Класифікація і можливості систем опрацювання графічних зображень

Матеріал з Вікі ЦДУ
Перейти до: навігація, пошук

Класифікація і можливості систем опрацювання графічних зображень

Створення і опрацювання комп’ютерних графічних зображень здійснюється з використанням спеціальних програм, які називаються системи опрацювання графічних зображень(графічні програми). Вони відносяться до прикладних програм. Системи опрацювання графічних зображень поділяють на такі види: - графічні редактори, серед яких в свою чергу виділяють:

  • редактори растрової графіки, наприклад, Paint, Adobe Photoshop, Corel Photo Paint;

  • редактори векторної графіки, наприклад, CorelDraw, Adobe Illustrator, Macromedia Freehand;

  • редактори тривимірної графіки, наприклад, 3DStudio Max, Maya;

  • редактори фрактальної графіки, наприклад, IFS Builder, Chaos, Apophysis;

  • редактори для створення анімацій, наприклад, Macromedia Flash, Ammo, Animation Works Interactive;

- програми для перегляду графічних зображень, наприклад, Засіб дляперегляду зображень і факсів, Microsoft Office Picture Manager,ACDSee; - пакети інженерного моделювання і проектування, наприклад, AutoCAD (для розробки креслень деталей і механізмів різної складності), Electronics Workbench (для проектування електронних мікросхем), Graphisoft ARCHICAD (для проектування архітектурних споруд), KASIA (для проектування кузовів автомобілів).

Принципи опрацювання зображень у різних видах графічних редакторів значно відрізняються один від одного. Так, роботу у редакторі векторної графіки можна порівняти з конструюванням, коли об’єкт будується з готових елементів, або з процесом креслення, коли можна створювати зображення, використовуючи набір геометричних фігур. У векторному зображенні кожний об’єкт існує сам по собі й у будь%який момент кожний із них можна видалити, скопіювати, перемістити, змінити розміри, колір контуру або заливку тощо.

Зображення в редакторі растрової графіки можна будувати або шляхом послідовного зафарбовування пікселів, або малюванням геометричних фігур, використовуючи спеціальні інструменти. Проте в редакторі растрової графіки ці фігури перестають існувати як окремі об’єкти одразу після їх створення. У подальшому вони сприймаються як сукупність окремих пікселів. Основним об’єктом, над яким користувач може проводити дії, є фрагмент зображення – довільно виділена частина малюнка. Фрагмент зображення можна скопіювати, перемістити, очистити, повернути, змінити його розмір тощо. Деякі редактори векторної графіки мають функцію трасування, яка використовується для перетворення растрових зображень у векторні. Редактори растрової графіки виконують растеризацію векторних зображень, тобто перетворення векторних зображень у растрові. На рисунку 7.7 подано результати перетворення растрового зображення у векторне і навпаки за допомогою вказаних функцій графічних редакторів.

1,5.jpg

Останнім часом спостерігається тенденція щодо створення багатофункціональних графічних пакетів (наприклад, Corel Graphics Suite, Xara Xtreme, ACD Canvas), до складу яких входять програми растрової і векторної графіки, конвертори, редактори шрифтів тощо. Ці пакети графічних програм дають змогу створювати і опрацьовувати малюнки, в яких присутні різні види графічних зображень, зберігати їх у векторному і растровому форматах. Незважаючи на різні принципи побудови зображень, усі графічні редактори мають схожі можливості:

  • створення малюнка за допомогою різних інструментів: олівця, пензля, розпилювача, інструментів малювання ліній, прямокутників, еліпсів тощо;

  • використання при малюванні різних кольорів;

  • робота над фрагментами малюнка (виділення окремих елементів малюнка, їх переміщення, копіювання, обертання тощо);

  • масштабування малюнка для перегляду всього зображення або малювання дрібних деталей;

  • імпортування до малюнка об’єктів з інших малюнків;

  • додавання текстових написів до малюнків;

  • виконання операцій над файлами: відкриття, зберігання, друкування.

Іншим видом систем опрацювання графічних зображень є програми, які призначені, в основному, для перегляду графічних зображень. Розвитку даного виду програмного забезпечення сприяло активне використання останнім часом широким колом користувачів цифрових фотоапаратів і відеокамер. Основні можливості цих програм:

  • перегляд графічних зображень різних форматів;

  • зміна масштабу перегляду зображень;

  • конвертація файлів – зберігання зображень у файлах різних форматів;

  • демонстрація зображень у режимі слайд-шоу;

  • елементарне редагування зображень – змінення розмірів та обертання зображення, збільшення/зменшення яскравості та контрастності кольорів, стиснення даних у файлі, усунення ефекту червоних очей тощо;

  • відображення даних про значення властивостей самого зображення і файлу зображення;

  • друкування графічного зображення.