штучна гавань Джебель-Алі. Велика частина вантажно-розвантажувальних площ порту була призначена для контейнерних перевезень. У 1970-ті роки на цій величезній території, площею 40 км² на південь і схід від порту, працювали лише 4 компанії з незначною кількістю вантажних кранів. Правляча в Дубаї сім'я аль-Мактум доклала чималих зусиль для залучення в Джебель-Алі великих торгових фірм і компаній — у тому числі шляхом створення на території порту «зони вільної торгівлі» — Jebel Ali Free Zone (JAFZ).

Війна в Перській затоці в 1990 році справила величезний вплив на місто. Інвестори забрали величезну кількість грошей з дубайських банків у зв'язку з невизначеною політичною обстановкою в регіоні. Пізніше, в 1990-ті роки, багато іноземних торгових організацій (спочатку з Кувейту, в ході війни в Перській затоці, згодом з Бахрейна, під час шиїтських безладів) перевезла свій бізнес в Дубаї.

Назва емірату перекладається з арабської як «сарана, що вилупилася з личинки». З 1830 року і дотепер правителями Дубай є члени родини Аль-Мактум.

Важлива подія	Рік	Наслідки
Бурдж-Халіфа	2006 р.	найвищий хмарочос у світі, розміщений у місті Дубай, Об'єднані Арабські Емірати. На сьогодні він є найвищою спорудою планети. Хмарочос сягає 828 метрів і складається з 162 поверхів. Вартість спорудження — 4,1 млрд доларів США
Бурдж-эль-Араб	12 бер. 2007.	— розкішний готель в Дубаї, ОАЕ. Висота 60-поверхового готелю становить 321 метр, він був найвищим готелем у світі
Мечеть шейха Заїда	ноября 2004 года,	мечеть в Абу-Дабі, що є найбільшою мечеттю в Об'єднаних Арабських Еміратах (ОАЕ) і шостою за величиною в світі. Вона названа на честь шейха Заїда бен Султана Аль Нахайяна, засновника і першого президента ОАЕ, який там і похований.
Atlantis The Palm, Dubai	9 июня 2013	Штучні озера, що займають загальну площу 7874 кв м і канали, прикрашені темним кахлем, оточують мечеть, тоді як двір мечеті площею 17000 кв м прикрашений кольоровою мозаїкою. Басейни відображають мальовничий вид мечеті, який стає ще більш прекрасним в нічний час.

Кількість корінних жителів в Дубаї становить близько 15%. Майновий стан практично всіх з них становить кілька мільйонів або навіть мільярдів. Держава дбає саме про цю етнічну складову підтримуючи їзх уже з народження. Соціальна опіка держави починається від медичних закладів й навіть житловою компенсацією, приміром: у найбіднішого корінного жителя Дубая є вілла з будиночком для прислуги і просторим гаражем. Причому якщо з яких-небудь причин громадянин ОАЕ не може самостійно купити житло, держава надає йому безкоштовно. До того ж, кожна молода арабська сім'я після 3 років шлюбу отримує від уряду ОАЕ будинок або грошову компенсацію в розмірі 115 тисяч доларів. Навіть послуги прислуги, а це водій, няня, садівник і доморобітниця, також оплачує держава. Відтак місцеві жителі Дубаю або працюють в державних структурах, або перебувають на керівних посадах у великих організаціях, або ж зовсім не працюють.

За останнє століття склалося так, що найбільше в Дубаї іммігрантів - майже 85% від загальної кількості населення міста. В основному це вихідці з Китаю, Філіппін, Індії, Пакистану, Бангладеш, держав Центральної та Східної Африки. В колі емігрантів сформувалася своя етнічна сегментація — кожній галузі економіки чи послуг переважають працівники певної нації: пакистанці та індуси здебільшого працюють таксистами, будівельниками або базовим персоналом в офісах; в домашньою прислугу найчастіше обирають філіпінців. Державною мовою в еміраті Дубай є арабська. Але цей аравійський дціалект арабської мови все частіше стає маловживаним, оскільки ним володіють лише 15% корінних дубайців, які не завше вже ним послуговуються і навіть у побуті.

Проте в Дубаї та інших великих містах абсолютна більшість, особливо молоде покоління, говорить англійською. Практично всі написи в туристичних центрах ОАЕ: назви, дорожні та інші покажчики, меню в ресторанах та інше продубльовані англійською мовою.

В результаті значної імміграції (особливо їх компактного проживання та державної політики сегрегації), приїжджі поселенці можуть тривалий час перебувати в комфортному національному середовищі. Відтак в еміраті поширені й інші мови: урду, хінді, перська, бенгальська, пенджабська, пуштунська, малайська, тамільська, телугу, балучі, тагалоги та китайці. Державною мовою в еміраті Дубай є арабська. Але цей аравійський дціалект арабської мови все частіше стає маловживаним, оскільки ним володіють лише 15% корінних дубайців, які не завше вже ним послуговуються і навіть у побуті.

Проте в Дубаї та інших великих містах абсолютна більшість, особливо молоде покоління, говорить англійською. Практично всі написи в туристичних центрах ОАЕ: назви, дорожні та інші покажчики, меню в ресторанах та інше продубльовані англійською мовою.

В результаті значної імміграції (особливо їх компактного проживання та державної політики сегрегації), приїжджі поселенці можуть тривалий час перебувати в комфортному національному середовищі. Відтак в еміраті поширені й інші мови: урду, хінді, перська, бенгальська, пенджабська, пуштунська, малайська, тамільська, телугу, балучі, тагалоги та китайці. [Державною мовою в еміраті Дубай є арабська. Але цей аравійський дціалект арабської мови все частіше стає маловживаним, оскільки ним володіють лише 15% корінних дубайців, які не завше вже ним послуговуються і навіть у побуті.

Проте в Дубаї та інших великих містах абсолютна більшість, особливо молоде покоління, говорить англійською. Практично всі написи в туристичних центрах ОАЕ: назви, дорожні та інші покажчики, меню в ресторанах та інше продубльовані англійською мовою.

В результаті значної імміграції (особливо їх компактного проживання та державної політики сегрегації), приїжджі поселенці можуть тривалий час перебувати в комфортному національному середовищі. Відтак в еміраті поширені й інші мови: урду, хінді, перська, бенгальська, пенджабська, пуштунська, малайська, тамільська, телугу, балучі, тагалоги та китайці.

Ресурси :

• Посилання на власний фотоальбом у Google Диск[1]
• Посилання на опитування [2]
• Посилання на власний блог [3]
• Посилання на власну презентацію [4]
• https://uk.wikipedia.org/wiki/Дубай_(емірат)