Відмінності між версіями «Користувач:Мельніченко Олена»

Матеріал з Вікі ЦДУ
Перейти до: навігація, пошук
(Про себе)
(Мої роботи)
Рядок 15: Рядок 15:
  
 
== Мої роботи ==
 
== Мої роботи ==
В цьому розділі розміщуються посилання (внутрішні та зовнішні)на ваші роботи, додається короткий опис.
+
 
 +
Емо (англ. emo: від англ. emotional — емоційний) — молодіжна субкультура, яка утворилась на базі прибічників однойменного музичного жанру.
 +
 
 +
Найпоширеніша субкультура серед підлітків 13-17 років (хоча іноді зустрічаються і старші прихильники). Головне для представників цієї субкультури - емоції. І вони черпають їх звідусіль - із музики, книг, кіно. Часто в емо-музиці переважає крик («скрім»), плач, вереск.
 +
 
 +
Серед інших субкультур особливою любов'ю не обділені, особливо хлопчача частина емо. Їх вважають плаксіями і всерйоз не сприймають. Носять виключно чорно-рожевий одяг, кеди, часто стрижуть волосся і залишають довгу чілку, що закриває пів-обличчя. Волосся і нігті нерідко фарбують у чорний колір. Хлопці вдягають обтягуючі штанці з низеньким поясом і приталений верх. Люблять обвішуватися значками і фенечками, пірсинг, часто носять маленькі тонелі. Мета їхнього одягу - стерти різницю між хлопчиком і дівчинкою.
 +
 
 +
Прихильники Емо дуже чутливі, емоційні діти, які виносять протест «сірому, буденному» суспільству. Але, найголовніше, цей протест може бути небезпечним для самих представників цієї субкультури, оскільки носить саморуйнівний характер.
 +
 
 +
Досліджуючи Інтернет-сайти Емо, бачимо пропаганду самопошкодження та самогубства як протест існуючому стану суспільства, як виклик дорослим. Загроза полягає в тому, що дані сайти стають особливо небезпечним для підлітків через їх особливості даного вікового періоду, який характеризується ще несформованим світоглядом, підвищеною вразливістю психіки, надемоційністю, зміною життєвих орієнтацій та значимих для дитини осіб, що призводить до негативного сприйняття світу, усвідомлення та наслідування самогубства як єдиного засобу самовираження.Напевно ви вже чули про нову загадкову субкультуру ЕМО, популяризація якої в Україні зараз,якраз росте. Останнім часом у багатьх людей виникає питання: що ж таке Емо та звідки воно взялося? Молоді люди в чорно-рожевому одіянні з опущеним на пів-обличча чубком, переважно в депресивному настрої і жахливо схожі один на одного. Це, мабуть, все, що знають необізнані про субкультуру емо,що стала популярною за останні декілька років в Україні. Суспільство віднеслося до новоявленої течії декілька несхвально, навіть з насмішкою. Втім, представникам емо-культури це навіть на руку, оскільки бути знедоленими людьми – в їх дусі. Спочатку емо називався альтернативний напрям в музиці, що супроводжується важкою гітарною партією і сильним соло. Співак емо відверто і безперешкодно ділився із слухачами відчуттями, звідси і походження поняття – від слова "емоційний". Проте, через деякий час уявлення про емо істотно змінилися. Вивчаючи численні сайти про сучасних представників цієї культури, таких, що у величезній кількості з'являються в інтернет просторі, створюється враження, що це просто стиль поведінки і самовираження для підлітків. Молодь в стилі емо віддає перевагу особливому стилю, який виділяє їх серед інших субкультур. Класичний одяг емо – це одяг в чорно-рожевій гаммі, де узори також двобарвні. Різні пов'язки на руках і зап'ястях, пояси із залізними бляшками, рукавички без пальців, рюкзак з різними значками емо. Серед емо можна побачити хлопця у вузьких джинсах, що змахує на метросексуала, а також молоду людину, яка носить багато залізних заклепок на джинсах, браслети на руках з черепами, нігті чорного або сріблястого кольору. Макіяж поширений як у дівчат, так і у хлопців. Основний эмо-макіяж – це підведення очей чорним олівцем. Зачіски не діляться на жіночі і чоловічі, ви часто можете побачити однакові стильні зачіски як у хлопців так і у дівчат. Чубок прикриває одне око, чорний або темно-каштановий колір волосся – все це дає свободу у виборі індивідуальності, при цьому дає чітко зрозуміти, що ви бачите перед собою справжнього емо. Все це ми кожного дня бачимо на свої власні очі, але мало хто знає, що являє собою емо з середини. Як кажуть самі представники цієї суб-культури- все частіше вони стикаються з тим, що у багатьох навіть дуже хороших людей дуже примітивне і поверхневе поняття про ЭМО-культуру. Багато хто вважає, що для ВСІХ емо характерне ниття, сльози, замкнутість і суїцидальні схильності.Самі емо стверджують,що Це НЕПРАВИЛЬНО! По-перше, потрібно відштовхуватися від того, що кожен "человег сцуко личность", індивідуальність, не треба всіх прирівнювати один до одного.І суб-культуру може характеризувати лише стиль музики і одягу, а емо – це не просто імідж, це світогляд, це стан душі, це стиль життя. У ЕМО не така філософія, як у готів або панків, але багато хто навіть не вникає в суть ЕМО,та стають або позерами, або антіемо. По-друге, мало хто має поняття про моральні ідеали і цінності ЕМО. Ніхто не може стати емо, якщо його ніколи не кидали. В основному всі емо- стрітеджери (straight-edge), тобто вони проти наркоманії, алкоголізму, безладних статевих зв'язків і взагалі за здоровий спосіб життя.Зі слів представників цієї суб-культури, дійсними цінностями емо визнають Емоції, СПРАВЖНІ ВІДЧУТТЯ, а не жалюгідну їх подібність. Така молодь вважає,що у цьому світі все дуже складно, дуже багатьом не вистачає любові і розуміння. Емо виражає біль, який відчуває кожен, дає йому вихід. Людина, яка створила собі емоподібну оболонку, шукає спілкування з іншими такими ж, хоче влитися в компанію.Емо припускає неповторність, винятковість твого сприйняття, справжнє самовираження, а не створення образу, який подобався б твоїм друзям і знайомим. Іноді спілкування між представниками эмо-покоління обмежується фразами "всі злі і жорсткі", "мене ніхто не любить". Емо-кіду властива кардинальна зміна настрою. Мета його життя – знайти справжню любов, чисту і всепоглинаючу, як сльози, які вони проливають.
 +
 
 +
Та ось дивлячись на все це,у нормальної людини виникає одне єдине питання, на яке ніхто не може дати однозначної відповіді: Навіщо все це потрібно?
 +
 
 +
 
 +
Так кто же все таки Эмо-киды? Для начала немного сухой теории - “Слово эмо/имо (думаю уже все знают) образовалось от английского emotion (эмоции). Стремление к переживанию ярких и чистых эмоций и их выражению — главное правило для эмо-кидов. Их отличает: жажда самовыражения, противостояние несправедливости, особенное, чувствительное мироощущение.” Главная суть эмо- это умение сочетать в себе эмоции, разум, чувства, чистоту и невинность внутреннего мира, не скрывать свои переживания (будь то грусть или радость), не прятаться за каменной маской, а дать волю всему, что есть у него внутри. У многих людей сложилось ошибочное мнение, что эмо-киды всегда плачут и без конца режут себе вены- никак нет! Да, эмо - очень ранимые люди, остро переживающие нехватку любви, недопонимание, боль нанесенную окружающим миром, НО кроме этого каждому эмо-киду присущи и позитивные эмоции, и они не презираются, а наоборот приветствуются в Эмо культуре. Нельзя не заметить и не провести параллель и с манерой одежды эмо-кидов. Цвета обладающие в этом стиле - черный и розовый, характеризующие: черный- все негативные эмоции..печаль, боль, подавление … и розовый- позитив, безусловная любовь, романтичность, дружелюбие, доброта, чрезмерная чувствительность. Как велика разница в этих цветах, так же она велика и в эмоциях кидов (боль или счастье, печаль или радость)! К сожалению, в наше время пошла некая мода на “эмо“, но, хочу заметить что мода эта не на истинную культуру эмо, а так сказать на «мерзкое её подобие»…вот и получилось, что многие не понимая до конца что же все такое эмо начали присоединять себя к этому движению, при этом создав иллюзию вечной депрессии, жажды смерти и конечно же все это происходит не искренне, а является всего лишь игрой на публику (оппа а мы тут нарушили главное правило эмо-кидов “искренность”)…вот так, дорогие мои, и появились на этот свет так называемые “позеры“! Возраст этих самых “мнимых” эмо обычно колеблется от 10-13 лет ,конечно не хочу никого обидеть, и в этом возрасте бывают тру, но в большинстве случаев данный тип людей в первую очередь уделяет внимание своей внешней оболочке, не задумываясь о своем внутреннем мире, что является полной противоположностью “тру эмо“(от английского “true” - настоящий).Так вот, именно благодаря вот таким “позерам” на пути эмо культуры возникла еще одна преграда и название ей “антиэмо”. Но если разобраться то все возгласы и так сказать идеология антиэмовцов полностью направлена на антипозерство, вот только тут есть одна проблемка- далеко не все могут различить тру от позера, а с первого взгляда это иногда просто нереально. Вот и получается, что достается всем эмо без перебору! Я надеюсь, что прочитав эту статью вы хотя бы задумаетесь о том, кто на самом деле есть “тру” эмо и что в них нет ничего такого плохого, ведь искренние чувства никогда не были изъяном.
 +
 
 +
Противоречия (то что многие говорят, но это не являеццо реальностью):
 +
 
 +
1. Вечно ревут, хлюпики и т.д- никак нет, как уже было сказано выше эмо - это эмоциональный человек не сдерживающий и не прячущий за маской свои эмоции, а как известно эти самые эмоции бывают разные как положительные, так и отрицательные.
 +
 
 +
2. Эмо бывают только до 16-18 лет. Интересно, ет как получаеццо по получении паспорта тебе автоматически одевают каменную маску и ты больше не имеешь право быть собой??? Наоборот если ты эмо в душе, а не снаружи, и остаешься верен себе, то чем старше ты становишься, тем прочнее твои внутренний мир. и вообще очень сомневаюсь, что в 12 лет можно понять кто ты есть на самом деле, там на первых местах стоит внешняя оболочка, но никак не внутренний мир, вот оно и получаеццо это самое позерство. Эмо после 18- это, имхо, как раз и есть самый настоящий эмо.А быть приверженцам этой культуры - не означает куча значков и челка, это лишь часть культуры, то что действительно важно- это твоя душа, твои взгляды, твой мир!
 +
 
 +
3. Худые, высокие, с прямыми черными волосами…в основном да, а остальные…те которые под эти критерии не попадают…что им делать то??? Так что, дорогие мои кучерявые плотненькие человечики – побежали ка все дружненько делать пластику и распрямлять волосы, а то не быть вам эмо-кидами никогда…Бред какой-то!!!
 +
 
 +
4. Недавно слышала вообше восхитительную вещь- “когда у эмо депресняки они очень часто пьют…” или “Твоя мечта - умереть от ЛСД (несколько тонн на килограмм веса) ” ….эмммм…ну и как же это возможно, если культура эмо “проповедует” sXe (Straight Edge) т.е. здоровый образ жизни?
 +
 
 +
 
 +
 
 +
Цитаты наших форумчан:
 +
 
 +
5. Основное, как мне кажется, это то, что Эмо нравится грустить, быть в депрясняке… Я такое читал!!! Представляете, выходит, что Эмо мазохисты… Кому нравится скучать, грустить, чувствовать боль? А выходит, что люди так думают… Где логика??? Почему народ не хочет пошевелить мозгами и понять, что тут что-то не то??? Нет, не спорю, иногда и погрустить надо, но делать это целью культуры??? Мне кажется, это основное заблуждение “знатоков Эмо” всех сайтов… © Str@D

Версія за 10:26, 18 березня 2011



Про себе

Мельніченко Олена Ігорівна,студентка психолого-педагогічного факультету 14 група

Мої інтереси

....

Проекти в яких беру участь

В цьому розділі розміщуються посилання на проекти, в яких ви берете участь.


Мої роботи

Емо (англ. emo: від англ. emotional — емоційний) — молодіжна субкультура, яка утворилась на базі прибічників однойменного музичного жанру.

Найпоширеніша субкультура серед підлітків 13-17 років (хоча іноді зустрічаються і старші прихильники). Головне для представників цієї субкультури - емоції. І вони черпають їх звідусіль - із музики, книг, кіно. Часто в емо-музиці переважає крик («скрім»), плач, вереск.

Серед інших субкультур особливою любов'ю не обділені, особливо хлопчача частина емо. Їх вважають плаксіями і всерйоз не сприймають. Носять виключно чорно-рожевий одяг, кеди, часто стрижуть волосся і залишають довгу чілку, що закриває пів-обличчя. Волосся і нігті нерідко фарбують у чорний колір. Хлопці вдягають обтягуючі штанці з низеньким поясом і приталений верх. Люблять обвішуватися значками і фенечками, пірсинг, часто носять маленькі тонелі. Мета їхнього одягу - стерти різницю між хлопчиком і дівчинкою.

Прихильники Емо дуже чутливі, емоційні діти, які виносять протест «сірому, буденному» суспільству. Але, найголовніше, цей протест може бути небезпечним для самих представників цієї субкультури, оскільки носить саморуйнівний характер.

Досліджуючи Інтернет-сайти Емо, бачимо пропаганду самопошкодження та самогубства як протест існуючому стану суспільства, як виклик дорослим. Загроза полягає в тому, що дані сайти стають особливо небезпечним для підлітків через їх особливості даного вікового періоду, який характеризується ще несформованим світоглядом, підвищеною вразливістю психіки, надемоційністю, зміною життєвих орієнтацій та значимих для дитини осіб, що призводить до негативного сприйняття світу, усвідомлення та наслідування самогубства як єдиного засобу самовираження.Напевно ви вже чули про нову загадкову субкультуру ЕМО, популяризація якої в Україні зараз,якраз росте. Останнім часом у багатьх людей виникає питання: що ж таке Емо та звідки воно взялося? Молоді люди в чорно-рожевому одіянні з опущеним на пів-обличча чубком, переважно в депресивному настрої і жахливо схожі один на одного. Це, мабуть, все, що знають необізнані про субкультуру емо,що стала популярною за останні декілька років в Україні. Суспільство віднеслося до новоявленої течії декілька несхвально, навіть з насмішкою. Втім, представникам емо-культури це навіть на руку, оскільки бути знедоленими людьми – в їх дусі. Спочатку емо називався альтернативний напрям в музиці, що супроводжується важкою гітарною партією і сильним соло. Співак емо відверто і безперешкодно ділився із слухачами відчуттями, звідси і походження поняття – від слова "емоційний". Проте, через деякий час уявлення про емо істотно змінилися. Вивчаючи численні сайти про сучасних представників цієї культури, таких, що у величезній кількості з'являються в інтернет просторі, створюється враження, що це просто стиль поведінки і самовираження для підлітків. Молодь в стилі емо віддає перевагу особливому стилю, який виділяє їх серед інших субкультур. Класичний одяг емо – це одяг в чорно-рожевій гаммі, де узори також двобарвні. Різні пов'язки на руках і зап'ястях, пояси із залізними бляшками, рукавички без пальців, рюкзак з різними значками емо. Серед емо можна побачити хлопця у вузьких джинсах, що змахує на метросексуала, а також молоду людину, яка носить багато залізних заклепок на джинсах, браслети на руках з черепами, нігті чорного або сріблястого кольору. Макіяж поширений як у дівчат, так і у хлопців. Основний эмо-макіяж – це підведення очей чорним олівцем. Зачіски не діляться на жіночі і чоловічі, ви часто можете побачити однакові стильні зачіски як у хлопців так і у дівчат. Чубок прикриває одне око, чорний або темно-каштановий колір волосся – все це дає свободу у виборі індивідуальності, при цьому дає чітко зрозуміти, що ви бачите перед собою справжнього емо. Все це ми кожного дня бачимо на свої власні очі, але мало хто знає, що являє собою емо з середини. Як кажуть самі представники цієї суб-культури- все частіше вони стикаються з тим, що у багатьох навіть дуже хороших людей дуже примітивне і поверхневе поняття про ЭМО-культуру. Багато хто вважає, що для ВСІХ емо характерне ниття, сльози, замкнутість і суїцидальні схильності.Самі емо стверджують,що Це НЕПРАВИЛЬНО! По-перше, потрібно відштовхуватися від того, що кожен "человег сцуко личность", індивідуальність, не треба всіх прирівнювати один до одного.І суб-культуру може характеризувати лише стиль музики і одягу, а емо – це не просто імідж, це світогляд, це стан душі, це стиль життя. У ЕМО не така філософія, як у готів або панків, але багато хто навіть не вникає в суть ЕМО,та стають або позерами, або антіемо. По-друге, мало хто має поняття про моральні ідеали і цінності ЕМО. Ніхто не може стати емо, якщо його ніколи не кидали. В основному всі емо- стрітеджери (straight-edge), тобто вони проти наркоманії, алкоголізму, безладних статевих зв'язків і взагалі за здоровий спосіб життя.Зі слів представників цієї суб-культури, дійсними цінностями емо визнають Емоції, СПРАВЖНІ ВІДЧУТТЯ, а не жалюгідну їх подібність. Така молодь вважає,що у цьому світі все дуже складно, дуже багатьом не вистачає любові і розуміння. Емо виражає біль, який відчуває кожен, дає йому вихід. Людина, яка створила собі емоподібну оболонку, шукає спілкування з іншими такими ж, хоче влитися в компанію.Емо припускає неповторність, винятковість твого сприйняття, справжнє самовираження, а не створення образу, який подобався б твоїм друзям і знайомим. Іноді спілкування між представниками эмо-покоління обмежується фразами "всі злі і жорсткі", "мене ніхто не любить". Емо-кіду властива кардинальна зміна настрою. Мета його життя – знайти справжню любов, чисту і всепоглинаючу, як сльози, які вони проливають.

Та ось дивлячись на все це,у нормальної людини виникає одне єдине питання, на яке ніхто не може дати однозначної відповіді: Навіщо все це потрібно?


Так кто же все таки Эмо-киды? Для начала немного сухой теории - “Слово эмо/имо (думаю уже все знают) образовалось от английского emotion (эмоции). Стремление к переживанию ярких и чистых эмоций и их выражению — главное правило для эмо-кидов. Их отличает: жажда самовыражения, противостояние несправедливости, особенное, чувствительное мироощущение.” Главная суть эмо- это умение сочетать в себе эмоции, разум, чувства, чистоту и невинность внутреннего мира, не скрывать свои переживания (будь то грусть или радость), не прятаться за каменной маской, а дать волю всему, что есть у него внутри. У многих людей сложилось ошибочное мнение, что эмо-киды всегда плачут и без конца режут себе вены- никак нет! Да, эмо - очень ранимые люди, остро переживающие нехватку любви, недопонимание, боль нанесенную окружающим миром, НО кроме этого каждому эмо-киду присущи и позитивные эмоции, и они не презираются, а наоборот приветствуются в Эмо культуре. Нельзя не заметить и не провести параллель и с манерой одежды эмо-кидов. Цвета обладающие в этом стиле - черный и розовый, характеризующие: черный- все негативные эмоции..печаль, боль, подавление … и розовый- позитив, безусловная любовь, романтичность, дружелюбие, доброта, чрезмерная чувствительность. Как велика разница в этих цветах, так же она велика и в эмоциях кидов (боль или счастье, печаль или радость)! К сожалению, в наше время пошла некая мода на “эмо“, но, хочу заметить что мода эта не на истинную культуру эмо, а так сказать на «мерзкое её подобие»…вот и получилось, что многие не понимая до конца что же все такое эмо начали присоединять себя к этому движению, при этом создав иллюзию вечной депрессии, жажды смерти и конечно же все это происходит не искренне, а является всего лишь игрой на публику (оппа а мы тут нарушили главное правило эмо-кидов “искренность”)…вот так, дорогие мои, и появились на этот свет так называемые “позеры“! Возраст этих самых “мнимых” эмо обычно колеблется от 10-13 лет ,конечно не хочу никого обидеть, и в этом возрасте бывают тру, но в большинстве случаев данный тип людей в первую очередь уделяет внимание своей внешней оболочке, не задумываясь о своем внутреннем мире, что является полной противоположностью “тру эмо“(от английского “true” - настоящий).Так вот, именно благодаря вот таким “позерам” на пути эмо культуры возникла еще одна преграда и название ей “антиэмо”. Но если разобраться то все возгласы и так сказать идеология антиэмовцов полностью направлена на антипозерство, вот только тут есть одна проблемка- далеко не все могут различить тру от позера, а с первого взгляда это иногда просто нереально. Вот и получается, что достается всем эмо без перебору! Я надеюсь, что прочитав эту статью вы хотя бы задумаетесь о том, кто на самом деле есть “тру” эмо и что в них нет ничего такого плохого, ведь искренние чувства никогда не были изъяном.

Противоречия (то что многие говорят, но это не являеццо реальностью):

1. Вечно ревут, хлюпики и т.д- никак нет, как уже было сказано выше эмо - это эмоциональный человек не сдерживающий и не прячущий за маской свои эмоции, а как известно эти самые эмоции бывают разные как положительные, так и отрицательные.

2. Эмо бывают только до 16-18 лет. Интересно, ет как получаеццо по получении паспорта тебе автоматически одевают каменную маску и ты больше не имеешь право быть собой??? Наоборот если ты эмо в душе, а не снаружи, и остаешься верен себе, то чем старше ты становишься, тем прочнее твои внутренний мир. и вообще очень сомневаюсь, что в 12 лет можно понять кто ты есть на самом деле, там на первых местах стоит внешняя оболочка, но никак не внутренний мир, вот оно и получаеццо это самое позерство. Эмо после 18- это, имхо, как раз и есть самый настоящий эмо.А быть приверженцам этой культуры - не означает куча значков и челка, это лишь часть культуры, то что действительно важно- это твоя душа, твои взгляды, твой мир!

3. Худые, высокие, с прямыми черными волосами…в основном да, а остальные…те которые под эти критерии не попадают…что им делать то??? Так что, дорогие мои кучерявые плотненькие человечики – побежали ка все дружненько делать пластику и распрямлять волосы, а то не быть вам эмо-кидами никогда…Бред какой-то!!!

4. Недавно слышала вообше восхитительную вещь- “когда у эмо депресняки они очень часто пьют…” или “Твоя мечта - умереть от ЛСД (несколько тонн на килограмм веса) ” ….эмммм…ну и как же это возможно, если культура эмо “проповедует” sXe (Straight Edge) т.е. здоровый образ жизни?


Цитаты наших форумчан:

5. Основное, как мне кажется, это то, что Эмо нравится грустить, быть в депрясняке… Я такое читал!!! Представляете, выходит, что Эмо мазохисты… Кому нравится скучать, грустить, чувствовать боль? А выходит, что люди так думают… Где логика??? Почему народ не хочет пошевелить мозгами и понять, что тут что-то не то??? Нет, не спорю, иногда и погрустить надо, но делать это целью культуры??? Мне кажется, это основное заблуждение “знатоков Эмо” всех сайтов… © Str@D