Джерело : Вікова та педагогічна психологія: Навч. посібн. / О.В. Скрипченко,

Становлення моральної самосвідомості в юнацькому віці

У період ранньої юності відбувається становлення моральної самосвідомості, яка характеризується переходом на новий рівень – конвенційний та постконвенційний (за Л. Кольбергом).

Конвенційний рівень характеризується тим, що людина дотримується умовної ролі, орієнтуючись при цьому на принципи інших людей (конформність у міжособистісних відношеннях). Тут поведінка ґрунтується на тому, чи отримає вчинок схвалення інших людей. Дана ситуація “гарного хлопчика і гарної дівчинки” визначається золотим правилом: “Не роби іншим того, чого б не бажав самому собі”. Далі поведінка вибудовується відповідно до встановленого порядку, поваги до влади та застосовуваних нею заходів контролю.

Постконвенційний рівень – тут людина має власні критерії поведінки, виходячи з “автономної моралі”, що передбачає і високий рівень розумової діяльності. Вчинки співвідносяться з повагою до демократично прийнятого рішення або взагалі базуються на повазі прав людини, наприклад, свобода повинна захищатися незалежно від думки більшості.

Справжня моральність досягається лише на цьому рівні розвитку і не раніше 20 років. Базується вона на універсальних стійких моральних принципах. Вчинок, при цьому оцінюється як правильний, якщо він продиктований совістю, незалежно від його законності. Визнається рівність людей та повага до людської гідності. Тут відбувається справжній внутрішній перехід від егоцентризму та егоїзму до децентрації та альтруїзму. Так, X. Ремшмідт вказує, що звільнення від егоцентризму означає формування таких особливих моральних здібностей, як застосування до самого себе тих же критеріїв оцінки, що й до інших; використання загальних принципів як основи моральної поведінки та оцінка за ними як себе, так і інших; здатність враховувати потреби оточуючих тією ж мірою, як і свої власні.

Саме в юності починається поступовий перехід до “автономної моралі, хоча менше 10% юнаків старше 16 років, на думку Л. Кольберга досягають рівня справжньої моралі. Більшість людей, на думку цього психолога, так ніколи і не досягають вищого рівня. Також встановлені певні міжстатеві розбіжності (відмінності) у моральному розвитку: дівчата досягають конвенційного рівня (конформної поведінки) швидше, ніж хлопці, та затримуються на ньому довше. Ці відмінності пов'язані з особливостями соціалізації дівчат.

Сучасному поколінню старшокласників притаманний більш тверезий, розумно-практичний погляд на життя, значно більша незалежність, ніж юнакам, що жили кілька десятків років тому. Труднощі та суперечності життя актуалізують проблему вибору, вміння активно шукати сенс свого життя. Старшокласники мають більш відкритий і сміливий погляд на світ, включаючи проблеми морально-етичного характеру. Переважна більшість сучасних старшокласників трактують принцип справедливості таким чином: “Від кожного по можливості, кожному – за його справами та реальним внеском у загальний добробут людей”.

Релятивістська моральна позиція (за Ж. Піаже) сучасної шкільної молоді не є моделлю вседозволеності та моральної розпусти (анархії), а є скоріше більш глибоким поглядом на моральні проблеми. Закінчуючи школу, більшість старшокласників – це молоді люди, практично морально сформовані, із зрілою та достатньо стійкою мораллю.

Вікова та педагогічна психологія: Навч. посібн. / О.В. Скрипченко, Л.В. Долинська, З.В. Огороднійчук та ін. 3-тє вид., випр. і доп. – К.: Каравела, 2012. – С. 228-229.