Користувач:Kotvaliko

Про... Власну біографію, або простий життєвий шлях вічного студента.

Жило-було, одної миті, одне кучеряве курча...

Але не з цього потрібно починати розповідь про себе..

Кожного ранку, коли сходить сонце. повіває свіжий прохолодний вітерець, він куйовдить прохожим волосся та додає ранкової бадьорості.. На залитому вранішнім сонцем підвіконні, сиджу в цей час, з горнятком запашної кави, в цей час я мрію, про світ, про своє місце в ньому.. Завжди спочатку є мрія, а потім..Весь світ...

Це фундамент успішного, курйозного та нестримного студентського життя..

Моє уявлення про світ..

Мені цікаві нестримні людські емоції, почуття та сподівання, власний шал, незважаючи на виправдання очікувань... Вир людей, природи незастиглі форми, де в сердці лавиною тече ріка, в яких пливуть розові хмарини, та лелеки цокотять під веселкою думок. Життя є фантасмагоричним уявленням про себе, чим цікавіше воно тим багатограніший ти для інших..

Творення світ, мною, в мені, для інших..

Творіння є невідємною частиною, зародження та продовження світу. Незгасима іскра творчого натхнення коли є для кого, для чого..

Сенс в самому сенсі, сенсом є життя, кожен подих, кожна думка є початком міріад нових миттєвостей бажань та подиху.. Подиху для теї єдиної, для якої я створюю нові форми реальності.. Неважливо хто як це називає, чи то фото, чи то поєзія, чи малюнок.. Це бажання яке хочеться реалізувати тільки для цих очей, щоб відчути рідний подих, почути стук рідного серця..

Бути з тобою та для тебе..

Шедеври не для всих

[[1]]