Користувач:Царенко Анастасія
Зміст
Про себе
......
Мої інтереси
....
Проекти в яких беру участь
В цьому розділі розміщуються посилання на проекти, в яких ви берете участь.
Мої роботи
В цьому розділі розміщуються посилання (внутрішні та зовнішні)на ваші роботи, додається короткий опис.
Місто Новоукраїнка
Новоукраї́нка — місто районного значення в Кіровоградській області України, адміністративний центр Новоукраїнського району. Місто Новоукраїнка засноване у 1770 році. Рік віднесення до категорії міста — 1938.
Місто Новоукраїнка розташоване на берегах річки Чорного Ташлику та її приток Грузької й Помічної. Населення міста становить 17945 чоловік.
Земельні ресурси міста становлять 2060 га, з них 319 га — землі, зайняті промисловими підприємствами, 837 га — під забудовами. Місто Новоукраїнка має статус міста з 1832 року і згідно з адміністративно-територіальним устроєм України входить до складу Новоукраїнського району Кіровоградської області.
Відстань до обласного центру (м. Кіровоград) становить близько 70 км і проходить автошляхом E584. Загальна протяжність міських доріг — 155 км. Територію міста перетинає залізнична магістраль з одноіменною станцією. Історія Новоукраїнки Період заселення Новоукраїнщини нараховує багато тисячоліть. Починаючи від доби палеоліту кожна з епох залишала на теренах краю свої відмітки: сліди ямної, катакомбної, ранньослов'янської культур знайдені на території району та безпосередньо на території міста.
З розкопок у 1994 році кургану на території селища цукрового заводу Новоукраїнки Кіровоградською обласною археологічною експедицією стала відомою сторінка ямною і катакомбної культури на території міста1. Землі нинішньої Новоукраїнщини входили до західної окраїни Вольностей війська Запорозького, зокрема до Буго-Гардської паланки Нової Січі2. Власне, багато століть це була частина Дикого Поля, у пізньому Середньовіччі і на початку Нових часів своєрідна нейтральна зона між Річчю Посполитою, Османською імперією, та Московською (Російською) державою. З початком Російсько—турецької війни 1768–1774 років, «прожектом» командуючого другою Російською армією графа Петра Івановича Паніна був заснований Павловський редут з розміщенням у ньому першої роти і штабу Молдавського гусарського поселенського полку, сформованого капітаном Звєрєвим із вихідців з Молдавії3. Місце вибране при впадінні річок Помічної і Грузької у Чорний Ташлик. На правому березі Чорного Ташлика було збудоване таке ж укріплення Чорноташлицьке. Практично обидва укріплення з десятьма гарматами на валах кожного становили серйозний вузол оборони. Навколо них виникли однойменні поселення, які і стали ядром формування сучасного міста Новоукраїнка.
У червні 1774 року академік Йоган — Антон Гільденштедт подорожуючи Єлисаветградською провінцією зазначив: «До 1769 г. местность эта была необитаема, в этом же году основано поселение, которое тепер служит административным центром Молдавскому полку4.»
З приєднанням у 1775 році Криму до Росії та ліквідацією Запорізької Січі оборонне значення Павлівськ втратив та перейменовується у торговий посад Новопавлівськ5.
Етнічні групи, які сформували населення міста молдовани, українці, євреї, росіяни тощо5. В результаті взаємопроникнення і взаємозбагачення різних культур асиміляції в український етнос, сформувалось сучасне населення Новоукраїнки.
З початком бурхливої землеробської колонізації краю Новопавлівськ стає торгово-адміністративним центром та перехрестям сухопутних шляхів, які ведуть з Поділля, Київщини, Черкащини до Причорномор'я та Молдавії.
Після створення військових поселень на Півдні України Новопавлівськ 1821 року передано у відомство ІІІ Української уланської дивізії і тут розміщують штаб І-го українського уланського полку. У зв'язку з чим 1832 року посад перейменовано в Новоукраїнку6.
У 1857 році в посаді проживало 6346 чоловік7. 1869 року закінчено прокладання залізниці Одеса -Кременчук, та збудовано залізничну станцію Новоукраїнка, що послужило поштовхом для прискореного розвитку різноманітних виробництв — переважно з ремонту сільськогосподарських знарядь та переробки сільськогосподарської сировини. Щорічно відбувалося три ярмарки8.
У 1877–1878 році під час Російсько—турецької війни в Новоукраїнці успішно працював лазарет Пермського санітарного загону, який відвідав з інспекцією М. Пирогов9.
На початку XX століття зросли соціальні протиріччя, що спричинило успіх роботи серед населення різних революційних груп.
XX століття. У 1905–1907 рр. революційні виступи охопили робітників і селян Новоукраїнщини. Перша Світова війна призвела до реального зубожіння основної маси населення і загострення класових протиріч.
У 1921 році Новоукраїнка вперше стає адміністративним центром Новоукраїнського району і після короткої перерви зв'язаної із тимчасовою відміною районної ланки в адміністративному поділі, у 1923 році і до нинішнього часу Новоукраїнка — адміністративний центр району10.У другій половині 20-х років, посилюється кооперативний рух , а в 1928 році почалося масовий вступ селян до колгоспів.Лише протягом першого півріччя понад 50 проц.селянських господарств Новоукраїнки обєдналися в чотири колгоспи.
У березні 1932 році до Новоукраїнки прибув голова ВУЦВКУ Г.І.Петровський, у своєму виступи у райвиконкомі він поставив завдання щодо організаційного зміцнення колгоспів та розгортання соціалістичного змагання.А у жовтні до Новоукраїнки прибув перший секретар ЦК КП(б)У С.В.Косіор, він побував в ряді господарств,відвідав МТС , поцікавився виконнанням планів сівби й хлібозаготівель.Через деякий час Новоукраїнська МТС першою в області закінчила весняну оранку і сівбу ранніх зернових і одержала премію Наркомзему УРСР.
У 1937 році в господарствах району вже нараховувалося 174 трактори,56 комбайнів. За роки довоєнних п'ятирічок у Новоукраїнці було збудовано ТЕС, елеватор, цегельний завод, інкубаторну станцію. Відкрилась райлікарня.
З 1938 року Новоукраїнка одержує статус міста районного підпорядкування11.
Проекти в яких беру участь
В цьому розділі розміщуються посилання на проекти, в яких ви берете участь.