Джин Амдал
Зміст
Джин Амдал
Головний конструктор і розробник таких легендарних комп'ютерів, як ІВМ 704, 709, 7030, 7090, архітектор комп'ютерного сімейства третього покоління ІВМ/360 та першого у світі комп'ютера четвертого покоління.
Біографія
Джин Амдал - американський вчений у галузі обчислювальної техніки , математик і підприємець, найбільше відомий за свою роботу в компанії IBM, а потім заснував компанію Amdahl Corporation. Він є автором названого на його честь закону, в якому сформулював фундаментальні обмеження паралельних обчислювальних систем. Вважається найбільшим проектувальником комп'ютерних систем XX століття.
Народився в місті Фландро , Південна Дакота , в сім'ї шведсько - норвезьких емігрантів. Під час Другої світової війни служив на флоті, в 1948 році закінчив університет Південної Дакоти за фахом «інженер -фізик». Продовжив своє навчання в університеті Вісконсіна в Мадісоні, захистивши в 1952 році докторську дисертацію і створивши проект власного комп'ютера, WISC . У червні того ж року був прийнятий на роботу в корпорацію IBM, покинув її в 1955 році, повернувся знову у вересні 1960 року й остаточно залишивши її в вересні 1970 року, створивши корпорацію Amdahl Corporation за допомогою Fujitsu. З 1979 року займається незалежним підприємництвом в області комп'ютерної технології. Має декілька почесних докторських ступенів і цілий ряд нагород у професійній сфері.
Головні проекти, під час роботи в ІВМ
- 1953 р. - головний проектувальник комп'ютера ІВМ 704. ІВМ 704 відрізнявся високою швидкістю роботи, в ній використовувались індексні регістри і дані представлялись в формі з плаваючою комою. ІВМ 704 - перший комп'ютер, в якому була реалізована перша мова програмування високого рівня FORTRAN.
- головний розробник машини - ІВМ 709. Компютер ІВМ 709 в архітектурному плані приближався до машин другого і третього поколінь, та мав багато нововведень.
- 1960 р. - директор відділу експерементальних обчислювальних машин і керівник робіт по створенню мейнфреймів третього покоління ІВМ/360. ІВМ/360 - це перше сімейство в якому застосовано мікропрограмування. Завдяки таким новинкам машини сімейства, котрі дещо відрізнялися своїми апаратними засобами, могли працювати з одним і тим же складом команд. Комп'ютери сімейства працювали зі швидкодією від кількох десятків тисяч до кількох міліонів операцій в секунду.
- 1967 р. - сформулював закон (отримав назву - "Закон Амдала"), який дає уявлення про масштабованість, обмеження та економіку певних моделей розпаралелювання програм. Згідно з цим законом, навіть якщо обчислювальну задачу вдається розділити на частини, загальна швидкість її паралельного виконання обмежена швидкістю виконання фрагментів, які розпаралелити не можна.
Творчий шлях
"в основному я пішов з ІВМ, тому що хотів працювати з великими комп'ютерами. А в випадку якби залишився в ІВМ мусив би змінити свою кар’єру, не отримуючи особистого задоволення від роботи". Джин Амдал
- 1971 р. приступив до проектування і розобки свого першого сімейства Amdahl 470. Перша машина сімейства Amdahl 470 V/6 появилася в середині 1976 р. і зразу проявила фурор серед комп'ютерних розробників і замовників. Це був перший у світі комп'ютер четвертого покоління, виконаний повністю на ВІС (великих інтегральних схемах), він мав високу швидкодію (5,4 міліона операцій в секунду), котра досягалась використанням конвеєрної обробки команд. В комп'ютері Amdahl 470 V/6 була застосована біполярна кеш-пам'ять емністю 16 кілобайт, вона в свою чергу дозволила ефективніше працювати з оперативною пам'яттю ємність якої була 8 мегабайт. Цей перший комп'ютер четвертого покоління, був в два рази швидший, мав в два рази більше пам'яті, займав в 3 рази меншу площу в порівнянні з потужною аналогічною системою того часу ІВМ 370/168.
Дата | Компанія | Вид діяльності | Стан |
1970 | Amdahl | мейнфрейми | діє по теперішній час |
1980 | Trilogy Systems | суперкомп'ютери | збанкрутувала |
1980 | Elxsi | DEC-сумісні системи | в даний час холдингова компанія, що займається ресторанним бізнесом |
1987 | Andor Systems | CMOS-системи проміжного рівня | збанкрутувала в 1994 р. |
1994 | Commercial Data Servers | системи для мейнфреймів | діє по теперішній час. |
Нові теорії закону Амдала
За останні півстоліття було зроблено декілька спроб переписати закон Амдала, який стверджує, що час виконання програми при паралельній обробці не може бути менше часу виконання її нерозпаралелюваного фрагменту. Томас Ліпперт, директор Дослідницького центру Юліх, сподівається довести, що в певному сенсі та на певних моделях паралельних обчислень закон Амдала все ж можна подолати.
На презентації, під заголовком «Порушуючи закон», яка була проведена на червневій міжнародній конференції 2013 р. International Supercomputing Conference (ISC) в Лейпцигу, вчений пояснив, яким чином пастку закону Амдала в конкретних ситуаціях можна обійти, спираючись на результати проведених під його керівництвом експериментів у галузі паралельних обчислень.
Більш детальна інформація:
- http://supercomputer.com.ua/ua/conferences/isc-2013-leipzig/
- http://supercomputer.com.ua/ua/283-zakonu-amdala-kinuto-viklik.html
Література
- http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%BC%D0%B4%D0%B0%D0%BB,_%D0%94%D0%B6%D0%B8%D0%BD
- http://www.retro-pc.net/docs/vkp/index_ua.htm
- http://en.wikipedia.org/wiki/Amdahl_Corporation
- http://www.osp.ru/cw/1997/25/21773/
- http://supercomputer.com.ua/ua/240-old-supercomputers-livermore-lab.html