Мої роботи

Нагаєва Олена

Навчальний предмет

Всесвітня історія

Вік учнів, клас

16-17 років , 10 клас

Тема уроку

Італія. Встановлення фашистської диктатури.

Тип уроку

• Уроки засвоєння нових знань;

Мета уроку

Навчальна мета навчити схарактеризувати наслідки Першої світової війни для країни; з'ясувати причини встановлення фашизму; розкрити особливості фашизації Італії; формувати вміння характеризувати історичну особистість, розкривати внутрішні мотиви дій особистості та її вплив на історичний процес на прикладі Б. Муссоліні.

Розвивальна мета удосконалювати вміння учнів робити узагальнюючі висновки на підставі аналізу окремих фактів;

Виховна мета формування в учнів негативного ставлення до політики тоталітарних режимів.

Хід уроку

1. Повідомлення теми, мети і завдань уроку, мотивація учіння школярів.

Учитель інформує учнів про продовження вивчення теми «Провідні держави світу в 1920—1930-х рр.», після чого повідомляє тему й основні завдання уроку. Блог вчителя з додатковими матеріалами

2. Перевірка домашнього завдання, повторення раніше вивче­ного матеріалу.

Бесіда за запитаннями 1. Схарактеризуйте перебіг Листопадової революції 1918 р. в Німеччині за планом: а) причини; б) основні події; в) результати й наслідки.
2. Визначте особливості політичного устрою Німеччини доби Веймарської республіки.
3. Які причини поразки Веймарської республіки?
5. Як нацисти прийшли до влади в Німеччині? Чому, на вашу думку, це відбулося?
6. На яких принципах базувалася економічна політика нацистів?
7. Як можна її оцінити? Чи можна її вважати досягненням нацистів?
8. Наведіть факти порушень прав людини нацистами. Дайте моральну оцінку методів, які нацисти використовували у своїй внутрішній політиці.
9. Прокоментуйте нацистське гасло: «Один народ, одна країна, один фюрер».
10. Яку роль у становленні фашистського режиму відігравала пропаганда?

3. Актуалізація і корекція опорних знань, навичок і вмінь; повідомлення теми, цілей і завдань уроку; актуалізація мотивації учіння учнів.

Запитання та завдання 1. Покажіть на карті територію Італії та її столицю. 2. На боці якого військово-політичного блоку воювала Італія в Першій світовій війні? 3. Які результати отримала Італія за підсумками І світової війни.
IV. Мотивація навчальної діяльності учнів
Особливістю теми уроку є розкриття сутності фашизму, ідеологія якого була поштовхом до розв'язування Другої світової війни. Ак¬туальність теми визначається тим, що зараз у багатьох країнах Єв¬ропи відроджуються неофашистські організації.
Багато хто вважає, що фашизм - це щось на зразок радикального націоналізму і расизму. Багато хто вважає, що фашизм придумав Гітлер. Багато хто вважає, що фашизм, концтабори і гестапо – синоніми.
Багато хто вважає, що фашизм мертвий. Всі вони сильно помиляються. Ви люди нового покоління, яким будувати нашу державу, долати труднощі сьогодення і обирати шляхи розвитку. Сьогоднішній наш урок відкриє шлях розвитку Італії, що можливо допоможе вам визначитись в майбутньому, уникнути помилок. Говорять, що історія, відкриваючи завісу минулого – вчить. Тож нехай цей урок шкільний і історичний вас сьогодні навчить у т. ч. цінити життя, мир і свободи.
9 листопада в світі відзначають Міжнародний день проти фашизму, расизму і антисемітизму. В ніч з 9 на 10 листопада 1938 року в Німеччині почався масовий єврейський погром — «Кришталева ніч», що поклала початок голокосту. Сьогодні тема фашизму і расизму раптом знову стала актуальною.

4. Вивчення нового матеріалу (вступні, мотиваційні та пізнавальні вправи).

Випереджальне завдання
Порівняйте становлення нацистського режиму в Німеччині та фашистської диктатури в Італії.
1. Італія після Першої світової війни.
Колективна робота з підручником
Учні самостійно опрацьовують відповідний матеріал параграфа, визначаючи особливості становища Італії в післявоєнний період. Учитель систематизує й уточнює результати роботи учнів.
2. Виникнення фашизму. Розповідь учителя
3. Постать і історії (розповідь учня)
4. Прихід фашистів до влади. Розповідь учителя
5. Початок фашизації Італії. «Криза Маттеотті». Розповідь учителя
6. Робота з документом
Із заяви Муссоліні після призначення його головою уряду (1922 р.) Те, чого до цього часу не було, є — уряд. І всі, слухайте мене добре, усі італійці повинні й будуть коритися. Італійці до цього часу нікому не корилися. Жоден уряд в Італії не мав реальної влади. Італійці повинні бути керовані... завжди, в усіх сферах життя.
Запитання до документа
1) Які висновки на підставі наведеного фрагмента можна зробити про розуміння Муссоліні ролі уряду в управлінні Італією? 2) Яке твердження свідчить про прагнення фашистів контролювати всі сфери життя людини?
7. Корпоративна система
Робота з термінами та поняттями
Корпоративна система — система, створена італійськими фашистами, за якої державні об’єднання (корпорації) контролювали інститути громадянського суспільства. Автор – Габріель д’Анунціо. Для управління економікою в 1927 р. створювалася корпоративна система (у 1934 р. існувало 22 корпорації в усіх галузях господарства). Кожна корпорація об’єднувала робітників, промисловців, представників фашистських профспілок і функціонерів фашистської партії за професійною ознакою. Таким чином, фашисти примусово намагалися подолати соціальні суперечності в суспільстві. Було ліквідовано безробіття за рахунок створення системи соціальних робіт, уряд замінено Великою Національною радою фашистів, а парламент — палатою корпорацій.
8. Робота з документом
Реформа політичного представництва (1928 р.)
Стаття 3. Право висування кандидатів у депутати насамперед належить офіційно визнаним національним Конфедераціям профспілок… Стаття 4. Крім того, висувати кандидатів у депутати мають право офіційно визнані організації виховного, культурного, освітнього, пропагандистського і доброчинного характеру, які мають загальнонаціональне значення… Стаття 5. Секретаріат і Велика Національна рада фашистів, отримавши пропозицію, створюють єдиний список кандидатів за алфавітом, указуючи навпроти кожного назву організації, що висувала… Стаття 10. Право брати участь у виборах мають італійські громадяни, старші за 21 рік, і ті з громадян, які у віці від 18 до 21 рр. одружені та мають дітей, до того ж і ті, й інші мають відповідати таким умовам: а) сплачувати профспілкові внески відповідно до закону…; б) сплачувати не менш як 100 лір річних податків державі, провінції, комуні …; в) отримувати стипендію, заробітну плату або пенсію чи інше постійне жалування за рахунок бюджету держави, провінції або комуни …; г) бути членом католицького кліру…;
Запитання до документа

1) Яким мав бути представницький орган, обраний за таким законом?

2) Наведіть приклади, що свідчать про тоталітарний характер фашистського режиму.
9. Латеранська угода Поза державною владою залишалася лише церква, на конфлікт із якою дуче не наважувався, оскільки більшість італійців були ревними католиками. У 1929 р. Муссоліні уклав договір із Папою Римським (конкордат) — так звані Латеранські угоди, згідно з якими утворювалася держава Ватикан площею 44 га на пагорбі Монте-Ватикано в Римі; католицька церква отримувала ряд привілеїв: було узаконено церковний шлюб, католицька доктрина стала викладатися в навчальних закладах.
Бесіда.
Чим викликана зміна позиції Б. Муссоліні в ставленні до церкви?
10. Економічна криза 1929 року
Фашистам здавалося, що вони створили ідеальну модель держави. Її навіть намагалися наслідувати різні авторитарні режими в Латинській Америці та Східній Європі. Однак у 1929 р. в Італії розпочалася економічна криза, яка розвіяла ретельно створюваний міф. На 1932 р. більшість компаній виявилися збитковими, безробіття складало 1 млн осіб, реальна заробітна плата скоротилася на третину. Найбільші банки опинились на межі банкрутства. Щоб подолати кризу, Муссоліні вдався до ще більшого одержавлення всіх сторін життя суспільства. Населення мобілізовувалося на масові «битви за хліб», коли всі італійці разом із дуче («перший тракторист») — на кіноекрані — працювали на полях. За успіхи в цій «битві» давали бойові ордени. Розгорнулися масові роботи з меліорації долини річки По, будівництво сотень кілометрів шосе, гребель тощо. Почалася масова перебудова Риму, проводилися грандіозні розкопки. Але, незважаючи на всі зусилля, відчувалася нестача фінансів, стрімко зростав державний борг, збільшувалися податки, скорочувався золотий запас країни. Внутрішні резерви країни були вичерпані. Муссоліні залишалося покластися лише на успіхи в зовнішній експансії. «Війна для чоловіків — те, що й материнство для жінок», — заявляв Муссоліні.
11. Акти агресії Італії. Приєднання Італії до союзу агресивних держав. Розповідь учителя
VІ. Закріплення нових знань
Бесіда за запитаннями
1. Якими є причини виникнення фашизму в Італії? Хто став на чолі фашистського руху в Італії?
2. Якими є особливості італійського фашизму?
3. Поясніть вислів Муссоліні: «Усе для держави, нічого проти держави, нічого поза державою».
4. Які наслідки для Італії мав союз із Німеччиною?
5. Беніто Муссоліні писав: «Для фашизму держава — не нічний охоронець, якого турбує лише особиста безпека громадян, не організація з виключно матеріалістичними цілями для гарантування добробуту й відносно спокійного існування суспільства і навіть не виключно політичне утворення, не пов’язане зі складною реальністю життя окремих громадян та цілих народів. Держава є чинником духовним і моральним, оскільки становить політичну, юридичну та економічну організацію нації, а остання у своєму виникненні та розвитку є проявом духу.
Держава — це не лише сьогодення, а й минуле, але головне в тому, що вона є майбутнім».
Які небезпеки для окремої людини становила держава фашистів? Чи є небезпечною фашистська державотворча доктрина в сучасному світі? Обґрунтуйте свою точку зору.
6. Обговорення випереджального завдання

5. Підсумки уроку.

Після Першої світової війни Італія опинилася у важкій економічній ситуації, що призвело до зростання невдоволення населення різким падінням рівня життя. Слабкість держави в здійсненні внутрішньої та зовнішньої політики, наслідки «скаліченої перемоги», руйнація ідеалів довоєнного часу, розчарування в існуючих політичних партіях створили конкретно-історичні умови для виникнення в Італії фашизму.
У 1922 р. Італія стала першою країною, де фашисти прийшли до влади. Після цього вони розпочали фашизацію країни. В основу фашистської моделі розвитку було покладено корпоративну систему.
Уважаючи фашизм менш небезпечним, ніж більшовизм, правляча еліта передала владу Муссоліні. Доступившись до влади, фашисти розпочали фашистську модернізацію країни, суть якої полягала у встановленні тоталітарного режиму. Проте фашистська модернізація виявилася згубною для країни. Ставши союзником гітлерівської Німеччини і вступивши в Другу світову війну, італійський фашизм прирік себе на повну дискредитацію і загибель.
Рефлексія
Чи досягнуто мети уроку?
Наскільки важливі для вас знання, отримані на уроці?
Чим зацікавилися?
Підсумки роботи класу, виставлення і аргументація оцінок.

6. Повідомлення домашнього завдання.

Опрацювати відповідний параграф підручника.
Скласти політичний портрет Муссоліні.

Методичні та дидактичні матеріали

1. Блог учителя з посиланнями на матеріали до уроку Blogger
2. Макет для майбутньої стінгазети або постеру [1]
3. Тест для перевірки знань учнів / Гугл Форми
4. Ментальні карти (http://popplet.com/app/#/4750386)
5. Ігра для учнів LearningApps
6. Відео-матеріали (змонтовані власноруч) YouTube
7. Публікація або інфографіка [ https://www.canva.com/design/DAC5BuxbRJA/view Оголошення ]
8. Електронний журнал (https://docs.google.com/spreadsheets/d/1SxiFiyKZ0RAZTA0yFLJIYXh73F7E9b7W0mS_Fe-eaaE/edit#gid=0)

Інформаційні ресурси

Відеоматеріали

1. ...https://www.youtube.com/watch?v=9-1RWOx0j70
2. ...https://www.youtube.com/watch?v=PDAtozUchpA

Електронні ресурси

1. http://osvita.ua/vnz/reports/world_history/30918/
2. http://eduknigi.com/istor_view.php?id=253

---

Автор статті

Студент(ка) факультету історії та права, спеціальність "Історія", група ІП17М1

Нагаєва Олена Віталіївна

Центральноукраїнський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка