Інформатика у Німеччині
Підготувала: Мамай Валерія (МІЕ17Б)
Зміст:
1. Навчальний курс «Інформатики» у Німеччині
2. Особливості вивчення інформатики
3. Посилання на джерела інформації
4. Додатки (презентація)
1. Навчальний курс «Інформатики» у Німеччині
Німеччина має чотириступеневу систему освіти: початкова, двоступенева середня освіта та вища освіта. 10-річна шкільна освіта є обов'язковою, загальною та безкоштовною. Система освіти в Німеччині лише у найважливіших питаннях регулюється державою (на федеральному рівні). Найбільші повноваження у розвитку і регулюванні освіти має не держава в цілому, а окремі федеральні землі. Це призводить до розбіжностей та відмінності систем освіти в 16 землях. Відрізняється від української шкала оцінювання роботи учнів та студентів: що «менша» оцінка, тим вона краща, вища. В Німеччині існують оцінки від «1» (відмінно/sehr gut, ausgezeichnet) до «6» (погано, незадовільно/mangelhaft), причому можливі проміжні оцінки типу 1,1; 2,5; 4,3 і так далі.
Початкова школа
В початкову школу діти йдуть, як правило, у 6 років. Навчання у початковій школі триває 4 роки (в деяких федеральних землях, наприклад, у Берліні — 6 років). У початковій школі дітям переважно не ставлять оцінок, а оцінюють на словах або з допомогою наклейок (сонечко, «смайлик» і т. д.). Такий підхід пояснюється бажанням не перевантажувати дитячу психіку, оскільки в пізнішому перебігу освіти дітей чекають серйозні навантаження. Це є підставою для критики: різкий непідготовлений перехід від «розслабленої» початкової школи до середньої школи, який часто може стати травматичним.
Середня школа
В Німеччині існують різні види середніх шкіл: Hauptschule, Realschule та Gymnasium.
Hauptschule була задумана як школа з практичним підходом і меншою кількістю складних предметів; вона має готувати до ремісничих професій. Рівень викладання там доволі низький. Фактично зараз установа Hauptschule перетворилася на зібрання найслабших школярів, переважно з сімей мігрантів, в яких батьки через власну неосвіченість не розуміють важливості доброї освіти для майбутнього дітей. З атестатом Hauptschule майже неможливо знайти хорошу роботу, і часто після Hauptschule випускники одразу потрапляють у замкнене коло безробіття. Через свою недосконалість цей вид шкіл вже був відмінений в деяких землях.
Realschule має кращу репутацію, більший спектр предметів, ґрунтовнішу підготовку. Закінчення Realschule дає так званий атестат про закінчену середню загальну освіту (mittlere Reife). Перспективи знайти роботу з атестатом Realschule значно кращі; крім того, після закінчення Realschule учні можуть піти до останніх класів ґімназії і отримати там т. з. Abitur — пройти випускні іспити на атестат зрілості, без яких неможливо поступити до вищого навчального закладу.
Gymnasium — найпрестижніший вид середньої освіти. Лише після закінчення гімназії (середній рівень плюс 2-3 класи вищої гімназії, т. з. Gymnasiale Oberstufe) можна вступати в університети та інші вищі навчальні заклади. Гімназія поділяється на середню (з 5/7 до десятого класів) та вищу (можна порівняти з американською High School, класи з 11 по 12 або з 11 по 13). Критики закидають гімназіям елітарність і вимагають введення єдиної загальної середньої школи, т. з. Gesamtschule, де учні усі роки до атестату навчатимуться разом. Такі школи вже існують подекуди, але в свою чергу прибічники нинішньої диференційованої системи освіти критикують загальні школи за те, що слабкі та обдаровані учні там навчаються разом. У деяких землях, наприклад, у Баварії та в землі Баден-Вюртемберг не батьки, а вчителі вирішують, куди піде дитина після початкової школи (до Hauptschule, Realschule чи Gymnasium). Таке рішення дуже відповідальне і може вплинути на майбутнє дитини. Цей факт часто критикують у пресі, на тій підставі, що на такому ранньому рівні не можна дати будь-яку ґрунтовну оцінку здібностей дитини та прогноз розвитку особистості.
Складення Abitur в гімназії — сильний стрес для учнів, обсяг матеріалу в останніх класах надзвичайно великий. Загалом рівень викладання у гімназіях дуже високий, його можна порівняти з 1-2 курсами університету у країнах із триступеневою системою освіти. Це обумовлено тим, що вступних іспитів до університету не існує, натомість що краща середня оцінка Abitur, то легше потрапити на престижний факультет. Набір проводиться відповідно до оцінки в атестаті. В університетах існує так званий Numerus Clausus, тобто кількість вільних місць. Відповідно до цієї кількості факультети встановлюють середній прохідний бал. Тому що вищий середній бал Abitur у випускника, то більший у нього вибір і вірогідність потрапити на престижний факультет чи на факультет свого бажання.
2. Особливості вивчення інформатики
У Німеччині викладання Інформатики до 10-го класу включно відрізняється надзвичайною різноманітністю, частково через федеративні організації системи освіти. Інформатика викладається на уроках різних типів (обов'язкові, факультатівні, з поглибленим вивченням) в залежності від типу школи. На зміст уроків впливають освітні стандарти, опубліковані в 2008 Товариством інформатики, провідною професійною ассоціацією в галузі інформатики в Німеччині, а в класах з 11- го по 13-й викладання інформатики визначається федеральними стандартами Національної конференції міністерства освіти і культури та уніфікованими випускними іспитами. За останні 10 років з'явилося багато позашкільних оpганізацій, що пропонують уроки по всім аспектам інформатики.
Інформатика і інтегрована ІСТ (Іnformation and Communications Technology) У німецьких школах є два шляхи навчання інформатиці:
-безпосередньо на уроках інформатики;
- на уроках з інших предметів (з математики чи мові-інтегрування ICТ).
Типовим прикладом навчання за допомогою IСТна уроках мови є газетні проекти, спонсоровані великими видавництвами, такими як WAZ або Suddeutsche Zeitung. Учні (зазвичай восьмикласники) отримують на якийсь час безкоштовні екземпляри місцевих газет, аналізують статті. Найкращі з них публікуються в місцевій газеті на спеціальній сторінці. У процесі цієї роботи вони використовують текстові процеcори і знайомляться зі шрифтами, форматуванням сторінок, перевіркою орфографії і т. д. Тим самим, крім основної мети вивчення мови, учень знайомиться застосуванням інформаційних і комунікаційних технологій (ICT ).
Програма з математики в Німеччині вимагає знання комп'ютерних програм для роботи з геометричними об'єктами і побудови графіків до кінця 10-го класу. Крім того, програми на кшталт Geogebra або 3D-редактора SketchUp стають популярними у викладанні математики.
Шіснадцятирічна шкільна система
Федеративна республіка Німеччина складається з 16 земель з різними системами освіти. Однак в освіті в галузі інформатики є деякі спільні риси:
1. У початковій школі (1-4 класи) інформатика не викладається.
2. В останніх двох класах (зазвичай це 11-12 класи) майже всі школи пропонують випускникам курси з інформатики. Ці курси в значній мірі уніфіковані по всій Німеччині.
3. Учні старших класів можуть вибрати інформатику на випускних екзаменах.На письмовому екзамені з інформатики діє загальнонаціональний стандарт.
З 5-го по 10-й класи викладання інформатики в різних землях помітно різниться. У більшості земель учні відвідують початкову школу у віці з б до 10 років (1-4 класи).
В цей час інформатика зазвичай невикладається. Після 4-го класу учні поділяються відповідно до здібностей по школах наступних типів:
• Основна школа (Наірtschule) продовжується з 5-го по 10-й класи. Після закінчення цієї школи учень зазвичай продовжує свою професійну освіту.
• Реальна школа (Realschule) також триває з 5-го по 10-й, але має більш складну програму, готуючи учнів до більш складної професійної освіти надалі. Учні з хорошими випускними оцінками можуть вступати в 11-й клас гімназії.
• Гімназія (Gymnasium) триває з 5-го по 12-й (або 13-й) класи. Випускники гімназії мають право вступати в університет. Гімназія- не загальнодоступна школа, в неї приймають тільки досить здатних дітей, причому в разі поганої успішності учень може бути відрахований і відправлений в звичайну школу. Навчання в класах 11 і 12 практично однакове по всій Німеччині.
Навчання інформатики в 11-13 класах
Завершальні роки загальної освіти закінчуються іспитом на атестат зрілості "Abitur". Ті, хто отримав атестат можуть вступати в коледж.
Школи підпорядковуються не федеральному уряду, а місцевим земельним урядам. Однак певний єдиний рівень екзаменаційних вимог гарантований Конференцією Міністрів Освіти і Культури (Kultusministerkonferenz, КМК). КМК визначає національні стандарти по всім предметам, включаючи інформатику «Einheitliche Prufungsan- forderungen».
Іспит складається з письмової частини з трьох предметів, що проводиться земельним урядом, і усного іспиту з одного предмету, проводяться місцевим комітетом в школі. Інформатика може бути серед цих чотирьох предметів. Вони обираються учнями.
Завдання на письмовому та усному іспитах повинні оцінити три рівня підготовленості учня:
Рівень I. Знання простих фактів. Приклади: написати визначення, пояснити UML class Діаграма для заздалегідь відомого сценарія, описати і застосувати відомий алгоритм (наприклад сортування).
Рівень ІІ. Використання методів. Приклади: побудувати кінцевий автомат, проаналізувати новий алгоритм, створити структуру даних.
Рівень IІI. Створення чогось нового. Приклади: створити мову (просту) для управління роботом, проаналізувати інтерфейс, критично оцінити модель (з точки зору меж застосування, можливостей ...).
3. Посилання на джерела інформації
Особливості викладання інформатики у Німеччині
4. Додатки (презентація)
Можна переглянути за посиланням: Інформатики» у Німеччині