Клименко Єгор Лабораторна робота №6

Відео стандарти

VideoCD

Video Compact Disc (VCD) — формат запису цифрового потоку аудіо-відео на компакт-диск. Цей формат є попередником DVD. Стандарт VCD 1.1 було впроваджено 1993 року концернами Philips i Sony. У 1995 році було прийнято вдосконалений стандарт VCD 2.0.

Відео

• Кодек: MPEG-1
• Роздільність дисплею:
  • NTSC: 352x240
  • PAL/SECAM : 352x288
• Формат:
  • NTSC: 107:80 (на 0,3% відрізняється від 4:3)
  • PAL/SECAM: 4:3
• Кількість повних кадрів на секунду:
  • NTSC: 29,97 (30/1,001) lub 23,976 (24/1,001)
  • PAL/SECAM: 25
• Бітрейт: 1 150 кб/с (сталий)

Якість зображення, записаного у стандарті VCD, загалом має відповідати VHS, але артефакти стиснення можуть її погіршити.

Відеоформат VCD сумісний з більшістю стандартів DVD-Video, за винятком відео, що записані із частотою 23,976 кадрів на секунду, оскільки стандарт DVD-Video вимагає, щоб потік відео MPEG-1 мав частоту кадрів рівну 25 або 29,97 кадрів на секунду.

Аудіо

• Кодек: MPEG-1 Audio Layer II
• Частота дискретизації: 44 100 Гц
• Канали: два моно, або один стерео
• Бітрейт: 224 кб/с (сталий)

Вдосконаленою версію VCD є стандарт SVCD, що дозволяє записати на стандартному диску CD фільм, скомпресований кодеком MPEG-2 — тим самим, що використовує DVD, але з меншою роздільністю зображення. Серед модифікацій VCD, слід зазначити XVCD, що дозволяє поліпшити якість за рахунок зменшення тривалості запису. Проте не всі програвачі VCD здатні відтворити дані модифікації. На сьогодні найефективнішим методом запису фільму на CD-R є використання одного з новітніх кодеків. Наприклад, формат XviD сумісний з MPEG-4 і розрахований на новітні програвачі.

VideoDVD

DVD (ді-ві-ді́, англ. Digital Versatile Disc — цифровий багатоцільовий диск; англ. Digital Video Disc — цифровий відеодиск) — носій інформації у вигляді диска, зовні схожий з компакт-диском, однак має можливість зберігати більше інформації за рахунок використання лазера з меншою довжиною хвилі, ніж для звичайних компакт-дисків. Був розроблений у 1995 році компаніями Philips, Sony, Toshiba, та Panasonic.

Відео

• Кодек: H.262/MPEG-2 (MPEG-1 також підтримується)
• Роздільна здатність:
  • NTSC: 720×480
  • PAL: 720×576
• Кількість повних кадрів на секунду:
  • NTSC: 29.97 або 23.976 кадрів в секунду
  • PAL: 25 кадрів в секунду
• Бітрейт: від 2000 до 9800 Кбіт/с (часто - динамічний)
• Наявність субтитрів

Аудіо

• Багатоканальний "об'ємний" звук.
  • 8 цифрових потоків аудіо (варіантів звукового супроводу для різних мов)
    • 8x2 стерео
    • реалізація об'ємного звуку 5.1 або 7.1 звук
• Формати: PCM, DTS, MPEG чи Dolby Digital (AC-3)

У країнах, що використовують стандарт PAL (значна частина Європи), спочатку хотіли ввести як стандарт звуку для DVD формати PCM і MPEG-2, але під впливом тиску громадськості і, йдучи врозріз з побажаннями Philips, DVD-Forum включив Dolby AC-3 у список опціональних форматів звуку на дисках і обов'язкових форматах у плеерах.

Для відтворення DVD з відео необхідні DVD-привід і декодер MPEG-2 (тобто або побутовий DVD-програвач, або комп'ютерний DVD-привід і програмний плеєр). Фільми на DVD стиснуті з використанням алгоритму MPEG-2 для відео і різних (часто багатоканальних) форматів для звуку. Бітрейт стиснутого відео варіюється від 2000 до 9800 Кбіт/с, часто буває динамічним (VBR Variable bitrate).

Аудіодані в DVD-фільмі можуть бути у форматі PCM, DTS, MPEG чи Dolby Digital (AC-3). У країнах, що використовують стандарт NTSC, усі фільми на DVD повинні містити звукову доріжку у форматі PCM чи AC-3, а всі NTSC-плеєри повинні ці формати підтримувати. Таким чином, будь-який стандартний диск може бути відтворений на будь-якому стандартному устаткуванні.

HD-video

HD-video (High-Definition Video) - це стандарт відео, що пропонує користувачеві більш високу якість зображення за рахунок збільшення роздільної здатності (точок на дюйм) на відеокартинці відтворюючого пристрою (монітор, телевізор). Цей формат ще називають "формат високої чіткості" або "формат високої роздільної здатності". Для перегляду HD-video потрібен пристрій, який підтримує роздільну здатність не менше 1280х720 точок на дюйм. Для представлення відео в HD форматі використовується кодек H.264/MPEG-4 AVC (MPEG-4 Part 10).

Існують стандарти розширення високої чіткості 720p (1280x720) і 1080p (1920x1080), які розраховані на поширене для сучасної цифрової відеотехніки співвідношення сторін 16:9. Таке співвідношення сторін обумовлено тим, що в нього найбільш ефективно можна вписати картинку більшості поширених теле- / відео- / кіноформатів. Відцифровуючи сигнал в стандарти відео високої чіткості 720p / 1080p до картинки при необхідності зверху / знизу приклеюють чорні смуги для запису на оптичні носії високої чіткості / трансляції по супутниковим телеканалам високої чіткості. При перестисненні відео, зберігати ці чорні смуги кратності як правило ні до чого, тому їх зазвичай обрізають і від сигналу залишається тільки корисна площа картинки: 1280x544, 1280x536, 1280x688, 1920x800, 1920x860 тощо. Всі ці розширення відповідають стандартам 720p / 1080p в оригінальному співвідношенні сторін, задуманому режисерами, які створили відеоряд.

Зразки відео

[]
[]

25 кадр

[]