Відмінності між версіями «Навчальний курс "Історія зарубіжної літератури кінця ХІХ - початку ХХ століття"»

Матеріал з Вікі ЦДУ
Перейти до: навігація, пошук
Рядок 12: Рядок 12:
 
2. Представити найважливіші для рубежу віків літературні напрями, течії та школи в особі їх найбільш значних представників.
 
2. Представити найважливіші для рубежу віків літературні напрями, течії та школи в особі їх найбільш значних представників.
 
3. Продемонструвати характерну для епохи рубежу століть різноманітність жанрів. Жанрова багатоманітність дозволяє не тільки наочно, на конкретних прикладах продемонструвати розмаїття творчих методів та особливостей мови та стилю письменників, які належать до різних національних шкіл, але і виявити динаміку світового літературного процесу, а також дати приклади різних підходів та прийомів при аналізі тексту літературного твору.  
 
3. Продемонструвати характерну для епохи рубежу століть різноманітність жанрів. Жанрова багатоманітність дозволяє не тільки наочно, на конкретних прикладах продемонструвати розмаїття творчих методів та особливостей мови та стилю письменників, які належать до різних національних шкіл, але і виявити динаміку світового літературного процесу, а також дати приклади різних підходів та прийомів при аналізі тексту літературного твору.  
−
4. Показати генезис явищ, підготувати студентів до сприйняття літератури власне XX ст.
+
4. Показати генезис явищ, підготувати студентів до сприйняття літератури власне XX ст. Розглядати літературний твір у літературному контексті. Представляється важливим показати на занятті, з однієї сторони, як твір, що аналізується, пов'язаний з літературною традицією, а з другої сторони – яке місце займає у літературному процесі свого часу, у творчості письменника, як вплинув на подальший розвиток літератури.
−
5. Розглядати літературний твір у літературному контексті. Представляється важливим показати на занятті, з однієї сторони, як твір, що аналізується, пов'язаний з літературною традицією, а з другої сторони – яке місце займає у літературному процесі свого часу, у творчості письменника, як вплинув на подальший розвиток літератури.
+
 
Основні вимоги до знань та умінь студентів
 
Основні вимоги до знань та умінь студентів
 
Студенти повинні знати:
 
Студенти повинні знати:
Рядок 58: Рядок 57:
 
ЛЕКЦІЯ №17. Роман А. Бєлого як твір символізму. Концепція історії Росії у тлумаченні А. Бєлого. Місце роману «Петербург» у творчості А. Бєлого та в контексті російської літератури. Історичні та літературні асоціації, перегуки, алюзії. Поетика символізму в романі. Особливості сюжету, хронотопу, системи образів. Образ Петербурга. Ідейно-смислова функція епілогу.
 
ЛЕКЦІЯ №17. Роман А. Бєлого як твір символізму. Концепція історії Росії у тлумаченні А. Бєлого. Місце роману «Петербург» у творчості А. Бєлого та в контексті російської літератури. Історичні та літературні асоціації, перегуки, алюзії. Поетика символізму в романі. Особливості сюжету, хронотопу, системи образів. Образ Петербурга. Ідейно-смислова функція епілогу.
 
ЛЕКЦЯ №18. Еволюція ліричної героїні у ранніх збірках. Творчість Ахматової у роки революції та громадянської війни. Історія створення та публікації поеми «Реквієм». Своєрідність жанру твору. Синтезне осмислення дійсності у «Поемі без героя».
 
ЛЕКЦЯ №18. Еволюція ліричної героїні у ранніх збірках. Творчість Ахматової у роки революції та громадянської війни. Історія створення та публікації поеми «Реквієм». Своєрідність жанру твору. Синтезне осмислення дійсності у «Поемі без героя».
 +
 +
ТЕМАТИКА ТА ОСНОВНИЙ ЗМІСТ
 +
ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ
 +
 +
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1
 +
 +
ПЛАН-ЗАВДАННЯ № 1
 +
СИМВОЛІ3М У ФРАНЦУЗЬКІЙ ПОЕЗІЇ
 +
1. Естетичні та соціально-історичні передумови виникнення символізму у Франції.
 +
2. Філософська та естетична програма французького символізму.
 +
3. Основні етапи творчого шляху П. Верлена (1844 – 1896).
 +
4. Основні мотиви та образи лірики Верлена. Своєрідність художнього методу. Ідейно-художній аналіз одного з віршів.
 +
5. «Поетичне мистецтво» – маніфест творчості Верлена.
 +
6. Символізм у ліриці Артюра Рембо (1854 – 1891).
 +
7. Естетика та поетика символізму у ліриці Стефана Малларме. (1842 – 1898).
 +
ЛІТЕРАТУРА
 +
1. Андреев Л. Г., Козлова Н. П., Косиков Г. К. История французской литературы. – М., 1987. – С.395 – 460.
 +
2. Андреев Л. Г. Импрессионизм. – М., 1980.
 +
3. Кузнецов Ю. Естетичні проблеми імпресіонізму як явища світового мистецтва //Кузнецов Ю. Імпресіонізм в українській прозі кінця XIX – поч. XX ст. – К., 1995. – С.12 – 79.
 +
4. Божович В.И. Традиции и взаимодействие искусств. Франция: Конец XIX – начало XX в. – М., 1987.
 +
5. Владимирова А.И. Проблема художественного познания во французской литературе на рубеже двух веков: 1890 – 1914. – Л., 1976.
 +
6. Гарин И. Пророки и поэты: В 5 т. – М., 1992 – 1995. – Т.2. / Бедный Лилиан/.
 +
7. История французской литературы: В 4 т. – М., 1946 – 1963.
 +
8. Обломиевский Д. Французский символизм. – М., 1973.
 +
9. История зарубежной литературы XX века, 1871 – 1917. Учебник для студентов пединститутов /В.Н.Богословский и др. – 4 изд., дораб. – М., 1989.
 +
10. Роменець В.А.Історія психології XIX – поч. XX ст.: Навч. посібник. – К.: Либідь, 2007. – C.481 – 493.
 +
11. Градовський А.В. Поль Верлен і Микола Вороний //Зарубіжна література в навчальних закладах України. –  1997. – № 10.
 +
12. Правура М. "Ячать хлипкі хрипкі скрипки листопада..." //Зарубіжна література в навчальних закладах України. – 1998.–№ 9.
 +
13. Прокофьєв І.П. Поезія навіювання //Всесвітня література в навчальних закладах України. – 1998. – №7.
 +
14. Дзик А.П., Сорока О.М. Осіння скрипка Поля Верлена // Всесвітня література в навчальних закладах України. – 1996. – № 5.
 +
15. Наливайко Д. Поль Верлен по-українськи //Дніпро. – 1969.– №8.
 +
16. Цвейг С. Жизнь Поля Верлена //Нева. – 1991. – № 9.
 +
17. Миллер Г. Время убийц. – М., 2000.
 +
18. Косиков Г.К. Два пути французского постромантизма: символисты и Лотреамон //Поэзия французского символизма. Песни Мальдорора. – М., 1993.
 +
19. Зарубіжна література : Пробний підручник для 11 класу. За ред. О.С.Чиркова. – К., 1999. – С. 25 – 38, 16 – 19.
 +
20. Зарубіжна література XIX ст. Посібник за ред. Ніколенко О.М. – К., 1999. – С. 230 – 262.
 +
21. Верлен, Рембо, Малларме. Стихотворения. Проза. – М., 1998.
 +
22. Кирнозе З.И., Пронин В.Н. Практикум по истории французской литературы. – М., 1991.
 +
23. Содомора О. Найчистіше відлуння Верленової музики //Всесвітня література в навчальних закладах України. – 1998. – № 11.
 +
24. Волощук Є.В. Європейський символізм: методичні спроби репрезентації літературного напряму в школі //Волощук Є.В. Вивчення зарубіжної літератури в 11 класі: Посібник для вчителя. – К.: Освіта, 2002. – С. 18 – 47.
 +
 +
ЗАВДАННЯ
 +
1. Згрупуйте вірші Верлена та Рембо за тематичними циклами. Виділіть образи, які ви вважаєте домінантними.
 +
2. Дайте аналіз одного з віршів П.Верлена, А.Рембо, С.Малларме або складіть питання для аналізу.
 +
3. Порівняйте переклади «Осінньої пісні» Г.Кочура, М.Лукаша і В.Брюсова. За допомогою яких засобів перекладачі передають мелодію вірша?
 +
4. Порівняйте переклад вірша «В серці і сльози, і біль...» М. Рильського та М. Драй-Хмари. Визначте художні засоби, які переважають у різних перекладах.
 +
5. Спробуйте змоделювати «відеокліп» на основі вірша "Місячне сяйво". Для цього уявно побудуйте зорові та слухові образи. Сформулюйте завдання, які потрібно поставити перед художником-постановником, оператором, звукорежисером, щоб "переклад" віpшa на відеомову не призвів до його руйнувння. Чи потрібна в кадрі людина?
 +
6. Проілюструйте прикладами з прочитаних вами віршів Верлена основні положення поетичного маніфесту французького символізму, яким став  вірш Верлена "Мистецтво поезії".
 +
7. Порівняйте переклади  вірша "Так тихо серце плаче" М.Рильського та М. Лукаша. Чи відчуваєте ви у перекладах мелодійність віршів Верлена? Який переклад вам більше сподобався? Чому?
 +
8. Складіть питания до літературної вікторини, присвяченої життю та творчості Верлена та Рембо.
 +
9. Які художні засоби виразності використані в поданих уривках з віршів Поля Верлена та Артюра Рембо:
 +
– «...Хребет риториці скрути».
 +
Верлен. «Поетичне мистецтво»
 +
– «...Коли по селах неживих
 +
        Спів довгих молитов затих,
 +
        На краєвиди омертвілі. . .»
 +
Рембо. «Вороння»
 +
– «...Без гніву, без любові,   
 +
        Без ревнощів, без дум»
 +
                          Верлен. «Тaк тихо серце плаче»
 +
– «...Так тихо серце плаче...»
 +
                          Верлен. «Так тихо серце плаче»
 +
– «Довгі ридання скрипок осінніх
 +
    Ранять мое серце
 +
    Томлінням
 +
    Одноманітним…»                     
 +
                          Верлен. «Осіння пісня»
 +
 +
– «...У цю тужливу мить
 +
        Як солодко шумить...»
 +
                          Верлен. «Так тихо серце плаче»
 +
 +
10. Що, на вашу думку, символізуютъ три фігури – хлопчика, молодої жінки, старої матері – у скульптурній групі пам’ятника Верлену у Люксембурзькому саду в Парижі?
 +
11. Чому, на вашу думку, проводять аналогії між творчістю Верлена та П.Тичини?
 +
12. Обгрунтуйте тезу: «Поезія Рембо – стрімкий поступ світової лірики».
 +
 +
 +
 +
 +
ПЛАН-ЗАВДАННЯ № 2
 +
ТВОРЧІСТЬ Е.ЗОЛЯ (1840-1902) ТА
 +
ФРАНЦУЗЬКА НАТУРАЛІСТИЧНА ШКОЛА
 +
1. Масштабність творчої особистості та художньої спадщини письменника.
 +
2. Натуралізм Золя як пошук засобів розширення можливостей реалістичного мистецтва.
 +
3. Проблематика романів циклу «Ругон-Маккари». Трансформація задуму та своєрідність розкриття теми спадковості.
 +
4. Ідейно-художній аналіз роману «Жерміналь»:
 +
а) проблематика твору;
 +
б) образна система роману;
 +
в) образ Етьєна Лантьє в системі позитивних героїв Золя;
 +
г) новаторство i майстерність Золя в зображенні страйку шахтарів;
 +
д) тлумачення фіналу твору; своєрідність авторської позиції;
 +
в) своєрідність хронотопу роману.
 +
ЛІТЕРАТУРА
 +
1. Мелик-Саркисова Н.В. Концепция человека и творческий метод Э.Золя. – Махачкала, 1975.
 +
2. Кучборская E.П. Реализм Эмиля Золя. – М., 1973.
 +
3. Пузиков А.И. Портреты французских писателей. Эмиль Золя. – М., 1976.
 +
4. Лану А. Здравствуйте, Эмиль Золя! – М., 1966.
 +
5. Емельянинов С. «Руггон-Маккары» Э. Золя. – М., 1965.
 +
6. Якимович Т.К. Молодой Золя. Жизнь и творчество. – М., 1971
 +
7. Удовиченко Л.М. Вивчення образу-персонажа у національному та загальному вимірах на матеріалі творчості Е.Золя та І. Франка // Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. – 2005. – № 6. – С.42 – 45.
 +
8. Травушкин Н.С. Жерминаль – месяц всходов. – М., 1979.
 +
 +
ЗАВДАННЯ
 +
1. Чому французький критик Жюль Деметр назвав роман «Жерміналь» «песимістичною епопеєю людської бестіальності»?
 +
2. Золя говорив про себе: «Мені притаманна гіпертрофія життєвих деталей». Знайдіть у романі «Жерміналь» приклади подібної гіпертрофії.
 +
3. Прокоментуйте вислів А. Лану про поетику Золя та підтвердіть його прикладами з тексту: «Золя був великим ліриком, котрому допомагав великий зодчий».
 +
4. Поясніть вибір назви роману «Жерміналь» (Золя розглядав такі варіанти: «Гроза, що насувається», «Будинок тріщить», «Дах, що згнив», «Подих майбутнього», «Підземний вогонь», «Криваві сходи»).
 +
5. Як проявився вплив «експериментального методу» в романі «Жерміналь»?
 +
 +
ПИТАННЯ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ
 +
1. У яких літературних жанрах працював Золя?
 +
2. Які філософи та письменники вплинули на формування поглядів та письменницької манери Золя?
 +
3. Які зміни і чому, на думку Золя, повинні відбутися у жанрі роману?
 +
4. У який цикл входить роман «Жерміналь»? Що таке цикл?
 +
5. У чому Золя залишається вірним догмам натуралістичної доктрини, а в чому виходить за межі натуралізму в романі «Жерміналь»?
 +
6. Які художні відкриття Золя вплинули на подальший розвиток західноєвропейського та американського роману?
 +
 +
 +
 +
 +
 +
 +
ПЛАН-ЗАВДАННЯ № 3
 +
ОСОБЛИВОСТІ РЕАЛІ3МУ ГI ДЕ МОПАССАНА (1850 – 1893)
 +
1. Основні етапи життєвого і творчого шляху Г. де Мопассана. Мопассан і російська література.
 +
2. Проблематика, тематика та жанрова своєрідність новелістики Мопассана.
 +
3. Ідейно-художній аналіз новели "Пампушка" (1880):
 +
а) своєрідність композиції новели. Роль невласне прямої мови;
 +
б) особливості портретної характеристики Мопассана. Деталь у художньому світі письменника;
 +
в) образ Пампушки в образній системі твору; своєрідність психологізму Мопассана;
 +
г) авторська позиція та способи її втілення.
 +
4. Соціально-філософський зміст та поетика роману "Життя" (1883).
 +
5. Широка панорама соціально-політичного життя Франції часів III Рecпyбліки у романі «Любий друг». Жорж Дюруа та Ежен Растіньяк (Бальзак) у порівняльному аналізі.
 +
ЛІТЕРАТУРА
 +
1. Лану А. Мопассан. – М., 197I.
 +
2. Градовський А. В. "Хто з вас без гpіxa". Деякі аспекти вивчення новели Мопассана "Пампушка" // Зарубіжна література в навчальних закладах України. – 1997. – №6. – С. 22 – 29.
 +
3. Дремлюга М. М. Та, що вбиває все живе, несе голод і смерть // Зарубіжна література в навчальних закладах України. – 1997. – №9. – С. 21 – 26.
 +
4. Кривцова Т. Наповнений гріхами диліжанс. Мопассан "Пампушка" // Зарубіжна література в навчальних закладах України. – 1997. – №8. – С. 27 – 29.
 +
5. Градовський А.В. Листи незнайомки: Урок - літературний театр за листами Гі де Мопассана й української художниці Mapії Башкирцевої // Зарубіжна література в навчальних закладах України. – 1998. – №2. – С. 17 – 18.
 +
6. Данилин Ю. Жизнь и творчество Мопассана. – М., 1968.
 +
7. Кирнозе З. И. Мопассан // Зарубежные писатели: Биобиблиографический словарь: В 2 ч. – М., 1997. – Ч. 2. С. 74 – 80.
 +
8. Пронин В. А. Ги де Мопассан (1850-1893) // Мопассан Ги де. Собр.соч. В 6 т. – М., 1999. – T.I. – С.5 – 20.
 +
9. Мениаль Эд. Ги де Мопассан. Ростов / Д., – 1999. (Серия "След в истории")
 +
10. Толстой Л. Н. Предисловие к сочинению Ги де Мопассана // Толстой Л. Н. Собр.соч.: В 22 т. – М., 1983. – Т.15.
 +
11. Вольфович Т. Л. Творчество Мопассана. – М., 1992.
 +
 +
ТЕМИ РЕФЕРАТІВ ТА ПОВІДОМЛЕНЬ
 +
1. Мопассан та французький реалістичний роман XIX ст.
 +
2. Мопассан та натуралізм.
 +
3. Своєрідність мопассанівського психологізму.
 +
4. «Пані Боварі» Флобера та «Життя» Мопассана.
 +
5. Мопассан – поет.
 +
6. Мопассанівський пейзаж.
 +
7. Мопассан і Тургенєв.
 +
 +
ЗАВДАННЯ
 +
1. Зробити письмово ідейно-художній аналіз однієї з новел Мопассана.
 +
2. Новелістика Мопассана. Історія створення новели «Пампушка».
 +
3. Традиції французької новелістики XIX cтоліття в новелі «Пампушка».
 +
 +
 +
 +
 +
 +
ПЛАН-ЗАВДАННЯ № 4
 +
ТВОРЧІСТЬ Т. МАННА (1875 – 1955) НА РУБЕЖІ СТОЛІТЬ
 +
1. Роль і місце культурологічного поняття «бюргерство» у світогляді письменника.
 +
2. Ідейно художній аналіз роману «Будденброкки» (1901):
 +
а) проблематика та жанрово-композиційні особливості; переростання теми занепаду патриціанської сім’ї у тему занепаду буржуазного суспільства;
 +
б) образи представників чотирьох поколінь Будденброкків. Майстерність психологічного аналізу.
 +
в) філософські узагальнення та аналітичні дослідження у романі.
 +
г) проблема часу у творі.
 +
3. Тема складного взаємозв’язку життя і мистецтва у новелі «Тоніо Крегер» (1903). Автобіографічність твору:
 +
а) концепція бюргерства Т.Манна (на матеріалі статті «Гете як представник бюргерської епохи»);
 +
б) художнє втілення теми бюргерства у творчості письменника. Тоніо Крегер, як «бюргер, що заблудився»;
 +
в) тема художника та мистецтва у новелі «Тоніо Крегер»;
 +
г) поетика новели.
 +
4. Проблематика та поетика новели «Смерть у Венеції» (1911):
 +
а) символічне значення назви твору;
 +
б) Густав Ашенбах у світлі мистецької теорії Т. Манна;
 +
в) образ Тадзіо, витоки його нарцисизму, подальша доля хлопця;
 +
г) ключові образи новели: незнайомець, гондольєр, співець-скоморох; образ Венеції;
 +
д) ніцшеанські мотиви у творі.
 +
е) авторська позиція в творі;
 +
5.  Ідейно-художній аналіз оповідання “Маріо та чарівник.”
 +
ЛІТЕРАТУРА
 +
1. Затонский Д. Волшебные горы Томаса Манна // Литературное обозрение. – 1975. – № 6.
 +
2. Сучков Б. Лики времени. – М., 1969.
 +
3. Федоров А. А. Томас Манн. Время шедевров. – М., 1981.
 +
4. Ященко Е. Велич Томаса Манна // Всесвіт. – 1992. – № 5 – 6.
 +
5. Адмони В. Г., Сильман Т. И. Томас .Манн: Очерки творчества. – Л., 1960.
 +
6. Дирзен И. Эпическое искусство Томаса Манна: Мировоззрение и жизнь. – М., 1981.
 +
7. История немецкой литературы: В 5 т. – М., 1968. – Т. 4.
 +
8. История немецкой литературы: В 3 т. – М., 1986. – Т. 2.
 +
9. Кургинян М. С. Романы Томаса Манна: Формы и метод. – М., 1975.
 +
10. Апт С. Е. Томас Манн. – М., 1972.
 +
11. Павлова Н. С. Типология немецкого романа. 1900 – 1945. – М., 1982.
 +
12. Дудова Л. В. Манн Томас //Зарубежные писатели. Биобиблиографический словарь. В 2 ч. – М., 1997. – С. 14 – 20.
 +
13. Мацевко Л. В. Особливості реалізму в літературі початку ХХ ст.: Компаративний огляд оповідань В. Винниченка, І. Буніна, Т. Манна // Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. – 1999.–  №8. – С. 40 – 46.
 +
14. Волощук Е. Труды и соблазны святого Себастиана ХХ века (три новеллы Томаса Манна о художнике) // Вікно в світ. – 1999. – №2. – С. 14 – 36.
 +
15. Волощук Є.В. На перетині гуманістичної та модерністської ттрадицій: духовні джерела творчості Томаса Манна. // Всесвітня література в середніх навчальнх закладах України. – 2002. – №12. – С. 52 – 54.
 +
16. Силкіна В. І. Тричі покараний: До вивчення оповідання Томаса Манна «Смерть у Венеції» // Всесвітня література та культура в навчальних закладах України. – 2002. – №10.
 +
17. Скуратівський В. Словоділо на тлі словоблуддя // Зарубіжна література. – 2002.– №36.
 +
18. Стамат Т. Чи може «героїзм кволих» народити здорове мистецтво? // Зарубіжна література. – 2002. – №36.
 +
19. Ніколенко О. М. Жахливі сни Густава Ашенбаха, або У потворному світі викривлених образів і думок // Зарубіжна література в навчальних закладах.– 1998. –№7. С. 13 – 17.
 +
20. Велимчаниця Н. Ю. Відтворення атмосфери формування тоталітарних режимів у Європі: урок аналізу літературного твору за новелою Т. Манна «Маріо та чарівник» // Зарубіжна література в навчальних закладах. – 2003. – №5.
 +
21. Андроник А. Сеанс чорної магії (Матеріали до вивчення новели Томаса Манна «Маріо і чарівник») // Зарубіжна література. – 2001. – №44.
 +
 +
 +
 +
 +
 +
 +
 +
 +
 +
 +
 +
 +
 +
 +
 +
ПЛАН-ЗАВДАННЯ №5
 +
ХУДОЖНІЙ СВІТ ЛІРИКИ РІЛЬКЕ (1876 – 1926)
 +
1. Життєвий і творчий шлях поета. Рільке та Росія. Рільке й Україна.
 +
2. Філософські здобутки збірки «Нові поезії». Пошук духовної єдності «Я» зі світом, прагнення поєднати сучасність та античну давнину, широке бачення світобудови у віршах збірки. Жанр «вірш-річ» («вірш-предмет», «ding»).
 +
3. Ідейно-художній аналіз поезії «Осінній день» (1902).
 +
4. Відображення провідних мотивів лірики Рільке у творі «Орфей. Еврідіка. Гермес» (1904):
 +
а) взаємозв’язок життя та смерті;
 +
б) трагічний розрив у взаєминах чоловіка й жінки;
 +
в) сутність і покликання мистецтва;
 +
г) образ Орфея як персоніфікація сили мистецтва, що приборкує природу й одухотворює світ;
 +
д) роль символів у творі.
 +
5. Концепція людини та світу у «Сонетах до Орфея» (1922):
 +
а) естетика символізму у сонеті «Устало дерево. О гінке зростання!»;
 +
 +
ТЕМИ РЕФЕРАТІВ ТА ПОВІДОМЛЕНЬ
 +
1. Таємнича чарівність жіночої природи (образ Мещерської в новелі «Легке дихання»).
 +
2. Бунінська «жага життя» й «відчуття смерті» в новелі «Легке дихання».
 +
3. «Легке дихання» І. Буніна – шедевр новелістики ХХ століття.
 +
4. Автобіографічність роману «Життя Арсеньєва».
 +
5. Структурно-стильові домінанти лірики Буніна.
 +
6. Естетика та етика І. Буніна.
 +
7. Бунін та Україна.
 +
8. Імпресіоністичні тенденції у новелі «Антонівські яблука».
 +
9. Жовтень 1917 у сприйнятті Буніна («Окаянні дні»).
 +
 +
 +
 +
 +
 +
 +
 +
 +
 +
 +
 +
ПЛАН-ЗАВДАННЯ 13
 +
ИДЕЙНО-ХУДОЖЕСТВЕННОЕ СВОЕОБРАЗИЕ ПРОЗЫ
 +
А. И. КУПРИНА (1870 – 1938)
 +
1. Личность писателя, его биография как существенные факторы формирования индивидуального метода и стиля.
 +
2. Повесть "Молох" (1896) – итог творческий исканий Куприна в 90-е годы:
 +
а) реалистическое и символическое изображение капитализма;
 +
б) сюжетно-композиционные особенности произведения;
 +
в) образ Боброва  в системе положительных героев Куприна.
 +
3. Повесть "Поединок" (1903 – 1905) как явление психологической прозы:
 +
а) царская армия в изображении Куприна;
 +
б) образ Ромашова в системе положительных героев Куприна; продолжение в повести традиций Л.Толстого;
 +
в) новаторство писателя в создании женских образов.
 +
4. Рассказы "Суламифь" (1908) и "Гранатовый браслет" (1911) как выражение купринской концепции любви. Структурно-семантические особенности рассказов.
 +
5. Украина в творчестве писателя.
 +
ЛІТЕРАТУРА
 +
1. Кулешов Ф.И. Творческий путь А.И. Куприна. – Минск, 1987.
 +
2. Крутикова Л. А.И. Куприн. – Л., 1972.
 +
3. Афанасьев В. Александр Иванович Куприн. – Л., 1972.
 +
4. Волков А. Творчество А.И. Куприна. – М., 1981.
 +
5. Лилин В. А.И. Куприн. – Д., 1975.
 +
 +
 +
 +
 +
 +
 +
ПЛАН-ЗАВДАННЯ №14
 +
ИДЕЙНО-ХУДОЖЕСТВЕННЫЙ АНАЛИЗ ПЬЕСЫ
 +
М. ГОРЬКОГО (1868 - 1936) «НА ДНЕ»
 +
1. Личность и творчество Горького в публикациях последних десятилетий.
 +
2. История создания пьесы «На дне», динамика её интерпретации в русской критике.
 +
3. Специфика жанра. Своеобразие конфликта пьесы, функция внешнего и внутреннего действия в разрешении идейного конфликта.
 +
4. Социально-психологические типы и их индивидуальное преломление в драме.
 +
5. Новые аспекты в горьковской концепции человека и в способе ее реализации. Авторская позиция и ее воплощение в произведении.
 +
ЛІТЕРАТУРА
 +
1. Максим Горький: Личность и творчество Горького в оценке русских мыслителей и исследователей 1890 – 1910гг. Антология. Сост. Ю. Зобнин. – Спб., 1997. – 895с.
 +
2. Удодов П. Пьеса М.Горького «На дне». – М., – 1989.
 +
3. Юзовский Ю. «На дне» М. Горького. Идеи и образы. – М., – 1968.
 +
4. Долженков П. Существует только человек // Литература в школе. – 1990. – №5.
 +
5. Гачев Г. Логика вещей и человек. Прения о правде и лжи в пьесе М. Горького «На дне». – М., – 1992.
 +
6. Неизвестный Горький //Сборник статей и материалов: К 125-летию со дня рождения. – М., – 1994.
 +
7. Спиридонова Л. А. М. Горький: диалог с историей. – М., – 1994.
 +
8. Колобаева Л. Горький и Ницше // Вопросы литературы. – 1990. – №10.
 +
9. Ходасевич В. Колеблемый треножник. – М., – 1991. – С. 353 –  374.
 +
 +
 +
 +
ПЛАН-ЗАВДАННЯ №15
 +
ТЕОРИЯ И ХУДОЖЕСТВЕННАЯ ПРАКТИКА
 +
РУССКОГО СИМВОЛИЗМА
 +
1. Социально-исторические и эстетические предпосылки возникновения символизма.
 +
2. Философская основа западноевропейского и русского символизма.
 +
3. Место русского символизма в модернистской литературе. Роль западноевропейской лирики в становлении символизма в России.
 +
4. Теретическое обоснование символизма в работах В. Соловьва, В. Брюсова, Д. Мережковского, А. Белого. Культурная ориентация поэтов-символистов (античность, эпоха романтизма, скандинавская, новозаветная, славянская мифология).
 +
5. Символ как эстетическая категория. Поэтика символизма.
 +
6. Ведущие темы и мотивы русских поэтов-символистов.
 +
ЛІТЕРАТУРА
 +
1. Энциклопедия символизма. – М., 1998.
 +
2. Пайман А. История русского символизма. – М., 1998.
 +
3. Эткинд А. Хлыст: Секты, литература и революция. – М., 1998.
 +
4. Трифонов Н. Не все то серебро, что блестит. Декадентская поэзия начала века и современность //Книжное обозрение. – 1997. – 12 авг. – С.8.
 +
5. Клинг О. Эволюция и латентное существование символизма после Октября //Вопросы литературы. – 1999. – №4. – С. 37 – 64.
 +
6. Сарычев В. Эстетика русского модернизма. Проблематика жизнетворчества. – Воронеж, – 1994.
 +
7. Эллис. Русские символисты. – Томск, 1998.
 +
8. Чулков Г. Валтасарово царство. – М., 1998.
 +
9. Лосский Н. История русской философии. – М., 1991.
 +
10. Волощук Є. В. Поетичний ландшафт Росії першої половини ХХ століття: повторення без нудьги. (Літературознавча експертиза творів О. Блока, А. Ахматової, М. Цвєтаєвої, С. Єсеніна, В. Маяковського) // Волощук Є. В. Вивчення зарубіжної літератури в 11 класі: Посібник для вчителя. – К., 2002. – С. 60 – 81.
 +
11. Мойсеїв І. Вершини і безодні Срібної Доби // Зарубіжна література. – 2006. – №42.
 +
ПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ
 +
1. Законспектувати основні положення робіт теоретиків символізму: Брюсова, Мережковського, Соловйова, Бєлого, Розанова.
 +
2. Підготувати повідомлення про одного з російських символістів (Анненський, Бальмонт, Брюсов, Сологуб, Бєлий, Мережковський, Гіппіус, Вяч. Іванов, Елліс).
 +
3. Проаналізувати один із творів символізму.
 +
 +
 +
ПЛАН-ЗАВДАННЯ №16
 +
ЛИРИКА АЛЕКСАНДРА БЛОКА (1880-1921)
 +
1. Роль русской классики и философии В. Соловьева в становлении творческой личности А. Блока.
 +
2. «Стихи о Прекрасной Даме» (1904) как поиск высших ценностей. Многозначность женского образа, символика цвета, поэтика символизма.
 +
3. 1906 – 1907 гг. как переломные в идейно-художественной эволюции поэта. Поиск средств в художественном осмыслении коллизий личной и общественной жизни.
 +
4. Противоречивость лирики 1910-х годов: утверждение воли к жизни, бунтарской  непримиримости, веры в грядущее счастье человечества (циклы «Ямбы» (1907 –1914), «Кармен» (1914); выражение чувства безысходности, «космического трагизма» в циклах «Ночные часы» (1911) и «Страшный мир» (1909 – 1916).
 +
5. Тема России в лирике Блока.
 +
ЛІТЕРАТУРА
 +
1. Краснова Л. Поэтика Блока. – Л., 1973.
 +
2. Берберова Н. А.Блок и его время: Биография. – М., 1998.
 +
3. Мурьянов М. Символика Розы в поэзии Блока // Вопросы литературы. – 1999. – №6. – С. 98–128.
 +
4. Молодяков В. Кто убил Александра Блока // Новый журнал. – 1999. – №217 – С. 152 – 168.
 +
5. Лотман Ю. О поэтах и поэзии :Анализ поэтического текста. – Спб., – 1996.
 +
6. Долгополов Л. Александр Блок. – М., 1980.
 +
7. Ваняшова М. Нам остается только имя: Блок – Ахматова – Цветаева – Мандельштам. – Ярославль, 1993.
 +
8. Громов П. А. Блок, его предшественники и современники. – Л., 1986.
 +
9. Александр Блок. Новые материалы и исследования: В 5-ти т. – М., 1980 – 1993.
 +
ЗАВДАННЯ
 +
1. Составить хронологическую таблицу жизненного и творческого пути поэта.
 +
2. Сравнить переводы стихов Блока на украинский язык с оригиналом.
 +
3. Определить доминантные лексические единицы в разных циклах Блока.
 +
4. Проанализировать пародии на стихи Блока в сборнике «Парнас дыбом». Какие черты поэтики Блока удалось передать пародистам?
 +
5. Составить вопросы для анализа одного из стихотворений Блока.
 +
ТЕМИ ТВОРІВ ТА РЕФЕРАТІВ
 +
1. Конфликт мечты и реальности в лирике Блока.
 +
2. Метафора и символ в поэзии Блока.
 +
3. Тема России в лирике Лермонтова и Блока.
 +
4. Мотив пути в поэзии Блока.
 +
5. Природные стихии и стихия революции в поэзии Блока.
 +
6. Женские образы в поэзии Блока.
 +
7. Тема греха и святости в творчестве Блока.
 +
 +
 +
 +
 +
 +
 +
 +
 +
 +
 +
 +
 +
ПЛАН-ЗАВДАННЯ №17
 +
ЭВОЛЮЦИЯ ПОЭТИЧЕСКОГО МЫШЛЕНИЯ
 +
Н. ГУМИЛЕВА (1886-1921)
 +
1. Краткий очерк жизненного и творческого пути поэта. Место Н. Гумилева в литературном процессе. Неоднозначность оценки его личности и творчества в литературоведении.
 +
2. Раннее творчество Н. Гумилева:
 +
а) сборник "Путь конквистадора" (1905) как ученический;
 +
б) ориентация на поэзию символистов и "парнасцев" в сборнике "Романтические цветы" (1908).
 +
3. Гумилев как основоположник акмеизма. Своеобразие художественной манеры в сборниках "Жемчуга" (1910), "Чужое небо" (1912).
 +
4. Книга стихов "Колчан" (1915) как проявление нового поэтического лица Н. Гумилева.
 +
5. Поэтическое осмысление тайн мировоззрения, движений души и земного пути лирического героя в сборнике "Огненный столп" (1921). Разрушение эстетики акмеизма под напором смятенного человеческого духа, тенденции возврата к эстетике символизма. Значение библейского мотива исхода для раскрытия содержания сборника.
 +
ЛІТЕРАТУРА
 +
1. Чупринин С. Из твердого камня //Октябрь. – 1989. – № 2. – С. 196 – 202.
 +
2. Павловский П. Николай Гумилев //Вопросы литературы. – 1966. –№10.
 +
3. Роднянская И. Возвращенные поэты //Литературное обозрение. – 1967. – № 10.
 +
4. Фельдман Д. Дело Гумилева //Новый мир. – 1989. – № 4.
 +
5. Трибунский П. "Революционер" Н. Гумилев: мифы и реальность //Вопросы литературы. – 1997. – № 10. – С. 369 – 373.
 +
6. Барабаш Ю. Двойной портрет. Евген Маланюк и Николай Гумилев: сходное в несходном //Вопросы литературы. – 1997. – № 6. – С. 123 – 152.
 +
7. Н. Гумилев в воспоминаниях современников. – М., 1990. – 316 с.
 +
8. Иванов Вяч. Звездная вспышка: Поэтический мир Н.С. Гумилева //Взгляд: Критика. Полемика. Публикации. – М., 1988. – С. 336 – 362.
 +
9. Кроль Ю.А. Об одном необычном трамвайном маршруте: "Заблудившийся трамвай" Н. Гумилева //Русская литература. – 1990. – №1. – С.208 – 218.
 +
10. История русской литературы.XX век. Серебряный век (под ред. Ж. Нива. – М., 1995.
 +
11. Н.С. Гумилев. Личность и творчество Гумилева в оценке русских мыслителей и исследователей: Антология. – 1995. – 672 с.
 +
ПЛАН-ЗАВДАННЯ №18
 +
ОСНОВНЫЕ МОТИВЫ И ОБРАЗЫ ДООКТЯБРЬСКОЙ ЛИРИКИ В. МАЯКОВСКОГО (1883 –1930)
 +
1. Творчество В. Маяковского в современном прочтении.
 +
2. Маяковский и футуризм.
 +
3. Поэтика футуризма в дореволюционной лирике поэта.
 +
Идейно-художественный анализ стихотворений "Ночь", "Послушайте", "Вам!", "А вы могли бы?", "Мама и убитый немцами вечер". Сделать (письменно) анализ одного из стихотворений или составить вопросы для анализа.
 +
4. Идейно-художественный анализ поэмы "Облако в штанах" (1915):
 +
а) творческая история поэмы, ее автобиографическая основа;
 +
б) особенности композиции; прием обращения как один из основных ком¬позиционных приемов;
 +
в) образ лирического героя; тема искусства в поэме; поэтика бунта, разрушения;.
 +
г) библейские образы в поэме и их трактовка;
 +
д) функция мотива дороги в структуре сюжета;
 +
е) экспрессивность, драматизм, гуманизм поэмы;
 +
ж) парадоксальность ситуации, материальность среды;
 +
з) антиэстетизм и аморализм лирического героя как форма отрицания буржуазной эстетики и этики;
 +
и) использование гротеска.
 +
ЛІТЕРАТУРА
 +
1. Карабчиевский Ю. Воскресение В. Маяковского. – М., 1990.
 +
2. Михайлов А. Мир Маяковского. Взгляд из восьмидесятых. – М., 1990.
 +
3. Янгфельдт В. Любовь – это сердце всего. В. В. Маяковский и Л.Ю.Брик. Переписка 1916-1930. – М., 1991.
 +
4. Альфонсов В. Нам слово дано для жизни. В поэтическом мире Маяковского.– Д., 1984.
 +
5. Ковский В. Наша весьма серьезная история // Ковский В. Реалисты и романтики.– М., 1990.
 +
6. Бавин С., Семибратова И. Судьба серебряного века. – М., 1993.
 +
7. Тренин Б. В мастерской стиха Маяковского. – М., 1991.
 +
8. Мой Маяковский. Воспоминания современников / сост. Л. Быков. – Екатеринбург: У-Фактория, 2007.
 +
 +
 +
 +
 +
 +
 +
 +
ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ
 +
 +
№1
 +
А. ФРАНС – «ПИСЬМЕННИК ІРОНІЇ ТА НАДІЇ»
 +
1. Філософські та естетичні основи творчості Франса. Вплив парнасців на ранню творчість письменника.
 +
2. Місце роману «Злочин Сильвестра Боннара» (1881) у творчості письменника. Зміст назви твору. Жанрова своєрідність.
 +
3. Новий тип героя у романі. Особливості композиції та оповідної манери твору.
 +
4. Образ людини з народу в оповіданні «Кренкебіль».
 +
5. Суспільно-політична проблематика роману-памфлету «Острів пінгвінів».
 +
6. Використання узагальнено-алегоричної форми, звернення до історії Франції. Скептицизм і песимізм А. Франса.
 +
ЛІТЕРАТУРА
 +
1. Лихадзиевский С. Анатоль Франс. Очерк творчества. – Ташкент, 1962.
 +
2. Трыков В. Франс // зарубежные писатели. Биобиблиографический словарь: В 2 ч. – Ч. 2. – М., – 1997.
 +
3. Фрид Я. Анатоль Франс и его время. – М., 1975.
 +
4. Юльметова С. Анатоль Франс и некоторые вопросы эволюции реализма. – Саратов, 1978.
 +
5. Бруссон Ж.-Ж. Анатоль Франс в халате. – М., 1998.
 +
6. Моруа А. Литературныепортреты. – М., 1970.
 +
7. Кузмин М. Анатоль Франс // Кузмин М. Стихи и проза. – М., 1989. – С. 408.
 +
№2
 +
ЖАНР ЛІТЕРАТУРНОГО ПОРТРЕТУ ТА «КНИГА МАСОК»
 +
РЕМІ ДЕ ГУРМОНА
 +
1. Жанр літературного портрету у французькій літературі.
 +
2. "Книга масок" Ремі де Гурмона та її місце в історії жанру.
 +
3. Склад та структура збірника.
 +
4. Особливості жанру літературного портрету у Ремі де Гурмона.
 +
ЛIТЕРАТУРА
 +
1. Барахов B.C. Литературный портрет. Истоки, поэтика, жанр. – Л., 1985.
 +
2. Трыков В.П. Французский литературный портрет XIX века. – М., 1999.
 +
ТЕМИ РЕФЕРАТІВ ТА ПОВІДОМЛЕНЬ
 +
1. Естетичні погляди Ремі де Гурмона.
 +
2. "Книга масок" Ремі де Гурмона та "Арабески" А.Бєлого.
 +
3. Традиції Сент-Бева в літературних портретах Ремі де Гурмона.
 +
4. Французький символізм в оцінці Ремі де Гурмона.
 +
 +
№3
 +
НЕОРОМАНТИЗМ В АНГЛІЙСЬКІЙ ЛІТЕРАТУРІ
 +
1. Суспільно- політичні та соціальні передумови відродження інтересу до романтизму (реакція на натуралізм та безкрилу буденщину).
 +
2. Неоднорідність неоромантизму як літературної течії.
 +
3. Неоромантична творчість.Л. Стівенсона. Відродження авантюрного та історичного роману.
 +
4. Уславлення мужності та волелюбності люини у баладі Стівенсона «Вересковий трунок».
 +
5. Проблематика та поетика творчості Конрада. Антиколоніальна спрямованість.
 +
6. Значення творчості А. Конан-Дойля для розвитку детективного жанру. Образ Шерлока Холмса.
 +
7. Особливості світогляду Р. Кіплінга та їх віддзеркалення у творчості. Анімалістичні оповідання Кіплінга для дітей. Герой кіплінгівської лірики.
 +
8. Концепція особистості у творчості Е. Л. Войнич.
 +
ЛІТЕРАТУРА
 +
1. Аникин Г., В., Михальская Н. П. История английской литературы. – М., 1981.
 +
2. Олдингтон Р. Стивенсон: Портрет бунтаря. – М., 1973.
 +
3. Мирський Д. Статьи о литературе. – М., 1987.
 +
4. Шумакова Т. Этель Лилиан Войнич. – М., 1985.
 +
5. Урнов М.В. На рубеже веков:Очерки английской литературы. – М., 1970.
 +
6. Поэзия США. – М., 1982.
 +
7. Анастасьев Н. Продолжение диалога. – М., 1987.
 +
8. Кіплінг Р. Поезії. – Всесвіт. – 1989. – №5.
 +
9. Стріха М. Кіплінг реальний та вигаданий // Всесвіт. – 1989. – №5.
 +
10. Ніколенко О. М. «Я з вами жив заодно…»: Р. Кіплінг. «Балада про Схід і Захід» // Зарубіжна література в навчальних закладах України. – 1998. – №12. – С. 11 – 20.
 +
11. Желєзнікова Т. «Тоді Мужчина ти!»  Духовний заповіт батька синові (урок позакласного читання за віршем Р. Кіплінга) // Зарубіжна література. – 2003.– №40 (344).
 +
ПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ
 +
1. Скласти питання для перевірки змісту творів Кіплінга та Конан-Дойля, що вивчаються в школі.
 +
2. Порівняти оригінали віршів Кіплінга «Балада про Схід та Захід» та «Якщо» з перекладами українською та російською мовами.
 +
3. Скласти порівняльну таблицю «Творці детективного жанру Е.По та А. Конан-Дойль».
 +
№4
 +
СОЦІАЛЬНО-ФІЛОСОФСЬКА ФАНТАСТИКА Г. ВЕЛЛСА
 +
1. Проблематика та ідейно-естетичне значення ранніх романів Веллса («Машина часу», «Війна світів»).
 +
2. Проблема науково-технічного прогресу та її розв’язання у творчості письменника.
 +
3. Веллс про долю ученого у суспільстві «чистогану» («Людина-невидимка»).
 +
4. Природа конфлікту та проблема героя в соціально-фантастичних творах Веллса. Утопія та антиутопія у творчості письменника.
 +
ЛІТЕРАТУРА
 +
1. Кагарлицкий Ю. Герберт Уэллс. – М., 1963.
 +
2. Замятин Е. Герберт Уэллс. – П., 1922.
 +
3. Успенский Н. Записки старого петербуржца. – Л., 1970.
 +
4. Левцова И. М., Парчевская Б. М. Г. Д. Уэллс. – М., 1966.
 +
5. Перепелицын К. Английская фантастическая литература. – М., 1982.
 +
6. Назарець В. М. Містифікація театрального режисера Орсона Уеллса, або гортаючи сторінки романів Герберта Уеллса // Всесвітня література та культура в навчальних закладах України. – 2005. – №4. – С. 16 – 21.
 +
7. Немиришин П. И. Осознать ответственность за спасение цивилизации // Всесвітня література та культура в навчальних закладах України. – 2005. – №4.
 +
№5
 +
ОСНОВНІ ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ АНГЛІЙСЬКОГО РЕАЛІЗМУ В ПОРУБІЖНУ ЕПОХУ
 +
1. Рецепція та розвиток у нових історичних умовах традицій соціального реалістичного роману в творчості Т. Гарді. Значення творчості Л. Толстого для Гарді.
 +
2. Вершина реалізму Гарді – роман «Тесс із роду д’Ербервілів».
 +
3. Психологізм письменника у розкритті характерів. Демократизм та гуманізм творчості Гарді.
 +
4. Традиції англійського реалізму у творчості Ґолсуорсі. Голсуорсі та російська література.
 +
5. Концепція героя в естетиці та творчості письменника.
 +
6. Своєрідність конфлікту в романі «Власник». Образи Форсайтів та поняття «форсайтизму». Принципи типізації.
 +
ЛІТЕРАТУРА
 +
1. История зарубежной литературы ХХ века //под ред. Богословского В.Н., Гражданской З. Т. – М. 1989.
 +
2. Ингер А. Г. Томас Гарди. – М., 1970.
 +
3. Сарычев В.А. Английский реализм. – Воронеж, 1993.
 +
4. Урнов М., Ланн Е. Томас Гарди. – М., 1988.
 +
5. Тугушева М. П. Джон Голсуорси: Жизнь и творчество. – М., 1973.
 +
 +
№6
 +
ГУМОР У ТВОРЧОСТІ МАРКА ТВЕНА
 +
1. Ранні гумористичні оповідання Твена, їх зв'язок з національною традицією та фольклором.
 +
2. Романи Твена про дітей. Протиставлення романтичного світу дитячої мрії та фантазії буденщині американського містечка у «Пригодах Тома Сойєра».
 +
3. Реалізм роману «Пригоди Гекльбері Фінна».
 +
4. Ідейно-художня своєрідність роману «Принц та жебрак».
 +
ЛІТЕРАТУРА
 +
1. Засурский Я. Н. История американской литературы. – М., 1971.
 +
2. Паррингтон В. Л. Основные течения американской мысли. – М., 1966.
 +
3. Ромм А. С. Марк Твен. – М. 1977.
 +
4. Жлуктенко Н. Художній світ роману Марка Твена «Пригоди Гекльберрі Фінна» // Вікно в світ. – 1999. – №4. – С. 129 – 138.
 +
5. Анастасьєв М. Етюди про американську літературу // Вікно в світ.– 1999. – №4. – С. 94 – 104.
 +
№7
 +
ЕКСПРЕСІОНІЗМ У НІМЕЦЬКІЙ ЛІТЕРАТУРІ КІНЦЯ ХІХ – ПОЧАТКУ ХХ СТОЛІТТЯ
 +
1. Соціально-історичні та естетичні передумови виникнення експресіонізму та його характерні риси (протест проти існуючої дійсності, тривога за майбутнє людства, пошуки засобів максимальної виразності, експресивності.).
 +
2. Неоднорідність німецького експресіонізму. Суб’єктивно-ідеалістична основа естетики експресіонізму, культ індивідуалізму та самовираження, уявлення про творчість як про ірраціональний процес.
 +
3. Вплив революційного піднесення на формування лівого крила експресіонізму. Діяльність журналу «Акціон».
 +
4. Інтерес до соціально-політичної тематики, протест проти війни, революційні лозунги, але неприйняття революційного насильства у творчості Кайзера, Толлера, Газенклевера.
 +
5. Зв'язок Г. Манна, Б.Брехта, Й. Бехера з лівим експресіонізмом у ранні роки їх творчості.
 +
ЛІТЕРАТУРА
 +
История немецкой литературы: В 3 т. – М., 1986.
 +
№8
 +
ОСНОВНІ МОТИВИ ТА ОБРАЗИ ЛІРИКИ ВЕРХАРНА
 +
1. Піднесення та інтенсивний розвиток бельгійської літератури на рубежі ХІХ – ХХ століття. Багатомовність як характерна риса бельгійської літератури.
 +
2. Реалістичний життєстверджуючий характер ранньої лірики Верхарна. Образ Бельгії у збірці «Фламандки».
 +
3. Віддзеркалення духовної кризи поета у збірці «Чорні факели».
 +
4. Мотиви соціального протесту у віршах «Людство», «Лондон», «Вулиця».
 +
5. Збірки «Поля у лихоманці» та «Міста-спрути» – свідчення нового етапу у творчості Верхарна.
 +
6. Антиклерикальні мотиви лірики Верхарна.
 +
7. Своєрідність символіки у художній системі поета.
 +
8. Брюсов – перекладач та коментатор Верхарна.
 +
ЛІТЕРАТУРА
 +
1. Андреев Л. Г. Сто лет бельгийской литературы. – М., 1967.
 +
2. Бурбан В. З когорти великих фламандців. ЕмільВерхарн // Зарубіжна література. – 2006. – №7.
 +
№9
 +
САТИРА ГЕНРІХА МАННА
 +
1. Критика буржуазно-юнкерськоїмонархії та реакційної ідеології у довоєнній творчості Г. Манна. Вплив традицій класичної німецької та французької літератури на становлення митця. Тема взаємин митця та суспільства у ранній творчості.
 +
2. Критика прусської системи виховання у романі «Учитель Унрат». Прийоми шаржу, карикатури, гротеску.
 +
3. Роман «Вірнопідданий» – вершина довоєнної творчості Г. Манна. Викриття кайзерівської Німеччини в образі Геслінга.
 +
4. Своєрідність сатири Г. Манна. Використання символічно-гротескних прийомів зображення.
 +
ЛІТЕРАТУРА
 +
1. История немецкой литературы: В 3 т. – М., 1986.
 +
2. Манн Г. В защиту культуры. Сб. статей. – М., 1986.
 +
3. Мотылева Т. Первый антифашистский роман. «Верноподданный» Генриха Манна. – М., 1974.
 +
4. Павлова Н. С. Типология немецкого романа. 1900 – 1945. – М., 1982.
 +
5. Журавська І. Ю. Генріх Манн. Життя і творчість. – К., 1985.
 +
№10
 +
ТРИЛОГИЯ Д. С. МЕРЕЖКОВСКОГО (1866 – 1941)
 +
«ХРИСТОС И АНТИХРИСТ»
 +
1. Религиозно-философские искания Д. Мережковского. Эволюция мировоззрения писателя.
 +
2. Творческая история трилогии «Христос и Антихрист» (1895 – 1904). Время создания и время, отраженное в произведении. Основная религиозно-историческая концепция трилогии.
 +
3. Идейно-художественный анализ романа «Воскресшие боги. Леонардо да Винчи» (1899 – 1900):
 +
а) проблематика романа, его место в трилогии;
 +
б) сюжетно-композиционная организация произведения;
 +
в) средневековье и Возрождение как воплощение полярных религиозно-философских концепций; объективные исторические факты и их интерпретация Мережковским;
 +
г) противоречивость образа Леонардо да Винчи.
 +
4. Традиции исторической романистики Мережковского в русской прозе ХХ века.
 +
ЛІТЕРАТУРА
 +
1. Поварцов С. Траектория падения /О литературно-философских концепциях Мережковского // Вопросы литературы. – 1986 .– №11.
 +
2. Гиппиус З. Живые лица. – М., 1991.
 +
3. Ильин И. Творчество Мережковского //Ильин И. Русские писатели, литература и художество. – Вашингтон, 1973.
 +
4. Дефье О. Путь к гармонии //Русская словесность. – 1993. – №5. – С. 82– 85.
 +
5. Мережковский Д. Брат человеческий. Неизданные письма и воспоминания //Дон. – 1998. – №9.
 +
6. Семигин В. Дмитрий Мережковский: от литературы к религии // Вестник МГУ. – Сер. 8. – История. – 2000. – №3. – С. 36 – 51.
 +
7. Агеносов В. В. «При всей огромности дарования нигде недовоплощен…» Д. С. Мережковский в критике и литературоведении // Русская литературная критика начала ХХ века. Новый взгляд. – М., 1991. – С. 17 – 48.
 +
8. Коренева М. Мережковский и немецкая культура (Ницше и Гете. Притяжения и отталкивание) //На рубеже ХІХ и ХХ веков: Из истории международных связей русской литературы. – Л., 1991. – С. 44 – 77.
 +
9. Адамович Г. Мережковский //Адамович Г. Одиночество и свобода: Литературно-критические статьи. – Спб., 1993. – С. 26 – 37.
 +
10. Белый А. Критика. Эстетика. Теория символизма: В 2-х т. – М., 1994. – Т.2.– С. 369 – 395.
 +
11. Материалы международной конференции, посвященной жизни и творчеству Д. С. Мережковского. – М., 1991.
 +
12. Повакин В. А. «Мистический революционер» Д. Мережковский // Повакин В. А. Религиозная философия в России начала ХХ века. – М., 1980.
 +
13. Коган И. А. Очерки по истории новейшей русской литературы. Т.3. Современники. Вып.3. Мистики и богоискатели. – М., 1991.
 +
№11
 +
РОМАН АНДРЕЯ БЕЛОГО (1880 – 1934)“ПЕТЕРБУРГ” КАК ПРОИЗВЕДЕНИЕ СИМВОЛИЗМА
 +
1. Краткий очерк жизненного и творческого пути Андрея Белого.
 +
2. Андрей Белый и его концепция истории России.
 +
3. Место романа "Петербург" в творчестве Андрея Белого и в контексте русской литературы. Исторические и литературные ассоциации, переклички, аллюзии.
 +
4. Поэтика символизма в романе:
 +
а) сюжетно-композиционное своеобразие; особенности хронотопа.
 +
б) система образов;
 +
в) цветовые образы и их функции.
 +
5. Идейно-смысловая функция эпилога.
 +
ЛІТЕРАТУРА
 +
1. Андрей Белый: Проблемы творчества. – М., – 1990
 +
2. Никитина М. 1905 год в романе Андрея Белого "Петербург"//Революция 1905-1907 годов и литература. – М.,– 1970. – С.181– 194
 +
3. Вольпе С. Искусство непохожести. – М., – 1991.
 +
4. Степун Ф. Встречи и размышления. – Лондон, – 1992. – С.191 – 220.
 +
5. История русской литературы. XX век. Серебряный век. Под ред. Ж. Нива. – М., – 1995. – С.106 – 127.
 +
6. Казьмина С. Белый: Философия смятенного человека //Человек. – №3. – С.137 – 152.
 +
7. Эткинд А. Хлыст: секты, литература и революция. – М., – 1990.
 +
8. Эллис. Русские символисты. – Томск, – 1998.
 +
9. Мочульский К. Блок. Белый. Брюсов. – М., – 1997.
 +
10. Пяст В. Встречи. – М., – 1997.
 +
11. Долгополов Л. Андрей Белый и его роман "Петербург" //Предисловие к роману А.Белого "Петербург". – М., – 1988.
 +
№12
 +
ОСНОВНЫЕ МОТИВЫ И ОБРАЗЫ
 +
ЛИРИКИ ВАЛЕРИЯ БРЮСОВА (1873-1924)
 +
1. Место В. Брюсова в историко-литературном процессе начала 20 века. Своеобразие жизненного и творческого пути.
 +
2. Брюсов как теоретик литературы и критик (статьи «Ключи тайн», «Свобода слова», статьи о Бальмонте, Белом, Сологубе, Гумилеве, Клюеве и др.)
 +
3. Эволюция темы поэта и поэзии в лирике Брюсова.
 +
4. Своеобразие интимной лирики поэта.
 +
5. Урбанистические мотивы в творчестве Брюсова.
 +
6. Историчесское прошлое и современность в сборниках «Третья стража», «Городу и миру».
 +
7. Позиция и творчество Брюсова в годы первой русской революции и после Октября.
 +
ЛІТЕРАТУРА
 +
1. Брюсов В. Среди стихов: Манифесты, статьи, рецензии. – М.,1990.
 +
2. Ковский В. Реалисты и романтики :Из творческого опыта русской советской  классики. – М., 1990. – С.20 – 102.
 +
3. Литературное наследство. Валерий Брюсов. Т.85. – М., 1976.
 +
4. Шаповалов М. Валерий Брюсов. Годы и книги //Литература в школе. – 1991. – №3. – С. 19 – 28.
 +
5. Пайман А. История русского символизма. – М.,1998. – С. 65 – 88.
 +
№13
 +
ОСНОВНЫЕ МОТИВЫ И ОБРАЗЫ ЛИРИКИ
 +
АННЫ АХМАТОВОЙ (1869 – 1966)
 +
1. Сборники "Вечер", "Четки", "Белая стая". Эволюция лирической героини и поэтической интонации.
 +
2. Своеобразие интимной лирики Ахматовой. Романность, сюжетность, диалогичность, внимание к деталям, психологизм. Проанализировать одно из стихотворений ("Сжала руки под темной вуалью", "Ты письмо мое, милый, не комкай", "Песня последней встречи", "А, ты думал, я тоже такая" и т.д.)
 +
3. Творчество Ахматовой в годы революции и гражданской войны. Составить вопросы для идейно-художественного анализа одного из стихотворений ("Когда в тоске самоубийства...", "Все расхищено, предано, продано...", "Не с теми я, кто бросил землю", "Для того ль тебя носила").
 +
4. Творческая и личная судьба Ахматовой в 20 – 40-е годы. История создания и публикации поэмы "Реквием". Своеобразие жанра произведения.
 +
5. Поэзия Ахматовой в годы войны.
 +
6. «Поэма без героя» как итоговое произведение. Синтезное осмысление действительности.
 +
ЛІТЕРАТУРА
 +
1. Добин Е. Поэзия Анны Ахматовой. – М., – 1968.
 +
2. Павловский А. Поэзия Анны Ахматовой. – М., 1991. – 190 с.
 +
3. Анна Ахматова: 3 книги: Эйхенбаум Б. Анна Ахматова. (Виноградов В. О поэзии Анны Ахматовой. Жирмунский В. Творчество Анны Ахматовой). – Ardis, 1990.
 +
4. Хейт А. Анна Ахматова: Поэтическое странствие. – М., 1991.
 +
5. Виленкин В. В сто первом зеркале. – М., 1987.
 +
6. Аннинский Д. Серебро и чернь: Русское, советское, славянское, всемирное в поэзии серебряного века. – М., 1997.
 +
7. Бибикин В. Закон русской истории //Вопросы философии. – 1998. – №7. – С.94 – 126.
 +
8. Марченко А. "С ней уходил я в море..." (А. Ахматова и А. Блок) //Новый мир. – 1998. – №8. – С. 201–214. – №9. – С. 179 – 196.
 +
9. Бобышев Д. Гость двенадцатого удара. О сегодняшнем восприятии поэм Блока, Кузмина, Ахматовой // Звезда. – 1991. – №12. – С. 214 – 219.
 +
 +
СПИСОК ТЕКСТІВ ДЛЯ ЧИТАННЯ
 +
 +
 +
ТЕКСТИ ДЛЯ ОБОВ’ЯЗКОВОГО ЧИТАННЯ
 +
Франція
 +
Верлен П. Лірика
 +
Золя Е. «Жерміналь»
 +
Мопассан де Г. «Життя» (або «Любий друг»). «Пампушка». «Стара Соваж». «Намисто»
 +
Рембо А. Лірика.
 +
Малларме С. Лірика
 +
Франс А. «Острів пінгвінів». «Кренкебіль»
 +
Бельгія
 +
Верхарн Е. Лірика
 +
Метерлінк М. «Синій птах». «Сліпі»
 +
Норвегія
 +
Гамсун К. «Пан». «Смерть Глана»
 +
Ібсен Г. «Ляльковий дім»
 +
Німеччина
 +
Гауптман Г. «Перед сходом сонця»
 +
Манн Г. «Вірнопідданий»
 +
Манн Т. «Будденброкки». «Тоніо Крегер». «Смерть у Венеції»
 +
Ніцше Ф. «Так говорив Заратустра»
 +
Польща (один твір на вибір)
 +
Прус Б. «Лялька»
 +
Ожешко Е. «Над Неманом»
 +
Реймонт В. «Селяни»
 +
Сенкевич Г. «Хрестоносці»
 +
Росія
 +
Анненський I. Лірика
 +
Андреєв Л. «Оповідання про сімох повішених». «Стіна». «Прірва»
 +
Ахматова А. Лірика. «Реквієм»
 +
Бальмонт К. Лірика
 +
Бєлий Андрій Лірика. «Петербург»
 +
Блок О. Лірика. «Дванадцять»
 +
Бунін І. «Село». «Темні алеї» (3-4новели)
 +
Горький М. «На дні». «Стара Ізергіль». «Фома Гордєєв»
 +
Гумільов М. Лірика.
 +
Купрін О. «Поєдинок». «Гранатовий браслет»
 +
Мандельштам О. Лірика.
 +
Маяковський В.Лірика. «Хмара в штанях»
 +
Мережковський Д. Лірика. «Христос і Антихрист» (ч.2 «Леонардо да Вінчі»)
 +
 +
Англія
 +
Уайльд О. «Портрет Доріана Грея». «Щасливий принц». «Соловей і троянда»
 +
Голсуорсі Д. «Власник»
 +
Шоу Б. «Дім, де розбиваються серця». «Пігмаліон»
 +
США
 +
Лондон Д. «Мартін Іден». «Закон життя». «Любов до життя»
 +
Джеймс Г. «Дейзі Міллер»
 +
 +
ТЕКСТИ ДЛЯ ДОДАТКОВОГО ЧИТАННЯ
 +
Кіплінг Р. «Книга джунглів». Лірика
 +
Бічер-Стоу Г. «Хатина дядька Тома»
 +
Лондон Д. «Біле ікло». «Поклик предків»
 +
Твен М. «Принц і злидар». «Пригоди Гекльберрі Фінна»
 +
Конан-Дойл А. «Пригоди Шерлока Холмса»
 +
Уеллс Г. «Війна світів». «Невидимець»
 +
Стівенсон Р. Л. «Острів скарбів»
 +
О. Генрі Новели. «Серце заходу»
 +
Уайльд О. «Тюремна сповідь». «Ідеальний чоловік»
 +
Шоу Б. «Професія місіс Уоррен»
 +
Джеймс Г. «Поворот гвинта»
 +
Верн Ж. «Діти капітана Гранта». «20 тисяч льє під водою».  «П’ятнадцятирічний капітан»
 +
Золя Е. «Кар’єра Руггонів». «Пастка»
 +
Франс А. «Злочин Сильвестра Боннара»
 +
Доде А. «Тартарен із Тараскона»
 +
Ростан Е. «Сірано де Бержерак»
 +
Ібсен Г. «Пер Гюнт»
 +
Метерлінк М. «Монна Ванна». «Непрошена»
 +
Мопассан Г. Новели. «Любий друг»
 +
Гауптман Г. «Затонулий дзвін»
 +
Ожешко Е. Оповідання.
 +
Бунін І. «Антонівські яблука». «Пан із Сан-Франциско». «Легке дихання»
 +
Купрін О. «Білий пудель». «Олеся». «Молох»
 +
Андрєєв Л. «Житіє Василія Фівейського». «Червоний сміх»
 +
Горький М. «Містечко Окуров». «Мати»
 +
Брюсов В. Лірика
 +
Хлєбніков В. Лірика
 +
Волошин М. Лірика
 +
Клюєв М. Лірика
 +
Сєвєрянін І. Лірика
 +
Дон-Амінадо. Лірика
 +
Саша Чорний. Лірика
 +
Теффі Н. Оповідання
 +
Аверченко А. Оповідання
 +
Такубоку І. Лірика
 +
Тагор Р. «Садівничий». «Окрушинки»
 +
 +
ТЕКСТИ ДЛЯ САМОСТІЙНОГО ЧИТАННЯ
 +
Гюісманс М.-Ж.«Навпаки»
 +
Роллан Р. «Жан-Крістоф». «Кола Брюньон»
 +
Франс А. «Боги прагнуть»
 +
Гауптман Г. «Ткачі»
 +
Манн Г. «Учитель Гнус»
 +
Гарді Т. «Тесс із роду Д’Ербервілів»
 +
Конрад Д. «Лорд Джим». «Тайфун»
 +
Уайльд О. «Саломея». «Як важливо бути серйозним». «Віяло леді Уіндермір»
 +
Шоу Б. «Будинки вдівця». «Учень диявола»
 +
Голсуорсі Д. «Останнє літо Форсайта»
 +
Кіплінг Р. «Світло погасло»
 +
Ахматова А. «Поема без героя»
 +
Гіппіус З. Лірика. «Петербурзькі щоденники»
 +
Бунін І. «Окаянні дні». «Життя Арсеньєва»
 +
Купрін О. «Яма»
 +
Шмельов І. Оповідання
 +
Маяковський В. «Клоп». «Баня»
 +
 +
 +
 +
  
  

Версія за 12:58, 3 березня 2015


Назва курсу

Історія зарубіжної літератури кінця ХІХ – початку ХХ століття

Галузь знань Філологія, напрям підготовки 6020303, освітньо-кваліфікаційний рівень бакалавр:

Мета та завдання навчального курсу

Кінець XIX – початок XX ст. – це перехідна історико-культурна епоха, вивчення якої дає можливість чіткіше виявити динаміку літературного процесу. Перехідні фази двозначні, внутрішньо-суперечливі, амбівалентні та діалогічні, в них одночасно присутні і минуле, і майбутнє, причому то в їх гострому протиборстві, то в чудернацьких, протиприродних поєднаннях, то в дивних синтезах, які тяжіють до гармонії. Одне з найважливіших завдань курсу – показати внутрішню суперечливість, діалогічність та синтетичність літературного процесу "рубежу століть". У процесі роботи ми будемо керуватися такими принципами: 1. Представити основні національні літератури. Оскільки Франція на зламі століть була визнаним центром європейської культури, а основні явища та тенденції, притаманні західноєвропейській літературі досліджуваного періоду, зароджувалися та набували класичної форми саме у Франції, французька література є домінантною у вивченні курсу. 2. Представити найважливіші для рубежу віків літературні напрями, течії та школи в особі їх найбільш значних представників. 3. Продемонструвати характерну для епохи рубежу століть різноманітність жанрів. Жанрова багатоманітність дозволяє не тільки наочно, на конкретних прикладах продемонструвати розмаїття творчих методів та особливостей мови та стилю письменників, які належать до різних національних шкіл, але і виявити динаміку світового літературного процесу, а також дати приклади різних підходів та прийомів при аналізі тексту літературного твору. 4. Показати генезис явищ, підготувати студентів до сприйняття літератури власне XX ст. Розглядати літературний твір у літературному контексті. Представляється важливим показати на занятті, з однієї сторони, як твір, що аналізується, пов'язаний з літературною традицією, а з другої сторони – яке місце займає у літературному процесі свого часу, у творчості письменника, як вплинув на подальший розвиток літератури. Основні вимоги до знань та умінь студентів Студенти повинні знати: 

– основні особливості історико-літературної епохи;
– основні літературні напрями та течії;
– головні етапи життєвого та творчого шляху письменників;
– сюжет, особливості композиції, системи образів вивчених творів;
– жанрові особливості творів;
– естетичне, загальнолюдське і конкретно-історичне значення художніх творів;
– характерні особливості індивідуального стилю письменників;
– основні ознаки теоретико-літературних понять;
– основні положення опрацьованих критичних матеріалів.

Студенти повинні вміти: 

– критично оцінювати прочитані твори;

– визначати основну проблематику, сюжет, композицію, систему образів, зображальні засоби мови; 

– аналізувати художні твори у єдності змісту та форми;
– виявляти авторську позицію;
– порівнювати різнонаціональні твори на тематичному, жанровому, стильовому рівнях.

Основна мета курсу «Історія зарубіжної літератури кінця ХІХ – початку XX століття» — ознайомити студентів зі значними творами національних літератур цього періоду, дати уявлення про місце цієї епохи у світовому літературному процесі, з'ясувати національні особливості, вдосконалювати вміння використовувати літературознавчий інструментарій під час аналізу тексту; зорієнтувати майбутніх вчителів-філологів на професійне застосування набутих знань. Вивчаючи курс «Історія зарубіжної літератури XX століття», студенти повинні збагнути специфіку розвитку цієї ланки світової літератури у XX столітті, з'ясувати взаємозв'язок і взаємозалежність окремих складових цього процесу. ............

ТЕМАТИКА ЛЕКЦІЙ

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ І ЛЕКЦІЯ №1. Кінець ХІХ – початок ХХ століття як особлива історико-літературна епоха. Хронологічні межі періоду. Загальна характеристика доби «кризи гуманістичної культури». Філософія та література. Формування нових художніх напрямів і течій. Розмежування понять «декаданс», «модернізм» та «авангардизм». ЛЕКЦІЯ №2. Основні літературні напрями порубіжної епохи. Символізм. Імпресіонізм. Натуралізм. Естетизм. Неоромантизм. Футуризм. Реалізм. ЛЕКЦІЯ №3. Основні тенденції розвитку французької літератури порубіжної доби. Соціально-історичні умови життя французького суспільства та ключові тенденції розвитку культури. Періодизація літературного процесу. Натуралістична школа та її місце у французькій літературі. Взаємодія символізму та імпресіонізму. Література Паризької Комуни. Зміни в естетиці та поетиці реалізму. Неоромантизм як протест проти декадентства. «Романська школа» та проза молодих як своєрідне вираження «національного французького духу». ЛЕКЦІЯ №4. Натуралізм у французькій літературі кінця ХІХ – початку ХХ століття. Соціально-історичні та естетичні передумови виникнення натуралізму. Філософія позитивізму (терії О. Конта та І. Тена) – основа естетики натуралізму. Золя – теретик натуралізму (ст. «Експериментальний роман», «Романісти-натуралісти», «Натуралізм у театрі»). Неоднорідність натуралістичної літератури. Натуралізм у творчості письменників меданської групи, братів Гонкурів, Золя. ЛЕКЦІЯ №5 Загальні тенденції розвитку та провідні жанри німецької літератури кінця ХІХ – початку ХХ століття. Особливості соціально-політичного розвитку Німеччини. Роль філософії Ніцше у духовному житті країни. Своєрідність літературного процесу. Місце драматургії Гауптмана у становленні «нової драми». Новаторство сатири Г. Манна. ЛЕКЦІЯ №6. Проблематика та поетика новелістики Т. Манна. Зміна парадигми «митець та суспільство» у порубіжну епоху. Своєрідність особистості та світогляду Т. Манна, її віддзеркалення у творчості. Тема складного взаємозв’язку життя і мистецтва у новелі «Тоніо Крегер». Автобіографічність твору. Ніцшеанські мотиви у новелі «Смерть у Венеції». Особливості художнього методу Т. Манна. ЛЕКЦІЯ №7. Особливості історико-культурного розвитку Норвегії, Швеції та Данії у порубіжну епоху. Основні тенденції розвитку та ключові фігури літературного процесу в Данії. Роль Ібсена у становленні «нової драми». Своєрідність естетики та поетики К. Гамсуна. Драматургічна система А. Стріндберга. ЛЕКЦІЯ №8. Символістські та імпресіоністичні мотиви у творчості К. Гамсуна. Періодизація життєвого та творчого шляху письменника. Творчість 90 – років ХІХ століття. Концепція людини та природи у романі «Пан». Філософія пантеїзму у творі. Міфічні мотиви й міфотворчість. Інтерпретація теми кохання. ЛЕКЦІЯ №9. Соціально-історичні та естетичні передумови та головні шляхи оновлення європейського театру. Нові завдання, що постали перед театром у порубіжну епоху. Розмаїття форм , взаємодія напрямів та стилів у художній практиці драматургії кінця ХІХ – початку ХХ століття (п’єси-настрої, п’єси-дискусії). Проблематика та поетика «нової драми. Місце Ібсена, Чехова, Метерлінка, Гауптмана, Горького, Шоу у становленні «нової драми».

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ ІІ ЛЕКЦІЯ №10. Основні тенденції суспільно-політичного та культурного життя Великобританії на рубежі ХІХ –ХХ століть. Реалізм у прозі Т. Гарді, Ґолсуорсі. Неоромантизм у творчості Стівенсона, Конрада, Хаггарда, Кіплінга. Утопія та антиутопія у прозі Веллса. Теорія та практика естетизму у творчості Уайльда. ЛЕКЦІЯ №11. Проблематика та жанрова своєрідність американської літератури кінця ХІХ – початку ХХ століття. Особливості історичного розвитку США та своєрідність американської культури останньої третини ХІХ століття. Літературна боротьба. «Ніжний реалізм» У. Хоуеллса. Новелістика О’Генрі. Естетський культ форми, витончений психологізм у творчості Г. Джеймса. Своєрідність американського натуралізму. (Х. Гарленд, С. Крейн). Місце реалізму в літературі США (творчість М. Твена, Ф. Норріса, Т. Драйзера). Еволюція художнього методу Д. Лондона. ЛЕКЦІЯ №12. Польська література на тлі європейського літературного процесу кінця ХІХ – початку ХХ століття. Періодизація. Взаємопроникнення реалістичних, символістських та імпресіоністичних тенденцій у літературі «младопольської» орієнтації. Реалістична творчість Е. Ожешко та Б. Пруса. Історична романістика Г. Сенкевича. Народна основа лірики М. Конопницької. Морально-естетична позиція Стефана Жеромського та її втілення у художній творчості. Роман В. Реймонта «Мужики» – енциклопедія життя польського села. ЛЕКЦІЯ №13. Зміст та особливості літературного процесу в Росії кінця ХІХ – початку ХХ століття. Загальна характеристика суспільно-політичного та культурного життя в Росії на рубежі віків. Поняття «срібне століття». Реалізм та модернізм як основні літературні напрями епохи. Символізм, акмеїзм, футуризм: теорія та її художнє втіленняу творчості. ЛЕКЦІЯ № 14. Проблематика та ідейно- художня своєрідність ранньої творчості М. Горького. Неоднозначність оцінки творчої спадщини М. Горького у сучасній критиці та літературознавстві. Основні чинники формування світогляду та творчого стилю письменнка. Типологія характерів у творах Горького. Романтизм та реалізм у ранній творчості («Пісня про Сокола», «Стара Ізергіль», «Пісня про Буревісника», «Челкаш», «Мальва»). Історизм раннього Горького у відтворенні суспільної динаміки російського життя (роман «Фома Гордєєв»). Соціально-політична проблематика та філософська насиченість драматургії Горького. Роман «Мати» як прояв політичної тенденції у мистецтві, відображення соціалістичної ідеології та філософії богобудівництва. Концепція російського національного характеру у циклі «По Русі». ЛЕКЦІЯ №15. Ідейно-художня своєрідність прози Л. Андрєєва. Основні риси світогляду митця та їх віддзеркалення у творчості. Проблематика та поетика ранніх оповідань. Етапне значення оповідання «Червоний сміх» у динаміці експресіоністського стилю Андрєєва. Філософський зміст «Оповідання про сімох повішених». ЛЕКЦІЯ №16. Еволюція світогляду Д. Мережковського. Релігійно-історична концепція трилогії «Христос і Антихрист». Об’єктивні історичні факти та їх інтерпретація Мережковським у романі «Воскреслі боги. Леонардо да Вінчі». Проблематика роману, його місце у трилогії. Середньовіччя та Відродження як втілення полярних релігійно-філософських концепцій. Суперечливість образу Л. да Вінчі. ЛЕКЦІЯ №17. Роман А. Бєлого як твір символізму. Концепція історії Росії у тлумаченні А. Бєлого. Місце роману «Петербург» у творчості А. Бєлого та в контексті російської літератури. Історичні та літературні асоціації, перегуки, алюзії. Поетика символізму в романі. Особливості сюжету, хронотопу, системи образів. Образ Петербурга. Ідейно-смислова функція епілогу. ЛЕКЦЯ №18. Еволюція ліричної героїні у ранніх збірках. Творчість Ахматової у роки революції та громадянської війни. Історія створення та публікації поеми «Реквієм». Своєрідність жанру твору. Синтезне осмислення дійсності у «Поемі без героя».

ТЕМАТИКА ТА ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1

ПЛАН-ЗАВДАННЯ № 1 СИМВОЛІ3М У ФРАНЦУЗЬКІЙ ПОЕЗІЇ 1. Естетичні та соціально-історичні передумови виникнення символізму у Франції. 2. Філософська та естетична програма французького символізму. 3. Основні етапи творчого шляху П. Верлена (1844 – 1896). 4. Основні мотиви та образи лірики Верлена. Своєрідність художнього методу. Ідейно-художній аналіз одного з віршів. 5. «Поетичне мистецтво» – маніфест творчості Верлена. 6. Символізм у ліриці Артюра Рембо (1854 – 1891). 7. Естетика та поетика символізму у ліриці Стефана Малларме. (1842 – 1898). ЛІТЕРАТУРА 1. Андреев Л. Г., Козлова Н. П., Косиков Г. К. История французской литературы. – М., 1987. – С.395 – 460. 2. Андреев Л. Г. Импрессионизм. – М., 1980. 3. Кузнецов Ю. Естетичні проблеми імпресіонізму як явища світового мистецтва //Кузнецов Ю. Імпресіонізм в українській прозі кінця XIX – поч. XX ст. – К., 1995. – С.12 – 79. 4. Божович В.И. Традиции и взаимодействие искусств. Франция: Конец XIX – начало XX в. – М., 1987. 5. Владимирова А.И. Проблема художественного познания во французской литературе на рубеже двух веков: 1890 – 1914. – Л., 1976. 6. Гарин И. Пророки и поэты: В 5 т. – М., 1992 – 1995. – Т.2. / Бедный Лилиан/. 7. История французской литературы: В 4 т. – М., 1946 – 1963. 8. Обломиевский Д. Французский символизм. – М., 1973. 9. История зарубежной литературы XX века, 1871 – 1917. Учебник для студентов пединститутов /В.Н.Богословский и др. – 4 изд., дораб. – М., 1989. 10. Роменець В.А.Історія психології XIX – поч. XX ст.: Навч. посібник. – К.: Либідь, 2007. – C.481 – 493. 11. Градовський А.В. Поль Верлен і Микола Вороний //Зарубіжна література в навчальних закладах України. – 1997. – № 10. 12. Правура М. "Ячать хлипкі хрипкі скрипки листопада..." //Зарубіжна література в навчальних закладах України. – 1998.–№ 9. 13. Прокофьєв І.П. Поезія навіювання //Всесвітня література в навчальних закладах України. – 1998. – №7. 14. Дзик А.П., Сорока О.М. Осіння скрипка Поля Верлена // Всесвітня література в навчальних закладах України. – 1996. – № 5. 15. Наливайко Д. Поль Верлен по-українськи //Дніпро. – 1969.– №8. 16. Цвейг С. Жизнь Поля Верлена //Нева. – 1991. – № 9. 17. Миллер Г. Время убийц. – М., 2000. 18. Косиков Г.К. Два пути французского постромантизма: символисты и Лотреамон //Поэзия французского символизма. Песни Мальдорора. – М., 1993. 19. Зарубіжна література : Пробний підручник для 11 класу. За ред. О.С.Чиркова. – К., 1999. – С. 25 – 38, 16 – 19. 20. Зарубіжна література XIX ст. Посібник за ред. Ніколенко О.М. – К., 1999. – С. 230 – 262. 21. Верлен, Рембо, Малларме. Стихотворения. Проза. – М., 1998. 22. Кирнозе З.И., Пронин В.Н. Практикум по истории французской литературы. – М., 1991. 23. Содомора О. Найчистіше відлуння Верленової музики //Всесвітня література в навчальних закладах України. – 1998. – № 11. 24. Волощук Є.В. Європейський символізм: методичні спроби репрезентації літературного напряму в школі //Волощук Є.В. Вивчення зарубіжної літератури в 11 класі: Посібник для вчителя. – К.: Освіта, 2002. – С. 18 – 47.

ЗАВДАННЯ 1. Згрупуйте вірші Верлена та Рембо за тематичними циклами. Виділіть образи, які ви вважаєте домінантними. 2. Дайте аналіз одного з віршів П.Верлена, А.Рембо, С.Малларме або складіть питання для аналізу. 3. Порівняйте переклади «Осінньої пісні» Г.Кочура, М.Лукаша і В.Брюсова. За допомогою яких засобів перекладачі передають мелодію вірша? 4. Порівняйте переклад вірша «В серці і сльози, і біль...» М. Рильського та М. Драй-Хмари. Визначте художні засоби, які переважають у різних перекладах. 5. Спробуйте змоделювати «відеокліп» на основі вірша "Місячне сяйво". Для цього уявно побудуйте зорові та слухові образи. Сформулюйте завдання, які потрібно поставити перед художником-постановником, оператором, звукорежисером, щоб "переклад" віpшa на відеомову не призвів до його руйнувння. Чи потрібна в кадрі людина? 6. Проілюструйте прикладами з прочитаних вами віршів Верлена основні положення поетичного маніфесту французького символізму, яким став вірш Верлена "Мистецтво поезії". 7. Порівняйте переклади вірша "Так тихо серце плаче" М.Рильського та М. Лукаша. Чи відчуваєте ви у перекладах мелодійність віршів Верлена? Який переклад вам більше сподобався? Чому? 8. Складіть питания до літературної вікторини, присвяченої життю та творчості Верлена та Рембо. 9. Які художні засоби виразності використані в поданих уривках з віршів Поля Верлена та Артюра Рембо: – «...Хребет риториці скрути». Верлен. «Поетичне мистецтво» – «...Коли по селах неживих 

       Спів довгих молитов затих,
       На краєвиди омертвілі. . .»

Рембо. «Вороння» – «...Без гніву, без любові, 

       Без ревнощів, без дум»
                          Верлен. «Тaк тихо серце плаче»

– «...Так тихо серце плаче...» 

                          Верлен. «Так тихо серце плаче»

– «Довгі ридання скрипок осінніх 

    Ранять мое серце
    Томлінням 
    Одноманітним…»                      
                         Верлен. «Осіння пісня»

– «...У цю тужливу мить 

       Як солодко шумить...»
                          Верлен. «Так тихо серце плаче»

10. Що, на вашу думку, символізуютъ три фігури – хлопчика, молодої жінки, старої матері – у скульптурній групі пам’ятника Верлену у Люксембурзькому саду в Парижі? 11. Чому, на вашу думку, проводять аналогії між творчістю Верлена та П.Тичини? 12. Обгрунтуйте тезу: «Поезія Рембо – стрімкий поступ світової лірики».



ПЛАН-ЗАВДАННЯ № 2 ТВОРЧІСТЬ Е.ЗОЛЯ (1840-1902) ТА ФРАНЦУЗЬКА НАТУРАЛІСТИЧНА ШКОЛА 1. Масштабність творчої особистості та художньої спадщини письменника. 2. Натуралізм Золя як пошук засобів розширення можливостей реалістичного мистецтва. 3. Проблематика романів циклу «Ругон-Маккари». Трансформація задуму та своєрідність розкриття теми спадковості. 4. Ідейно-художній аналіз роману «Жерміналь»: а) проблематика твору; б) образна система роману; в) образ Етьєна Лантьє в системі позитивних героїв Золя; г) новаторство i майстерність Золя в зображенні страйку шахтарів; д) тлумачення фіналу твору; своєрідність авторської позиції; в) своєрідність хронотопу роману. ЛІТЕРАТУРА 1. Мелик-Саркисова Н.В. Концепция человека и творческий метод Э.Золя. – Махачкала, 1975. 2. Кучборская E.П. Реализм Эмиля Золя. – М., 1973. 3. Пузиков А.И. Портреты французских писателей. Эмиль Золя. – М., 1976. 4. Лану А. Здравствуйте, Эмиль Золя! – М., 1966. 5. Емельянинов С. «Руггон-Маккары» Э. Золя. – М., 1965. 6. Якимович Т.К. Молодой Золя. Жизнь и творчество. – М., 1971 7. Удовиченко Л.М. Вивчення образу-персонажа у національному та загальному вимірах на матеріалі творчості Е.Золя та І. Франка // Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. – 2005. – № 6. – С.42 – 45. 8. Травушкин Н.С. Жерминаль – месяц всходов. – М., 1979.

ЗАВДАННЯ 1. Чому французький критик Жюль Деметр назвав роман «Жерміналь» «песимістичною епопеєю людської бестіальності»? 2. Золя говорив про себе: «Мені притаманна гіпертрофія життєвих деталей». Знайдіть у романі «Жерміналь» приклади подібної гіпертрофії. 3. Прокоментуйте вислів А. Лану про поетику Золя та підтвердіть його прикладами з тексту: «Золя був великим ліриком, котрому допомагав великий зодчий». 4. Поясніть вибір назви роману «Жерміналь» (Золя розглядав такі варіанти: «Гроза, що насувається», «Будинок тріщить», «Дах, що згнив», «Подих майбутнього», «Підземний вогонь», «Криваві сходи»). 5. Як проявився вплив «експериментального методу» в романі «Жерміналь»?

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ 1. У яких літературних жанрах працював Золя? 2. Які філософи та письменники вплинули на формування поглядів та письменницької манери Золя? 3. Які зміни і чому, на думку Золя, повинні відбутися у жанрі роману? 4. У який цикл входить роман «Жерміналь»? Що таке цикл? 5. У чому Золя залишається вірним догмам натуралістичної доктрини, а в чому виходить за межі натуралізму в романі «Жерміналь»? 6. Які художні відкриття Золя вплинули на подальший розвиток західноєвропейського та американського роману?




ПЛАН-ЗАВДАННЯ № 3 ОСОБЛИВОСТІ РЕАЛІ3МУ ГI ДЕ МОПАССАНА (1850 – 1893) 1. Основні етапи життєвого і творчого шляху Г. де Мопассана. Мопассан і російська література. 2. Проблематика, тематика та жанрова своєрідність новелістики Мопассана. 3. Ідейно-художній аналіз новели "Пампушка" (1880): а) своєрідність композиції новели. Роль невласне прямої мови; б) особливості портретної характеристики Мопассана. Деталь у художньому світі письменника; в) образ Пампушки в образній системі твору; своєрідність психологізму Мопассана; г) авторська позиція та способи її втілення. 4. Соціально-філософський зміст та поетика роману "Життя" (1883). 5. Широка панорама соціально-політичного життя Франції часів III Рecпyбліки у романі «Любий друг». Жорж Дюруа та Ежен Растіньяк (Бальзак) у порівняльному аналізі. ЛІТЕРАТУРА 1. Лану А. Мопассан. – М., 197I. 2. Градовський А. В. "Хто з вас без гpіxa". Деякі аспекти вивчення новели Мопассана "Пампушка" // Зарубіжна література в навчальних закладах України. – 1997. – №6. – С. 22 – 29. 3. Дремлюга М. М. Та, що вбиває все живе, несе голод і смерть // Зарубіжна література в навчальних закладах України. – 1997. – №9. – С. 21 – 26. 4. Кривцова Т. Наповнений гріхами диліжанс. Мопассан "Пампушка" // Зарубіжна література в навчальних закладах України. – 1997. – №8. – С. 27 – 29. 5. Градовський А.В. Листи незнайомки: Урок - літературний театр за листами Гі де Мопассана й української художниці Mapії Башкирцевої // Зарубіжна література в навчальних закладах України. – 1998. – №2. – С. 17 – 18. 6. Данилин Ю. Жизнь и творчество Мопассана. – М., 1968. 7. Кирнозе З. И. Мопассан // Зарубежные писатели: Биобиблиографический словарь: В 2 ч. – М., 1997. – Ч. 2. С. 74 – 80. 8. Пронин В. А. Ги де Мопассан (1850-1893) // Мопассан Ги де. Собр.соч. В 6 т. – М., 1999. – T.I. – С.5 – 20. 9. Мениаль Эд. Ги де Мопассан. Ростов / Д., – 1999. (Серия "След в истории") 10. Толстой Л. Н. Предисловие к сочинению Ги де Мопассана // Толстой Л. Н. Собр.соч.: В 22 т. – М., 1983. – Т.15. 11. Вольфович Т. Л. Творчество Мопассана. – М., 1992.

ТЕМИ РЕФЕРАТІВ ТА ПОВІДОМЛЕНЬ 1. Мопассан та французький реалістичний роман XIX ст. 2. Мопассан та натуралізм. 3. Своєрідність мопассанівського психологізму. 4. «Пані Боварі» Флобера та «Життя» Мопассана. 5. Мопассан – поет. 6. Мопассанівський пейзаж. 7. Мопассан і Тургенєв.

ЗАВДАННЯ 1. Зробити письмово ідейно-художній аналіз однієї з новел Мопассана. 2. Новелістика Мопассана. Історія створення новели «Пампушка». 3. Традиції французької новелістики XIX cтоліття в новелі «Пампушка».



ПЛАН-ЗАВДАННЯ № 4 ТВОРЧІСТЬ Т. МАННА (1875 – 1955) НА РУБЕЖІ СТОЛІТЬ 1. Роль і місце культурологічного поняття «бюргерство» у світогляді письменника. 2. Ідейно художній аналіз роману «Будденброкки» (1901): а) проблематика та жанрово-композиційні особливості; переростання теми занепаду патриціанської сім’ї у тему занепаду буржуазного суспільства; б) образи представників чотирьох поколінь Будденброкків. Майстерність психологічного аналізу. в) філософські узагальнення та аналітичні дослідження у романі. г) проблема часу у творі. 3. Тема складного взаємозв’язку життя і мистецтва у новелі «Тоніо Крегер» (1903). Автобіографічність твору: а) концепція бюргерства Т.Манна (на матеріалі статті «Гете як представник бюргерської епохи»); б) художнє втілення теми бюргерства у творчості письменника. Тоніо Крегер, як «бюргер, що заблудився»; в) тема художника та мистецтва у новелі «Тоніо Крегер»; г) поетика новели. 4. Проблематика та поетика новели «Смерть у Венеції» (1911): а) символічне значення назви твору; б) Густав Ашенбах у світлі мистецької теорії Т. Манна; в) образ Тадзіо, витоки його нарцисизму, подальша доля хлопця; г) ключові образи новели: незнайомець, гондольєр, співець-скоморох; образ Венеції; д) ніцшеанські мотиви у творі. е) авторська позиція в творі; 5. Ідейно-художній аналіз оповідання “Маріо та чарівник.” ЛІТЕРАТУРА 1. Затонский Д. Волшебные горы Томаса Манна // Литературное обозрение. – 1975. – № 6. 2. Сучков Б. Лики времени. – М., 1969. 3. Федоров А. А. Томас Манн. Время шедевров. – М., 1981. 4. Ященко Е. Велич Томаса Манна // Всесвіт. – 1992. – № 5 – 6. 5. Адмони В. Г., Сильман Т. И. Томас .Манн: Очерки творчества. – Л., 1960. 6. Дирзен И. Эпическое искусство Томаса Манна: Мировоззрение и жизнь. – М., 1981. 7. История немецкой литературы: В 5 т. – М., 1968. – Т. 4. 8. История немецкой литературы: В 3 т. – М., 1986. – Т. 2. 9. Кургинян М. С. Романы Томаса Манна: Формы и метод. – М., 1975. 10. Апт С. Е. Томас Манн. – М., 1972. 11. Павлова Н. С. Типология немецкого романа. 1900 – 1945. – М., 1982. 12. Дудова Л. В. Манн Томас //Зарубежные писатели. Биобиблиографический словарь. В 2 ч. – М., 1997. – С. 14 – 20. 13. Мацевко Л. В. Особливості реалізму в літературі початку ХХ ст.: Компаративний огляд оповідань В. Винниченка, І. Буніна, Т. Манна // Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. – 1999.– №8. – С. 40 – 46. 14. Волощук Е. Труды и соблазны святого Себастиана ХХ века (три новеллы Томаса Манна о художнике) // Вікно в світ. – 1999. – №2. – С. 14 – 36. 15. Волощук Є.В. На перетині гуманістичної та модерністської ттрадицій: духовні джерела творчості Томаса Манна. // Всесвітня література в середніх навчальнх закладах України. – 2002. – №12. – С. 52 – 54. 16. Силкіна В. І. Тричі покараний: До вивчення оповідання Томаса Манна «Смерть у Венеції» // Всесвітня література та культура в навчальних закладах України. – 2002. – №10. 17. Скуратівський В. Словоділо на тлі словоблуддя // Зарубіжна література. – 2002.– №36. 18. Стамат Т. Чи може «героїзм кволих» народити здорове мистецтво? // Зарубіжна література. – 2002. – №36. 19. Ніколенко О. М. Жахливі сни Густава Ашенбаха, або У потворному світі викривлених образів і думок // Зарубіжна література в навчальних закладах.– 1998. –№7. С. 13 – 17. 20. Велимчаниця Н. Ю. Відтворення атмосфери формування тоталітарних режимів у Європі: урок аналізу літературного твору за новелою Т. Манна «Маріо та чарівник» // Зарубіжна література в навчальних закладах. – 2003. – №5. 21. Андроник А. Сеанс чорної магії (Матеріали до вивчення новели Томаса Манна «Маріо і чарівник») // Зарубіжна література. – 2001. – №44.








ПЛАН-ЗАВДАННЯ №5 ХУДОЖНІЙ СВІТ ЛІРИКИ РІЛЬКЕ (1876 – 1926) 1. Життєвий і творчий шлях поета. Рільке та Росія. Рільке й Україна. 2. Філософські здобутки збірки «Нові поезії». Пошук духовної єдності «Я» зі світом, прагнення поєднати сучасність та античну давнину, широке бачення світобудови у віршах збірки. Жанр «вірш-річ» («вірш-предмет», «ding»). 3. Ідейно-художній аналіз поезії «Осінній день» (1902). 4. Відображення провідних мотивів лірики Рільке у творі «Орфей. Еврідіка. Гермес» (1904): а) взаємозв’язок життя та смерті; б) трагічний розрив у взаєминах чоловіка й жінки; в) сутність і покликання мистецтва; г) образ Орфея як персоніфікація сили мистецтва, що приборкує природу й одухотворює світ; д) роль символів у творі. 5. Концепція людини та світу у «Сонетах до Орфея» (1922): а) естетика символізму у сонеті «Устало дерево. О гінке зростання!»;

ТЕМИ РЕФЕРАТІВ ТА ПОВІДОМЛЕНЬ 1. Таємнича чарівність жіночої природи (образ Мещерської в новелі «Легке дихання»). 2. Бунінська «жага життя» й «відчуття смерті» в новелі «Легке дихання». 3. «Легке дихання» І. Буніна – шедевр новелістики ХХ століття. 4. Автобіографічність роману «Життя Арсеньєва». 5. Структурно-стильові домінанти лірики Буніна. 6. Естетика та етика І. Буніна. 7. Бунін та Україна. 8. Імпресіоністичні тенденції у новелі «Антонівські яблука». 9. Жовтень 1917 у сприйнятті Буніна («Окаянні дні»).






ПЛАН-ЗАВДАННЯ 13 ИДЕЙНО-ХУДОЖЕСТВЕННОЕ СВОЕОБРАЗИЕ ПРОЗЫ А. И. КУПРИНА (1870 – 1938) 1. Личность писателя, его биография как существенные факторы формирования индивидуального метода и стиля. 2. Повесть "Молох" (1896) – итог творческий исканий Куприна в 90-е годы: а) реалистическое и символическое изображение капитализма; б) сюжетно-композиционные особенности произведения; в) образ Боброва в системе положительных героев Куприна. 3. Повесть "Поединок" (1903 – 1905) как явление психологической прозы: а) царская армия в изображении Куприна; б) образ Ромашова в системе положительных героев Куприна; продолжение в повести традиций Л.Толстого; в) новаторство писателя в создании женских образов. 4. Рассказы "Суламифь" (1908) и "Гранатовый браслет" (1911) как выражение купринской концепции любви. Структурно-семантические особенности рассказов. 5. Украина в творчестве писателя. ЛІТЕРАТУРА 1. Кулешов Ф.И. Творческий путь А.И. Куприна. – Минск, 1987. 2. Крутикова Л. А.И. Куприн. – Л., 1972. 3. Афанасьев В. Александр Иванович Куприн. – Л., 1972. 4. Волков А. Творчество А.И. Куприна. – М., 1981. 5. Лилин В. А.И. Куприн. – Д., 1975.




ПЛАН-ЗАВДАННЯ №14 ИДЕЙНО-ХУДОЖЕСТВЕННЫЙ АНАЛИЗ ПЬЕСЫ М. ГОРЬКОГО (1868 - 1936) «НА ДНЕ» 1. Личность и творчество Горького в публикациях последних десятилетий. 2. История создания пьесы «На дне», динамика её интерпретации в русской критике. 3. Специфика жанра. Своеобразие конфликта пьесы, функция внешнего и внутреннего действия в разрешении идейного конфликта. 4. Социально-психологические типы и их индивидуальное преломление в драме. 5. Новые аспекты в горьковской концепции человека и в способе ее реализации. Авторская позиция и ее воплощение в произведении. ЛІТЕРАТУРА 1. Максим Горький: Личность и творчество Горького в оценке русских мыслителей и исследователей 1890 – 1910гг. Антология. Сост. Ю. Зобнин. – Спб., 1997. – 895с. 2. Удодов П. Пьеса М.Горького «На дне». – М., – 1989. 3. Юзовский Ю. «На дне» М. Горького. Идеи и образы. – М., – 1968. 4. Долженков П. Существует только человек // Литература в школе. – 1990. – №5. 5. Гачев Г. Логика вещей и человек. Прения о правде и лжи в пьесе М. Горького «На дне». – М., – 1992. 6. Неизвестный Горький //Сборник статей и материалов: К 125-летию со дня рождения. – М., – 1994. 7. Спиридонова Л. А. М. Горький: диалог с историей. – М., – 1994. 8. Колобаева Л. Горький и Ницше // Вопросы литературы. – 1990. – №10. 9. Ходасевич В. Колеблемый треножник. – М., – 1991. – С. 353 – 374.


ПЛАН-ЗАВДАННЯ №15 ТЕОРИЯ И ХУДОЖЕСТВЕННАЯ ПРАКТИКА РУССКОГО СИМВОЛИЗМА 1. Социально-исторические и эстетические предпосылки возникновения символизма. 2. Философская основа западноевропейского и русского символизма. 3. Место русского символизма в модернистской литературе. Роль западноевропейской лирики в становлении символизма в России. 4. Теретическое обоснование символизма в работах В. Соловьва, В. Брюсова, Д. Мережковского, А. Белого. Культурная ориентация поэтов-символистов (античность, эпоха романтизма, скандинавская, новозаветная, славянская мифология). 5. Символ как эстетическая категория. Поэтика символизма. 6. Ведущие темы и мотивы русских поэтов-символистов. ЛІТЕРАТУРА 1. Энциклопедия символизма. – М., 1998. 2. Пайман А. История русского символизма. – М., 1998. 3. Эткинд А. Хлыст: Секты, литература и революция. – М., 1998. 4. Трифонов Н. Не все то серебро, что блестит. Декадентская поэзия начала века и современность //Книжное обозрение. – 1997. – 12 авг. – С.8. 5. Клинг О. Эволюция и латентное существование символизма после Октября //Вопросы литературы. – 1999. – №4. – С. 37 – 64. 6. Сарычев В. Эстетика русского модернизма. Проблематика жизнетворчества. – Воронеж, – 1994. 7. Эллис. Русские символисты. – Томск, 1998. 8. Чулков Г. Валтасарово царство. – М., 1998. 9. Лосский Н. История русской философии. – М., 1991. 10. Волощук Є. В. Поетичний ландшафт Росії першої половини ХХ століття: повторення без нудьги. (Літературознавча експертиза творів О. Блока, А. Ахматової, М. Цвєтаєвої, С. Єсеніна, В. Маяковського) // Волощук Є. В. Вивчення зарубіжної літератури в 11 класі: Посібник для вчителя. – К., 2002. – С. 60 – 81. 11. Мойсеїв І. Вершини і безодні Срібної Доби // Зарубіжна література. – 2006. – №42. ПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ 1. Законспектувати основні положення робіт теоретиків символізму: Брюсова, Мережковського, Соловйова, Бєлого, Розанова. 2. Підготувати повідомлення про одного з російських символістів (Анненський, Бальмонт, Брюсов, Сологуб, Бєлий, Мережковський, Гіппіус, Вяч. Іванов, Елліс). 3. Проаналізувати один із творів символізму.


ПЛАН-ЗАВДАННЯ №16 ЛИРИКА АЛЕКСАНДРА БЛОКА (1880-1921) 1. Роль русской классики и философии В. Соловьева в становлении творческой личности А. Блока. 2. «Стихи о Прекрасной Даме» (1904) как поиск высших ценностей. Многозначность женского образа, символика цвета, поэтика символизма. 3. 1906 – 1907 гг. как переломные в идейно-художественной эволюции поэта. Поиск средств в художественном осмыслении коллизий личной и общественной жизни. 4. Противоречивость лирики 1910-х годов: утверждение воли к жизни, бунтарской непримиримости, веры в грядущее счастье человечества (циклы «Ямбы» (1907 –1914), «Кармен» (1914); выражение чувства безысходности, «космического трагизма» в циклах «Ночные часы» (1911) и «Страшный мир» (1909 – 1916). 5. Тема России в лирике Блока. ЛІТЕРАТУРА 1. Краснова Л. Поэтика Блока. – Л., 1973. 2. Берберова Н. А.Блок и его время: Биография. – М., 1998. 3. Мурьянов М. Символика Розы в поэзии Блока // Вопросы литературы. – 1999. – №6. – С. 98–128. 4. Молодяков В. Кто убил Александра Блока // Новый журнал. – 1999. – №217 – С. 152 – 168. 5. Лотман Ю. О поэтах и поэзии :Анализ поэтического текста. – Спб., – 1996. 6. Долгополов Л. Александр Блок. – М., 1980. 7. Ваняшова М. Нам остается только имя: Блок – Ахматова – Цветаева – Мандельштам. – Ярославль, 1993. 8. Громов П. А. Блок, его предшественники и современники. – Л., 1986. 9. Александр Блок. Новые материалы и исследования: В 5-ти т. – М., 1980 – 1993. ЗАВДАННЯ 1. Составить хронологическую таблицу жизненного и творческого пути поэта. 2. Сравнить переводы стихов Блока на украинский язык с оригиналом. 3. Определить доминантные лексические единицы в разных циклах Блока. 4. Проанализировать пародии на стихи Блока в сборнике «Парнас дыбом». Какие черты поэтики Блока удалось передать пародистам? 5. Составить вопросы для анализа одного из стихотворений Блока. ТЕМИ ТВОРІВ ТА РЕФЕРАТІВ 1. Конфликт мечты и реальности в лирике Блока. 2. Метафора и символ в поэзии Блока. 3. Тема России в лирике Лермонтова и Блока. 4. Мотив пути в поэзии Блока. 5. Природные стихии и стихия революции в поэзии Блока. 6. Женские образы в поэзии Блока. 7. Тема греха и святости в творчестве Блока.







ПЛАН-ЗАВДАННЯ №17 ЭВОЛЮЦИЯ ПОЭТИЧЕСКОГО МЫШЛЕНИЯ Н. ГУМИЛЕВА (1886-1921) 1. Краткий очерк жизненного и творческого пути поэта. Место Н. Гумилева в литературном процессе. Неоднозначность оценки его личности и творчества в литературоведении. 2. Раннее творчество Н. Гумилева: а) сборник "Путь конквистадора" (1905) как ученический; б) ориентация на поэзию символистов и "парнасцев" в сборнике "Романтические цветы" (1908). 3. Гумилев как основоположник акмеизма. Своеобразие художественной манеры в сборниках "Жемчуга" (1910), "Чужое небо" (1912). 4. Книга стихов "Колчан" (1915) как проявление нового поэтического лица Н. Гумилева. 5. Поэтическое осмысление тайн мировоззрения, движений души и земного пути лирического героя в сборнике "Огненный столп" (1921). Разрушение эстетики акмеизма под напором смятенного человеческого духа, тенденции возврата к эстетике символизма. Значение библейского мотива исхода для раскрытия содержания сборника. ЛІТЕРАТУРА 1. Чупринин С. Из твердого камня //Октябрь. – 1989. – № 2. – С. 196 – 202. 2. Павловский П. Николай Гумилев //Вопросы литературы. – 1966. –№10. 3. Роднянская И. Возвращенные поэты //Литературное обозрение. – 1967. – № 10. 4. Фельдман Д. Дело Гумилева //Новый мир. – 1989. – № 4. 5. Трибунский П. "Революционер" Н. Гумилев: мифы и реальность //Вопросы литературы. – 1997. – № 10. – С. 369 – 373. 6. Барабаш Ю. Двойной портрет. Евген Маланюк и Николай Гумилев: сходное в несходном //Вопросы литературы. – 1997. – № 6. – С. 123 – 152. 7. Н. Гумилев в воспоминаниях современников. – М., 1990. – 316 с. 8. Иванов Вяч. Звездная вспышка: Поэтический мир Н.С. Гумилева //Взгляд: Критика. Полемика. Публикации. – М., 1988. – С. 336 – 362. 9. Кроль Ю.А. Об одном необычном трамвайном маршруте: "Заблудившийся трамвай" Н. Гумилева //Русская литература. – 1990. – №1. – С.208 – 218. 10. История русской литературы.XX век. Серебряный век (под ред. Ж. Нива. – М., 1995. 11. Н.С. Гумилев. Личность и творчество Гумилева в оценке русских мыслителей и исследователей: Антология. – 1995. – 672 с. ПЛАН-ЗАВДАННЯ №18 ОСНОВНЫЕ МОТИВЫ И ОБРАЗЫ ДООКТЯБРЬСКОЙ ЛИРИКИ В. МАЯКОВСКОГО (1883 –1930) 1. Творчество В. Маяковского в современном прочтении. 2. Маяковский и футуризм. 3. Поэтика футуризма в дореволюционной лирике поэта. Идейно-художественный анализ стихотворений "Ночь", "Послушайте", "Вам!", "А вы могли бы?", "Мама и убитый немцами вечер". Сделать (письменно) анализ одного из стихотворений или составить вопросы для анализа. 4. Идейно-художественный анализ поэмы "Облако в штанах" (1915): а) творческая история поэмы, ее автобиографическая основа; б) особенности композиции; прием обращения как один из основных ком¬позиционных приемов; в) образ лирического героя; тема искусства в поэме; поэтика бунта, разрушения;. г) библейские образы в поэме и их трактовка; д) функция мотива дороги в структуре сюжета; е) экспрессивность, драматизм, гуманизм поэмы; ж) парадоксальность ситуации, материальность среды; з) антиэстетизм и аморализм лирического героя как форма отрицания буржуазной эстетики и этики; и) использование гротеска. ЛІТЕРАТУРА 1. Карабчиевский Ю. Воскресение В. Маяковского. – М., 1990. 2. Михайлов А. Мир Маяковского. Взгляд из восьмидесятых. – М., 1990. 3. Янгфельдт В. Любовь – это сердце всего. В. В. Маяковский и Л.Ю.Брик. Переписка 1916-1930. – М., 1991. 4. Альфонсов В. Нам слово дано для жизни. В поэтическом мире Маяковского.– Д., 1984. 5. Ковский В. Наша весьма серьезная история // Ковский В. Реалисты и романтики.– М., 1990. 6. Бавин С., Семибратова И. Судьба серебряного века. – М., 1993. 7. Тренин Б. В мастерской стиха Маяковского. – М., 1991. 8. Мой Маяковский. Воспоминания современников / сост. Л. Быков. – Екатеринбург: У-Фактория, 2007.




ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

№1 А. ФРАНС – «ПИСЬМЕННИК ІРОНІЇ ТА НАДІЇ» 1. Філософські та естетичні основи творчості Франса. Вплив парнасців на ранню творчість письменника. 2. Місце роману «Злочин Сильвестра Боннара» (1881) у творчості письменника. Зміст назви твору. Жанрова своєрідність. 3. Новий тип героя у романі. Особливості композиції та оповідної манери твору. 4. Образ людини з народу в оповіданні «Кренкебіль». 5. Суспільно-політична проблематика роману-памфлету «Острів пінгвінів». 6. Використання узагальнено-алегоричної форми, звернення до історії Франції. Скептицизм і песимізм А. Франса. ЛІТЕРАТУРА 1. Лихадзиевский С. Анатоль Франс. Очерк творчества. – Ташкент, 1962. 2. Трыков В. Франс // зарубежные писатели. Биобиблиографический словарь: В 2 ч. – Ч. 2. – М., – 1997. 3. Фрид Я. Анатоль Франс и его время. – М., 1975. 4. Юльметова С. Анатоль Франс и некоторые вопросы эволюции реализма. – Саратов, 1978. 5. Бруссон Ж.-Ж. Анатоль Франс в халате. – М., 1998. 6. Моруа А. Литературныепортреты. – М., 1970. 7. Кузмин М. Анатоль Франс // Кузмин М. Стихи и проза. – М., 1989. – С. 408. №2 ЖАНР ЛІТЕРАТУРНОГО ПОРТРЕТУ ТА «КНИГА МАСОК» РЕМІ ДЕ ГУРМОНА 1. Жанр літературного портрету у французькій літературі. 2. "Книга масок" Ремі де Гурмона та її місце в історії жанру. 3. Склад та структура збірника. 4. Особливості жанру літературного портрету у Ремі де Гурмона. ЛIТЕРАТУРА 1. Барахов B.C. Литературный портрет. Истоки, поэтика, жанр. – Л., 1985. 2. Трыков В.П. Французский литературный портрет XIX века. – М., 1999. ТЕМИ РЕФЕРАТІВ ТА ПОВІДОМЛЕНЬ 1. Естетичні погляди Ремі де Гурмона. 2. "Книга масок" Ремі де Гурмона та "Арабески" А.Бєлого. 3. Традиції Сент-Бева в літературних портретах Ремі де Гурмона. 4. Французький символізм в оцінці Ремі де Гурмона.

№3 НЕОРОМАНТИЗМ В АНГЛІЙСЬКІЙ ЛІТЕРАТУРІ 1. Суспільно- політичні та соціальні передумови відродження інтересу до романтизму (реакція на натуралізм та безкрилу буденщину). 2. Неоднорідність неоромантизму як літературної течії. 3. Неоромантична творчість.Л. Стівенсона. Відродження авантюрного та історичного роману. 4. Уславлення мужності та волелюбності люини у баладі Стівенсона «Вересковий трунок». 5. Проблематика та поетика творчості Конрада. Антиколоніальна спрямованість. 6. Значення творчості А. Конан-Дойля для розвитку детективного жанру. Образ Шерлока Холмса. 7. Особливості світогляду Р. Кіплінга та їх віддзеркалення у творчості. Анімалістичні оповідання Кіплінга для дітей. Герой кіплінгівської лірики. 8. Концепція особистості у творчості Е. Л. Войнич. ЛІТЕРАТУРА 1. Аникин Г., В., Михальская Н. П. История английской литературы. – М., 1981. 2. Олдингтон Р. Стивенсон: Портрет бунтаря. – М., 1973. 3. Мирський Д. Статьи о литературе. – М., 1987. 4. Шумакова Т. Этель Лилиан Войнич. – М., 1985. 5. Урнов М.В. На рубеже веков:Очерки английской литературы. – М., 1970. 6. Поэзия США. – М., 1982. 7. Анастасьев Н. Продолжение диалога. – М., 1987. 8. Кіплінг Р. Поезії. – Всесвіт. – 1989. – №5. 9. Стріха М. Кіплінг реальний та вигаданий // Всесвіт. – 1989. – №5. 10. Ніколенко О. М. «Я з вами жив заодно…»: Р. Кіплінг. «Балада про Схід і Захід» // Зарубіжна література в навчальних закладах України. – 1998. – №12. – С. 11 – 20. 11. Желєзнікова Т. «Тоді Мужчина ти!» Духовний заповіт батька синові (урок позакласного читання за віршем Р. Кіплінга) // Зарубіжна література. – 2003.– №40 (344). ПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ 1. Скласти питання для перевірки змісту творів Кіплінга та Конан-Дойля, що вивчаються в школі. 2. Порівняти оригінали віршів Кіплінга «Балада про Схід та Захід» та «Якщо» з перекладами українською та російською мовами. 3. Скласти порівняльну таблицю «Творці детективного жанру Е.По та А. Конан-Дойль». №4 СОЦІАЛЬНО-ФІЛОСОФСЬКА ФАНТАСТИКА Г. ВЕЛЛСА 1. Проблематика та ідейно-естетичне значення ранніх романів Веллса («Машина часу», «Війна світів»). 2. Проблема науково-технічного прогресу та її розв’язання у творчості письменника. 3. Веллс про долю ученого у суспільстві «чистогану» («Людина-невидимка»). 4. Природа конфлікту та проблема героя в соціально-фантастичних творах Веллса. Утопія та антиутопія у творчості письменника. ЛІТЕРАТУРА 1. Кагарлицкий Ю. Герберт Уэллс. – М., 1963. 2. Замятин Е. Герберт Уэллс. – П., 1922. 3. Успенский Н. Записки старого петербуржца. – Л., 1970. 4. Левцова И. М., Парчевская Б. М. Г. Д. Уэллс. – М., 1966. 5. Перепелицын К. Английская фантастическая литература. – М., 1982. 6. Назарець В. М. Містифікація театрального режисера Орсона Уеллса, або гортаючи сторінки романів Герберта Уеллса // Всесвітня література та культура в навчальних закладах України. – 2005. – №4. – С. 16 – 21. 7. Немиришин П. И. Осознать ответственность за спасение цивилизации // Всесвітня література та культура в навчальних закладах України. – 2005. – №4. №5 ОСНОВНІ ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ АНГЛІЙСЬКОГО РЕАЛІЗМУ В ПОРУБІЖНУ ЕПОХУ 1. Рецепція та розвиток у нових історичних умовах традицій соціального реалістичного роману в творчості Т. Гарді. Значення творчості Л. Толстого для Гарді. 2. Вершина реалізму Гарді – роман «Тесс із роду д’Ербервілів». 3. Психологізм письменника у розкритті характерів. Демократизм та гуманізм творчості Гарді. 4. Традиції англійського реалізму у творчості Ґолсуорсі. Голсуорсі та російська література. 5. Концепція героя в естетиці та творчості письменника. 6. Своєрідність конфлікту в романі «Власник». Образи Форсайтів та поняття «форсайтизму». Принципи типізації. ЛІТЕРАТУРА 1. История зарубежной литературы ХХ века //под ред. Богословского В.Н., Гражданской З. Т. – М. 1989. 2. Ингер А. Г. Томас Гарди. – М., 1970. 3. Сарычев В.А. Английский реализм. – Воронеж, 1993. 4. Урнов М., Ланн Е. Томас Гарди. – М., 1988. 5. Тугушева М. П. Джон Голсуорси: Жизнь и творчество. – М., 1973.

№6 ГУМОР У ТВОРЧОСТІ МАРКА ТВЕНА 1. Ранні гумористичні оповідання Твена, їх зв'язок з національною традицією та фольклором. 2. Романи Твена про дітей. Протиставлення романтичного світу дитячої мрії та фантазії буденщині американського містечка у «Пригодах Тома Сойєра». 3. Реалізм роману «Пригоди Гекльбері Фінна». 4. Ідейно-художня своєрідність роману «Принц та жебрак». ЛІТЕРАТУРА 1. Засурский Я. Н. История американской литературы. – М., 1971. 2. Паррингтон В. Л. Основные течения американской мысли. – М., 1966. 3. Ромм А. С. Марк Твен. – М. 1977. 4. Жлуктенко Н. Художній світ роману Марка Твена «Пригоди Гекльберрі Фінна» // Вікно в світ. – 1999. – №4. – С. 129 – 138. 5. Анастасьєв М. Етюди про американську літературу // Вікно в світ.– 1999. – №4. – С. 94 – 104. №7 ЕКСПРЕСІОНІЗМ У НІМЕЦЬКІЙ ЛІТЕРАТУРІ КІНЦЯ ХІХ – ПОЧАТКУ ХХ СТОЛІТТЯ 1. Соціально-історичні та естетичні передумови виникнення експресіонізму та його характерні риси (протест проти існуючої дійсності, тривога за майбутнє людства, пошуки засобів максимальної виразності, експресивності.). 2. Неоднорідність німецького експресіонізму. Суб’єктивно-ідеалістична основа естетики експресіонізму, культ індивідуалізму та самовираження, уявлення про творчість як про ірраціональний процес. 3. Вплив революційного піднесення на формування лівого крила експресіонізму. Діяльність журналу «Акціон». 4. Інтерес до соціально-політичної тематики, протест проти війни, революційні лозунги, але неприйняття революційного насильства у творчості Кайзера, Толлера, Газенклевера. 5. Зв'язок Г. Манна, Б.Брехта, Й. Бехера з лівим експресіонізмом у ранні роки їх творчості. ЛІТЕРАТУРА История немецкой литературы: В 3 т. – М., 1986. №8 ОСНОВНІ МОТИВИ ТА ОБРАЗИ ЛІРИКИ ВЕРХАРНА 1. Піднесення та інтенсивний розвиток бельгійської літератури на рубежі ХІХ – ХХ століття. Багатомовність як характерна риса бельгійської літератури. 2. Реалістичний життєстверджуючий характер ранньої лірики Верхарна. Образ Бельгії у збірці «Фламандки». 3. Віддзеркалення духовної кризи поета у збірці «Чорні факели». 4. Мотиви соціального протесту у віршах «Людство», «Лондон», «Вулиця». 5. Збірки «Поля у лихоманці» та «Міста-спрути» – свідчення нового етапу у творчості Верхарна. 6. Антиклерикальні мотиви лірики Верхарна. 7. Своєрідність символіки у художній системі поета. 8. Брюсов – перекладач та коментатор Верхарна. ЛІТЕРАТУРА 1. Андреев Л. Г. Сто лет бельгийской литературы. – М., 1967. 2. Бурбан В. З когорти великих фламандців. ЕмільВерхарн // Зарубіжна література. – 2006. – №7. №9 САТИРА ГЕНРІХА МАННА 1. Критика буржуазно-юнкерськоїмонархії та реакційної ідеології у довоєнній творчості Г. Манна. Вплив традицій класичної німецької та французької літератури на становлення митця. Тема взаємин митця та суспільства у ранній творчості. 2. Критика прусської системи виховання у романі «Учитель Унрат». Прийоми шаржу, карикатури, гротеску. 3. Роман «Вірнопідданий» – вершина довоєнної творчості Г. Манна. Викриття кайзерівської Німеччини в образі Геслінга. 4. Своєрідність сатири Г. Манна. Використання символічно-гротескних прийомів зображення. ЛІТЕРАТУРА 1. История немецкой литературы: В 3 т. – М., 1986. 2. Манн Г. В защиту культуры. Сб. статей. – М., 1986. 3. Мотылева Т. Первый антифашистский роман. «Верноподданный» Генриха Манна. – М., 1974. 4. Павлова Н. С. Типология немецкого романа. 1900 – 1945. – М., 1982. 5. Журавська І. Ю. Генріх Манн. Життя і творчість. – К., 1985. №10 ТРИЛОГИЯ Д. С. МЕРЕЖКОВСКОГО (1866 – 1941) «ХРИСТОС И АНТИХРИСТ» 1. Религиозно-философские искания Д. Мережковского. Эволюция мировоззрения писателя. 2. Творческая история трилогии «Христос и Антихрист» (1895 – 1904). Время создания и время, отраженное в произведении. Основная религиозно-историческая концепция трилогии. 3. Идейно-художественный анализ романа «Воскресшие боги. Леонардо да Винчи» (1899 – 1900): а) проблематика романа, его место в трилогии; б) сюжетно-композиционная организация произведения; в) средневековье и Возрождение как воплощение полярных религиозно-философских концепций; объективные исторические факты и их интерпретация Мережковским; г) противоречивость образа Леонардо да Винчи. 4. Традиции исторической романистики Мережковского в русской прозе ХХ века. ЛІТЕРАТУРА 1. Поварцов С. Траектория падения /О литературно-философских концепциях Мережковского // Вопросы литературы. – 1986 .– №11. 2. Гиппиус З. Живые лица. – М., 1991. 3. Ильин И. Творчество Мережковского //Ильин И. Русские писатели, литература и художество. – Вашингтон, 1973. 4. Дефье О. Путь к гармонии //Русская словесность. – 1993. – №5. – С. 82– 85. 5. Мережковский Д. Брат человеческий. Неизданные письма и воспоминания //Дон. – 1998. – №9. 6. Семигин В. Дмитрий Мережковский: от литературы к религии // Вестник МГУ. – Сер. 8. – История. – 2000. – №3. – С. 36 – 51. 7. Агеносов В. В. «При всей огромности дарования нигде недовоплощен…» Д. С. Мережковский в критике и литературоведении // Русская литературная критика начала ХХ века. Новый взгляд. – М., 1991. – С. 17 – 48. 8. Коренева М. Мережковский и немецкая культура (Ницше и Гете. Притяжения и отталкивание) //На рубеже ХІХ и ХХ веков: Из истории международных связей русской литературы. – Л., 1991. – С. 44 – 77. 9. Адамович Г. Мережковский //Адамович Г. Одиночество и свобода: Литературно-критические статьи. – Спб., 1993. – С. 26 – 37. 10. Белый А. Критика. Эстетика. Теория символизма: В 2-х т. – М., 1994. – Т.2.– С. 369 – 395. 11. Материалы международной конференции, посвященной жизни и творчеству Д. С. Мережковского. – М., 1991. 12. Повакин В. А. «Мистический революционер» Д. Мережковский // Повакин В. А. Религиозная философия в России начала ХХ века. – М., 1980. 13. Коган И. А. Очерки по истории новейшей русской литературы. Т.3. Современники. Вып.3. Мистики и богоискатели. – М., 1991. №11 РОМАН АНДРЕЯ БЕЛОГО (1880 – 1934)“ПЕТЕРБУРГ” КАК ПРОИЗВЕДЕНИЕ СИМВОЛИЗМА 1. Краткий очерк жизненного и творческого пути Андрея Белого. 2. Андрей Белый и его концепция истории России. 3. Место романа "Петербург" в творчестве Андрея Белого и в контексте русской литературы. Исторические и литературные ассоциации, переклички, аллюзии. 4. Поэтика символизма в романе: а) сюжетно-композиционное своеобразие; особенности хронотопа. б) система образов; в) цветовые образы и их функции. 5. Идейно-смысловая функция эпилога. ЛІТЕРАТУРА 1. Андрей Белый: Проблемы творчества. – М., – 1990 2. Никитина М. 1905 год в романе Андрея Белого "Петербург"//Революция 1905-1907 годов и литература. – М.,– 1970. – С.181– 194 3. Вольпе С. Искусство непохожести. – М., – 1991. 4. Степун Ф. Встречи и размышления. – Лондон, – 1992. – С.191 – 220. 5. История русской литературы. XX век. Серебряный век. Под ред. Ж. Нива. – М., – 1995. – С.106 – 127. 6. Казьмина С. Белый: Философия смятенного человека //Человек. – №3. – С.137 – 152. 7. Эткинд А. Хлыст: секты, литература и революция. – М., – 1990. 8. Эллис. Русские символисты. – Томск, – 1998. 9. Мочульский К. Блок. Белый. Брюсов. – М., – 1997. 10. Пяст В. Встречи. – М., – 1997. 11. Долгополов Л. Андрей Белый и его роман "Петербург" //Предисловие к роману А.Белого "Петербург". – М., – 1988. №12 ОСНОВНЫЕ МОТИВЫ И ОБРАЗЫ ЛИРИКИ ВАЛЕРИЯ БРЮСОВА (1873-1924) 1. Место В. Брюсова в историко-литературном процессе начала 20 века. Своеобразие жизненного и творческого пути. 2. Брюсов как теоретик литературы и критик (статьи «Ключи тайн», «Свобода слова», статьи о Бальмонте, Белом, Сологубе, Гумилеве, Клюеве и др.) 3. Эволюция темы поэта и поэзии в лирике Брюсова. 4. Своеобразие интимной лирики поэта. 5. Урбанистические мотивы в творчестве Брюсова. 6. Историчесское прошлое и современность в сборниках «Третья стража», «Городу и миру». 7. Позиция и творчество Брюсова в годы первой русской революции и после Октября. ЛІТЕРАТУРА 1. Брюсов В. Среди стихов: Манифесты, статьи, рецензии. – М.,1990. 2. Ковский В. Реалисты и романтики :Из творческого опыта русской советской классики. – М., 1990. – С.20 – 102. 3. Литературное наследство. Валерий Брюсов. Т.85. – М., 1976. 4. Шаповалов М. Валерий Брюсов. Годы и книги //Литература в школе. – 1991. – №3. – С. 19 – 28. 5. Пайман А. История русского символизма. – М.,1998. – С. 65 – 88. №13 ОСНОВНЫЕ МОТИВЫ И ОБРАЗЫ ЛИРИКИ АННЫ АХМАТОВОЙ (1869 – 1966) 1. Сборники "Вечер", "Четки", "Белая стая". Эволюция лирической героини и поэтической интонации. 2. Своеобразие интимной лирики Ахматовой. Романность, сюжетность, диалогичность, внимание к деталям, психологизм. Проанализировать одно из стихотворений ("Сжала руки под темной вуалью", "Ты письмо мое, милый, не комкай", "Песня последней встречи", "А, ты думал, я тоже такая" и т.д.) 3. Творчество Ахматовой в годы революции и гражданской войны. Составить вопросы для идейно-художественного анализа одного из стихотворений ("Когда в тоске самоубийства...", "Все расхищено, предано, продано...", "Не с теми я, кто бросил землю", "Для того ль тебя носила"). 4. Творческая и личная судьба Ахматовой в 20 – 40-е годы. История создания и публикации поэмы "Реквием". Своеобразие жанра произведения. 5. Поэзия Ахматовой в годы войны. 6. «Поэма без героя» как итоговое произведение. Синтезное осмысление действительности. ЛІТЕРАТУРА 1. Добин Е. Поэзия Анны Ахматовой. – М., – 1968. 2. Павловский А. Поэзия Анны Ахматовой. – М., 1991. – 190 с. 3. Анна Ахматова: 3 книги: Эйхенбаум Б. Анна Ахматова. (Виноградов В. О поэзии Анны Ахматовой. Жирмунский В. Творчество Анны Ахматовой). – Ardis, 1990. 4. Хейт А. Анна Ахматова: Поэтическое странствие. – М., 1991. 5. Виленкин В. В сто первом зеркале. – М., 1987. 6. Аннинский Д. Серебро и чернь: Русское, советское, славянское, всемирное в поэзии серебряного века. – М., 1997. 7. Бибикин В. Закон русской истории //Вопросы философии. – 1998. – №7. – С.94 – 126. 8. Марченко А. "С ней уходил я в море..." (А. Ахматова и А. Блок) //Новый мир. – 1998. – №8. – С. 201–214. – №9. – С. 179 – 196. 9. Бобышев Д. Гость двенадцатого удара. О сегодняшнем восприятии поэм Блока, Кузмина, Ахматовой // Звезда. – 1991. – №12. – С. 214 – 219.

СПИСОК ТЕКСТІВ ДЛЯ ЧИТАННЯ


ТЕКСТИ ДЛЯ ОБОВ’ЯЗКОВОГО ЧИТАННЯ Франція Верлен П. Лірика Золя Е. «Жерміналь» Мопассан де Г. «Життя» (або «Любий друг»). «Пампушка». «Стара Соваж». «Намисто» Рембо А. Лірика. Малларме С. Лірика Франс А. «Острів пінгвінів». «Кренкебіль» Бельгія Верхарн Е. Лірика Метерлінк М. «Синій птах». «Сліпі» Норвегія Гамсун К. «Пан». «Смерть Глана» Ібсен Г. «Ляльковий дім» Німеччина Гауптман Г. «Перед сходом сонця» Манн Г. «Вірнопідданий» Манн Т. «Будденброкки». «Тоніо Крегер». «Смерть у Венеції» Ніцше Ф. «Так говорив Заратустра» Польща (один твір на вибір) Прус Б. «Лялька» Ожешко Е. «Над Неманом» Реймонт В. «Селяни» Сенкевич Г. «Хрестоносці» Росія Анненський I. Лірика Андреєв Л. «Оповідання про сімох повішених». «Стіна». «Прірва» Ахматова А. Лірика. «Реквієм» Бальмонт К. Лірика Бєлий Андрій Лірика. «Петербург» Блок О. Лірика. «Дванадцять» Бунін І. «Село». «Темні алеї» (3-4новели) Горький М. «На дні». «Стара Ізергіль». «Фома Гордєєв» Гумільов М. Лірика. Купрін О. «Поєдинок». «Гранатовий браслет» Мандельштам О. Лірика. Маяковський В.Лірика. «Хмара в штанях» Мережковський Д. Лірика. «Христос і Антихрист» (ч.2 «Леонардо да Вінчі»)

Англія Уайльд О. «Портрет Доріана Грея». «Щасливий принц». «Соловей і троянда» Голсуорсі Д. «Власник» Шоу Б. «Дім, де розбиваються серця». «Пігмаліон» США Лондон Д. «Мартін Іден». «Закон життя». «Любов до життя» Джеймс Г. «Дейзі Міллер»

ТЕКСТИ ДЛЯ ДОДАТКОВОГО ЧИТАННЯ Кіплінг Р. «Книга джунглів». Лірика Бічер-Стоу Г. «Хатина дядька Тома» Лондон Д. «Біле ікло». «Поклик предків» Твен М. «Принц і злидар». «Пригоди Гекльберрі Фінна» Конан-Дойл А. «Пригоди Шерлока Холмса» Уеллс Г. «Війна світів». «Невидимець» Стівенсон Р. Л. «Острів скарбів» О. Генрі Новели. «Серце заходу» Уайльд О. «Тюремна сповідь». «Ідеальний чоловік» Шоу Б. «Професія місіс Уоррен» Джеймс Г. «Поворот гвинта» Верн Ж. «Діти капітана Гранта». «20 тисяч льє під водою». «П’ятнадцятирічний капітан» Золя Е. «Кар’єра Руггонів». «Пастка» Франс А. «Злочин Сильвестра Боннара» Доде А. «Тартарен із Тараскона» Ростан Е. «Сірано де Бержерак» Ібсен Г. «Пер Гюнт» Метерлінк М. «Монна Ванна». «Непрошена» Мопассан Г. Новели. «Любий друг» Гауптман Г. «Затонулий дзвін» Ожешко Е. Оповідання. Бунін І. «Антонівські яблука». «Пан із Сан-Франциско». «Легке дихання» Купрін О. «Білий пудель». «Олеся». «Молох» Андрєєв Л. «Житіє Василія Фівейського». «Червоний сміх» Горький М. «Містечко Окуров». «Мати» Брюсов В. Лірика Хлєбніков В. Лірика Волошин М. Лірика Клюєв М. Лірика Сєвєрянін І. Лірика Дон-Амінадо. Лірика Саша Чорний. Лірика Теффі Н. Оповідання Аверченко А. Оповідання Такубоку І. Лірика Тагор Р. «Садівничий». «Окрушинки»

ТЕКСТИ ДЛЯ САМОСТІЙНОГО ЧИТАННЯ Гюісманс М.-Ж.«Навпаки» Роллан Р. «Жан-Крістоф». «Кола Брюньон» Франс А. «Боги прагнуть» Гауптман Г. «Ткачі» Манн Г. «Учитель Гнус» Гарді Т. «Тесс із роду Д’Ербервілів» Конрад Д. «Лорд Джим». «Тайфун» Уайльд О. «Саломея». «Як важливо бути серйозним». «Віяло леді Уіндермір» Шоу Б. «Будинки вдівця». «Учень диявола» Голсуорсі Д. «Останнє літо Форсайта» Кіплінг Р. «Світло погасло» Ахматова А. «Поема без героя» Гіппіус З. Лірика. «Петербурзькі щоденники» Бунін І. «Окаянні дні». «Життя Арсеньєва» Купрін О. «Яма» Шмельов І. Оповідання Маяковський В. «Клоп». «Баня»




Робоча програма курсу

Автор (автори) курсу

Посилання на сторінки авторів

Учасники

Група 11-1, факультет історії та права, 2014-2015 н.р. викладач Андронатій Павло Іванович, Отримати консультацію

Група 11-1, факультет історії та права, 2014-2015 н.р. викладач Андронатій Павло Іванович, Отримати консультацію

Графік навчання

Варіант Структура

Змістовий модуль 1

Навчальні теми змістового модуля 1.

Змістовий модуль 2

Навчальні теми змістового модуля 2.

Змістовий модуль 3

Навчальні теми змістового модуля 3.

Змістовий модуль 4

Навчальні теми змістового модуля 4.

Варіант Календар

Тиждень 1

Навчальні теми для вивчення на 1-му тижні.

Тиждень 2

Навчальні теми для вивчення на 2-му тижні.

Тиждень 3

Навчальні теми для вивчення на 3-му тижні.

Тиждень 4

Навчальні теми для вивчення на 4-му тижні.

Зміст курсу

Змістовий модуль І. Назва модулю

Тема 1. Назва теми

Теоретичний матеріал

Лекція №1

Лекція №2

Лекція №3

Практичні завдання

Практична №1

Практична №2

Самостійна робота

Самостійна робота №1

Самостійна робота №2


Змістовий модуль ІІ. Назва модулю

Тема 1. Назва теми

Теоретичний матеріал

Лекція №1

Лекція №2

Лекція №3

Практичні завдання

Практична №1

Практична №2

Самостійна робота

Самостійна робота №1

Самостійна робота №2

Змістовий модуль ІІІ. Назва модулю

Тема 1. Назва теми

Теоретичний матеріал

Лекція №1

Лекція №2

Лекція №3

Практичні завдання

Практична №1

Практична №2

Самостійна робота

Самостійна робота №1

Самостійна робота №2

Ресурси

Рекомендована література

Базова


Допоміжна

Інформаційні ресурси

---

Отримано з https://wiki.cusu.edu.ua/index.php?title=Навчальний_курс_%22Історія_зарубіжної_літератури_кінця_ХІХ_-_початку_ХХ_століття%22&oldid=164542