Відмінності між версіями «Зледеніння четвертинного періоду»
| Рядок 12: | Рядок 12: | ||
'''Зледеніння четвертинного періоду''' суттєво впливали на характер екзогенних геологічних процесів та осадконакопичення. Під час зледенінь у перигляційних умовах на території платформної України формувалися товщі ''лесів''. | '''Зледеніння четвертинного періоду''' суттєво впливали на характер екзогенних геологічних процесів та осадконакопичення. Під час зледенінь у перигляційних умовах на території платформної України формувалися товщі ''лесів''. | ||
| − | [[Файл: | + | [[Файл:карта.jpg]] |
Версія за 16:49, 24 березня 2013
Зледеніння– 1.Земна оболонка, яка включає всі види льоду: - наземний; - морський; - підземний.
2.В геологічній історії Землі– етапи максимального розповсюдження переважно покривних льодів (щитів) і періоди похолодань клімату. У четвертинному періоді (плейстоцені) виділяють п’ять тривалих зледенінь: дунай, гюнц, міндель, рис, вюрм (за альпійською шкалою).
Четвертинне зледеніння– [від "четвертинної фази творіння" з біблійних уявлень про історію Землі]– значні за тривалістю (десятки тис. рр.) відрізки часу в геологічній історії четвертинного періоду, що відрізнялися суттєвими похолоданнями клімату і утворенням значних за площею і потужністю покривних льодовиків не тільки в приполярних областях, а й в помірних широтах. Установлено п’ять головних тривалих четвертинних зледенінь, що розділялися міжльодовиковими епохами.
Зледеніння четвертинного періоду суттєво впливали на характер екзогенних геологічних процесів та осадконакопичення. Під час зледенінь у перигляційних умовах на території платформної України формувалися товщі лесів.
