|
|
| Рядок 1: |
Рядок 1: |
| − | Існування електромагнітних хвиль – змінного електромагнітного поля, яке поширюється в просторі з кінцевою швидкістю, – випливає з рівнянь Максвелла. Рівняння Максвелла сформульовані ще в 1865 р. на основі узагальнення емпіричних законів електричних і магнітних явищ і розвитку ідеї Фарадея. Вирішальну роль для підтвердження теорії Максвелла зіграли досліди Герца (1888), які довели, що електричні й магнітні поля дійсно поширюються у вигляді хвиль, властивості яких повністю описується рівняннями Максвелла.
| |
| − | При вивченні явища електромагнітної індукції було вста¬новилено, що магнітне поле, яке змінюється в часі, викликає у провідному контурі е.р.с. індукції
| |
| − | і
| |
| − | Електрорушійна сила виражається через циркуляцію вектора елек¬тричного поля, яке в даному випадку є вихровим (рис. 1.1):
| |
| − | і (1)
| |
| − | Тут неоднорідний потік век¬тора через площу S, охоплену контуром. Тому (1) можна записати:
| |
| − | Рис. 1.1
| |
| − | (2)
| |
| − | Це закон електромагнітної індукції у найзагальнішому вигляді.
| |
| − | Максвелл допустив, що змінне в часі магнітне поле, обумовлює появу в просторі вихорного поля (неза¬лежно від наяв¬ності провідного контура). Провідний кон¬тур дає можливість лише виявити (по індукційному стру¬мові) існування у відповідних точках простору елек¬тричного поля. Це одне із положень електромагнітної теорії Максвелла.
| |
| − | В загальному випадку електричне поле складається із вихор¬ного і електростатичного поля (створеного нерухомими зарядами):
| |
| − | (3)
| |
| − | Електростатичне поле потенціальне, його лінії почи¬наються на додатніх і закінчуються на від'ємних зарядах. Циркуляція вектора по будь-якому замкненому контуру для електростатичного поля рівна нулеві:
| |
| − | (4)
| |
| − | Додамо відповідно ліві і праві частини (2) і (4):
| |
| − | (5)
| |
| − | (6)
| |
| − | Враховуючи (3), рівняння (6) запишемо:
| |
| − | (7)
| |
| | | | |
| − | Це одне з основних рівнянь електромагнітної теорії Масквелла.
| |
