Відмінності між версіями «Зона Френеля»
(→Зона Френеля) |
(→Зона Френеля) |
||
| Рядок 10: | Рядок 10: | ||
== Зона Френеля == | == Зона Френеля == | ||
| − | [[Файл: | + | [[Файл:1_frinel.jpg|500px|thumb|left|Зона Френеля перекрита]] |
Ілюстрація показує, що наявність прямої видимості не є достатньою умовою для якісної роботи високочастотного радиолінк. Справа в тому, що довжина світлових хвиль значно коротше хвиль радіодіапазону, тому, навіть якщо ми можемо бачити протилежну сторону линка, це не означає, що дане вільний простір також "прозоро" для хвиль радіодіапазону. У результаті, якщо антени встановлені тільки виходячи з наявності прямої видимості, радиолінк буде вести себе таким чином: детектор якості сигналу буде показувати майже сто відсотків, але швидкість лінка буде мінімальною, втрати і повтор пакетів, а також пропажі зв'язку зроблять роботу лінка неможливою. | Ілюстрація показує, що наявність прямої видимості не є достатньою умовою для якісної роботи високочастотного радиолінк. Справа в тому, що довжина світлових хвиль значно коротше хвиль радіодіапазону, тому, навіть якщо ми можемо бачити протилежну сторону линка, це не означає, що дане вільний простір також "прозоро" для хвиль радіодіапазону. У результаті, якщо антени встановлені тільки виходячи з наявності прямої видимості, радиолінк буде вести себе таким чином: детектор якості сигналу буде показувати майже сто відсотків, але швидкість лінка буде мінімальною, втрати і повтор пакетів, а також пропажі зв'язку зроблять роботу лінка неможливою. | ||
Версія за 00:39, 30 жовтня 2010
Френель (Fresnel) Огюстен Жан
Френель (Fresnel) Огюстен Жан (10.5.1788 - 14.7.1827), французький фізик, один із засновників хвильової оптики, член Паризької АН (з 1823).
Народився в сім'ї архітектора. Закінчив Політехнічну школу (1806) і Школу доріг і мостів (1809) в Парижі. Працював інженером з ремонту доріг. У період 100 днів за участь у військових діях проти Наполеона був відсторонений від роботи. До цього періоду відносяться перші серйозні роботи Ф. з оптики. В кінці 1815 він був відновлений на посаді і в 1818 переведений до Парижа, де займався реорганізацією маяків, запропонував принципово новий спосіб маякового освітлення.
У 1815-23 Ф. виконав класичні дослідження дифракції і поляризації світла. Ф. створив теорію дифракції (незалежно від Т. Юнга), поклавши в основу принцип Гюйгенса і доповнивши його фундаментальною ідеєю про інтерференції елементарних хвиль (Гюйгенса - Френеля принцип). Він пояснив на основі цього принципу закони геометричної оптики, зокрема, прямолінійний характер поширення світла. Ним створено наближений метод розрахунку дифракційної картини, заснований на розбитті хвильового фронту на зони (зони Френеля), і вперше розглянута дифракція від краю екрану і круглого отвору.
Френель - автор дослідів з бізеркаламі (1816) і бипризмой (1819), що стали класичними методами демонстрації інтерференційних явищ. Він вперше пояснив поляризаційні явища, прийнявши в якості основної гіпотезу про поперечности світлових хвиль, і встановив кількісні закони явища поляризації світла при його відображенні і заломленні. Висловлені Френелем ідеї про нерухомому ефірі і коефіцієнті захоплення світлових хвиль лягли в основу електродинаміки рухомих середовищ Х. А. Лоренца. Член Лондонського королівського товариства з 1825.
Зона Френеля
Ілюстрація показує, що наявність прямої видимості не є достатньою умовою для якісної роботи високочастотного радиолінк. Справа в тому, що довжина світлових хвиль значно коротше хвиль радіодіапазону, тому, навіть якщо ми можемо бачити протилежну сторону линка, це не означає, що дане вільний простір також "прозоро" для хвиль радіодіапазону. У результаті, якщо антени встановлені тільки виходячи з наявності прямої видимості, радиолінк буде вести себе таким чином: детектор якості сигналу буде показувати майже сто відсотків, але швидкість лінка буде мінімальною, втрати і повтор пакетів, а також пропажі зв'язку зроблять роботу лінка неможливою.
