"Розвиток фізичної культури у вавілонян і ассирійців - групи №11 ФФВ, 2016"
Зміст
Розвиток фізичної культури у вавілонян і ассирійців
Тема проекту
Розвиток фізичної культури у вавілонян і ассирійців
Автор проекту
Результати проекту
Розвиток фізичної культури у вавілонян і ассирійців
Вавіловяне засвоїли і розширили наукові звання, вироблені жителями найдавніших міст Межиріччя. Археологами знайдені 40 клинописних таблиць, на яких увічнено довідник по медицині. Про розвиток фізичної культури Вавилона свідчать теракотові зображення полювання, загороди тварин, стрільби з лука, кулачного бою й змагань на колісницях.У древніх ассірійців було організовано система навчання фехтуванню на мечах і метання списи. Знайдені археологамибарильефи із зображенням пливуть воїнів, руху яких нагадують стиль "кріль" (1200 р. до н.е.). До нас дошло зображення рельєфне, воїни долають водні перешкоди на бурбуках.
Фараони-завойовники славились своєю перевагою у військово-фізичній підготовці та спортивними досягненнями. В системі виховання рабовласників широко застосовувались змагання та виступи на святах і огляда. Археологічні дані на теренах Вавилону і Ассирії свідчать про застосування кулачного бою і боротьби (переважно Вавилон), стрільбі з лука, плавання (Ассирія).
Про розвиток фізичної культури Вавилона свідчать висічені на камені тексти Законів Хаммураппи, що датуються 1800-1750 рр.. до н.е., що включають обов'язкові вміння загону тварин, стрільби з лука, кулачного бою й змагань на колісницях.
Ассирійці використовували свої армі пращурів. Кулі робили заліза або свинцю. Дальність польоту 250 метрів, залізні до 180 метрів. Справний пращник на відстані 102 (70 метрів) кроків попадав людині в голову, на відстані на 250 (200 метрів) кроківпопадав у корпус. Ассирійці огранізовували фехтування на мечах і метання спису.
Пра́ща — зброя для метання каміння, металевих куль і іншого, відомий всім народам з глибокої старовини.
Праща являє собою мотузок або ремінь з розширеною середньою частиною, один кінець якого згорнутий в петлю, в яку протягується кисть пращника. В розширену частину пращі, що знаходиться в центрі, вкладається снаряд (камінь, металева кулька). Вільний кінець пращник притримує тією ж рукою, на яку одягнена петля. Для метання снаряда пращник обертає пращу з снарядом над головою, поступово підсилюючи кругові рухи, і у момент найсильнішого маху випускає вільний кінець пращі. Камінь для метання підбирався порівняно круглий, вагою 200-400 грамів, — кулі саме такої ваги можна було надати максимальну кінетичну енергію.
