Конспект уроку №9 (Основи алгоритмізації та програмування 2 частина )
Типи величин. Вказівки введення та виведення. Вказівка присвоювання.
Мета: ознайомити учнів з новими знаннями, розвинути логічне мислення, уяву,увагу; виховувати самодисципліну,роботу в колективі
Тип уроку: комбінований
Добрий день , сідайте.Записуємо нову тему у зошити "Типи величин. Вказівки введення та виведення. Вказівка присвоювання "
Давайте пригадаємо що ви вже знаєте
1 Що включає в себе алфавіт ТР?
(1. 26 великих та маленьких літер латинського алфавіту, та знак підкреслення.
2. Десяткові цифри 0,1,2,..,9.
3. Спеціальні символи: + - * / = > < [ ] { } ( ) @ . ; : ‘ # ; $ ^
4. Комбінація спеціальних символів: := <> .. (..) <= >=
5. Службові слова.
8. Ідентифікатори. )
2Які правила запису ідентифікаторів
(1. Починаються лише з літери або знаку підкреслення (виняток складають мітки, що можуть починатись з літери та цифри).
2. Можуть складатись з літер, цифр, знаку підкреслення.
3. Між двома ідентифікаторами повинен бути хоча б один пробіл.
4. Максимальна довжина – 127 символів, ЕОМ відрізняє перші 63 символи.
5. Не може співпадати за написанням ні з одним із службових слів.
6. Великі та маленькі літери не розрізняються. )
3Дайте означення константи
(величини, значення яких встановленні в описуваній частині програми та в процесі виконання програми не змінюються.)
4Які ви знаєте константи?
(True ,False )
Тип даних – це множина значень однакової природи разом із набором операцій, що над ними можна виконувати.
Серед усіх типів даних, що використовуються у програмуванні для організації і представленні даних, слід виділити дві основні групи : базові(прості) і складені (складні). Сьогодні ми ознайомимося з простими типами, а з іншими трохи згодом. Базові типи є «простими» через те, що значення змінної такого типу – це одне число чи символ.
Розпочнемо з цілих типів. Запишіть у вигляді таблиці.
Назва Діапазон значень змінної даного типу
Byte 0..255
ShortInt -128..127
Word 0..65 535
Integer -32 768..32 767
LongInt -2 147 483 648..2 147 483 647
{Діти заповнюють таблицю послідовно з вчителем}
Перший тип – це Byte. Він призначений для зберігання невід’ємних цілих чисел, значення яких можуть бути від 0 до 255.
Наступний тип ShortInt . Він використовується, якщо наші значення не вміщуються в попередній тип, але поміщаються у проміжок від -128 до 127. Як утворюються ці числа ви докладно почитаєте у підручнику, а зараз перелічимо інші цілі типи. Отже, третій тип – це Word. Діапазон значень змінної даного типу від 0 до 65 535. Наступний тип є найбільш поширеним – це тип Integer з діапазоном -32 768..32 767. І останній – це тип LongInt при якому змінна може набувати значень від -2 147 483 648 до 2 147 483 647.
Відмітьте , що тип даних визначає не тільки діапазон значень відповідних змінних, а й набір операцій, припустимих для змінних. То ж постає питання: які ці операції? Звичайно арифметичні: +, - , *; операція числового ділення div і mod. Якщо a, b – змінні цілих типів, то результат a div b – ціле число, що дорівнює цілій частині від ділення а на b; a mod b – ціле число, що дорівнює остачі від ділення а на b;
Приклад
1) 5 div 3 =1 (бо 5=3*1+2, 3 вміщуеться у 5 1 раз)
2) 5 div 3=2(бо 5=3*1+2, остача при діленні 5на 3 дорівнює 2 )
операції порозрядного заперечення(not) множення(and) і додавання (or)
Not ,and , or на українській мові означає ні, і, або відповідно.
Приклад (Х=2) or (х=3) означає, що х може бути 2 або 3
(Х=2) and (х=3) означає, що х може бути і 2 і 3
Not (Х=2) означає, що х не може бути 2
Наступний з простих типів – це тип дійсних чисел. На мові Паскаль він носить назву Real. Його використовують тоді, коли ми знаємо, що числа є дійсним, або можуть таким отриматися внаслідок виконання операцій ( наприклад ділення чи добування корення).Змінна типу Real може набувати значень, що знаходяться в діапазоні . Дійсні числа часто називають числами з крапкою, що плаває. Це пов’язано з тим, що сааме число може бути по- різному представлене.
Наприклад
123.45=123.45* =12.345* =12345.
Десяткова крапка ніби «плаває» між цифрами при зміні порядку – степеня числа 10. Тому дійсні числа записують так
123.45=123.45Е+0=12.345Е+1=12345Е-2.
Літера Е означає множення на 10 , а число за нею – це порядок, тобто степень 10-ти
Змінна наступного типу може набувати лише два значеня: істина(true) чи хиба(false). Отже, ми означили тип, що називається бульовим і позначається ім'ям Boolean на честь видатного англійського математика й логіка Джорджа Буля, засновника математичної логіки.
До значень застосовні операції "та", "або", "не" . Крім бульових операцій, означено операцію "порядковий номер" ord: ord(false)=0, ord(true)=1. Порядковим номерам бульових значень відповідає результат їх порівняння: false < true. Очевидним чином означено й інші операції порівняння: =, <>, >, <=, >=.У діалекті Турбо Паскаль додатково означено корисну операцію "виключне або", знак якої xor
Приклад
Указати значення, що утворюються в результаті застосування операцій:
а) (2*2=4) and true; б) (2*2=4) or false;
в) (not true) or false; г) (ord(true)=1) xor (ord(false)=0).
Нарешті ми розглянемо останній з базових типів – тип символів. Множина символів, представних у сучасному комп'ютері, як правило, складається з 256 елементів. У мові Паскаль символ позначається символьною сталою, що є символом в апострофах: 'A', '1', '.' тощо. Сам символ "апостроф" задається символьною сталою '.
Символьна стала – це не символ, а його позначення в мові Паскаль. Не всі символи позначаються сталими мови Паскаль, але будь-який символ можна задати за допомогою виклику функції chr. Символам у комп'ютері ставляться у відповідність номери від 0 до 255. Якщо i – цілий вираз із значенням від 0 до 255, то вираз вигляду chr(i) задає символ із номером, що є значенням i.
Відповідність символів та номерів від 0 до 127 зафіксовано в Американському стандартному коді для обміну інформацією (ASCII). Наприклад, chr(48) позначає те ж саме, що й стала '0', chr(48+1) – то ж саме, що '1', chr(65) є синонімом сталої 'A', chr(97) – сталої 'a'.
Цілий номер символу породжується викликом функції "порядковий номер", тобто виразом вигляду ord(c), де значенням виразу c є символ. Наприклад, ord('0')=48, ord('A')=65, ord('a')=97. За своїм означенням, функції chr і ord взаємно обернені, тобто chr(ord(c))=c за будь-якого символу c, і ord(chr(n))=n за будь-якого n=0, 1, … , 255. Крім функції ord, для символів означені порівняння, причому a<b ord(a)<ord(b).
Oчевидно, наприклад, що ' ' < '_' < '0' < '1' < … < '9' < 'A' < 'B' < ... < 'Z' < 'a' < 'b' < … < 'z'. До символів застосовна операція катенації, або дописування, що позначається знайомим знаком "+". Її результатом є не символ, а послідовність із двох символів, або рядок. Наприклад, '1'+'2' є послідовність символів, яку можна задати літералом '12'. Множина символів і операції, означені для них, утворюють тип символів, іменований char. Змінні цього типу називаються символьними.
Запишіть підзаголовок
Вказівки введення і виведення
У програмі не обійтись без введення і виведення інформації. Як правило, потрібно ввести вхідні дані і вивести результати. Вихідні дані зручно вводити з клавіатури, а результат виводити на екран. Для цього в мові Паскаль використовують оператори read, readln,(для введення) write, writeln(для виведення). Символи ln у кінці означають line new – новий рядок. При використанні readln, writeln наступне введення чи виведення буде починатися з нового рядка.У дужках слід вказати через кому набір аргументів: список даних, значення яких вводяться чи вмводяться.
При виконанні "оператора" читання readln ( им'я-змінної ) комп'ютер зупиняється й чекає, що на клавіатурі буде набрано сталу того ж типу, що й тип указаної змінної. У відповідь слід набрати якусь сталу на клавіатурі (вона відображається на екрані). Але нічого не відбудеться, якщо після цього не натиснути на клавішу "Enter". Тільки після "Enter" цю сталу, тобто послідовність символів, буде передано від клавіатури в комп'ютер, а він за цією сталою обчислить відповідне значення та присвоїть змінній.
Якщо натиснути "Enter", не набравши сталу, то комп'ютер продовжить своє чекання. Перед числовою або бульовою сталою можна набрати також довільне число пропусків.
Якщо замість сталої набрати щось інше, наприклад, сталу іншого типу, то виконання програми на цьому завершиться (аварійно), і на екрані з'являться образливі слова про те, що вхідні символи були неправильними. Наприклад, якщо при виконанні оператора readln(z), де ім'я z позначає цілу змінну, набрати 1024 і натиснути "Enter", то значенням z стане 1024, а якщо набрати z=1024, то програма аварийно завершиться, тому що ціла стала не може починатися символами "z=".
Приклад. Нехай x : integer, y : boolean. При виконанні readln(x,y) слід набрати цілу сталу, потім додати хоча б один пропуск або натискання на "Enter", а потім натиснути на клавіші t, r, u, e або f, a, l, s, e, тобто набрати бульову сталу true або false. І не забути натиснути на "Enter" наприкінці.
У "операторах" виведення нарівні з виразами можна записувати послідовності символів у апострофах, наприклад, 'x=', '123' тощо. Вони називаються рядковими сталими, або літералами, і виводяться так само, як записані в програмі, тільки без апострофів. Наприклад, за операторами
x:=2; writeln( 1, ') x=', x, '; x2=', x*x, '; x2>2 : ', x*x>2 )
на екран виводиться
1) x=2; x2=4; x2>2 : true.
І ще одне зауваження з приводу використання readln. Практично перед кожним "оператором" читання з клавіатури не завадить написати "оператор" запису з запрошенням до введення значень і поясненням, яких саме типів і в якій кількості. Наприклад, якщо x1, x2 означено як цілі:
writeln('введіть два цілих числа');
readln(x1, x2).
Без такого запрошення невідомо, що робити тому, хто запустив програму на виконання, і чи виконується вона взагалі. Операторами readln задається читання не лише з клавіатури, але також і з інших зовнішніх носіїв, наприклад, файлів на диску.
Вказівка присвоювання
Якщо у програмі присутні якісь змінні, то вони мають набувати якихось значень Для цього використовують вказівку присвоювання, яка має вигляд:
ім'я змінної := вираз
(знак присвоювання ":=" – це лексема, яку не слід плутати зі знаком порівняння "="). Оператор присвоювання позначає:
1) обчислити значення виразу, записаного праворуч;
2) записати це значення в змінну, позначену ім'ям.
Приклад
Наприклад, у нас є така програма. : виконуваний оператор стан пам'яті
program a2(input, output);
var x, y, z : integer;
begin
z := 1;
x := 3;
y := 15;
x := 10
end.
Будемо записувати порядок іі роботи у табличку. Я почну а ви будете допомагати.Спочатку ми не надаємо значень змінних і програма їх не згає. Далі ми z присвоюємо значення 1 . І програма «розуміє», що z=1. (Далі діти допомагають у заповнення таблиці) Звернімо увагу на те, що нові значення змінних записуються замість старих.
Вивчити конспект. Прочитати у підручнику Зарецька стр225-228, 242-255.
Виконати завдання відповідно до обраного рівня.
1-3бали
1.Написати програму читання двох чисел a й b
2. Чи допустимий вираз:
а) 1=2=3;
в) 1=1 or 2=2;
4-6
1.Написати програму читання двох чисел a й b та друкування їх суми;
2.Обчислити значення виразу:
а) 2*ord(true)+3*ord(false);
б) 58 mod 13 div 10;
7-9
1.Нехай a, b, c, … – імена цілих змінних із додатними значеннями. Написати булів вираз, значенням якого є true тоді й тільки тоді, коли: a, b, c мають однакові значення;
2. Обчислити значення виразу:
а) not true or false;
б) 9 mod 5 * 12 div 16.
10-12
1.Нехай a, b, c, … – імена цілих змінних із додатними значеннями. Написати булів вираз, значенням якого є true тоді й тільки тоді, коли: a, b, c задають сторони трикутника;
2.Заповнити табличку A B A and B A or B not A false false
false true
true false
true true
(Прокоментовано конспекти Пашанової та Свинаренко)
