Кіровоград(Цимбаліст)
Зміст
Загальні відомості
Кіровоград – місто в Україні, адміністративний центр Кіровоградської області; промисловий і культурний осередок у центрі країни; вузол автошляхів, залізнична станція.
Історія
Кіровоград у минулому називався Єлизаветградом, Зіновьєвськом іКірово, починається з XVIII століття. Деякі учені стверджують, що на цій території перші селища виникли на декілька століть раніше. Спочатку старовинне місто будувалося як фортеця. Вона повинна була захищати прилеглі землі від нападів турків, татар і інших завойовників. Проте з роками значення фортеці слабшало, і на її місці стало розвиватися місто. У кінці XIX століття Єлизаветград перебудовувався швидкими темпами, набувачи європейських рис. У 1882 році він отримав статус «колиски української драматургії», оскільки тут відкрився перший професійний український театр. Вже друге десятиліття йдуть суперечки про необхідність зміни назви міста на Єлизаветград. Кілька разів обговорення планували винести на референдум, але вперше не набралася потрібна кількість голосів, а повторний референдум не відбувся.
Пам'ятки Кіровограду притягають туристів, які цікавляться історичним минулим України. Тут є не лише пам'ятки архітектури і природи з багаторічною історією, але і унікальні зразки, створені сучасними майстрами.
- Фортеця Святої Єлизавети. Недалеко від сучасного центру Кіровограду збереглися оборонні вали старовинної фортеці, яка започаткувала місто. Саму фортецю заклали в 1754 році. Вали є зіркоподібним багатокутником, на кінцях якого розташовуються бастіони. Фортеця Святої Єлизавети у минулому використовувалася як штаб військового командування, оплот російської влади і центр гайдамацького руху. У 1769 році ханові Крим-Гірею не вдалося завоювати укріплення. З ліквідацією легендарної Запорізької Січі значення фортеці поступово втрачалося. У 1784 році її повністю роззброїли. Частково збереглися і казарми, де у XVIII столітті розташовувалися солдати полку Кутузова. Сьогодні тут є меморіал Вічного вогню і старовинні гармати.
- Головна синагога. У кінці XIX століття в Кіровограді мешкало понад 25 тисяч євреїв. У 1853 році міська єврейська община побудувала синагогу в мавританському стилі, яка була масивною будівлею з цегли. Після війни синагогу закрили, тому будівля почала руйнуватися. Зараз храм відреставрований і повернений єврейській міській общині. Тут знаходиться експозиція історичного музею «Євреї Єлизаветграду».
- Грецька церква. Грецька община Кіровограду побудувала в місті кам'яну церкву Пресвятої Володимирської Богородиці. Раніше на цьому місці височів храм 1766 року спорудження. Зараз в церкві можна побачити старовинний розпис, а храм є Кафедральним собором Різдва Богородиці.
- Покровська церква. На місці старовинної дерев'яної церкви 1787 року сьогодні височіє блакитний храм, увінчаний зеленими куполами. У 1824 році його побудували на гроші, пожертвувані купцем П. Щедріним, за проектом архітектора К. Тона. Собор є зразком неоросійського стилю культової архітектури. У 1932 році Покровську церкву закрили. Тільки у 1988 році вона знову була повернена прихожанам.
- Преображенський собор. У 1819 році на місці зруйнованої Троїцької церкви був зведений Свято-Преображенський собор, який на той час служив головним православним храмом Єлизаветграду. Сьогодні Преображенський собор - пам'ятка архітектури.
Люди
Із Кіровоградом (Єлисаветградом) пов'язані імена цілої плеяди діячів культури, історії, спорту тощо. Одним із найвідоміших уродженців Єлисаветграда є Володимир Кирилович Винниченко (1880–1951), Голова Секретаріату Центральної Ради, пото́му Директорії УНР, знаний літератор і публіцист. Тут він навчався у місцевій гімназії, провів молоді роки. На його честь названо проспект у центрі Кіровограда.
У Кіровограді (Єлисаветграді) починали свій творчий шлях українські письменники і драматурги Іван Карпенко-Карий та Юрій Яновський; музикант Генріх Нейгауз і композитор Юлій Мейтус, художник-авангардист Олександр Осмьоркін.
У середині 70-х років XIX століття у місті жив український композитор П. Ніщинський. А 1907 року в Єлисаветграді народився російський поет Арсеній Тарковський, батько режисера Андрія Тарковського.
У навчальних закладах міста навчались відомі в майбутньому політики та діячі культури:
у 1958—63 роках Євген Марчук, майбутній прем'єр-міністр України, секретар РНБО, міністр оборони України — у Кіровоградському педагогічному інституті У 1960—1970-х роках Лідія Забіляста, народна артистка України, солістка Національної опери України (сопрано) та російський композитор і продюсер Ігор Крутой — у Кіровоградському музичному училищі. Андрій Долуд — український військовий діяч, полковник Армії УНР. Красовський Михайло Якович — старшина Дієвої Армії УНР. Русанов Аркадій Васильович — полковник Армії УНР. Рудик Григорій Опанасович (1912 - 1943) — радянський військовий діяч.
Рідне місто на карті України у Google Maps
Таблиця "Найважливіші події на території рідного краю"
| Дата | Історична подія |
|---|---|
| 10 (21) лютого 1784 — 7 серпня 1924 | місто має назву Єлисаветград |
| 7 серпня 1924 — 27 грудня 1934 року | місто має назву Зінов'євськ |
| 27 грудня 1934 — 10 січня 1939 року | місто має назву Кірово |
| від 10 січня 1939 року | місто має назву Кіровоград |
| 1754 рік | заснування фортеці святої Єлисавети |
| 1874 рік | запуск підприємства англійців Братів Ельворті |
| 1897 рік | відкриття електричного трамваю |
| 1920 — поч. 1930-х рр | Кіровоград перетворився на важливий індустріальний центр |
| 1 вересня 1939 року | відновлення роботи педагогічного інституту |
| 1975 рік | відкриття заводу «Друкмаш» |
| 1991 рік | перше святкування дня міста |
Ресурси:
- Посилання на презентацію у Google Presentations;
- Посилання на власний фотоальбом у Google Drive;
- Посилання на власний блог у Blogger;
- Посилання на добірку відеоматеріалів у Google Drive;
- Посилання на опитування або анкету у Google Forms;
- Посилання на спільний груповий постер
Сторінка проекту Моє рідне місто або село
Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка
