Служби Інтернету 2013

Матеріал з Вікі ЦДУ
Перейти до: навігація, пошук

Веб

Веб-форуми

Інтернет-форум – це спосіб організації спілкування відвідувачів інтернет-сайту. Всі відвідувачі сайту можуть через надсилання повідомлень обговорювати певне питання, читати та відповідати на повідомлення інших учасників форуму. Форум може фокусуватися до довільній тематиці, адже обговорювати можна будь-що і будь-яка он-лайн спільнота чи реальна спільнота розвивається саме серед учасників форуму. Робота форуму полягає у створенні користувачами тем у розділах і можливістю обговорення всередині цих тем. Окремо взята тема, по суті, являє собою тематичну гостьову книгу. Найпоширеніше ділення веб-форуму: розділи→теми→повідомлення.

Класичною структурую форуму можна вважати наступну:

Розділи – як правило створюються адміністратором (найчастіше він і є власником) форуму. Наприклад, форум про автомобілі, може містити інформацію про новини авто світу, вітчизняні автомобілі, іноземні автомобілі, ремонт і обслуговування і т.д.

Теми – в кожному з розділів користувачі можуть створювати теми для обговорень. Зрозуміло, що адміністратор форуму повинен слідкувати за ними і суворо модерувати (перевіряти, схвалювати, видаляти).

Коментарі – під кожною популярною темою зав’язується дискусія, в процесі якої користувачі обмінюються своїми думками і пишуть коментарі. Саме через кількість тем і коментарів до цих тем визначають життєздатність і «розкрученість» довільного форуму. Активне обговорення тем – показник успішності подібного ресурсу. Створення форуму в мережі Інтернет і його подальша розкрутка і просування – процес достатньо клопіткий, що потребує великих часових і фінансових затрат. І, безумовно, в його засновника повинні бути визначені стимули для такого кроку.

По-перше, стимулом може бути бажання постійного спілкування з однодумцями. Якщо ви створюєте форум, присвячений дизайну, то з часом на ньому появляться сотні, а то і тисячі ваших колег, кожен з яких має свою думку, свої знання, якими може поді.

По-друге, форум може стати відмінною площадкою для просування і продажу власної продукції і послуг.

По-третє, форум може стати самостійним бізнесом і мережі Інтернет. Саме це і є основним стимулом для більшості творців форумів. Форум, відвідуваність якого досягає декількох тисяч чоловік в добу може приносити тисячі гривень прибутку з реклами.

Блоги

Блоги - це сайти, на яких регулярно поповнюються записи. Люди, які ведуть блог, постійно додають інформацію на сайт на ту чи іншу тему. На блог можна підписатися і слідкувати за новими записами. Також можно коментувати та задавати питання автору.

Види блогів(за авторством):

  1. особистий(персональний)- ведеться однією людиною;
  2. колективний - ведеться групою осіб;
  3. корпоративний — ведеться усіма співробітниками однієї організації.

За наявністю мультимедіа блоги поділяють на :

  1. текстовий блог - основним змістом є тексти
  2. фотоблог - основним змістом є фотографії
  3. музичний блог - основним змістом є музичні файли
  4. відеоблог - основним змістом є відеофайли

Вікі-проекти (в тому числі й Вікіпедія)

Інтернет-магазини

Інтернет-магазин (англ. Internet shop, англ. Online shop) — місце в інтернеті, де відбувається прямий продаж товарів споживачеві враховуючи доставку. При цьому розміщення споживацької інформації, замовлення товару і оборудка відбуваються там же, всередині мережі (на сайті інтернет-магазину).

Переваги інтернет-магазину:

1) Необов'язково мати в наявності товар;

2) Не потрібно приміщення для продажів;

3) Свобода пересувань продавця;

4) З інтернет-магазином ви отримуєте можливість розширити географію свого бізнесу аж до світових ринків;

5) Можна не наймати продавців, адміністраторів, менеджерів, товарознавців, касирів, охоронців і т. д.;

6) Інтернет-магазин дає Вам можливість самим розподіляти свій робочий час.

Ризики інтернет-магазину:

1) Атака хакерів;

2) Помилки в програмному забезпеченні, зроблені самими розробниками;

3) Купівля «кота в мішку»;

4) Клієнти легко приходять і відходять.

Інтернет-аукціони

Інтернет-аукціон — аукціон, що відбувається у мережі інтернет, учасники якого дистанційовані один від одного. На продаж можуть бути виставлені будь-які товари та послуги, від побутової техніки до ідей, проектів тощо. Перевагою інтернет-аукціону є легкий доступ до участі у ньому усіх користувачів.

Терміни, притаманні аукціонам:

1)Аукционер — учасник аукціону.

2)Аукционист — обличчя, яке проводить аукціон.

3)Аукціонний товар — товар, проданий через аукціон, готовий до аукціонної продажу.

4)Лот — стандартна за кількістю якості партія товару.

5)Партія товарів — певну кількість однорідної товару, виділений на продаж, пересилки, відправки.

6)Стринги — подібні за якістю лоти, згруповані до більших партії. З кожної лоту тастринга відбираються представницькі зразки.

Електронна пошта та списки розсилки

Електронна пошта або е-пошта (англ. e-mail, або email, скорочення від electronic mail) — спосіб обміну цифровими повідомленнями між людьми з використанням цифрових пристроїв, таких як комп'ютери та мобільні телефони, що робить можливим пересилання даних будь-якого змісту (текстові документи, аудіо-, відеофайли, архіви, програми).

Основною перевагою електронної пошти є її швидкість: електронний лист потрапляє в «поштову скриньку» адресата одразу ж після відправлення і зберігається там до прочитання. Відмінність між звичайною та електронною поштою ще полягає в тому, що електронні листи і будь-які додатки до них — розбиваються на дрібні шматочки, названі пакетами, які добираються до одержувача незалежно один від одного. У поштовій аналогії це означало б, що кожен лист розбирається по сторінках, які потім відправляються окремо поодинці і тій же адресі. По дорозі пакети передаються від сервера до сервера до тих пір, поки вони не потрапляють до кінцевого одержувача. Оскільки різні пакети добираються до адресата різними маршрутами, вони можуть поступити до нього в неправильному порядку. Але, як тільки всі пакети прибудуть, з них збирається первинне повідомлення.

Цінною перевагою електронної пошти в порівнянні із звичайною є можливість розсилки одного повідомлення за багатьма адресами відразу.

Список розсилки (англ. mailing list, англ. mail-list) — сервіс Інтернет, що надає можливість об'єднати певну кількість людей в єдину закриту групу розсилки. Це практично єдиний сервіс, який не має власного протоколу та програми-клієнта і працює винятково через електронну пошту. При цьому e-mail адреси учасників приховані, а спілкування між ними відбувається через єдину e-mail адресу. Кожному, хто бажає стати учасником списку розсилок чи від'єднатись від нього, достатньо написати листа на адресу списку.

Лист, якого посилають на адресу списку розсилки, автоматично розповсюджується поміж усіма учасниками списку розсилки, не вимагаючи від автора знати адрес усіх зацікавлених осіб. Новий учасник такого списку може одразу включатись в дискусію, не збираючи адреси всіх інших учасників. Також відпадає потреба щоразу складати перелік адрес, на які має прийти лист.

Ідея роботи списку розсилки полягає в тому, що існує деяка адреса електронної пошти, яка насправді є загальною адресою багатьох людей-передплатників цього списку розсилки. Користувач посилає лист за цією адресою і його отримують люди, які передплатили цей список розсилки. --Токарь Віктор

Групи новин (в основному, Usenet)

Usenet — комп'ютерна мережа, заснована у 1979 році на противагу мережі ARPANET.

Новини мережі Usenet (телеконференції) — це другий по розповсюдженості сервіс Інтернет. Якщо електронна пошта передає повідомлення по принципу «від одного — одному», то новини мережі передають повідомлення «від одного — багатьом». Механізм передачі кожного повідомлення схожий на передачу пліток: кожен вузол мережі, який отримав якусь нову інформацію (тобто нове повідомлення), передає її на всі знайомі вузли, тобто всім тим вузлам, з якими обмінюється новинами. Таким чином, послане користувачем повідомлення розповсюджується, багатократно дублюючись, по мережі, досягаючи за доволі короткі строки всіх учасників телеконференції Usenet у всьому світі. При цьому обговорення теми, яка цікавить користувача, може брати участь безліч людей, незалежно від того, де вони знаходяться фізично. Кількість користувачів Usenet доволі велика — за оцінками UUNET technologies, кількість нових повідомлень, які поступають у телеконференції щоденно становить близько мільйона.--Боса А.Д. (обговорення) 20:57, 5 грудня 2018 (EET)

Файлообмінні мережі

Файлообмінна мережа - це загальний доступ до комп'ютерних даних або простору в мережі з різними рівнями. Незважаючи на те що файлами можна легко обмінюватися поза мережею (наприклад, просто передаючи або відправляючи їх на фізичних носіях), вищевказаний термін майже завжди означає спільне мережне використання, навіть якщо це відбувається в невеликій локальній мережі.

Що вони собою являють?

Файлообмінні мережі дозволяють декільком людям використовувати один і той же файл за допомогою деякої комбінації можливостей читання або перегляду, запису або зміни, копіювання або друку. Як правило, така мережа має одну чи кілька адміністраторів. Користувачі можуть мати однакові або різні рівні доступу. Обмін файлами також може означати наявність виділеного кількості особового сховища даних в загальній файловій системі.

Протягом багатьох років файлообмінна мережа являла собою функцію багатоелементних і багатокористувацьких комп'ютерних систем. З появою інтернету широко використовується система, звана протоколом передачі файлів (FTP).

Види файлообмінних мереж

Обмін файлами можна виконати кількома способами. Найбільш розповсюджені методи їх зберігання, поширення і передачі включають в себе таке:

1. Знімні пристрої зберігання даних.

2. Централізовані установки сервера (файлового хостингу в мережах).

3. Веб-орієнтовані гіперпосилання.

4. Розподілені однорангові мережі.

Принципи роботи файлообмінних мереж

- Користувач викачує програму собі на комп'ютер.

- Надає доступ для інших користувачів до певної частини своїх ресурсів. Цей процес називається «розшарюванням» (sharing).

- В кожній такій програмі присутній пошук, який шукає ресурси, що викладені для вільного викачування на комп'ютерах інших користувачів.


Fayloobmnna-merezha.jpeg

Електронні платіжні системи

Електронні платіжні системи, або системи електронних платежів (англ. electronic payment systems), призначені для здійснення платіжних операцій у інтернеті. За допомогою платіжної системи можна здійснювати розрахунок за товари та послуги проектів і сервісів. Наприклад, оплачувати мобільний зв'язок, комунальні послуги, кабельне або супутникове телебачення, послуги провайдерів, покупки в інтернет-магазинах.

Про системи

Як платіжні засоби в електронних платіжних системах використовуються електронні (цифрові) гроші, вони є аналогом готівки і, при необхідності, зазвичай миттєво передаються з одного електронного гаманця на іншій. Всі електронні платіжні системи за способом доступу до електронного рахунку можна розділити на дві групи:

  • системи, що мають веб-інтерфейс для керування електронним гаманцем;
  • системи, що вимагають встановлення додаткового програмного забезпечення для керування електронним гаманцем.

Правила користування

Щоб стати учасником і користуватися послугами платіжної системи, потрібно зареєструватись і відкрити в ній електронний рахунок — електронний гаманець, що зберігає інформацію про суму коштів на рахунку користувача в даній платіжній системі.

Для того щоб мати можливість проведення розрахункових операцій, необхідно ввести гроші в платіжну систему, інакше кажучи, поповнити електронний рахунок. Це можна зробити за допомогою банку, поштового переказу, платіжного термінала або іншим зручним способом залежно від використовуваної платіжної системи. При необхідності, електронні гроші завжди можна вивести із системи та обміняти їх на готівку.

Електронні платіжні системи дозволяють максимально спростити фінансові операції між покупцем і продавцем. Крім цього, вони сприяють розвитку електронної комерції, оскільки дозволяють здійснити операцію майже миттєво. Єдиним недоліком і головною перешкодою для більш стрімкого розвитку електронних платіжних систем як і раніше є недовіра багатьох користувачів до електронних грошей. Однак варто відзначити, що безпека електронних платежів з часом значно підвищується і шахраям усе важче отримати доступ до чужого електронного або банківського рахунку. Багато в чому безпека рахунків цілком залежить від самого власника.

Переваги

Збільшення використання платіжних систем неминуче, оскільки вони мають дуже важливі і незаперечні переваги, такі як:

  • доступність — будь-який користувач має можливість безкоштовно відкрити власний електронний рахунок;
  • простота використання — для відкриття та використання електронного рахунку не потрібно яких-небудь спеціальних знань, всі наступні дії інтуїтивно зрозумілі;
  • мобільність — незалежно від місця свого знаходження користувач може здійснювати зі своїм рахунком будь-які фінансові операції;
  • оперативність — переказ коштів з рахунку на рахунок відбувається протягом декількох секунд;
  • безпека — передача інформації ведеться з використанням SSL протоколу з кодовим ключем 128-bit або іншими криптографічними алгоритмами.

На сьогодні для здійснення платіжних операцій у мережі Інтернет можна скористатися такими платіжними системами:

Інтернет-радіо

Інтерне́т-ра́діо або ве́б-ра́діо — група технологій передачі потокових аудіоданих через мережу Інтернет. Також як термін інтернет-радіо або веб-радіо може розумітися радіостанція, що використовує для мовлення технологію потокового мовлення в Інтернет.

Інтернет-телебачення

Телебачення міжмережевого протоколу (інтернет-телебачення або on-line TV) - система, заснована на двосторонній цифровій передачі телевізійного сигналу через інтернет-з'єднання за допомогою широкосмугового підключення.

Система інтернет-телебачення дозволяє реалізувати:

1)Керування пакетом підписки кожного користувача

2)Захист змісту телебачення на будь-якому рівні

3)Трансляцію каналів у форматі MPEG-2, MPEG-4

4)Подання телевізійних програм

5)Функції реєстрації телевізійних передач

6)Пошук минулих телевізійних передач для перегляду

7)Функції паузи для телеканалу в режимі реального часу

8)Індивідуальний пакет телеканалів для кожного користувача

IP-телефонія

IP-телефонія — це технологія, що дозволяє використовувати будь-яку IP-мережу як засіб організації та ведення телефонних розмов, передачі відеозображень та факсів у режимі реального часу.

При відправленні або отриманні електронної пошти відбувається передача «пакета» інформації через мережу Інтернет. Аналогічним чином працює й IP-телефонія. Створення «пакетів» — перетворення аналогових (зокрема, звукових) сигналів у цифрові, їх стискання, передачу мережею Internet і зворотне перетворення в аналогові відбувається завдяки існуванню протоколу передачі даних через Інтернет (IP — Internet Protocol), звідси і назва «IP-телефонія».

Системи обміну повідомленнями

Обмін повідомленнями — в програмуванні, є способом координації в конкурентних, паралельних, та об'єктно-орієнтованих системах, та організації взаємодії між процесами. Координація робиться шляхом відсилання повідомлень отримувачу. Повідомлення можуть мати форму викликів функцій, сигналів, та пакетів даних. До найвідоміших моделей обчислень, основаних на обміні повідомленнями належать модель Актора та числення процесів.

Мікроядерні операційні системи координують роботу ядра та програм обміном повідомлень.

Розподілені системи доступу до об'єктів та віддаленого виклику методів, такі як ONC RPC, CORBA, Java RMI, DCOM, SOAP, .NET Remoting та їм подібні є системами з обміном повідомленнями. Цей термін також використовується в галузі надпотужних обчислювальних систем в бібліотеці MPI.

WWW

WWW (World Wide Web) - служба прямого доступу, що потребує повноцінного підключення до Internet та дозволяє інтерактивно взаємодіяти з представленою на Web-серверах інформацією. Вона базується на принципі гіпертексту і може представляти інформацію з застосуванням всіх можливих мультимедійних засобів: аудіо, відео, текст, графіка і т.п.

У перекладі з англійського World Wide Web буквально означав «павутиння, що поширюється по всьому світу». Система WWW була створена у 1989 році вченими організації CETN (Свропейський центр ядерних досліджень) у Женеві. World Wide Web спочатку була призначена для використання різними групами спеціалістів, які за допомогою її могли отримати доступ до заздалегідь підготовленої інформації. Нині WWW задовольняє інформаційні потреби найширших верств населення, включаючи сотнгі тисяч вузлів Web. На кожному вузлі можуть розміщатися тисячі й сотні тисяч документів, їхня загальна кількість у WWW зростає з кожною секундою, тому що їх створює величезна армія спеціалістів і аматорів у різних куточках земної кулі.

FTP-сервери

Загальна інформація

Протокол передачі файлів (англ. File Transfer Protocol, FTP) — дає можливість абоненту обмінюватися двійковими і текстовими файлами з будь-яким комп'ютером мережі, що підтримує протокол FTP. Установивши зв'язок з віддаленим комп'ютером, користувач може скопіювати файл з віддаленого комп'ютера на свій, або скопіювати файл з свого комп'ютера на віддалений.

При розгляді FTP як сервісу Інтернет мають на увазі не просто протокол, а саме сервіс — доступ до файлів, які знаходяться у файлових архівах.

FTP — стандартна програма, яка працює за протоколом TCP, яка завжди поставляється з операційною системою. Її початкове призначення — передача файлів між різними комп'ютерами, які працюють у мережах TCP/IP: на одному з комп'ютерів працює програма-сервер, на іншому — програма-клієнт, запущена користувачем, яка з'єднується з сервером і передає або отримує файли через FTP-сервіс. Все це розглядається з припущенням, що користувач зареєстрований на сервері та використовує логін та пароль на цьому комп'ютері.

Ця риса послужила причиною того, що програми FTP стали частиною окремого сервісу Інтернету. Справа в тому, що доволі часто сервер FTP налаштовується таким чином, що з'єднатися з ним можна не тільки під своїм ім'ям, але й під умовним іменем anonymous — анонім. У такому випадку для користувача стає доступною не вся файлова система комп'ютера, а лише деякий набір файлів на сервері, які складають вміст серверу anonymous FTP — публічного файлового архіву. Отже, якщо користувач хоче надати у вільне користування файли з інформацією, програмами і т. і., то йому достатньо організувати на власному комп'ютері, включеному в Інтернет, сервер anonymous FTP. Створення такого серверу — процес доволі простий, програми-клієнти FTP вельми розповсюджені, — тому сьогодні публічні файлові архіви організовані в основному як сервери anonymous FTP. Перелік інформації, яка міститься на таких серверах, включає всі аспекти життя: від звичайних текстів до мультимедіа.

IRC


IRC (англ. Internet Relay Chat) — сервіс Інтернет, який надає користувачам можливість спілкування шляхом надсилання текстових повідомлень багатьом людям з усього світу одночасно (в режимі реального часу). Аналогію можна знайти у радіо на коротких хвилях, навіть використовується аналогічне поняття англ. channel (канал, хвиля).

Надруковане на комп'ютері користувача повідомлення стає видимим всім користувачам на тому ж каналі. Користувач може приєднатися до вже наявного каналу або налаштувати свій. Користувач може створити свій особистий канал тільки для себе і буквально однієї-двох людей. Так само, як і у короткохвильовиків, користувач може присвоїти собі унікальний «позивний» («нік», «псевдонім», англ. nick).

Протокол IRC створив у 1988 році фінський вчений і програміст Яркко Ойкарінен (фін. Jarkko Oikarinen).[1]


При підключенні до серверу IRC користувач бачить список доступних каналів, у кожний з яких (або відразу в декілька) він може «увійти» (підключитися). Каналом є віртуальна «кімната», в якій можуть знаходитися декілька користувачів. Всі повідомлення, що видаються в канал, видно всім користувачам, які знаходяться на цьому ж каналі. Кожен канал має свою назву і, як правило, певну тему для обговорення. Після «входу» на канал користувач може бачити, що пишуть інші учасники каналу, а також може сам писати повідомлення.--Боса Анна

VoIP

VoIP (англ. voice over IP — голос через IP) — технологія передачі медіа-даних у реальному часі за допомогою сімейства протоколів TCP/IP. IP-телефонія — система зв'язку, в якій аналоговий звуковий сигнал абонента дискретизується (кодується в цифрову форму), компресується й пересилається цифровими каналами зв'язку до іншого абонента, де проводиться зворотна операція — декомпресія, декодування й відтворення аналогового сигналу.

Частина протоколів із сімейства VoIP затверджується Інтернет-співтовариством як RFC (англ. request for comments), частина — міжнародними організаціями (IETF тощо).

Основу технології VoIP складає протокол RTP (англ. real time protocol — протокол реального часу) RFC 1889 чи RFC 3550, надбудований над протоколами UDP/IP, а також протоколи (методи) кодування медіа-даних (для кодування голосу — це протоколи G.711, G.723, G.729, GSM, Speex та інші, для кодування відео — протоколи RFC ???).

Існують розширення (профілі) протоколу RTP, наприклад, SRTP (secure RTP), (RFC 1890, RFC 2198, RFC 3711 тощо).


Мережні новини Usenet

Мережні новини Usenet, або, як їх прийнято називати, телеконференції, — це, мабуть, другий за поширеністю офлайновий сервіс Інтернету. Якщо електронна пошта передає повідомлення за принципом «від одного — одному», то мережні новини передають повідомлення «від одного — багатьом». Механізм передачі кожного повідомлення схожий на передачу чуток: кожен вузол мережі, що довідався про щось нове (тобто отримав нове повідомлення), переказує новину всім знайомим вузлам, тобто всім тим вузлам, із якими він обмінюється новинами. Таким чином, послане вами повідомлення поширюється, багаторазово дублюючись, у мережі, досягаючи за досить короткий час усіх учасників телеконференцій Usenet в усьому світі.

Існують як глобальні ієрархії, наприклад, сотр, так і ієрархії, локальні для якої-небудь організації, країни або мережі. Власне, набір груп, що одержує ваш локальний сервер Usenet, визначається адміністратором цього сервера і наявністю цих груп на інших серверах, із якими обмінюється новинами ваш сервер.

До різних ієрархій застосовуються різні норми і правила роботи з ними. Насамперед це стосується мови повідомлень — у групи ієрархії fido7 найкраще писати російською, тоді як у групи глобальної ієрархії comp можна писати тільки англійською. Не завжди в Usenet можна посилати інформацію рекламного характеру. Для цього, як правило, створені спеціальні ієрархії. Менш суворим є обмеження на можливі обсяги цитування попередніх авторів у вашому листі, розмір підпису вашого листа і т. д.


Цільова сторінка(Landing Page)

Цільова сторінка, лендінг (англ. Landing page) — це завершальна сторінка воронки продаж, також - веб-сторінка, яка відкривається при натисканні на рекламне оголошення чи ланку (лінк). «Цільова сторінка» є логічним продовженням рекламного оголошення або посилання. Часто «лендінги» пов'язані з соціальними медіа, розсилками електронною поштою або маркетинговими кампаніями пошукових двигунів (контекстною рекламою) з метою підвищення ефективності реклами. «Лендінг» може бути будь-якою сторінкою сайту або спеціально створеною окремою сторінкою. Загальна мета «лендінгу» перетворення (конверсії) відвідувачів сайту в потенційних покупців, тому її ще часто називають «приманка для клієнтів».

В залежності від маркетингової стратегії, процес перетворення, передбачає виконання користувачем певних дій, як-от:

оформити замовлення на покупку продати конкретний продукт в конкретній ситуації (розпродаж, промоакція) залишити контактну інформацію (зазвичай: адреса електронної пошти або номера телефону) підписатися на розсилку реєстрація на сайті інформація для інших користувачів / оголошення про цільову сторінку віра в бренд — витратити достатньо часу на сайті, дивитися фільми, читати листівки завантажити або встановити якусь програму Відсоток конверсії відвідувачів є показником ефективності сторінки-вітрини, в залежності від галузі він коливається в межах 2-3 відсотків. Це означає, що, наприклад, 1000 осіб, які відвідали «лендінг» 20-30 зробили якусь із вищевказаних дій.

FTP-послуга

FTP-послуга - служба прямого доступу до файлів у файлових Internet-архівах, яка потребує повноцінного підключення до мережі.

Схема FTP

FTP служба побудована за добре відомою схемою «клієнт-сервер». Клієнт (браузер, Windows Commander, NetVampir …) посилає запити серверу і приймає файли. Сервер FTP (vsftpd, IIS …) опрацьовує запити клієнта на отримання файла. Взаємодія клієнт і сервера за протоколом FTP. Служба FTP базується на двох стандартах: URL (Universal Resource Locator) — універсальний спосіб адресації ресурсів у мережі; FTP (File Transfer Protocol) — протокол передачі файлів. Файл:FTP.gif.jpg

Телеконференція (форум)

Послуга Internet, за допомогою якої абонент може залишати своє відкрите повідомлення в мережі. Пізніше його можуть переглянути зацікавлені користувачі і дати таку ж відкриту відповідь. Фактично телеконференції являють собою колективну тематичну електронну пошту.


Створення поштової скриньки

Поштова скринька необхідний атрибут сучасного користувача інтернету. На більшості сервісів інтернет, для повноцінного доступу до них, передбачається реєстрація користувачів і, як правило приреєстрації потрібно вказувати діючий е-майл. Для створення поштової cкриньки необхідно скористатись одним із безкоштовних поштових сервісів:

|http://gmail.com

|http://www.ukr.net

|http://meta.ua

|http://mail.ru

|http://www.rambler.ru

Відкривши в браузері одну із вказаних адрес, знайдіть область, яка відповідає за електронну пошту (зазвичай це поля: ЛОГІН, ПАРОЛЬ та кнопка ВХІД). В даній області має бути посилання виду: Реєстрація, Зарегистрироваться, Создать ящик, Получить адрес... Перейшовши за даним посиланням Ви потрапите на сторінку реєстрації користувача (створення аккаунту). Кожна система має свою унікальну реєстраційну форму. Спробуємо описати найбільш загальні поля кожної з них. Зверніть увагу, що більшість полів є обов'язковими для заповнення, як правило їх відмічають червоною *. ЛОГІН - пишеться лише англійськими літерами, без пробілів, з використанням символів: . , _ # ^. Повинен бути унікальним. Такі прості логіни, як Andry, Natali вже давно зайняті іншими користувачами. Ми радимо Вам скласти логін як комбінацію власного прізвища та імені, наприклад AndronatiyPI. ПАРОЛЬ та ПІДТВЕРДЖЕННЯ ПАРОЛЮ - пароль повинен містити не менше 6 англійських символів, бажано вживання верхнього та нижнього регістрів, а також цифр. Не вживайте у якості паролю логін, своє прізвище, дату народження, вживані слова. Найкращим для запамятовування є набір українського слова, з великою літерою і цифрою в кінці або на початку при ввімкненій англійській розкладкі клавіатури. Наприклад, Кіровоград2008 при англійській розкладці дасть такий пароль Rshjdjuhfl2008. КОНТРОЛЬНЕ ЗАПИТАННЯ та ВІДПОВІДЬ на нього. Запитання (яке ви обираєте чи вводите самостійно) та правильна відповідь на нього потрібні на той випадок, якщо Ви забудете пароль. АНКЕТНІ ДАНІ (інформація особистого характеру). До них входять ПІП, дата народження, місце проживання, освіта, професія, інтереси та інші поля. КОД ПІДТВЕРДЖЕННЯ - набір букв чи цифр спотворених таким чином, щоб їх не міг розпізнати комп'ютер. Вам потрібно розпізнати вказані символи та ввести їх у відповідне поле. Цей засіб використовується для запобігання автоматичної реєстрації і боротьби із спамом.


Після введення всіх полів внизу форми шукаємо кнопку Реєстрація, Создать ящик чи подібну. Якщо реєстраційні дані пройдуть перевірку Вам відкриється сторінка-поздоровлення з успішною реєстрацією. Якщо ж були допущені помилки, то Вам запропонують їх виправити. Зверніть особливу увагу на те, що після кожного виправлення пароль та код підтвердження потрібно вводити знову.

Щоб скористатися поштовою скринькою потрібно в браузері відкрити Ваш поштовий сервіс, знайди область, яка відповідає за електронну пошту, ввести логін та пароль користувача під якими Ви реєструвалися та натиснути Enter або кнопку ВХІД.