Відмінності між версіями «Навчальний курс "Історія зарубіжної літератури кінця ХІХ - початку ХХ століття"»
| Рядок 2: | Рядок 2: | ||
=Назва курсу= | =Назва курсу= | ||
| − | + | '''Історія зарубіжної літератури кінця ХІХ – початку ХХ століття''' | |
---- | ---- | ||
| − | Галузь знань, напрям підготовки, освітньо-кваліфікаційний рівень: | + | Галузь знань Філологія, напрям підготовки 6020303, освітньо-кваліфікаційний рівень бакалавр: |
| − | ==Мета та завдання навчального курсу=Кінець XIX – початок XX ст. – це перехідна історико-культурна епоха, вивчення якої дає можливість чіткіше виявити динаміку літературного процесу. Перехідні фази двозначні, внутрішньо-суперечливі, амбівалентні та діалогічні, в них одночасно присутні і минуле, і майбутнє, причому то в їх гострому протиборстві, то в чудернацьких, протиприродних поєднаннях, то в дивних синтезах, які тяжіють до гармонії. | + | ==Мета та завдання навчального курсу== |
| + | Кінець XIX – початок XX ст. – це перехідна історико-культурна епоха, вивчення якої дає можливість чіткіше виявити динаміку літературного процесу. Перехідні фази двозначні, внутрішньо-суперечливі, амбівалентні та діалогічні, в них одночасно присутні і минуле, і майбутнє, причому то в їх гострому протиборстві, то в чудернацьких, протиприродних поєднаннях, то в дивних синтезах, які тяжіють до гармонії. | ||
Одне з найважливіших завдань курсу – показати внутрішню суперечливість, діалогічність та синтетичність літературного процесу "рубежу століть". У процесі роботи ми будемо керуватися такими принципами: | Одне з найважливіших завдань курсу – показати внутрішню суперечливість, діалогічність та синтетичність літературного процесу "рубежу століть". У процесі роботи ми будемо керуватися такими принципами: | ||
1. Представити основні національні літератури. Оскільки Франція на зламі століть була визнаним центром європейської культури, а основні явища та тенденції, притаманні західноєвропейській літературі досліджуваного періоду, зароджувалися та набували класичної форми саме у Франції, французька література є домінантною у вивченні курсу. | 1. Представити основні національні літератури. Оскільки Франція на зламі століть була визнаним центром європейської культури, а основні явища та тенденції, притаманні західноєвропейській літературі досліджуваного періоду, зароджувалися та набували класичної форми саме у Франції, французька література є домінантною у вивченні курсу. | ||
| Рядок 13: | Рядок 14: | ||
4. Показати генезис явищ, підготувати студентів до сприйняття літератури власне XX ст. | 4. Показати генезис явищ, підготувати студентів до сприйняття літератури власне XX ст. | ||
5. Розглядати літературний твір у літературному контексті. Представляється важливим показати на занятті, з однієї сторони, як твір, що аналізується, пов'язаний з літературною традицією, а з другої сторони – яке місце займає у літературному процесі свого часу, у творчості письменника, як вплинув на подальший розвиток літератури. | 5. Розглядати літературний твір у літературному контексті. Представляється важливим показати на занятті, з однієї сторони, як твір, що аналізується, пов'язаний з літературною традицією, а з другої сторони – яке місце займає у літературному процесі свого часу, у творчості письменника, як вплинув на подальший розвиток літератури. | ||
| − | |||
Основні вимоги до знань та умінь студентів | Основні вимоги до знань та умінь студентів | ||
Студенти повинні знати: | Студенти повинні знати: | ||
| Рядок 25: | Рядок 25: | ||
– основні ознаки теоретико-літературних понять; | – основні ознаки теоретико-літературних понять; | ||
– основні положення опрацьованих критичних матеріалів. | – основні положення опрацьованих критичних матеріалів. | ||
| − | |||
Студенти повинні вміти: | Студенти повинні вміти: | ||
– критично оцінювати прочитані твори; | – критично оцінювати прочитані твори; | ||
| − | – визначати основну проблематику, сюжет, композицію, систему образів, зображальні засоби мови; | + | – визначати основну проблематику, сюжет, композицію, систему образів, зображальні засоби мови; |
– аналізувати художні твори у єдності змісту та форми; | – аналізувати художні твори у єдності змісту та форми; | ||
– виявляти авторську позицію; | – виявляти авторську позицію; | ||
| Рядок 36: | Рядок 35: | ||
............ | ............ | ||
| − | + | ТЕМАТИКА ЛЕКЦІЙ | |
| − | + | ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ І | |
| + | ЛЕКЦІЯ №1. Кінець ХІХ – початок ХХ століття як особлива історико-літературна епоха. Хронологічні межі періоду. Загальна характеристика доби «кризи гуманістичної культури». Філософія та література. Формування нових художніх напрямів і течій. Розмежування понять «декаданс», «модернізм» та «авангардизм». | ||
| + | ЛЕКЦІЯ №2. Основні літературні напрями порубіжної епохи. Символізм. Імпресіонізм. Натуралізм. Естетизм. Неоромантизм. Футуризм. Реалізм. | ||
| + | ЛЕКЦІЯ №3. Основні тенденції розвитку французької літератури порубіжної доби. Соціально-історичні умови життя французького суспільства та ключові тенденції розвитку культури. Періодизація літературного процесу. Натуралістична школа та її місце у французькій літературі. Взаємодія символізму та імпресіонізму. Література Паризької Комуни. Зміни в естетиці та поетиці реалізму. Неоромантизм як протест проти декадентства. «Романська школа» та проза молодих як своєрідне вираження «національного французького духу». | ||
| + | ЛЕКЦІЯ №4. Натуралізм у французькій літературі кінця ХІХ – початку ХХ століття. Соціально-історичні та естетичні передумови виникнення натуралізму. Філософія позитивізму (терії О. Конта та І. Тена) – основа естетики натуралізму. Золя – теретик натуралізму (ст. «Експериментальний роман», «Романісти-натуралісти», «Натуралізм у театрі»). Неоднорідність натуралістичної літератури. Натуралізм у творчості письменників меданської групи, братів Гонкурів, Золя. | ||
| + | ЛЕКЦІЯ №5 Загальні тенденції розвитку та провідні жанри німецької літератури кінця ХІХ – початку ХХ століття. Особливості соціально-політичного розвитку Німеччини. Роль філософії Ніцше у духовному житті країни. Своєрідність літературного процесу. Місце драматургії Гауптмана у становленні «нової драми». Новаторство сатири Г. Манна. | ||
| + | ЛЕКЦІЯ №6. Проблематика та поетика новелістики Т. Манна. Зміна парадигми «митець та суспільство» у порубіжну епоху. Своєрідність особистості та світогляду Т. Манна, її віддзеркалення у творчості. Тема складного взаємозв’язку життя і мистецтва у новелі «Тоніо Крегер». Автобіографічність твору. Ніцшеанські мотиви у новелі «Смерть у Венеції». Особливості художнього методу Т. Манна. | ||
| + | ЛЕКЦІЯ №7. Особливості історико-культурного розвитку Норвегії, Швеції та Данії у порубіжну епоху. Основні тенденції розвитку та ключові фігури літературного процесу в Данії. Роль Ібсена у становленні «нової драми». Своєрідність естетики та поетики К. Гамсуна. Драматургічна система А. Стріндберга. | ||
| + | ЛЕКЦІЯ №8. Символістські та імпресіоністичні мотиви у творчості К. Гамсуна. Періодизація життєвого та творчого шляху письменника. Творчість 90 – років ХІХ століття. Концепція людини та природи у романі «Пан». Філософія пантеїзму у творі. Міфічні мотиви й міфотворчість. Інтерпретація теми кохання. | ||
| + | ЛЕКЦІЯ №9. Соціально-історичні та естетичні передумови та головні шляхи оновлення європейського театру. Нові завдання, що постали перед театром у порубіжну епоху. Розмаїття форм , взаємодія напрямів та стилів у художній практиці драматургії кінця ХІХ – початку ХХ століття (п’єси-настрої, п’єси-дискусії). Проблематика та поетика «нової драми. Місце Ібсена, Чехова, Метерлінка, Гауптмана, Горького, Шоу у становленні «нової драми». | ||
| − | + | ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ ІІ | |
| − | + | ЛЕКЦІЯ №10. Основні тенденції суспільно-політичного та культурного життя Великобританії на рубежі ХІХ –ХХ століть. Реалізм у прозі Т. Гарді, Ґолсуорсі. Неоромантизм у творчості Стівенсона, Конрада, Хаггарда, Кіплінга. Утопія та антиутопія у прозі Веллса. Теорія та практика естетизму у творчості Уайльда. | |
| − | + | ЛЕКЦІЯ №11. Проблематика та жанрова своєрідність американської літератури кінця ХІХ – початку ХХ століття. Особливості історичного розвитку США та своєрідність американської культури останньої третини ХІХ століття. Літературна боротьба. «Ніжний реалізм» У. Хоуеллса. Новелістика О’Генрі. Естетський культ форми, витончений психологізм у творчості Г. Джеймса. Своєрідність американського натуралізму. (Х. Гарленд, С. Крейн). Місце реалізму в літературі США (творчість М. Твена, Ф. Норріса, Т. Драйзера). Еволюція художнього методу Д. Лондона. | |
| − | + | ЛЕКЦІЯ №12. Польська література на тлі європейського літературного процесу кінця ХІХ – початку ХХ століття. Періодизація. Взаємопроникнення реалістичних, символістських та імпресіоністичних тенденцій у літературі «младопольської» орієнтації. Реалістична творчість Е. Ожешко та Б. Пруса. Історична романістика Г. Сенкевича. Народна основа лірики М. Конопницької. Морально-естетична позиція Стефана Жеромського та її втілення у художній творчості. Роман В. Реймонта «Мужики» – енциклопедія життя польського села. | |
| − | + | ЛЕКЦІЯ №13. Зміст та особливості літературного процесу в Росії кінця ХІХ – початку ХХ століття. Загальна характеристика суспільно-політичного та культурного життя в Росії на рубежі віків. Поняття «срібне століття». Реалізм та модернізм як основні літературні напрями епохи. Символізм, акмеїзм, футуризм: теорія та її художнє втіленняу творчості. | |
| − | + | ЛЕКЦІЯ № 14. Проблематика та ідейно- художня своєрідність ранньої творчості М. Горького. Неоднозначність оцінки творчої спадщини М. Горького у сучасній критиці та літературознавстві. Основні чинники формування світогляду та творчого стилю письменнка. Типологія характерів у творах Горького. Романтизм та реалізм у ранній творчості («Пісня про Сокола», «Стара Ізергіль», «Пісня про Буревісника», «Челкаш», «Мальва»). Історизм раннього Горького у відтворенні суспільної динаміки російського життя (роман «Фома Гордєєв»). Соціально-політична проблематика та філософська насиченість драматургії Горького. Роман «Мати» як прояв політичної тенденції у мистецтві, відображення соціалістичної ідеології та філософії богобудівництва. Концепція російського національного характеру у циклі «По Русі». | |
| − | + | ЛЕКЦІЯ №15. Ідейно-художня своєрідність прози Л. Андрєєва. Основні риси світогляду митця та їх віддзеркалення у творчості. Проблематика та поетика ранніх оповідань. Етапне значення оповідання «Червоний сміх» у динаміці експресіоністського стилю Андрєєва. Філософський зміст «Оповідання про сімох повішених». | |
| − | + | ЛЕКЦІЯ №16. Еволюція світогляду Д. Мережковського. Релігійно-історична концепція трилогії «Христос і Антихрист». Об’єктивні історичні факти та їх інтерпретація Мережковським у романі «Воскреслі боги. Леонардо да Вінчі». Проблематика роману, його місце у трилогії. Середньовіччя та Відродження як втілення полярних релігійно-філософських концепцій. Суперечливість образу Л. да Вінчі. | |
| − | + | ЛЕКЦІЯ №17. Роман А. Бєлого як твір символізму. Концепція історії Росії у тлумаченні А. Бєлого. Місце роману «Петербург» у творчості А. Бєлого та в контексті російської літератури. Історичні та літературні асоціації, перегуки, алюзії. Поетика символізму в романі. Особливості сюжету, хронотопу, системи образів. Образ Петербурга. Ідейно-смислова функція епілогу. | |
| − | + | ЛЕКЦЯ №18. Еволюція ліричної героїні у ранніх збірках. Творчість Ахматової у роки революції та громадянської війни. Історія створення та публікації поеми «Реквієм». Своєрідність жанру твору. Синтезне осмислення дійсності у «Поемі без героя». | |
| − | + | ||
| − | ................... | + | |
| − | |||
Версія за 12:44, 3 березня 2015
Зміст
Назва курсу
Історія зарубіжної літератури кінця ХІХ – початку ХХ століття
Галузь знань Філологія, напрям підготовки 6020303, освітньо-кваліфікаційний рівень бакалавр:
Мета та завдання навчального курсу
Кінець XIX – початок XX ст. – це перехідна історико-культурна епоха, вивчення якої дає можливість чіткіше виявити динаміку літературного процесу. Перехідні фази двозначні, внутрішньо-суперечливі, амбівалентні та діалогічні, в них одночасно присутні і минуле, і майбутнє, причому то в їх гострому протиборстві, то в чудернацьких, протиприродних поєднаннях, то в дивних синтезах, які тяжіють до гармонії. Одне з найважливіших завдань курсу – показати внутрішню суперечливість, діалогічність та синтетичність літературного процесу "рубежу століть". У процесі роботи ми будемо керуватися такими принципами: 1. Представити основні національні літератури. Оскільки Франція на зламі століть була визнаним центром європейської культури, а основні явища та тенденції, притаманні західноєвропейській літературі досліджуваного періоду, зароджувалися та набували класичної форми саме у Франції, французька література є домінантною у вивченні курсу. 2. Представити найважливіші для рубежу віків літературні напрями, течії та школи в особі їх найбільш значних представників. 3. Продемонструвати характерну для епохи рубежу століть різноманітність жанрів. Жанрова багатоманітність дозволяє не тільки наочно, на конкретних прикладах продемонструвати розмаїття творчих методів та особливостей мови та стилю письменників, які належать до різних національних шкіл, але і виявити динаміку світового літературного процесу, а також дати приклади різних підходів та прийомів при аналізі тексту літературного твору. 4. Показати генезис явищ, підготувати студентів до сприйняття літератури власне XX ст. 5. Розглядати літературний твір у літературному контексті. Представляється важливим показати на занятті, з однієї сторони, як твір, що аналізується, пов'язаний з літературною традицією, а з другої сторони – яке місце займає у літературному процесі свого часу, у творчості письменника, як вплинув на подальший розвиток літератури. Основні вимоги до знань та умінь студентів Студенти повинні знати:
– основні особливості історико-літературної епохи; – основні літературні напрями та течії; – головні етапи життєвого та творчого шляху письменників; – сюжет, особливості композиції, системи образів вивчених творів; – жанрові особливості творів; – естетичне, загальнолюдське і конкретно-історичне значення художніх творів; – характерні особливості індивідуального стилю письменників; – основні ознаки теоретико-літературних понять; – основні положення опрацьованих критичних матеріалів.
Студенти повинні вміти:
– критично оцінювати прочитані твори;
– визначати основну проблематику, сюжет, композицію, систему образів, зображальні засоби мови;
– аналізувати художні твори у єдності змісту та форми; – виявляти авторську позицію; – порівнювати різнонаціональні твори на тематичному, жанровому, стильовому рівнях.
Основна мета курсу «Історія зарубіжної літератури кінця ХІХ – початку XX століття» — ознайомити студентів зі значними творами національних літератур цього періоду, дати уявлення про місце цієї епохи у світовому літературному процесі, з'ясувати національні особливості, вдосконалювати вміння використовувати літературознавчий інструментарій під час аналізу тексту; зорієнтувати майбутніх вчителів-філологів на професійне застосування набутих знань. Вивчаючи курс «Історія зарубіжної літератури XX століття», студенти повинні збагнути специфіку розвитку цієї ланки світової літератури у XX столітті, з'ясувати взаємозв'язок і взаємозалежність окремих складових цього процесу. ............
ТЕМАТИКА ЛЕКЦІЙ
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ І ЛЕКЦІЯ №1. Кінець ХІХ – початок ХХ століття як особлива історико-літературна епоха. Хронологічні межі періоду. Загальна характеристика доби «кризи гуманістичної культури». Філософія та література. Формування нових художніх напрямів і течій. Розмежування понять «декаданс», «модернізм» та «авангардизм». ЛЕКЦІЯ №2. Основні літературні напрями порубіжної епохи. Символізм. Імпресіонізм. Натуралізм. Естетизм. Неоромантизм. Футуризм. Реалізм. ЛЕКЦІЯ №3. Основні тенденції розвитку французької літератури порубіжної доби. Соціально-історичні умови життя французького суспільства та ключові тенденції розвитку культури. Періодизація літературного процесу. Натуралістична школа та її місце у французькій літературі. Взаємодія символізму та імпресіонізму. Література Паризької Комуни. Зміни в естетиці та поетиці реалізму. Неоромантизм як протест проти декадентства. «Романська школа» та проза молодих як своєрідне вираження «національного французького духу». ЛЕКЦІЯ №4. Натуралізм у французькій літературі кінця ХІХ – початку ХХ століття. Соціально-історичні та естетичні передумови виникнення натуралізму. Філософія позитивізму (терії О. Конта та І. Тена) – основа естетики натуралізму. Золя – теретик натуралізму (ст. «Експериментальний роман», «Романісти-натуралісти», «Натуралізм у театрі»). Неоднорідність натуралістичної літератури. Натуралізм у творчості письменників меданської групи, братів Гонкурів, Золя. ЛЕКЦІЯ №5 Загальні тенденції розвитку та провідні жанри німецької літератури кінця ХІХ – початку ХХ століття. Особливості соціально-політичного розвитку Німеччини. Роль філософії Ніцше у духовному житті країни. Своєрідність літературного процесу. Місце драматургії Гауптмана у становленні «нової драми». Новаторство сатири Г. Манна. ЛЕКЦІЯ №6. Проблематика та поетика новелістики Т. Манна. Зміна парадигми «митець та суспільство» у порубіжну епоху. Своєрідність особистості та світогляду Т. Манна, її віддзеркалення у творчості. Тема складного взаємозв’язку життя і мистецтва у новелі «Тоніо Крегер». Автобіографічність твору. Ніцшеанські мотиви у новелі «Смерть у Венеції». Особливості художнього методу Т. Манна. ЛЕКЦІЯ №7. Особливості історико-культурного розвитку Норвегії, Швеції та Данії у порубіжну епоху. Основні тенденції розвитку та ключові фігури літературного процесу в Данії. Роль Ібсена у становленні «нової драми». Своєрідність естетики та поетики К. Гамсуна. Драматургічна система А. Стріндберга. ЛЕКЦІЯ №8. Символістські та імпресіоністичні мотиви у творчості К. Гамсуна. Періодизація життєвого та творчого шляху письменника. Творчість 90 – років ХІХ століття. Концепція людини та природи у романі «Пан». Філософія пантеїзму у творі. Міфічні мотиви й міфотворчість. Інтерпретація теми кохання. ЛЕКЦІЯ №9. Соціально-історичні та естетичні передумови та головні шляхи оновлення європейського театру. Нові завдання, що постали перед театром у порубіжну епоху. Розмаїття форм , взаємодія напрямів та стилів у художній практиці драматургії кінця ХІХ – початку ХХ століття (п’єси-настрої, п’єси-дискусії). Проблематика та поетика «нової драми. Місце Ібсена, Чехова, Метерлінка, Гауптмана, Горького, Шоу у становленні «нової драми».
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ ІІ ЛЕКЦІЯ №10. Основні тенденції суспільно-політичного та культурного життя Великобританії на рубежі ХІХ –ХХ століть. Реалізм у прозі Т. Гарді, Ґолсуорсі. Неоромантизм у творчості Стівенсона, Конрада, Хаггарда, Кіплінга. Утопія та антиутопія у прозі Веллса. Теорія та практика естетизму у творчості Уайльда. ЛЕКЦІЯ №11. Проблематика та жанрова своєрідність американської літератури кінця ХІХ – початку ХХ століття. Особливості історичного розвитку США та своєрідність американської культури останньої третини ХІХ століття. Літературна боротьба. «Ніжний реалізм» У. Хоуеллса. Новелістика О’Генрі. Естетський культ форми, витончений психологізм у творчості Г. Джеймса. Своєрідність американського натуралізму. (Х. Гарленд, С. Крейн). Місце реалізму в літературі США (творчість М. Твена, Ф. Норріса, Т. Драйзера). Еволюція художнього методу Д. Лондона. ЛЕКЦІЯ №12. Польська література на тлі європейського літературного процесу кінця ХІХ – початку ХХ століття. Періодизація. Взаємопроникнення реалістичних, символістських та імпресіоністичних тенденцій у літературі «младопольської» орієнтації. Реалістична творчість Е. Ожешко та Б. Пруса. Історична романістика Г. Сенкевича. Народна основа лірики М. Конопницької. Морально-естетична позиція Стефана Жеромського та її втілення у художній творчості. Роман В. Реймонта «Мужики» – енциклопедія життя польського села. ЛЕКЦІЯ №13. Зміст та особливості літературного процесу в Росії кінця ХІХ – початку ХХ століття. Загальна характеристика суспільно-політичного та культурного життя в Росії на рубежі віків. Поняття «срібне століття». Реалізм та модернізм як основні літературні напрями епохи. Символізм, акмеїзм, футуризм: теорія та її художнє втіленняу творчості. ЛЕКЦІЯ № 14. Проблематика та ідейно- художня своєрідність ранньої творчості М. Горького. Неоднозначність оцінки творчої спадщини М. Горького у сучасній критиці та літературознавстві. Основні чинники формування світогляду та творчого стилю письменнка. Типологія характерів у творах Горького. Романтизм та реалізм у ранній творчості («Пісня про Сокола», «Стара Ізергіль», «Пісня про Буревісника», «Челкаш», «Мальва»). Історизм раннього Горького у відтворенні суспільної динаміки російського життя (роман «Фома Гордєєв»). Соціально-політична проблематика та філософська насиченість драматургії Горького. Роман «Мати» як прояв політичної тенденції у мистецтві, відображення соціалістичної ідеології та філософії богобудівництва. Концепція російського національного характеру у циклі «По Русі». ЛЕКЦІЯ №15. Ідейно-художня своєрідність прози Л. Андрєєва. Основні риси світогляду митця та їх віддзеркалення у творчості. Проблематика та поетика ранніх оповідань. Етапне значення оповідання «Червоний сміх» у динаміці експресіоністського стилю Андрєєва. Філософський зміст «Оповідання про сімох повішених». ЛЕКЦІЯ №16. Еволюція світогляду Д. Мережковського. Релігійно-історична концепція трилогії «Христос і Антихрист». Об’єктивні історичні факти та їх інтерпретація Мережковським у романі «Воскреслі боги. Леонардо да Вінчі». Проблематика роману, його місце у трилогії. Середньовіччя та Відродження як втілення полярних релігійно-філософських концепцій. Суперечливість образу Л. да Вінчі. ЛЕКЦІЯ №17. Роман А. Бєлого як твір символізму. Концепція історії Росії у тлумаченні А. Бєлого. Місце роману «Петербург» у творчості А. Бєлого та в контексті російської літератури. Історичні та літературні асоціації, перегуки, алюзії. Поетика символізму в романі. Особливості сюжету, хронотопу, системи образів. Образ Петербурга. Ідейно-смислова функція епілогу. ЛЕКЦЯ №18. Еволюція ліричної героїні у ранніх збірках. Творчість Ахматової у роки революції та громадянської війни. Історія створення та публікації поеми «Реквієм». Своєрідність жанру твору. Синтезне осмислення дійсності у «Поемі без героя».
Автор (автори) курсу
Посилання на сторінки авторів
Учасники
Група 11-1, факультет історії та права, 2014-2015 н.р. викладач Андронатій Павло Іванович, Отримати консультацію
Група 11-1, факультет історії та права, 2014-2015 н.р. викладач Андронатій Павло Іванович, Отримати консультацію
Графік навчання
Варіант Структура
Змістовий модуль 1
Навчальні теми змістового модуля 1.
Змістовий модуль 2
Навчальні теми змістового модуля 2.
Змістовий модуль 3
Навчальні теми змістового модуля 3.
Змістовий модуль 4
Навчальні теми змістового модуля 4.
Варіант Календар
Тиждень 1
Навчальні теми для вивчення на 1-му тижні.
Тиждень 2
Навчальні теми для вивчення на 2-му тижні.
Тиждень 3
Навчальні теми для вивчення на 3-му тижні.
Тиждень 4
Навчальні теми для вивчення на 4-му тижні.
Зміст курсу
Змістовий модуль І. Назва модулю
Тема 1. Назва теми
Теоретичний матеріал
Практичні завдання
Самостійна робота
Змістовий модуль ІІ. Назва модулю
Тема 1. Назва теми
Теоретичний матеріал
Практичні завдання
Самостійна робота
Змістовий модуль ІІІ. Назва модулю
Тема 1. Назва теми
Теоретичний матеріал
Практичні завдання
Самостійна робота
Ресурси
Рекомендована література
Базова
Допоміжна
Інформаційні ресурси
---
