Міжнародне публічне право
«МІЖНАРОДНЕ ПУБЛІЧНЕ ПАВО»
Мета та завдання навчальної дисципліни
Метою вивчення курсу є ознайомлення з особливостями міжнародного права як специфічної галузі права; з нормами міжнародно-правового регулювання відносин між державами як провідними суб’єктами та відносин, що стосуються діяльності міжнародних організацій.
Завдання: опанування універсальними правовими актами щодо права міжнародних договорів, правонаступництва держав, питань визнання новоутворених суб»єктів, права народів та націй, що борються за свої права, положень щодо захисту прав людини, міжнародного гуманітарного права і міжнародного кримінального права. У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен
знати:
основні компоненти міждержавної системи; джерела міжнародного публічного права; основні принципи міжнародного публічного права; особливості співвідношення міжнародного і національного права; загальну характеристику суб’єктів міжнародного публічного права.
вміти:
користуватися міжнародно-правовими джерелами; застосовувати положення міжнародних договорів; тлумачити норми міжнародних договорів України з метою розв’язання спірних правових ситуацій, що виникають у процесі міжнародного спілкування; характеризувати національне законодавство відповідно до міжнародного права. Мати уявлення про основні тенденції розвитку сучасного міжнародного права.
3. Програма навчальної дисципліни
Змістовий модуль 1. Загальні засади міжнародного публічного права
Тема 1. Теоретико-правові засади міжнародного публічного права
Проблема визначення терміну міжнародне право. Предмет, об'єкт і суб’єкти міжнародного права. Основні принципи як ядро сучасного міжнародного права. Поняття і класифікація принципів міжнародного права. Міжнародно-правове регулювання основних принципів міжнародного права. Декларація про принципи міжнародного права, що стосуються дружніх відносин і співробітництва між державами відповідно до статуту ООН 1970 р. Заключний акт Наради з безпеки та співробітництва в Європі 1975 р.
Принцип суверенної рівності держав. Принцип незастосування сили або погрози силою. Принцип територіальної цілісності держав. Принцип непорушності (недоторканності) державних кордонів. Принцип мирного вирішення міжнародних спорів. Принцип невтручання у внутрішні справи. Принцип поваги прав людини. Принцип рівноправності та самовизначення народів і націй. Принцип міжнародного співробітництва. Принцип сумлінного виконання міжнародних зобов'язань. Дотримання Україною принципів сучасного міжнародного права. Поняття та види джерел міжнародного права. Міжнародний договір. Міжнародний звичай. Взаємозв’язок звичайних і договірних норм. Допоміжні джерела міжнародного права. Функції міжнародного права. Основні риси сучасного міжнародного права. Особливості міжнародного права як окремої правової системи. Система і структура сучасного міжнародного права. Галузі, інститути й норми міжнародного права.
Основні етапи розвитку міжнародного права. Перший етап – стародавні часи. Другий етап – від падіння Римської імперії до Вестфальського миру 1648 р. Третій етап – від Вестфальського миру 1648 р. до першої Гаазької конференції миру. Четвертий етап – від Гаазьких конференцій до формування сучасного міжнародного права. Співвідношення міжнародного публічного права і міжнародного приватного права. Поняття і структура норми міжнародного права. Види та ієрархія міжнародно-правових норм. Кодифікація норм міжнародного права. Поняття та форми реалізації норм права. Конвенційний, інституційний, нормативний, внутрішньодержавний, організаційно-правовий механізми реалізації норм міжнародного права. Основні концепції співвідношення міжнародного і національного (внутрішнього) права. Моністична і дуалістична теорії співвідношення міжнародного і національного (внутрішнього) права. Взаємовплив міжнародного і внутрішньодержавного права. Законодавство України про співвідношення міжнародного й внутрішньодержавного права. Імплементація. Трансформація, рецепція, відсилання.
Тема 2. Суб’єкти міжнародного права
Поняття суб’єкта міжнародного права та міжнародної правосуб’єктності. Види міжнародної правосуб’єктності. Класифікація суб’єктів міжнародного права.Міжнародна правосуб’єктність держави. Співвідношення територіального устрою держави та міжнародної правосуб’єктності. Україна як суб’єкт міжнародного права. Міжнародна правосуб’єктність націй і народів, які борються за незалежність. Державоподібні утворення - суб’єкти міжнародного права. Правосуб’єктність міжнародних організацій. Індивіди як суб’єкти міжнародного права.
Тема 3. Визнання і правонаступництво у міжнародному праві Визнання держав у сучасному міжнародному праві, його юридичне значення. Форми та види визнання. Способи визнання. Визнання нових держав та урядів, воюючої сторони. Правонаступництво суб’єктів міжнародного права. Види і підстави правонаступництва. Міжнародно-правове регулювання правонаступництва. Правонаступництво держав щодо міжнародних договорів, державної власності, державних архівів і державних боргів. Правонаступництво України в зв'язку з припиненням існування СРСР. Законодавство України з питань правонаступництва.
Тема 4. Міжнародно-правова відповідальність і санкції Поняття міжнародно-правової відповідальності. Підстави міжнародно-правової відповідальності. Класифікація міжнародних правопорушень. Міжнародні фінансові злочини. Міжнародний тероризм. Міжнародні делікти. Міжнародні злочини. Обставини, що виключають відповідальність держав. Види і форми міжнародної відповідальності держав. Матеріальна та нематеріальна відповідальність. Ресторація, сатисфакція. Репарація, реституція, субституція. Санкції та контрзаходи. Міжнародна кримінальна відповідальність. Міжнародні військові трибунали. Юрисдикція Міжнародного карного суду ООН. Колективна відповідальність організацій за міжнародним правом.
Тема 5. Право міжнародних договорів
Поняття права міжнародних договорів. Поняття міжнародної угоди. Класифікація міжнародних договорів. Кодифікація права міжнародних договорів. Віденська конвенція про право міжнародних договорів 1969р. Законодавство України про міжнародні договори.
Структура міжнародного договору. Стадії укладання міжнародного договору. Повноваження. Договірна ініціатива. Аутентичність та парафування тексту договору. Застереження. Укладання договору. Додатки. Правки до договору. Ратифікація, прийняття, схвалення, приєднання до договору. Депозитарій. Промульгація договору. Дія та недійсність міжнародного договору. Принцип pacta sunt servanta. Термін дії договорів. Пролонгація. Тлумачення міжнародних договорів. Припинення дії міжнародних договорів. Юридичні підстави припинення. Закінчення терміну. Денонсація договору. Перегляд договору. Анулювання договору.
Змістовий модуль 2. Окремі інститути міжнародного публічного права
Тема 6. Право міжнародних організацій і конференцій Поняття права міжнародних організацій. Історія розвитку міжнародних організацій. Сучасна система міжнародних організацій. Поняття та ознаки міжнародної організації. Організаційна структура. Права, обов’язки та функції міжнародної організації. Правосуб’єктність міжнародних організацій. Організація Об’єднаних Націй. Статут ООН. Історія створення. Система органів ООН. Генеральна Асамблея. Рада Безпеки. Економічна та Соціальна Рада. Міжнародний Суд. Секретаріат. Спеціалізовані установи ООН. Членство в ООН. Участь України в ООН. Регіональні організації. Європейський Союз. Рада Європи. Організація Північно-Атлантичного Договору (НАТО). Організація з Безпеки та Співробітництва в Європі. Організація Чорноморського Економічного Співробітництва. Співдружність незалежних держав. Участь України в регіональних організаціях. Міжнародні конференції та їх роль у міждержавних віносинах.
Тема 7. Територія у міжнародному праві Поняття території у міжнародному праві. Класифікація територій. Державна територія. Територія зі змішаним режимом. Міжнародна територія загального користування. Космічний простір. Правові режими Арктики, Антарктики. Юрисдикція держави над своєю територією. Територіальне верховенство. Склад державної території: сухопутна, водна, повітряна території та надра. Правові підстави та способи зміни державної території. Цессія, плебісцит, референдум, ад’юдикація. Неправомірні способи зміни території: анексія, дебеляція. Поняття і види державних кордонів, їх делімітація та демаркація. Державні кордони України. Тема 8. Міжнародне право з прав людини
Поняття та історія міжнародного гуманітарного права. Міжнародна система захисту прав людини. Міжнародно-правові акти з прав людини та міжнародно-правові органи контролю за дотриманням і захистом прав людини. Статут ООН 1945 р. Загальна Декларація прав людини 1948 р. Міжнародні акти про права людини і законодавство України.
Механізми захисту прав людини в рамках ООН (ГА, ЕКОСОР, Комісія з прав людини, Підкомісія з попередження дискримінації і захисту меншин, Комітет з прав людини, Комітет з ліквідації расової дискримінації, Комітет з економічних, соціальних і культурних прав, Комітет з ліквідації дискримінації щодо жінок, Комітет проти катувань, Верховний комісар ООН з прав людини). Механізми захисту прав людини в рамках Ради Європи. Європейський суд з прав людини. Американська система захисту прав людини. Африканська система захисту прав людини.
Громадянство, його значення для міжнародного права. Подвійне громадянство і безгромадянство. Правовий статус іноземців та біженців. Право притулку. Захист прав національних меншин у міжнародному праві. Права корінних народів за міжнародним правом. Роль міжнародного кримінального права у захисті прав людини. Міжнародні трибунали.
Тема 9. Дипломатичне і консульське право
Поняття права зовнішніх зносин. Джерела дипломатичного і консульського права. Внутрішньодержавні і закордонні органи зовнішніх зносин. Дипломатичні представництва в іноземних державах. Ранги і класи дипломатичних представників. Структура дипломатичного персоналу. Дипломатичний корпус. Основні функції, привілеї та імунітети дипломатичного представництва. Початок та закінчення місії. Агреман. Вірчі грамоти. Персона non grata. Консульські представництва. Інститут консульства. Функції консулів. Види консульських представництв. Консульський апарат. Класи представників консульських установ. Екзекватура. Представництво держави при міжнародній організації. Торгівельні представництва. Функції торгівельних представництв за кордоном. Спеціальні місії.
Тема 10. Міжнародне морське право Поняття міжнародного морського права, його кодифікація. Внутрішні морські води, їх правовий режим. Територіальні води, прилегла зона, відкрите море. Континентальний шельф, міжнародний район морського дна, виняткова економічна зона. Міжнародні ріки, протоки і канали. Багатонаціональні, міжнародні, прикордонні ріки. Каботаж. Міжнародно-правовий режим судноплавства. Конвенція ООН з морського права 1982 р. Водний кодекс України. Закон України «Про виключну економічну зону».
Тема 11. Міжнародне космічне і повітряне право Поняття і джерела міжнародного повітряного права. Міжнародні польоти, польоти над державною територією. Правове регулювання міжнародних повітряних сполучень. Комерційні права у міжнародних повітряних сполученнях. Поняття і джерела міжнародного космічного права. Міжнародно-правовий режим космічного простору та небесних тіл. Регламентація діяльності держав з вивчення та використання космічного простору і небесних тіл. Правовий режим космічних об’єктів. Космічні екіпажі. Міжнародні космічні організації. Недержавна космічна діяльність.
Тема 12. Право міжнародної безпеки Поняття права міжнародної безпеки. Джерела права міжнародної безпеки. Функції права міжнародної безпеки. Об’єкти права міжнародної безпеки. Предмет права міжнародної безпеки. Загрози сучасній системі міжнародної безпеки. Універсальна система міжнародної колективної безпеки. Регіональні системи колективної безпеки. Міжнародні організації та національні служди, які забезпечують мир і безпеку. НАТО. ОБСЄ. СНД. ГУАМ Поняття мирних засобів вирішення міжнародних спорів. Міжнародний спір, ситуація, конфлікт, зіткнення. Становлення та розвиток принципу вирішення міжнародних спорів. Види мирних засобів вирішення міжнародних спорів. Переговри, добрі послуги, консультації, посередництво, міжнародна погоджувальна і слідча процедури, міжнародна судова процедура. Арбітраж, третейський розгляд. Процедури мирного вирішення спорів розроблено рядом міжнародно-правових актів. І-ша Гаазька конвенція про мирне вирішення міжнародних спорів від 5(18) жовтня 1907 p., Загальний акт про мирне вирішення міжнародних спорів від 28 вересня 1928 р. з поправками, які внесено Генеральною Асамблею ООН 28 квітня 1949 р., Манільська декларація про мирне вирішення міжнародних спорів, яку прийнято в рамках ООН 15 листопада 1982 р., Декларація Організації Об'єднаних Націй від 5 грудня 1988 р. про запобігання й усунення спорів і ситуацій, які можуть загрожувати міжнародному миру і безпеці. Довідник ООН з мирного розв'язування спорів між державами, рекомендований до опублікування сесією Спеціального комітету зі Статуту ООН і посилення ролі цієї організації, з 1991 р. Розв'язання спорів у міжнародних організаціях. Роль ООН у сфері мирного вирішення спорів. ОБСЄ і мирне вирішення спорів. Інші міжнародні організації у сфері мирного вирішення спорів. Міжнародний Суд ООН. Міжнародний арбітраж (третейський суд). Посередницькі ініціативи України у врегулюванні конфліктів. Конституція України і мирне вирішення спорів. Інституції, що забезпечують мирне вирішення спорів.
Тема 13. Міжнародне право в період збройних конфліктів Міжнародне право в період збройних конфліктів — галузь міжнародного права. Види збройних конфліктів. Принципи міжнародного гуманітарного права. Суб’єкти міжнародного гуманітарного права. «Право Гааги». «Право Женеви». Початок війни і його правові наслідки. Театр війни. Учасники збройних конфліктів. Обмеження засобів і методів ведення війни. Ведення морської війни. Режим воєнного полону. Режим воєнної окупації. Захист цивільних об’єктів і культурних цінностей під час збройних конфліктів. Закінчення війни і її міжнародно-правові наслідки. Нейтралітет у війні
Тема 14. Міжнародне кримінальне право. Поняття і джерела міжнародного кримінального права. Міжнародно-правове забезпечення боротьби зі злочинністю. Напрями боротьби зі злочинністю, яка має транснаціональний характер. Основні форми міжнародного співробітництва держав у боротьбі зі злочинністю. Міжнародна організація кримінальної поліції (Інтерпол). Правова допомога у кримінальних, цивільних, інших справах. Екстрадиція злочинців. Роль України в міжнародних організаціях в напряму боротьби зі злочинністю.
Тема 15. Міжнародне екологічне право
Поняття міжнародного екологічного права (міжнародного права навколишнього середовища). Предмет та об’єкти міжнародного екологічного права. Джерела міжнародного екологічного права. Принципи міжнародного екологічного права. Міжнародно-правова охорона повітря. Міжнародно-правова охорона рослинного світу. Міжнародно-правова охорона тваринного світу. Міжнародно-правова охорона Світового океану. Конвенція ООН з морського права 1982 р. Віденська конвенція про охорону озонового шару 1985 р. Рамкова конвенція про зміну клімату 1992 р. Всесвітня стратегія охорони природи МСОП 1980 р. "Декларація Ріо" 1992 р. ЛАНДШАФТ. Конвенція про захист фауни та флори в Європі 1979 р. Міжнародні природоохоронні організації. ЮНЕП. МСОП. Європейське агентство з питань навколишнього середовища, Європейська мережа інформації і спостереження за навколишнім середовищем. Основні напрями і пріоритети міжнародного співробітництва України в екологічній сфері.
Міжнародно-правовий режим Антарктики.
Тема 16. Міжнародне економічне право Поняття та особливості міжнародного економічного права. Сучасні доктрини міжнародного економічного права. Об'єкти і предмет міжнародного економічного права. Джерела міжнародного економічного права. Міжнародні економічні договори. Принципи міжнародного економічного права. Суб'єкти міжнародного економічного права. Примусові заходи в міжнародних економічних відносинах. Договірно-правовий та інституційний механізми міжнародних економічних відносин. Новий міжнародний економічний порядок і система міжнародної економічної безпеки. Міжнародні економічні організації. Головні багатосторонні угоди в галузі міжнародних економічних відносин. ГАТТ/СОТ. Світова організація торгівлі. Врегулювання міжнародних економічних спорів. Міжнародні економічні організації в системі ООН. Регіональні міжнародні економічні організації.
Тема 17. Міжнародне атомне право Поняття міжнародного атомного права. Предмет міжнародного атомного права. Об’єкти міжнародного атомного права. Джерела міжнародного атомного права. Суб’єкти міжнародного атомного права. Функції міжнародного атомного права. Атомна енергія, джерела іонізуючого випромінювання. Забезпечення ядерної та радіаційної безпеки. Поводження з радіоактивними відходами, їх транспортування. Використання ядерних джерел енергії у космічному просторі. Фізичний захист ядерих об'єктів (установок), матеріалів і технологій. Охорона довкілля від радіоактивного забруднення,. Відшкодування ядерної шкоди. Дослідження і використання ядерної енергії. Досягнень науки і техніки в мирних цілях, в інтересах і на благо всіх країн і народів.
Міжнародне співробітнищтю у сфері ядерної діяльності. Міжнародні організації, які забезпечують співпрацю держав з питань атомної енергії. Розробка механізму міжнародного співробітництва у сфері ядерної діяльності і різноманітних організаційно-правових форм її координації та кооперування як головні завдання міжнародного атомного права.МАГАТЕ і режим нерозповсюдження ядерної зброї
4. Структура навчальної дисципліни
Назви розділів/змістових модулів і тем Кількість годин денна форма заочна форма Усього у тому числі Усього у тому числі л п лаб інд. Консульт. СРС л п лаб. інд. Консультації СРС 1 2 3 4 5 6 7 7 8 9 10 1 12 13 14 Блок/модуль 1 Змістовий модуль 1. Загальні засади міжнародного публічного права Тема 1. Теоретико-правові засади міжнародного публічного права. 2 2 - - - - - Тема 2. Суб'єкти міжнародного публічного права 2 - 2 - - - - Тема 3. Визнання і правонаступництво у міжнародному праві. 7 2 - - - 5 Тема 4. Міжнародно-правова відповідальність і санкції 2 - 2 - - - - Тема 5. Право міжнародних договорів 2 - 2 - - - - Разом за змістовим модулем 1. 15 4 6 - - 5 Змістовий модуль 2. Окремі інститути міжнародного публічного права Тема 6. Право міжнародних організацій і конференцій 7 2 - - - - 5 Тема 7. Територія у міжнародному праві. 2 - 2 - - - - Тема 8. Міжнародне право з прав людини. 2 - 2 - - - - Тема 9. Дипломатичне і консульське право. (Право зовнішніх зносин). 9 4 - - - - 5 Тема 10. Міжнародне морське право. 3 - 1 - - - 2 Тема 11. Міжнародне космічне і повітряне право. 4 - 1 - - - 3
Тема 12. Право міжнародної безпеки.
Мирні засоби вирішення міжнародних спорів. 14 4 - - - - 10 Тема 13. Міжнародне право у період збройних конфліктів. 16 6 - - - - 10 Тема 14. Міжнародне кримінальне право. Співробітництво держав у боротьбі зі злочинністю 2 - 2 - - - - Тема 15. Міжнародне екологічне право. 2 - 2 - - - - Тема 16. Міжнародне економічне право. 15 - - - - - 15
Тема 17. Міжнародне атомне право. 17 - - - - - 17
Разом за розділом/ змістовим модулем2 93 16 10 - - 67 Усього годин 108 20 16 - - 72 Блок/модуль 2 ІНДЗ - - - - - - Усього годин 2
5. Теми семінарських занять
№ з/п Назва теми Кількість Годин Денна Заочна 1 Змістовний модуль І.Загальні засади міжнародного публічного права. Тема 2. Суб’єкти сучасного міжнародного права 2 2 Тема 4. Міжнародно-правова відповідальність і санкції 2 3. Тема 5. Право міжнародних договорів 2 4. Змістовий модуль 2. Окремі інститути міжнародного публічного права Тема 7. Територія у міжнародному публічному праві (2 год.) 2 5 Тема 8. Міжнародне право з прав людини 2 6. Тема 10, 11. Міжнародне морське право. Міжнародне космічне і повітряне право 2 7. Тема 14. Міжнародне кримінальне право. Співробітництво держав у боротьбі зі злочинністю 2 8. Тема 16. Міжнародне екологічне право. 2
6. Теми практичних занять (навчальним планом не передбачено)
№
з/п Назва теми Кількість
годин
1
2
...
7. Теми лабораторних занять (навчальним планом не передбачено)
№
з/п Назва теми Кількість
годин
1
2
...
8. Самостійна робота
№ з/п Назва теми Кількість годин 1 ДJ усіх тем лекційного курсу скласти термінологічний словничок у обсязі до 20 термінів по кожній темі. 25 2 До лекційним тем скласти задачі. 25 3. Тема 16. Міжнародне економічне право 15 4. Тема 17. Міжнародне атомне право 17
Разом 72
9. Індивідуальні завдання (навчальним планом не передбачені)
10. Методи навчання
Лекції, семінарські заняття, самостійна робота.
11. Методи контролю
Оцінювання здійснюється за допомогою середньозваженого бала (оцінка ЕСТ8). Запропонована система оцінювання спрямована на розвиток творчих здібностей студентів, стимулювання їх самостійної пізнавальної діяльності, формування навичок практичного застосування набутих знань. Оцінюватися може виконання студентами будь-яких навчальних завдань, під час роботи над якими студенти демонструють власне правове мислення: розгорнуті і стислі усні відповіді, виконання тестових завдань та письмових робіт, доповіді, реферати, виступи в дискусіях, написання контрольних та курсових робіт. Основними критеріями оцінювання є:
- розуміння студентами причинно-наслідкових зв’язків між різноманітними правовими явищами, уміння порівнювати, пояснювати, аналізувати, узагальнювати та критично оцінювати правові факти; - самостійність мислення; - використання різноманітних джерел та документів, з розумінням їх особливостей, уміння їх характеризувати й оцінювати; - чіткість і завершеність викладу матеріалу, наявність аргументованих висновків та власних оцінок; - мовна та термінологічна грамотність.
Оцінка “відмінно” (А) – студент вільно володіє програмовим матеріалом, логічно та творчо викладає його в усній та письмовій формі; самостійно знаходить, оцінює та використовує джерела юридичної інформації, вміє узагальнити матеріал, формулює власні висновки; відповідь чітка і завершена. Оцінка “добре” (В) – студент в цілому володіє програмовим матеріалом, при викладенні його допускається незначних помилок; застосовує документи та першоджерела, але допускає правові помилки при їх трактуванні, висловлює висновки та власні оцінки, але в їх аргументації трапляються окремі недоліки. Оцінка “ добре” (С) – студент у цілому володіє програмовим матеріалом, але допускає цілий рід помилок; користується не досить впевнено нормативно-правовими актами, не може швидко віднайти потрібну статтю при відповіді; не може чітко аргументувати свої висновки. Оцінка “задовільно” (Д) – студент виявляє загальне розуміння та репродуктивно відтворює значну частину програмового матеріалу, виявляє неповне знання документів та першоджерел, затрудняється в їх інтерпретації; порушує логіку викладу, мова спрощена. Оцінка “ задовільно“ (Е) – студент виявляє фрагментарне розуміння та репродуктивно відтворює частину програмового матеріалу; показує вкрай слабке знання першоджерел; відповідь плутана, мова спрощена. Оцінка “незадовільно” (FX) – студент не володіє необхідним обсягом програмового матеріалу, не розпізнає правові явища; не може правильно застосовувати правові поняття, але деякі ази знань у нього можна віднайти шляхом постановки логічних запитань. Оцінка “незадовільно“ (F) – студент не володіє необхідним обсягом програмового матеріалу, не може орієнтуватися у нормативно-правовій базі, не розпізнає правові явища, не може правильно застосовувати правові поняття.
12. Розподіл балів, які отримують студенти Приклад для заліку Поточне тестування та самостійна робота Сума Розділ/змістовий модуль 1 Розділ/змістовий модуль 2 Т1 Т2 Т3 Т4 Т5 Т6 Т7 Т8 Т9 100 5 5 5 5 5 5 5 5 5 Т1, Т2 ... Т9 – теми змістових модулів. Усі 8 тем семінарських занять оцінюються по 5 балів, дві контрольні роботи з лекційних тем оцінюються по 10 балів, самостійна робота оцінюється на 40 балів.
Шкала оцінювання: національна та ЄКТС
Сума балів за всі види навчальної діяльності Шкала ЄКТС
Оцінка за національною шкалою для екзамену, курсового проекту (роботи), практики для заліку 90-100 А відмінно
зараховано 82-89 В добре 74-81 С 64-73 D задовільно 60-63 E 35-59 FX незадовільно з можливістю повторного складання не зараховано з можливістю повторного складання 1-34 F незадовільно не зараховано
13. Методичне забезпечення 1.Навчально-методичний комплекс. 2. Конспекти лекцій. 14. Рекомендована література Базова 1. Конвенція про мирне розв’язання міжнародних сутичок від 18 жовтня 1907 р. // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.zakon.rada.gov.ua 2. Конвенція, що регулює деякі питання, зв'язані з колізією законів про громадянство від 12 квітня 1930 р.// Там же. 3. Статут Організації Об'єднаних Націй від 26.06.1945 р. // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.zakon.rada.gov.ua 4. Статут Міжнародного суду ООН від 26.06.1945 р. // Там же. 5. Загальна декларація прав людини від 10.12. 1948 р.// Там же. 6. Конвенція про попередження злочинів геноциду і покарання за нього від 09.12. 1948 р.// Там же. 7. Женевська конвенція про поліпшення долі поранених і хворих у діючих арміях від 12.08.1949 р.// Там же. 8. Женевська конвенція про поліпшення долі поранених, хворих і осіб, що потерпіли аварію корабля зі складу збройних сил на морі від 09.12.1949 р.// Там же. 9. Женевська конвенція про поводження з військовополоненими від 12.08.1949 р.// Там же. 10. Женевська конвенція про захист цивільного населення під час війни від 12.08.1949 р.// Там же. 11.Конвенція про статус біженців від 28.07.1951 р.//Там же. 12. Договір про Антарктику від 01.12.1959 р. // Там же.13.Віденська конвенція про дипломатичні зносини 18.04.1961 р. // Там же. 14. Конвенція про скорочення безгромадянства від 13.08.1961 р. // Там же.15. Віденська конвенція про консульські зносини від 24.04.1963 р.// Там же. 16. Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні права від 16.12.1966 р. // Там же. 17. Міжнародний пакт про громадянські і політичні права 16.12.1966 р. // Там же. 18. Договір про принципи діяльності держав з дослідження і використання космічного простору, включаючи Місяць і інші небесні тіла від 27.01.1967 р. // Там же. 19. Договір про нерозповсюдження ядерної зброї від 01.07.1968 р. // Там же. 20. Конвенція про спеціальні місії від 08.12.1969 р. // Там же. 21. Віденська конвенція про право міжнародних договорів від 23.05.1969 р. // Там же. 22. Декларація про принципи міжнародного права, що стосуються дружніх відносин і співробітництва між державами відповідно до Статуту ООН від 24.10.1970 р. // Там же. 23. Конвенція про припинення злочину апартеїду і покарання за нього від 30.11.1973 р. // Там же. 24. Віденська конвенція про представництво держав у їх відносинах з міжнародними організаціями універсального характеру від 14.03.1975 р. // Там же. 25. Додаткові Протоколи I і II 1977 р. до Женевських конвенцій 1949 р. // Там же. 26. Кіотський протокол до Рамкової конвенції Організації Об'єднаних Націй про зміну клімату від 11.12.1997 р. // Там же. 27. Віденська конвенція про правонаступництво держав стосовно договорів від 23.08.1978 р.// Там же. 28. Конвенція ООН з морського права від 10.12.1982 р. // Там же. 29. Конвенція проти катувань і інших жорстоких, нелюдських чи принижуючих гідність видів поводження і покарання від 10.12.1984 р. // Там же. 30. Віденська конвенція про право договорів між державами і міжнародними чи організаціями між міжнародними організаціями від 21.03.1986 р. // Там же. 31. Конвенція про права дитини від 20.11.1989 р. // Там же. 32. Статут Ради Європи від 05.05.1949 р. // Там же.33. Європейська конвенція про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 р. // Там же. 34. Заключний акт Наради з безпеки і співробітництва в Європі від 01.08.1975 р. // Там же.35. Європейська хартія місцевого самоврядування від 15.10.1985 р. // Там же.36. Регламент Європейського Суду з прав людини, прийнятий у Страсбурзі 01.11.2003 р. // Там же. 37. Статут Міжнародного трибуналу по Югославії від 25.05.1993 р. // Там же. 38. Статут Співдружності Незалежних Держав від 22.01.1993 р. // Там же. 39. Угода про партнерство і співробітництво між Україною та Європейськими Співтоваритсвами та їх державами-членами від 14.06.1994 р. // Там же. 40. Конституція України від 28.06.1996 р. // Там же. 41. Декларація про державний суверенітет України від 16.07.1990 р. // Там же. 42. Про правонаступництво України: Закон України від 12.09.1991 р. // Там же. 43. Про Уповноваженого Верховної Ради з прав людини: Закон України від 23.12.1997 р. // Там же. 44. Про дипломатичну службу України: Закон України від 20.09.2001 р. // Там же. 45. Про громадянство України: Закон України від 18.01.2001 р. // Там же. 46. Про Загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства 47. Європейського Союзу: Закон України від 18.03.2004 р. // Там же. 48. Про міжнародні договори України: Закон України від 29.06.2004 р. // Там же. 49. Консульський статут України : Указ Президента України від 02.04.1994 р. // Там же.
Допоміжна 1. Антонович М. Міжнародне публічне право: Навч.посіб.для студ.вищ.навч.закл. – К.: Вид.дім "КМ Академія", 2003. – 308 с. 2. Буткевич В.Г., Мицик В.В., Задорожній О.В. Міжнародне право. Основи теорії: Підручник для студ. вищ. навч. закладів за спец. "Міжнародне право", "Міжнародні відносини" / В.Г.Буткевич (ред.). — К.: Либідь, 2004. — 816 с. 3. Камінська Н.В.Словник міжнародно-правових термінів. – К.: КУТЕП, 2013. – 150 с. 4. Культенко О.В. Міжнародне право. Альбом схем з коментарями. Навчальний посібник. – Кіровоград: РВВ КДПУ ім..В.Винниченко, 2012. – 164 с. 5. Курс международного права: В 7 т. / Под общ. ред. Г. Й. Тункина. — М.: Наука, 1989. 6. Лукашук И.И. Международное право. Общая часть: Учебник. — М.: Изд-во БЕК, 2011. 7. Мацко А.С. Міжнародне право: Навч. посіб. — К.: МАУП, 2005. — 216 с. 8. Міжнародне право: навч. посібник / М.В. Буроменський (заг.ред.). — К.: Юрінком Інтер, 2005. — 336 с. 9. Пронюк Н.В. Сучасне міжнародне право: Навчальний посібник. – К.: КНТ, 2010. – 280 с. 10. Пронюк Н.В. Практикум з міжнародного права : Навчальний посібник. – К.: КНТ, 2008. – 244 с. 15. Інформаційні ресурси 1. www.rada.gov.ua. 2. Сервер Верховної Ради україни //http.www.zakon.rada.gov.ua. 3. Нормативні акти України. //www.nau.kiev.ua. 4. Право. Украина// www/ legel.com.ua. 5. Офіційний сайт Кабінету Міністрів України “Урядовий портал” // http.//.wwww.kmu.gov.ua.