Відмінності між версіями «Користувач:8464609»

Версія за 16:05, 20 жовтня 2019

Буйнова Юлія Русланівна

Про себе

Студентка 1 курсу природничо-географічного факультету.

Мої інтереси

Захоплююсь малюванням та фото. Люблю слухати музику та дивитися фільми.

Навчальні курси та проекти, в яких беру участь

Проект з ІКТ та Хімії

Мої роботи

Сильні, середні і слабкі електроліти. Ступені константи електролітичної дисоціації.

Ідея проекту

• Задум:

ознайомитися з сильними, слабкими та середніми електролітами, ступенями константи електролітичної дисоціації.

• Мета проекта:

вивчити сильні, слабкі та середні електроліти. Дослідити ступені константи електролітичної дисоціації.

• Передбачуваний результат:

вивчити та дослідити тему.

Автор проекту

Буйнова Юлія Русланівна

Матеріали проекту

Йонні речовини дисоціюють у водному розчині повністю, а молекулярні – лише частково. Електролітична дисоціація – процес зворотний, тому в розчинах електролітів разом з йонами містяться й молекули. Для кількісної характеристики процесу дисоціації використовується величина, яка називається ступенем електролітичної дисоціації α (альфа).

*Ступінь дисоціації – це відношення кількості молекул, що розпалися на йони до загальної кількості молекул електроліту до дисоціації.

Якщо кількість дисоційованих молекул позначити літерою n, а загальну кількість молекул у розчині – N, то ступінь дисоціації α (альфа) можна обчислити за формулою: α = n/N де n – кількість дисоційованих молекул на йони; N – загальна кількість молекул, що знаходяться у розчині.

Ступінь дисоціації α виражається в частках одиниці, або у відсотках. Тоді формулу (1) треба помножити на 100%

Сту́пінь дисоціа́ції або коефіціє́нт дисоціа́ції — кількісний показник, обчислений як відношення числа формульних одиниць розчиненої речовини, що розпалися на його йони, до їх загального числа дисоціації. Позначається зазвичай α і є безрозмірною величиною.

Ступінь дисоціації залежить від концентрації. Для слабких електролітів, у яких можна знехтувати взаємодією йонів між собою, справедливий закон розведення Оствальда. Наприклад, якщо ступінь дисоціації фторидної кислоти дорівнює 30 %, або 0,3, це означає, що у водному розчині з кожних ста молекул кислоти тридцять розпалися на йони. Або з кожних десяти молекул кислоти три дисоціювали

α(НF) = 0,3(30 %), це означає, що у водному розчині з кожних десяти молекул три дисоціювали.

Ступінь дисоціації електролітів визначають експериментально. Він залежить від природи розчинника, природи розчинюваної речовини та її частки у розчині, температури тощо. Чим більша полярність розчинника, тим більший ступінь дисоціації електроліту в ньому. Підвищення температури, як правило, збільшує дисоціацію, тож за нагрівання ступінь дисоціації зростає. У разі зменшення частки електроліту у розчині, тобто під час його розбавляння, ступінь дисоціації збільшується. Тож, зазначаючи ступінь дисоціації, слід зазначати й концентрацію розчину.

З огляду на ступінь дисоціації електроліти поділяють на:

• Сильні;

• слабкі;

• середньої сили.

Сильні й слабкі електроліти різняться здатністю дисоціювати у водних розчинах. Електроліти, ступінь дисоціації яких навіть у відносно концентрованих розчинах високий (близький до 1), називають сильними, а електроліти, ступінь дисоціації яких навіть у розведених розчинах невеликий, - слабкими.

Сильними електролітами є луги та чи не всі солі. У розбавлених розчинах сульфатна, нітратна, хлоридна, бромідна, йодидна кислоти також дисоціюють практично повністю. α > 0,3, або 30% то це сильні електроліти (солі, луги, сильні мінеральні кислоти: H2SO4, HNO3, HCl, HI, HF, HClO4, HMnO4);

Сильні електроліти під час розчинення у воді повністю дисоціюють на йони незалежно від їх концентрації.

Слабкі електроліти під час розчинення у воді частково дисоціюють на йони.

• Підсумок:

Ступінь дисоціації – це частка речовини, що припадає на її дисоційований стан у розчині.

На ступінь дисоціації впливають такі чинники:

1. природа розчинника
2. природа розчинюваної речовини
3. температура розчину
4. концентрація розчину

• У залежності від ступеня дисоціації електроліти бувають:

- сильні, ступінь дисоціації яких більше 30%: солі, луги, більшість кислот (НСIO4, НСІ, HNO3, H2SO4);

- середні, ступінь дисоціації яких 2-30%: H3PO4, HF, H2SO3;

- слабкі, ступінь дисоціації яких менше 2%: NH4OH, H2CO3,H2S, H2SiO3.

Інтернет ресурси проекту

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D1%82%D1%83%D0%BF%D1%96%D0%BD%D1%8C_%D0%B4%D0%B8%D1%81%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97

http://www.chemistry.in.ua/grade-9/degree-of-electrolytic-dissociation

https://disted.edu.vn.ua/courses/learn/4941

Додаткові матеріали проекту

https://naurok.com.ua/prezentaciya-do-uroku-na-temu-elektrolitichna-disociaciya-5194.html

Результати проекту

Звіт у вигляді презентації..