Відмінності між версіями «Радіо 86РК»

Матеріал з Вікі ЦДУ
Перейти до: навігація, пошук
м
 
Рядок 81: Рядок 81:
  
 
7. [https://rk86.ru/catalog/ Каталог программ для Радио-86РК]
 
7. [https://rk86.ru/catalog/ Каталог программ для Радио-86РК]
 +
 +
Сторінка проекту [[Проекти ЕОМ історичного значення]]

Поточна версія на 20:26, 15 листопада 2021


Радіо 86РК

Радіо 86РК — саморобний 8-розрядний домашній комп'ютер, схема якого вперше була опублікована в журналі «Радіо» № 4-6/1986 р.

Системна плата Радіо 86РК версії 16 КіБ ОЗП.На платі відсутня ІМС додаткового порту вводу-виводу.

У статтях було надано електричні принципові схеми, фотошаблони друкованих плат, лістинги (у двійковому коді) системних та деяких прикладних програм, поради з налагодження.Попередником цього РК є Мікро-80, про який також було опубліковану серію статей у журналі Радіо.

Технічні характеристики

Мікропроцесор К580ИК80 (КР580ВМ80А) — радянський аналог Intel 8080, тактова частота 1,78 МГц. - Оперативна пам'ять 16 КіБ або 32 КіБ (в залежності від модифікації).

- Постійна пам'ять 2 КіБ (містила програму резидентного монітора)

- Алфавітно-цифрова клавіатура була вбудована, латинська розкладка JCUKEN. Містила 66 клавіш та 2 світлодіодних індикатори — індикатор мови «РУС/ЛАТ» та індикатор (пасивний) наявності живлення. Обробка натискань програмна. Електричний стан контактів клавіш клавіатури та сигнальний індикатор було під'єднано до мікросхеми КР580ВВ55 (три двонаправлених 8-розрядних паралельних порти).

- Відеосистема на основі контролера алфавітно-цифрового терміналу КР580ВГ75 працювала тільки у текстовому режимі (25 рядків по 64 знакомісця). - Знакогенератор вміщував лише 127 символів, тому усі букви були великими.

- Звукова підсистема примітивна. До виводу дозволу переривання процесора було під'єднано п'єзокерамічний випромінювач. Звук генерувався програмно командами процесору EI/DI.

- Додатковий паралельний багатоцільовий порт вводу-виводу на мікросхемі КР580ВВ55 (аналог Intel 8255).

- Зовнішня пам'ять: магнітофон, ROM-диски(плати з додатковими мікросхемами постійної пам'яті, які під'єднувалися до додаткового порту вводу-виводу та підтримувалися вбудованим ПЗ — аналоги картриджів ігрових консолей).

Апаратні модифікації та під'єднання додаткової периферії

- Дві версії апаратної системи з різним об'ємом ОЗП: 16 або 32 КіБ.

- Заміна ІМС контролера алфавітно-цифрового терміналу КР580ВГ75 (через її дефіцит на ринку у той час) схемою на дискретних ІМС з модифікацією вбудованого ПЗ.

- ROM-диск з програмним забезпеченням.

- Тактова частота може бути збільшена до номінальної (2,5 МГц) шляхом додавання у схему окремого тактового генератора для ЦП.

- Контролер накопичувачів на гнучких магнітних дисках 5.25". Контролер містив вбудовану дискову операційну систему.

- Контролер послідовного інтерфейсу на базі ІМС КР580ВВ51.

- Багатоканальний програмований таймер на мікросхемі КР580ВИ53.

- Декілька варіантів підключення програматорів ПЗП.

Програмне забезпечення

Програмне забезпечення РК можна поділити на вбудоване (записане на ПЗП системної плати або додаткових плат) та те, яке завантажується до оперативної пам'яті з зовнішніх носіїв (магнітної стрічки, дискет).

Для Радіо-86РК було розроблено як розважальниі (ігри), так і прикладні програми. Деякі з них було портовано з Мікро-80 або інших комп'ютерів з i8080-сумісним процесором.

Програми передавалися у вигляді лістингів (більшість у машинному коді, які можна було ввести з клавіатури), на аудіокасетах. На початку 1990-х років було розроблено схему контролеру накопичувача на гнучких магнітних дисках, та просту дискову операційну систему. У наш час ПЗ для цього РК можливо знайти у файлах-образах.

Вбудовані програми, монітор

Було дві версії монітора для апаратних модифікацій з різним об'ємом оперативної пам'яті. Відрізнялися внутрішньою структурою і розподілом простору пам'яті.

Монітор дозволяв:

Знімок екрану системного монітору Радіо-86РК у емуляторі Emu80.
  • переглядати та редагувати вміст комірок пам'яті з клавіатури (більшість ПЗ друкувалося у журналах у вигляді лістингів);
  • розрахунок контрольної суми блоку даних у оперативній пам'яті;
  • завантажувати блоки даних з магнітофона і записувати дані на магнітофон;
  • копіювати блоки даних з постійної («ROM-диск») до оперативної пам'яті: директива R, формат R<адр1>,<адр2>,<адр3> , де адр1, адр2 — початкова та кінцева адреси блоку даних у ROM-диску, адр3 — адреса, куди треба скопіювати блок;
  • запускати двійкову програму за вказаною адресою у просторі пам'яті.

Редактори

  • Редактор пам'яті (вмісту пам'яті у шістнадцятковому коді) DUMPCOR. Також у самому журналі радіо було оголошено конкурс на створення більш якісної альтернативи для цієї програми.
  • Текстовий редактор МІКРОН. Його версії також включалися до комплексу ПЗ розробки програм на мові асемблера та макроасемблера.

Література

1. «Если нет КР580ВГ75...» // журнал «Радио». — 1987. — № 5,6.

2. «ПЗУ для Бейсика» // журнал «Радио». — 1987. — № 3.

3. «Радио-86РК — без проблем» // журнал «Радио». — 1991. — № 1.

4. «Контроллер накопителя на гибких магнитных дисках для «Радио-86РК» // журнал «Радио». — 1993. — № 1.

5. «Программа "DUMPCOR"» // журнал «Радио». — № 2.

6. «Бейсик для Радио-86РК» // журнал «Радио». — 1987. — № 1.

7. Каталог программ для Радио-86РК

Сторінка проекту Проекти ЕОМ історичного значення