Зборка системного блоку. Установка материнської плати. НІП, 2013-2014
Зміст
Установка материнської плати
Перш ніж братися за покупку складових частин вашого майбутнього персонального комп'ютера, перевірте себе: чи здатні ви впоратися з перерахованими проблемами або уникнути їх:
-купівля несумісних між собою комплектуючих. Тут можна здійснити безліч помилок - від покупки PS/2-клавіатури для комп'ютера з звичайним DIN -роз'ємом до набагато більш тонких і неочевидних помилок з придбанням компонентів, які повинні взаємодіяти нормально , але через певні особливості конкретних моделей працюють погано. Щоб не помилитися, бажано купити все необхідне в одній фірмі, тоді можна розраховувати на допомогу менеджера, який попередить про можливі неприємності.
-складність діагностики. Якщо ви зібрали комп'ютер, а він не працює, іноді досить важко визначити, чи винна в цьому бракована материнська плата або ж неправильно приєднаний один кабель. І допомогти тут можуть тільки консультації друзів, оскільки продавець не несе відповідальності за функціонування виробу в цілому, він приймає претензії тільки по окремих комплектуючих.
-можливе ушкодження компонентів комп'ютера при монтажі. Необережне поводження з ніжним обладнанням може призвести до його поломки. Мікросхеми можуть втратити працездатність від розряду статичної електрики, і практично будь-яка частина може зламатися, якщо прикласти занадто великі зусилля при установці.
На цій картинці пронумеровано все необхідне для складання: корпус ( 1 ), з'єднувальні шлейфи ( 2 ), звукова карта (3), відеокарта (4 ), материнська плата ( 5 ), плата з мікросхемами ОЗУ типу DIMM ( 6 ), монтажні гвинти ( 7 ), викрутка ( 8 ), дисковод ( 9 ), процесор з встановленим вентилятором ( 10 ), вінчестер ( 11 ), CD -ROM ( 12 ) .
Якщо все перераховане вас не лякає, почнемо збірку. Поради покупцеві: збірку комп'ютера можна істотно полегшити, якщо при виборі та купівлі комплектуючих слідувати декільком порадам. Зверніть увагу, що вони не враховують мету використання комп'ютера, тому постарайтеся робити покупки, що поєднують простоту установки і ефективність застосування.
Як вибрати материнську плату?
Вибрати материнську плату дуже просто. Материнська плата, системна плата, базова плата (англ. motherboard), відома також як головна плата (mainboard) — плата, на якій містяться основні компоненти комп'ютера, що забезпечують логіку роботи.
Кількість пристроїв на материнській платі з плином часу збільшувалася. У наші дні материнська плата з вбудованими компонентами дуже популярна в моделях фірмових виробників. Вбудовані інтегровані периферійні пристрої пропонуються багатьма брендовими виробниками комп'ютерів, що дозволяє забезпечити вас останніми технологічними досягненнями, якщо тільки ви купуєте систему від відомого виробника комп'ютерів.
Рекомендується вибирати материнську плату з максимальною кількістю портів, переважно з 2 серійними, 1 паралельним і 4 USB портами. Більшість новітніх пристроїв мають порт USB. Також перевірте наявність опцій, що поліпшують роботу, наприклад, підтримка пам'яті, кількість доступних PCI слотів і т.д.
Технології змінюються так швидко, що виробники додають нові можливості, типу послідовного ATA, USB 2.0 і RAID в материнську плату, щоб тільки очолити гонку на ринку. Деякі виробники навіть пропонують FM радіо на материнській платі, щоб вижити в конкурентній боротьбі, роблячи комп'ютер машиною для розваг.
Інструкція
Приступаємо до установки
Як тільки ви злегка висунете материнську плату, замініть її сполучну пластину і вирівняйте по відношенню до кейсу. Слідом за цим встановіть розпірки і добре закріпіть плату. Зверніть увагу на матеріал, їз якого розпірки виготовлені. Якщо розпірки виготовлені з міді, для їх монтажу вам напевно знадобиться інструмент під назвою шестигранник. Потім вам необхідно вирівняти отвори кейса з отворами материнської плати. Дуже важливо, щоб вони відповідали один одному максимально точно.
Правильно встановити материнську плату можна і в домашніх умовах
Після установки розпірок і вирівнювання отворів необхідно закріпити материнську плату. Вкрутіть в монтажні отвори, розташовані в центрі і по кутах, шурупи. Щоб встановити материнську плату самостійно, вам в обов’язковому порядку необхідно підключити до неї всі необхідні проводи й з’єднувачі. По черзі підключайте до плати вінчестер (жорсткий диск), блок живлення, кнопку, що відповідає за функцію скидання, а також колонки. Весь нюанс полягає в тому, що у різних моделей материнських плат слоти для всіх перерахованих вище пристроїв розташовані в різних місцях. Якщо ви не можете відразу їх знайти, спробуйте визначити їх за доданою до материнської плати документації.
Щоб встановити материнську плату самостійно, не забудьте про живлення!
Щоб завершити установку материнської плати, вам залишається всього лише підключити до неї живлення. Воно забезпечується пристроєм під назвою «блок живлення». Від нього відходить безліч проводів зі спеціальними роз’ємами, які необхідно підключати до відповідних слотів. Щоб встановити материнську плату правильно, звіряйте всі ваші дії з доданою до неї документацією.
Після завершення встановлення ще раз перевірте надійність з’єднання всіх проводів. Роз’єми повинні входити в свої слоти максимально щільно. Після цього можна провести пробний пуск комп’ютера та візуально оцінити, чи всі підключені до плати елементи функціонують. На цьому установка материнської плати завершується.
Установка системної плати та її компонентів
Для збирання ПК спершу варто приготувати робоче місце. Бажано, щоб це був добре освітлений стіл великих розмірів з електричною розеткою недалеко від нього. На стіл поставте монітор. А перед монітором звільніть стільки місця, щоб туди можна було покласти на бік корпус. Для збирання знадобиться хрестова викрутка з магнітною головкою і достатньо довгим і тонким жалом (від 10 сантиметрів). Також не зайвими виявляться пасатижі і звична плоска, хоча вони в деяких випадках можуть і не стати в нагоді. Варіантів збирання частин в системний блок декілька, точніше, у кожного складальника він свій. Приведемо два основних. Або, спочатку в корпус встановлюється материнська плата, а потім на неї все інше, або на материнську плату встановлюється пам'ять, процесор і вентилятор, а потім все це кріпиться до системного блоку. Варто помітити, що другий спосіб більше підходить для збирання систем на базі процесора AthlonXP з відкритим кристалом, оскільки вам буде наданий більший оперативний простір для спокійної установки кулера. У випадку з процесорами, кристали яких закриті металевою кришкою, таких як Athlon64 або сімейства Pentium4, можна вибрати і перший, оскільки тут підвищена обережність при установці кулера не потрібна. Для ілюстрації буде запропоновано збірку системи на базі процесорів AMD, як важчого варіанту. Рекомендовано ознайомитися з типами гвинтів, що додаються до корпусу. Їх можна розділити на п'ять типів: саморізи по пластику, корпусні гвинти, гвинт-гайка, кріпильні гвинти для жорстких дисків і малі кріпильні гвинти. Саморізи по пластику - найбільші серед всіх. Вони призначені для кріплення корпусних вентиляторів або яких-небудь пластикових панелей. Корпусними гвинтами звичайно прикручують заглушки, плату розширення і блоки живлення. Гвинти-гайки спочатку вкручують в корпус, а потім до них кріплять материнську плату. Кріпильні гвинти для жорстких дисків відрізняє матеріал і форма. Вони завжди зроблені із сталі і схожі на гриб, оскільки капелюшок у них закруглений, а різьба така ж, як і у корпусних. Решту малих кріпильних гвинтів варто використовувати для кріплення оптичних приводів, флопі-дисководів і материнської плати. Вони дуже схожі на корпусні, тільки розміром вони трохи менше і різьба у них дрібніша. В деяких випадках можуть використовуватися інші гвинти, наприклад в багатьох корпусах Inwin материнська плата кріпиться безпосередньо до бічної стінки корпусними гвинтами. Головне правило при кріпленні чого-небуть, це не докладання особливих зусиль, щоб не скрутити різьби. Всі гвинти повинні загвинчуватися відразу і без особливих зусиль. Якщо щось піде не так, подивіться, чи немає перекосу або, можливо, ви узяли гвинт не того типу. Приступаємо до збирання. Перший етап - установка на материнську плату процесора, пам'яті і кулера. Покладіть материнську плату на стіл, підклавши під неї який-небудь достатньо пружний матеріал на зразок картону або поліетилену. Багато виробників самі підкладають його під тильну сторону плати, щоб вона не ушкодилася під час транспортування. Далі необхідно відкрити сокет, для установки в нього процесора. Для цього знайдіть на платі великий квадратний роз'єм (у 95% випадків білого кольору) з безліччю маленьких отворів і фіксатором. Відігніть ніжку фіксатора спочатку трохи убік (1-2 міліметри), а потім підніміть його до вертикального положення. Акуратно візьміть процесор і опустіть його в сокет, дотримуючи при цьому розташування ніжок. Якщо раптом процесор не влізає до кінця в сокет, то подивіться, чи правильно ви його вставляєте і чи не погнулася ніжка. У жодному випадку не докладайте зусиль, щоб його туди встановити! Інакше можливо зламати ніжку. Після того, як процесор опуститься до кінця в роз'єм, опустіть фіксатор до клацання. Тепер візьміть кулер і подивіться на його підошву. Вона повинна бути чистою і гладкою і мати з одного боку невеликий уступ. Заводський термоінтерфейс (паста або твердіший прошарок) можна видалити ваткою. Нанесіть на кристал (у випадку з процесорами Socket А) або на металеву кришку (у випадку з Socket 754, 940, 478) дуже тонким шаром наперед куплену термопасту (рекомендовані марки: Алсил-3, КПТ-8, Titan Silver.)
Після цього, акуратно встановіть кулер на процесор. Радіатор повинен бути розташований уступом до верху сокета. Залишається його закріпити. Для цього, надіньте спочатку кріплення на задні зацепи сокета, а потім натягніть кріплення на зубці з другого боку. Не допускайте, при цьому, перекосу радіатора. Якщо на кріпленні немає упору під палець, то скористайтеся викруткою. Тільки будьте акуратні і не пошкодьте материнську плату. З сокетом 478 і 754 все простіше. Якогось загального способу там немає. Існує принаймні 4 для 478-го і два для 745-го. Отже скористайтеся інструкцією до вашого кулеру. Простіша ця установка тому, що немає ризику пошкодити кристал. Закріпивши радіатор, підключіть живлення вентилятора. Для цього знайдіть на платі трьохштирковий роз'єм з підписом "FAN" і підключіть до нього дріт. Далі необхідно встановити оперативну пам'ять. Візьміть планку, розверніть її відповідно до вирізів на ній і ключами на роз'ємах під пам'ять Відведіть білі фіксатори в сторони, вставте пам'ять точно в роз'єм і акуратно натисніть на планку з обох боків. Фіксатори повинні самі закритися. Другий етап - це кріплення материнської плати до корпусу і установка плат розширення. Дістаньте з коробки корпус, зніміть з нього бічні панелі і покладіть лівою (якщо дивитися спереду) стороною вгору. Якщо блок живлення розташовується вертикально (уздовж задньої стінки), то його треба зняти. Накрутіть гвинт-гайки (7-10 штук) на місця кріплення плати. Потім візьміть плату з боків і акуратно опустіть її на дно. Пригвинтіть її мінімум в семи місцях: чотири навколо сокета і 3 по кутах. Потім візьміть відеокарту і встановіть її в роз'єм AGP. Якщо на ньому є фіксатор, то спочатку відкрийте його. Після установки плати він сам закриється. При установці плати зверніть увагу на те, щоб вона не упиралася у фіксатори оперативної пам'яті. По необережності можна зірвати який-небудь елемент. Так само встановіть іншу плату розширення. Після, пригвинтіть їх корпусними гвинтами. Третій етап - установка жорсткого диска, CD-приводів і флопі-дисковода. Поставте корпус вертикально. Виламайте за допомогою пасатижів або викрутки заглушки в місцях, де розташовуватимуться пристрої. Якщо у вас один привід і один жорсткий диск, то встановіть перемички на задній панелі в положення MASTER
Якщо у вас в системі буде два приводи або два жорсткі диски, то встановіть на верхньому - MASTER, а на нижньому - SLAVE. Тепер вставте привід в корпус через лицьову сторону корпусу в п'ятидюймовий відсік і пригвинтіть його в чотирьох місцях з одного боку і в чотирьох - з іншого. Також треба зробити і з флопі-дисководом, тільки вставляти його треба в тридюймовий відсік і прикручувати в двох місцях з кожної сторони. Жорсткий диск необхідно вставляти в тридюймовий відсік з внутрішньої сторони і закріплювати чотирма сталевими гвинтами з круглими капелюшками. Залишається лише підключити всі інформаційні і силові кабелі. Упевніться, що блок живлення вимкнений, кабель до нього не приєднаний і перемикач напруги стоїть в положенні 220(230) вольт. Підключити кабелі живлення і інтерфейсні кабелі нескладно. Всі вони асиметричні і не допускають неправильної установки. Спершу підключіть великий двадцяти або двадцятичотирьох-піновий і маленький квадратний чотирьох-піновий роз'єми живлення материнської плати. Потім підключіть шлейфи до CD-ROM'у, вінчестеру і флопі дисководу. Для флопіка використовуйте найвужчий кабель і підключайте його одним кінцем до пристрою (вставляти роз'єм треба виступом вниз), а іншим до мат. плати. Жорсткий(і) диск(и) треба підключати 80-жильним кабелем наступним чином: кольоровим роз'ємом (з його сторони проміжок довший) до плати, чорним (з іншого кінця) в Master-пристрій і сірим, якщо таке є в Slave. Точно таким же чином треба підключити і CD-ROM. Тільки шлейф можна узяти і 40-жильний і підключити його треба до другого IDE-порту. 40- і 80-жильні шлейфи треба вставляти в пристрій виступом вгору. Підключивши всі інформаційні кабелі, залишиться тільки розібратися з силовими. Маленький чотирьох-піновий до флопі-дисковода а великий до жорстких дисків, CD-приводам і, якщо необхідно, до відеокарти. Останній крок - під'єднати дроти від корпусу до материнської плати. Одного способу тут немає, оскільки у кожної плати своє розташування виходів. Загальне одне: всі контакти об'єднані в групу і розташовані в два ряди. Підключати до них треба відповідно до інструкції до материнської плати, враховуючи при цьому, що чорний(на динаміку) і білі дроти - це земля (-). Залишається тільки акуратно укласти всі кабелі, перевірити, чи підключено живлення кулера і решти пристроїв, чи до кінця вставлені плати розширення і пам'ять, підключити клавіатуру, мишу, монітор і включити блок живлення, і сам комп'ютер. Якщо ви все зробили правильно, то побачите на екрані звичну картину завантаження - спочатку інформація про відеокарту, потім про BIOS, процесор, пам'ять, підключені пристрої і т.п. Якщо ж, щось не так, то перевірте ще раз чи все підключено і вставлено до кінця. Упевнившися, що все працює нормально: вентилятори крутяться, PC-Speaker пікає тільки один раз при включенні, то можна вимкнути комп'ютер і поставити назад лицьові панелі. Закривши системний блок, можете підключити до нього периферію і поставити його на місце. Залишиться тільки встановити ОС і правильно настроїти BIOS.
Посилання на використані джерела:
http://diplom100500.0fees.net/view_lec.php?id=12
http://www.easycom.com.ua/data/mboard/0904022357/
http://www.kai4104.narod.ru/ostal/komp/sbor.html
