Клод Шеннон

Матеріал з Вікі ЦДУ
Версія від 14:30, 20 листопада 2013; Лесів Олександр Олександрович (обговореннявнесок)

(різн.) ← Попередня версія • Поточна версія (різн.) • Новіша версія → (різн.)
Перейти до: навігація, пошук
Клод Елвуд Шеннон (1916 - 2001)

Шеннон відомий тим, що запропонував теорію інформації в науковій статті, опублікованій в 1948 році. Йому також приписують винайдення теорії проекту цифрового комп'ютера та цифрового каналу в 1937 році, коли, бувши 21-річним студентом в Массачуссетському технологічному інституті, він написав дисертацію, в якій демонструє, що з допомогою електричного застосування Булевої алгебри можна сконструювати та розв'язати будь-які логічні і числові зв'язки.

Біографія

Шеннон народився в Петоскей, штат Мічіган. Його батько, нащадок перших поселенців Нью-Джерсі, був бізнесменом і якийсь час суддею. Його мати, Мейбл Волф Шаннон (1890—1945), дочка німецьких іммігрантів, була вчителем мови, а пізніше директором середньої школи Гейлорда, Мічіган. Перші шістнадцять років життя Шеннон провів у Гейлорді, де закінчив школу в 1932 році. Шеннон показав схильність до механічних речей.

Найбільше йому вдавалися наука та математика, і удома він створив такі пристрої як моделі літаків, які керувалися по радіо, й систему телеграфу до фірми друга на відстань в половину милі. Підлітком він працював як посильний у Western Union. Його дитячим героєм був Томас Едісон, хто, як Шеннон пізніше дізнався, був його далеким родичем. Обидва вони були нащадками Джона Огдана, колоніального лідера та предка багатьох видатних людей.

З 1950 по 1956 Шеннон займався створенням логічних машин, таким чином, продовжуючи починання фон Неймана та Тьюринга. Він створив машину, яка могла грати в шахи, задовго до створення Deep Blue. У 1952 Шеннон створив навчальних машин пошуку виходу з лабіринту.

У 1985 році Клод Шеннон зі своєю дружиною Бетті відвідує Міжнародний симпозіум з теорії інформації в Брайтоні. Шеннон досить довго не відвідував міжнародні конференції, і спочатку його навіть не впізнали. На банкеті Клод Шеннон дав коротку промову, пожонглювати всього трьома м'ячиками, а потім роздав сотні і сотні автографів здивованим його присутністю вченим і інженерам, відстояв довжелезну чергу, відчуваючи трепетні почуття по відношенню до великого вченому, порівнюючи його з сером Ісааком Ньютоном.

Термін БІТ

Біт Шеннон.jpg

Великий дослідник, математик та інженер-електротехнік Клод Шеннон в 1948 році створив нову науку – теорію інформації. У основі цієї теорії лежить апарат математичної логіки (так званої булевої алгебри). Використання двійкової системи і булевої алгебри визначило і назву одиниці виміру кількості інформації. Клод Шеннон для цього використовував термін, запропонований американським математиком Джоном Туки (John Tukey) ще в 1946 році, проте не відомий широкій науковій громадськості. Назва цього терміну – БІТ. Джон Тук, працюючи з Джоном фон Нейманом над ранніми схемами комп’ютерів, використовував саме слово «біт» як скорочення назви «двійкової цифри». Мабуть від англійського визначення двійкової цифри BInary digiT. Надалі термін «біт» закріпився не лише за ім’ям Клода Шеннона і теорією інформації, але і незмінно зв’язувався з характеристиками будь-яких цифрових приладів як один двійковий розряд.

Теорія зв'язку в таємних системах

Робота Шеннона «Теорія зв'язку в таємних системах» (1945) з грифом таємно, яку розсекретили і опублікували тільки в 1949 році, стала початком широких досліджень в теорії кодування і передачі інформації. Ця робота за загальною думкою, надала криптографії статус науки. Саме Клод Шеннон вперше почав вивчати криптографію, використовуючи системний підхід.

В цій статті Шеннон визначив основоположні поняття теорії криптографії, без яких криптографія вже не мислима. Важливою заслугою Шеннона є дослідження абсолютно таємних систем і доведення їх існування, а також існування криптостійких шифрів і необхідні для цього вимоги. Шеннон також сформулював основні вимоги, які ставляться до надійних шифрів. Він ввів поняття розсіювання і змішування, які вже стали звичними, і методи створення систем шифрування на основі простих операцій. Ця стаття є відправною точкою вивчення криптографії.

Нагороди та премії вченого

  • Премія ім. А. Нобеля (1940р.);
  • Премія пам'яті М. Лібмана (1949р.);
  • Медаль Пошани (1966р.);
  • Національна наукова медаль (1966р.);
  • Премія Харві (1972р.);
  • Премія Кіото (1985р.);

Література

Додатки

Клод Елвуд Шеннон (Презентація)

Статью підготував

Лесів Олександр Олександрович