У сучасному суспільствознавстві поширена думка, що суспільство у своєму розвитку проходить три ступені, або три хвилі: перша – аграрне суспільство; друга – індустріальне; третя хвиля – постіндустріальне. Третій ступінь суспільство переживає в наш час. Інша його назва – "інформаційне суспільство". Ця назва з'явилася на початку 60-х pp. XX ст., коли в розвинутих країнах спостерігався перехід економіки до виробництва інформації і послуг.
Інформаці́йне суспі́льство (англ. Information society) — теоретична концепція постіндустріального суспільства, історична фаза можливого еволюційного розвитку цивілізації, в якій інформація і знання продукуються в єдиному інформаційному просторі. Головними продуктами виробництва інформаційного суспільства мають стати інформація і знання.
Ознаки інформаційного суспільства
Завдяки виникненню нових технічних засобів та нових технологій інформаційне суспільство характеризується низкою ознак:
- повсюдне впровадження науко- і інформаційномістких технологій;
- бурхливе зростання індустрії знань, у яку переміщується все більше і більше людей і ресурсів;
- у сфері освіти, науки, комп'ютерної діяльності, ЗМІ тощо продукується більше половини національного продукту;
- радикальні зміни у співвідношенні робочого і вільного часу та особистих настановах людини;
- зміна мотивацій людини від суто матеріальних цінностей і власності до можливостей самовираження та саморозвитку, задоволення роботою і життям;
- використання інформації не лише для створення матеріальних і культурних благ, а й значною мірою для того, щоб формувати у громадян певні економічні, соціальні і політичну позиції;
- формується новий тип споживача інформації. Змінюються пріоритети потреб особистості. Особистість будує характер своєї поведінки на ґрунті широкої інформації, умінні вибрати необхідну інформацію. Характерною рисою сучасної людини е дії, що базуються не на традиції в мисленні і практиці, а на інформації;
- переосмислюється ставлення до природи і всього навколишнього середовища, як до "мови розвитку виробництва. Дедалі більш важливого значення набувають екологічні проблеми.
У сучасному інформаційному суспільстві виникають серйозні проблеми, які слід враховувати і розв'язувати. Зокрема, стверджується, що техніка вторгається у всі сфери життя людини. З'являється ІЛЮЗІЯ, що людина незабаром позбудеться багатьох видів традиційної діяльності, їх немов би замінить машина, навіть моральні, політичні і соціальні проблеми можуть бути розв'язані на основі машинних технологій.
Хибність такого підходу очевидна. Адже слід визначити, що у людини завжди є і буде здатність особистої оцінки, інтерпретації інформації. Особистісний компонент є складовою саме людського "Я". Людина крім знань, які може зберігати машина, володіє інтуїцією, вірою, відчуттями та іншими властивостями, притаманними лише людині. У перспективі раціональним, сприйнятним має бути досягнення гармонійної єдності між розвитком знання і технологій, з одного боку, і здатністю до адекватного розвитку темпів пристосування людини до власних результатів діяльності – з іншого.
Сучасні тенденції інформатизації
Попри істотно різне уявлення у тому, що таке інформаційне суспільство, і що він повинен полягати, обговорення проблем інформатизації життєдіяльності покупців, безліч її зв'язки й з громадської еволюцією представляється однією з найважливіших проблем сучасності, оскільки важливо оцінити альтернативи розвитку і впливу перебіг подій.
Слід зазначити, що найважливішої сучасної тенденцією є розвиток глобальних телекомунікаційних мереж, і конвергенція з їхньої основі найрізноманітніших телекомунікаційних послуг, зокрема і традиційних – телефонному зв'язку, телебачення та т.д. Якщо 1970 - 1980 роках комп'ютерні мережі були у основному окремих корпорацій, відомств і запровадження державних структур, те з початку 90-х років, спостерігається розвиток мереж на новому глобальному рівні. Найважливішим каталізатором цього процесу стало б світове визнання комп'ютерну мережу Інтернет. Саме він змогла об'єднати мільйони покупців, безліч сотні країн, скоротити географічні відстані й узагалі ліквідувати перепони для спілкування у різноманітних галузях науки, культури і освіти. Багаторазово випробувані переваги Інтернету практично в усьому світі сприяли поступового переходу з розвитку власних корпоративних чи відомчих мереж побудувати відкритих стандартизованих систем та його інтеграції до Інтернету.
Нині з повною переконаністю говорити про становлення всеохоплюючої електронної середовища для економічної діяльності, яка отримала назву «глобальна мережна економіка». Компанія чи індивід, перебувають у будь-якій точці економічної системи, можуть із меншими витратами контакти з будь-який інший компанією чи індивідом щодо співпраці, реалізації торгівлі або обміну ідеями.Разворачивающийся прогрес у формуванні і розширенні масштабів мережевий економіки обумовлений, по-перше, безперервним розвитком та швидким поширенням інформаційно-комунікаційних технологій, і навіть постійним зниженням ціни це і, що підвищує їх доступність. По-друге, наявне істотне переміщення різних видів соціально-економічної діяльність у електронну середу, що сьогодні представляє тисячі видів бізнесу. Уніфікація правил електронної торгівлі у світовому масштабі поки представляється віддаленій перспективою, але нинішнього напрямі ведеться співробітництво з лінії низки відділу міжнародних організацій.
Істотні трансформації відбуваються у масовій свідомості. Найбільше вплив саме на це надають електронні ЗМІ й, передусім, Інтернет. Вибір інформаційних продуктів і рівнем послуг сьогодні багатий як ніколи, і завдяки інтерактивності кожний формувати власне інформаційне «оточення» на свій смак і запитам.. Відбувається конвергенція інформаційних і телекомунікаційних технологій з урахуванням Інтернету. У Інтернеті ЗМІ знаходять цілком нових форм (наприклад, блоги), дозволяють звичайних людей (очевидцям) доносити неспотворені інформацію про подіях безпосередньо іншим.
Відбувається значна активізація використання інформаційно-комунікаційних технологій у державних органах, яка переслідує дві основні завдання. По-перше, зробити держава демократичнішим, інформаційно відкритим, «прозорим» населенню. Для цього він розвивається область надання з допомогою інформаційно-комунікаційних технологій низки державних послуг для населення й бізнесу, створення масивів з державною інформацією, а саме статистика, склепіння законів, відкриття державними відомствами своїх сайтів з Інтернету, покликаних налагодити продуктивніший діалог із громадськістю. По-друге, з допомогою використання нових технологій збільшити ефективність діяльності самих державні органи. Проте, слід, визнати, що часто реалізація таких послуг перебуває в низький рівень, а підвищення ефективності діяльності немає, оскільки значні ресурси витрачаються підтримку інформаційної інфраструктури.
Поруч із конвергенцією комп'ютерних і телекомунікаційних технологій друга половина 90-х ознаменувалася масовим злиттям компаній, що відбувалося, переважно, у двох напрямах. По-перше, як уже почалися об'єднання фірм, зайнятих виробництвом змісту (контенту) і телекомунікаційних операторів, які мають засобами його постачання населенню. Яскравим прикладом – оператори мобільного зв'язку, заробляючи з продажу розважального і ділового контенту суми, порівнянні зі сплатою безпосередньо самих послуг зв'язку. По-друге, відбувається злиття компаній, володіють різними частинами інформаційної індустрії: виробників комп'ютерна техніка, програмного забезпечення, систем кабельного мовлення, супутникового і мобільного зв'язку. Головна мета подібних об'єднань є збільшення капіталу і підвищення рахунок цього конкурентоспроможності. Свідченням так можна трактувати такі компанії, як «Microsoft» і «IBM», інтегруючі у собі безліч підрозділів, котрі займаються розробкою апаратних і програмних засобів, різного контенту тощо.
|
