Відмінності між версіями «1. Файл. Приклади файлів»

Матеріал з Вікі ЦДУ
Перейти до: навігація, пошук
(Приклади файлів в Unix)
 
Рядок 31: Рядок 31:
 
# ''Зв'язок'' (link) - це файл який вказує на інший файл.
 
# ''Зв'язок'' (link) - це файл який вказує на інший файл.
 
# ''Сокети'' (socket) -використовуються для взаємодії між процесами. Інтерфейс socket використовується, наприклад, для доступу до мережі TCP/IP.
 
# ''Сокети'' (socket) -використовуються для взаємодії між процесами. Інтерфейс socket використовується, наприклад, для доступу до мережі TCP/IP.
 
 
[[Користувач:Кобець Андрій|Кобець Андрій]]
 

Поточна версія на 23:25, 8 січня 2012

Поняття файлу

Файл - це найменша самостійна одиниця пам'яті.

файл - це впорядкована сукупність даних, що зберігається на диску і займає іменовану область зовнішньої пам'яті.

Файлом може бути:

  1. Поле- являється основним елементом даних.
  2. Запис- являється набором звязаних між собою полів, які можуть бути опрацьовані як єдине ціле деякою прокладною програмою.
  3. Файл- являє собою набір однотипних записів.
  4. База Даних- являє собою набір звязаних між собою даних

Інші означення файлів

Файл — це концепція в обчислювальній техніці: сутність, що дозволяє отримати доступ до певного ресурсу обчислювальної системи і має такі ознаки: фіксоване ім'я (назва файлу) (послідовність символів, число чи щось інше, що однозначно характеризує файл); певне логічне представлення і відповідні йому операції читання/запису.

В інформатиці використовується наступне визначення: Згідно з термінологією, прийнятою в програмуванні, файл — це довільний блок інформації, пристрій вводу-виводу. Кожна комп'ютерна програма відкриває принаймні три файли стандартних потоків: вхідний файл (stdin), вихідний файл (stdout), файл виводу повідомлень про помилки (stderr). Вхідний файл зазвичай асоціюється із клавіатурою, вихідний файл та файл виводу помилок- із екраном терміналу, проте кожен із цих файлів може бути перенаправлений на інший носій інформації, наприклад, на дисковий файл, про який мовилося вище, на мережу, яка також є файлом, на контролер будь-якого периферійного пристрою комп'ютера, зчитувача інформації тощо. Файлом може бути також ділянка оперативної пам'яті програми.

Файл обов'язково має ім'я і може мати будь-який розмір інформації (максимальна довжина імені та розміру файлу обмежується властивостями конкретної файлової системи). Файл може мати набір атрибутів. Треба зазначити, що файл може мати більш ніж одне ім'я (наприклад в Unix можна створювати жорсткі посилання на файл, які стають повним аналогом початкового імені файла).

Приклади файлів в Unix

В Unix існує 6 типів файлів:

  1. Звичайний (regular) - зустрічається найчастіше. Для операційної системи такий файл виглядає як проста послідовність байтів.
  2. Каталог (directory) - це файл, який містить імена файлів, які в ньому знаходяться та посилання на інформацію, яка дозволяє Операційна система виконувати операції над цими файлами. На запис в каталог має право тільки ядро. Каталог є таблицею, кожен запис якої відповідає деякому файлу.
  3. Файл зовнішнього пристрою - дозволяє доступ до цього пристрою. UNIX розрізняє символьні та блочні файли. Символьні файли використовуються для не буферизованого обміну, а блочні в обміні порціями даних фіксованої довжини.
  4. Канал з іменем (FIFO) - це файли, які використовуються для зв'язку між процесами.
  5. Зв'язок (link) - це файл який вказує на інший файл.
  6. Сокети (socket) -використовуються для взаємодії між процесами. Інтерфейс socket використовується, наприклад, для доступу до мережі TCP/IP.