Користувач:"Каліщук Марина"

Здається, тільки вчора все було по-іншому. Вона була самою милою дитиною на світі, твоя довгоочікувана й так схожа на тебе дочка. Ти хотіла дати їй тільки найкраще і не скупилася на бальні плаття й кришталеві туфельки. Її великі очі в разом з рожевими бантами розчулювали до сліз сусідських бабусь і випадкових перехожих. А як наповнювалося гордістю твоє серце, коли в початковій школі вчителька раз у раз ставила її в приклад: пряма спинка, відпрасована блузка... Тепер, заходячи надвечір у її кімнату, обвішану від підлоги до стелі чимось містично-чорним, дивлячись на неї раз у раз запитуєш себе: ну чому все саме так? Що їй не вистачало? Де ти могла помилитись, адже ти сама все життя вчиш інших? Спершу здавалося, нічого страшного: перший пірсинг, асиметрична зачіска, пофарбовані прядки волосся - і от на твоїх очах твоя єдина дитина, твоє продовження на землі перетворюється в казкову істоту з якоїсь безглуздої страшної саги. У розпачі ти знову й знову намагаєшся почати свій монолог, щоб у черговий раз почути: "Мам, відстань... Я - ЕМО"...

Сучасне суспільство, здебільшого  , дивиться на існування неофіційних молодіжних субкультур з суворої позиції. "З нинішнім молодим поколінням вже нічого не можна зробити - воно пропало. Треба врятувати тих, кому зараз два роки, і тих, хто ще не народився", - заявляють прогресивні державні діячі. Більшість із таких правдолюбців самі у свій час були здатні шокувати батьків і вчителів зухвалими змінами в зовнішності або незрозумілими в силу своєї дурості вчинками. Зараз же вони з найвищих  трибун кричать про підліткову мораль і моральність, забуваючи що всі ці  панки, емо й інші - наші діти, а точніше - продукт нашої епохи, нашої суперечливої дійсності. Ми, у свою чергу, спостерігаючи на вулицях наших міст усе більше чорноволосих хлопчиків з спадаючим на очі чубчиком або іншими приколами, спробуємо розібратися: чим же ці субкультури, що прийшли із Заходу, так скорили серця наших дітей? 

Молодіжні субкультури з'явилися в наших краях після падіння залізної завіси. Поширювалися вони досить швидко, спочатку в великих містах, потім хвиля неформальних молодіжних рухів докотилася до глибинки. На сьогоднішній день молодіжні субкультури є одним з істотних факторів соціалізації школярів. Дані соціологічних досліджень підтверджують, що значна частина учнів середніх і старших класів ідентифікує себе з тією або іншою субкультурою або відчуває на собі її вплив.

Слід зазначити, що формування підліткових субкультур у нашій країні має свої специфічні причини, відмінні від країн Заходу. Насамперед , це - соціальна й економічна нестійкість суспільства. У нас підлітків хвилюють не ті потреби, які стимулюють різні молодіжні рухи на Заході, а проблеми подолання життєвих труднощів і особливо - швидке досягнення престижного соціального статусу.

Молодіжна субкультура вимагає свідомої відмови від системи традиційних цінностей. Її основний девіз - щастя людини без залежності від зовнішніх умовностей. Належність до тієї або іншої неофіційної молодіжної субкультури компенсує підлітку негативне відношення до себе, низький рівень самоповаги, і навіть неприйняття образу власного тіла. Ця компенсація відбувається завдяки  перебільшенню своєї несхожості, винятковості.

Нові молодіжні рухи одразу викликали непідробне зацікавлення в самих різних шарах суспільства, включаючи вчених, політиків і журналістів. Але якщо перші зайнялися вивченням даного підліткового контингенту (безліч дисертацій, присвячених цій проблематиці), то  політики за допомогою преси почали активну боротьбу за "вирівнювання" верств населення. На пам’яті ще свіжі приклади  волаючих репортажів про злочини, нібито скоєні готами. Рідко хто з чиновників має рішучість    відкрито  заявити, що об’єднання молодіжних субкультур до кримінальних злочинів не мають ніякого відношення.

За підсумками соціологічних опитувань найбільшою популярністю в підлітків і молоді користуються дві субкультури - готи й емо.

Готи - представники молодіжної субкультури, що зародилася наприкінці 70-  х років 20 століття на хвилі пост-панку. Готична субкультура досить різноманітна, однак для її представників  тій або іншій мірі характерні загальні риси: специфічний похмурий імідж, інтерес до готичної музики, літератури, фільмів жахів і містики. Існує особлива готична мода - перевага чорного кольору в одязі, використання металевих прикрас із символікою готичної субкультури, і характерний макіяж, що використовують і дівчата і юнаки.

Готичний макіяж не є повсякденним атрибутом, і як правило, наноситься перед відвідуванням концертів і клубів. Макіяж звичайно складається із двох елементів: білої пудри для лиця й темної підводки навколо очей. Зачіски в готичній моді досить різноманітні. У сучасній субкультурі підлітки носять довге волосся, або навіть ірокези. Для готів характерно красити волосся в чорний колір.

Хоча готична субкультура утворилася в першу чергу, як музична, на її розвиток вплинули  також література й кінематограф. Варто підкреслити, що такого поняття, як "готичний фільм" у кінематографі не існує. Такі улюблені готами фільми як "Дракула", "Франкенштейн", "Ворон" і телесеріал "Сімейка Адамсів", здебільшого  відносяться до жанру жахів.

Готична субкультура постійно попадає під вогонь критики з боку консервативної громадськості. Готику вже звинувачували в пропаганді суїциду, депресії, сатанізму, вандалізму й інших шкодах. На думку психологів, готика може залучати підлітків з комплексами, психологічними проблемами, схильних до депресії. При цьому, відповідно до останніх досліджень, готик-субкультура дає таким людям зі схильністю до депресії розуміюче спільноту, полегшує їх соціалізацію й таким чином, може навіть запобігати суїциду. Обвинувачення у зв'язку готики з сатанізмом звучать в основному з боку білярелігійних консервативних організацій. Однак дослідження показують, що прямого зв'язку між цими явищами немає. Ця розповсюджена помилка викликана атрибутикою готів, що деякі приймають за сатанинську. Преса часто приписує ритуальні вбивства, вчинені дияволопоклонниками, готам,  найчастіше  вони спростовуються. На думку більшості соціологів, сама по собі готична субкультура неагресивна, хоча окремі її представники можуть бути винятком.

Емо - це сленгове визначення субкультури, що походить від прикметника "емоційний". Виникло воно в Америці, в 80 роках 20 століття. Споконвічно емо - це музика, стиль емо з'явився набагато пізніше. Справжній емо - це людина щира що не боїться показувати свої  негативні і позитивні емоції. Емо носять волосся на бік, щоб частина лиця було видно - вона символізує їх відкритість світу, інша, закрита волоссям - показує, те що  їх внутрішній світ закритий для сторонніх.

Перші емо, як не дивно, були вегетаріанцями, принципово не пили алкоголь і не палили, не говорячи вже про наркотики. Сучасні емо також вважаються одними із самих тихих підліткових субкультур. Учасники емо  самі пишуть пісні і музику, складають вірші й люблять фотографувати - це ще один спосіб проявити свої емоції, почуття й переживання. Часто емо роблять собі пірсинг, намагаючись цим показати, що вони не бояться  болю і смерті.

Деякі психологи стверджують, що бути емо навіть корисно. Не накопичують у собі емоції, а проявляють їх, плачуть, коли їм погано і  сміються, коли їм добре, такі довше живуть. Це вже науково доведений факт. Самі емо на питання "бути або не бути емо?" на своїх зустрічах міркують у такий спосіб: "Багато людей люблять відкритість і тому підтримають нас, і будуть отримувати щире задоволення від спілкування з нами. Багато хто втомилися від неправди у стосунках, від численних масок оточуючих, так що спілкування з нами може стати для них подарунком, можливістю відкритися і, можливо, перший раз в житті комусь довіритися. З іншого боку, ми повинні бути сміливими, тими, що не бояться думки суспільства, адже далеко не всі представники суспільства сприймають нас такими, якими ми  є...".

Спілкуючись з емо і готами, видно: діти ці трохи дивні, але цілком тихі і відкриті, віддані своїм захопленням і друзям. Хто знає, може саме з них виростуть знамениті діячі культури і мистецтва, може вони здатні створити новий світ?