Лабораторна робота № 0. Основні поняття Інтернет. Створення поштової скриньки. Зоологія.
|
Зміст
Загальні відомості про Інтернет
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Інтерне́т (пишеться з великої літери, від англ. Internet, дослівно — «міжмережа») — всесвітня система добровільно об'єднаних комп'ютерних мереж, побудована на використанні протоколу IP і маршрутизації пакетів даних. Інтернет утворює глобальний інформаційний простір, слугує фізичною основою доступу до вебсайтів і багатьох систем (протоколів) передачі даних. Часто згадується як «Всесвітня мережа» чи «Глобальна мережа». У побуті іноді говорять Іне́т, Інтерне́трі або Не́трі.
Сьогодні при вживанні слова «Інтернет» найчастіше мається на увазі саме веб і доступна через нього інформація, а не сама фізична мережа, що призводить до різноманітних юридичних колізій та правових наслідків.
В англійській мові якщо слово «internet» написано з малої літери, воно означає просто об'єднання мереж (англ. interconnected networks) за допомогою маршрутизації пакетів даних. У такому разі не мається на увазі глобальний інформаційний простір. У вітчизняній технічній літературі також іноді роблять такий розподіл понять.
Поняття про служби інтернету
В інтернеті діє велика кількість різноманітних служб. Саме певні служби надають користувачеві конкретні послуги. Служби інтернету використовують одні й ті самі апаратні ресурси, але розрізняються програмними ресурсами (функціонують на основі різних протоколів) та забезпечують доступ до різних інформаційних ресурсів.
В інформаційних технологіях поняття служба – це дві програми, які взаємодіють між собою певним чином. Одна з цих програм називається сервером, інша – клієнтом. Спосіб взаємодії між ними визначається протоколом служби.
Для використання будь-якої служби інтернету потрібні три основних компоненти, що лежать в основі Мережі: апаратне, програмне та інформаційне забезпечення. На даний момент найпопулярнішими службами Інтернету є:
- Веб
- Веб-форуми
- Блоги
- Вікі-проекти (в тому числі й Вікіпедія)
- Інтернет-магазини
- Інтернет-аукціони
- Електронна пошта та списки розсилки
- Групи новин (в основному, Usenet)
- Файлообмінні мережі
- Електронні платіжні системи
- Інтернет-радіо
- Інтернет-телебачення
- IP-телефонія
- Системи обміну повідомленнями
- FTP-сервери
- IRC
Служба World Wide Web
Веб, тенета або всесвітня павутина — найпопулярніша і найцікавіша служба в Інтернет.
Абревіатура WWW розшифровується як (World Wide Web), що означає всесвітня павутина.
В наш час, найбільш бурхливо прогресуюча компонента мережі Інтернет. Дозволяє одержувати доступ до інформації незалежно від місця її розташування. Користувачі автоматично переходять від однієї бази даних (сайту) до іншої за допомогою гіперпосилань. WWW — найбільше сховище інформації в електронному вигляді, мільйони пов'язаних між собою документів, що розташовані на комп'ютерах розміщених на всій земній кулі.
Кількість серверів WWW постійно зростає, а швидкість росту WWW навіть більша ніж у самої мережі Internet. WWW – найрозвиненіша технологія Internet, вона вже стала масовою. Перспективи розвитку – необмежені.
WWW – інформаційна система, якій не можна дати конкретного визначення. Наведемо лише деякі з епітетів, якими вона може бути позначена: гіпертекстова, гіпермедійна, розподілена, інтегруюча, глобальна. Нижче буде показано, що слід розуміти від кожною з цих властивостей у контексті WWW.
Інформаційні ресурси WWW представлені Web-документами (сторінками). У таких документах передбачене різноманітне подання інформації: форматований текст на графічному фоні, тривимірні малюнки, мультимедійні об’єкти, файли та ін. Група Web-документів, що належать одному автору або видавцю і які взаємопов’язані спільними гіперпосиланнями, утворюють певну структуру – Web-сайт.
Для точного опису типу ресурсу, що використовується, і місця його знаходження призначена система уніфікованих адрес ресурсів (URL – Uniform Resource Locator). Під словом "уніфікований" розуміється той факт, що в мережі не може існувати двох документів з однаковою адресою. За допомогою URL-адреси користувач знаходить необхідний йому документ. Структура URL-адреси (рис.1) створюється об’єднанням доменного імені комп’ютера, на якому зберігається ресурс, і шляху доступу до кореневого каталога жорсткого диска цього комп’ютера через вкладені каталоги до файла, який і є ресурсом.
Принцип дії служби WWW базується на трьох основних компонентах: формат подання Web-документів, HTTP-протокол передавання тексту та поняття гіпертекстового посилання. Форматом подання Web-документів є мова розмітки гіпертексту – HTML (Hyper Text Mark Up Language). В основі роботи служби WWW лежить користувацький протокол HTTP (Hyper Text Transfer Protocol – протокол передавання гіпертексту), який вважається найпростішим серед протоколів мережевих служб. Його завдання полягає у відправленні серверу заданого клієнтом запиту на постачання ресурсу, що зберігається за URL-адресою. Після передавання потрібного ресурсу з’єднання між клієнтом і сервером розривається, але фізичний зв’язок з інтернетом не припиняється. Якщо при перегляді одержаного документа користувач знаходить у ньому потрібне для себе гіперпосилання і активізує його, встановлюється нове HTTP-з’єднання з іншою URL-адресою, за яким завантажується новий документ, і зв’язок знову розривається.
Відмітною рисою Web-документів є наявність у них гіперпосилань. Гіперпосилання – це окремі фрагменти тексту Web-документа, що спеціально позначаються, і до яких прив’язуються URL-адреси інших документів. Кожен елемент Web-документа може бути посиланням на аналогічний документ, який знаходиться на іншому комп’ютері мережі інтернет. Користувач, переміщуючись за гіперпосиланнями, працює з усім інформаційним простором WWW як єдиним цілим.
Поняття про Web-браузери
Програми-сервери, які забезпечують роботу служби WWW, називаються Web-серверами. Програми-клієнти, які забезпечують прийом та відтворення Web-документів, називаються Web-браузерами (від англ. to browse – переглядати), або навігаторами. Така програма є засобом перегляду Web-сторінок, надає користувачеві зручний інтерфейс, засоби управління і налагодження.
Наприклад, програми Internet Explorer, Mozilla Firefox, Opera, Chrome.
Основні функції програм-браузерів:
- завантаження Web-сторінок із віддалених серверів разом із вбудованими об’єктами;
- перегляд Web-сторінок, отриманих з інтернету, та відновлення вбудованих до них об’єктів;
- збереження отриманих Web-сторінок на жорсткому диску комп’ютера у вигляді, який дасть змогу в майбутньому їх переглядати автономно, без під’єднання до інтернету;
- одночасне виконання операцій з кількома Web-сторінками в різних вікнах (вкладках) браузера.
Завантаження Web-документа
Завантаження Web-документа у браузері відбувається за допомогою використання:
- адресного рядка;
- вказівки Файл → Открыть;
- списку адрес;
- журналу;
- закладок із пункту меню Избранное.
Процес приймання Web-документа можна перервати в будь-який момент за допомогою кнопки Остановить Панелі інструментів. Поновити приймання (спочатку) можна за допомогою кнопки Обновить. Кнопкою Обновить можна скористатися і для того, щоб повністю прочитати Web-сторінку, завантаження якої припинилося через обірвання зв’язку.
Засоби навігації у WWW
Загальний принцип роботи в інтернеті полягає в тому, щоб уникати введення з клавіатури URL-адрес. Адже при введенні з клавіатури можна припустити помилки. Найзручніший спосіб навігації – користування гіперпосиланнями. Здійснивши певний маршрут, можна повернутися до початкової сторінки за допомогою кнопки Назад Панелі інструментів, а потім знову пройти тим самим шляхом за допомогою кнопки Вперед.
Для більш зручної роботи потрібно відкривати гіперпосилання в іншому вікні або вкладкі. Сучасні браузери дозволяють відкривати веб-сторінки за посилання у нових вкладках за допомогою контекстного меню гіперпосилання, команда "Відкрити гіперпосилання в новій вкладці".
Для збереження URL-адрес Web-документів існує два засоби:
- папка Избранное або панель закладок (адреси Web-сторінок, що сподобалися, вручну вносяться до цієї папки);
- Журнал або Історія (відбувається автоматична реєстрація адрес Web-сторінок, що були відвідані у певний проміжок часу).
Створення закладок
- Виконати команду меню Избранное → Добавить в Избранное або натиснути кнопку "Создать закладку".
- За необхідності створити або відкрити тематичну папку.
- Натиснути кнопку Ok.
Електронна пошта
Електронна пошта – служба інтернету, яка є сукупністю засобів для обміну повідомленнями між абонентами за допомогою комп’ютерної мережі. Від інших служб інтернету електронна пошта відрізняється тим, що потребує не однієї серверної програми, а двох. Це пов’язано з тим, що вхідні та вихідні поштові повідомлення опрацьовуються різними способами, тобто ці опрацювання базуються на різних протоколах. Для вихідних повідомлень використовується більш простий протокол SMTP (Simple Mail Transfer Protocol – простий протокол передавання пошти). Протокол вхідних повідомлень є складнішим, оскільки передбачає перевірку особистості одержувача повідомлення. Протокол вхідних повідомлень називається POP3 (Post Office Protocol – протокол поштового відділення).
За міжнародним стандартом адреса електронної пошти має доменний спосіб подання, як і адреси комп’ютерів, під’єднаних до інтернету. Електронна адреса за таким стандартом складається з двох частин:
<ім’я_поштової_скриньки_користувача>@<доменне_ім’я_вузлового_комп’ютера>
Наприклад:
Ім’я поштової скриньки користувача ще називають логіном.
Створення поштової скриньки.
Поштова скринька необхідний атрибут сучасного користувача інтернету. На більшості сервісів інтернет, для повноцінного доступу до них, передбачається реєстрація користувачів і, як правило приреєстрації потрібно вказувати діючий е-майл. Для створення поштової cкриньки необхідно скористатись одним із безкоштовних поштових сервісів:
Відкривши в браузері одну із вказаних адрес, знайдіть область, яка відповідає за електронну пошту (зазвичай це поля: ЛОГІН, ПАРОЛЬ та кнопка ВХІД). В даній області має бути посилання виду: Реєстрація, Зарегистрироваться, Создать ящик, Получить адрес...
Перейшовши за даним посиланням Ви потрапите на сторінку реєстрації користувача (створення аккаунту). Кожна система має свою унікальну реєстраційну форму. Спробуємо описати найбільш загальні поля кожної з них. Зверніть увагу, що більшість полів є обов'язковими для заповнення, як правило їх відмічають червоною *.
ЛОГІН - пишеться лише англійськими літерами, без пробілів, з використанням символів: . , _ # ^. Повинен бути унікальним. Такі прості логіни, як Andry, Natali вже давно зайняті іншими користувачами. Ми радимо Вам скласти логін як комбінацію власного прізвища та імені, наприклад AndronatiyPI.
ПАРОЛЬ та ПІДТВЕРДЖЕННЯ ПАРОЛЮ - пароль повинен містити не менше 6 англійських символів, бажано вживання верхнього та нижнього регістрів, а також цифр. Не вживайте у якості паролю логін, своє прізвище, дату народження, вживані слова. Найкращим для запамятовування є набір українського слова, з великою літерою і цифрою в кінці або на початку при ввімкненій англійській розкладкі клавіатури. Наприклад, Кіровоград2008 при англійській розкладці дасть такий пароль Rshjdjuhfl2008.
КОНТРОЛЬНЕ ЗАПИТАННЯ та ВІДПОВІДЬ на нього. Запитання (яке ви обираєте чи вводите самостійно) та правильна відповідь на нього потрібні на той випадок, якщо Ви забудете пароль.
АНКЕТНІ ДАНІ (інформація особистого характеру). До них входять ПІП, дата народження, місце проживання, освіта, професія, інтереси та інші поля.
КОД ПІДТВЕРДЖЕННЯ - набір букв чи цифр спотворених таким чином, щоб їх не міг розпізнати комп'ютер. Вам потрібно розпізнати вказані символи та ввести їх у відповідне поле. Цей засіб використовується для запобігання автоматичної реєстрації і боротьби із спамом.
Після введення всіх полів внизу форми шукаємо кнопку Реєстрація, Создать ящик чи подібну. Якщо реєстраційні дані пройдуть перевірку Вам відкриється сторінка-поздоровлення з успішною реєстрацією. Якщо ж були допущені помилки, то Вам запропонують їх виправити. Зверніть особливу увагу на те, що після кожного виправлення пароль та код підтвердження потрібно вводити знову.
Щоб скористатися поштовою скринькою потрібно в браузері відкрити Ваш поштовий сервіс, знайди область, яка відповідає за електронну пошту, ввести логін та пароль користувача під якими Ви реєструвалися та натиснути Enter або кнопку ВХІД.
Контрольні запитання
- Що в інформаційних технологіях називають службою і протоколом служби?
- Назвіть основні служби мережі інтернет.
- Що називається Web-документом, Web-сайтом?
- Для чого використовується система уніфікованих адрес Web-ресурсів?
- У якому форматі подаються Web-документи?
- Який принцип дії HTTP-протоколу?
- Що таке гіперпосилання?
- Які програми називають Web-браузерами? Назвіть їх основні функції.
- Якими способами можна завантажити Web-документ у вікно браузера?
- У яких випадках використовується кнопка Обновить Панелі інструментів браузера?
- Яке призначення засобів Избранное (закладки) і Журнал (історія)?
