Користувач:Драгоморецька Анна Сергіївна 2015

РОЗУМОВЕ ВИХОВАННЯ В СПОРТІ '

Розумове виховання — цілеспрямована діяльність педагогів із розвитку інтелектуальних здібностей і мислення людини, прищеплення культури розумової праці.

Умови ефективності розумового виховання..

Ефективність розумового виховання значною мірою залежить від багатьох чинників. Узагальнено їх можна звести до таких положень:

— уміння педагога виділити в навчальному предметі світоглядні твердження, ідеї, закони, закономірності, концепції й реалізувати їх під час навчання;

— дотримання педагогом принципу внутріпредметних і міжпредметних зв'язків як фактора єдності та взаємозв'язку явищ, процесів реального світу;

— оволодіння учнями, студентами аналізом, синтезом, порівнянням, узагальненням, вироблення навичок аргументувати свої думки, відстоювати свої світоглядні позиції;

— залучення учнів, студентів до активної громадської діяльності з метою зміцнення єдності світогляду і поведінки;

— своєчасне коригування відхилень у поведінці окремих учнів, студентів;

— відповідність світоглядної позиції педагогів і батьків потребам суспільства.

'Спорт – це всі форми фізичної активності, направлені на вираження або удосконалення фізичного та розумового стану людини, формування

соціальних відносин, шляхом участі у змагальній діяльності будь-якого рівня на організованій регулярній або епізодичній основі.

Спорт, фізична культура, здоровий спосіб життя мають стати надійної захистом, здатної допомогти дітям адаптуватися до нових умов життєдіяльності,

протистояти безупинно погіршення екологічної обстановці. Це своє чергу, актуалізує вимога формування в дітей й молоді ціннісними орієнтаціями і

мислення щодо свідомого зміцнення власного здоров'я та перемоги фізичного вдосконалення.

Особливість феномена спорту на відміну від інших її сфер полягає, передусім, у цьому, що вона найприроднішим чином з'єднує у єдине ціле соціальне і

біологічне у людині. Процес тілесного розвитку будь-якої людини виявляється у вдосконаленні форм і державних функцій організму, його реалізації

фізичних можливостей. Але було б неправильним вважати, що біологічних процесів розвитку людини відбуваються ізольовано з його соціальних функцій,

поза істотно громадських відносин. Вплив природних чинників в розвитку фізичного потенціалу людини має об'єктивного характеру, та його специфіка у

тому, що може посилюватися чи слабшати залежно від активності людини, котрі можуть свідомо впливати перебіг цього об'єктивного процесу, спираючись

на пізнання його законів та сутність.

У фізичному вихованні представлені широкі можливості для вирішення завдань розумового виховання. Це зумовлено специфікою фізичного виховання, його змістовними і процесуальними засадами.

https://www.youtube.com/watch?v=CraT2sJJRrk

Існує двосторонній зв'язок розумового і фізичного виховання. З одного боку, фізичне виховання створює кращі умови для розумової працездатності і сприяє розвитку інтелекту;

з іншого боку, розумове виховання підвищує ефективність фізичного виховання, створюючи умови більш вдумливого ставлення до нього займаються для усвідомлення або сутності розв'язуваних завдань і творчих пошуків їх вирішення.

У змісті розумового виховання в процесі фізичного виховання можна розрізнити дві сторони: освітню і виховну. Освітня сторона полягає в передачі спеціальних фізкультурних знань. При цьому мислення розвивається в двох напрямках: як репродуктивне і як продуктивне (творче).

Репродуктивне мислення полягає в осмисленні займаються своїх дій після інструктивних вказівок викладача (наприклад, при навчанні складного руху). Прикладами творчого мислення є аналіз «еталонної» спортивної техніки з метою раціонального застосування її до своїх індивідуальних особливостей (знайти свою індивідуальну техніку).

Виховна сторона розумового виховання в процесі фізичного виховання полягає у розвитку таких інтелектуальних якостей, як кмітливість, зосередженість, допитливість, швидкість мислення та ін.

Виходячи зі сказаного, основними завданнями розумового виховання в процесі фізичного виховання є:

1. збагачення займаються спеціальними знаннями в галузі фізичної культури і формування на цій основі осмисленого відношення до фізкультурної і спортивної діяльності,

2. сприяння формуванню наукового світогляду;

3. розвиток розумових здібностей (здібностей до аналізу і узагальнення, швидкості мислення та ін), пізнавальної активності і творчих проявів в руховій діяльності;

4. стимулювання розвитку потреб і здібностей до самопізнання і самовиховання.

Засобами розумового виховання є насамперед фізкультурні заняття. Їх зміст і обсяг визначаються програмами фізичного виховання для загальноосвітніх шкіл, ліцеїв, коледжів, вузів та ін.

Крім того, до засобів розумового виховання відносять спеціально організовані проблемні ситуації в процесі занять фізичними вправами, дозвіл яких вимагає розумових дій (прийом і переробка інформації, аналіз, прийняття рішення тощо).

До методів розумового виховання відносять:

опитування з викладеного матеріалу;

спостереження і порівняння;

аналіз і узагальнення матеріалу, що вивчається;

критичну оцінку і аналіз рухових дій.