Портфоліо до проекту "Штучний інтелект" Ковальова Анастасія

Матеріал з Вікі ЦДУ
Перейти до: навігація, пошук


Тема статті

Моторошна долина

Стислий опис проблеми

З появою ще перших технологій дуже популярною галуззю науки стала робототехніка. Це й не дивно, адже важливість цієї науки пояснюється величезною користю праці роботів. Взагалі, що таке робот? Це автоматичний пристрій, що призначений для виконання виробничих та інших операцій, які зазвичай виконуються безпосередньо людиною. Зазвичай, їх використовують в промисловій індустрії, але дуже часто їх можна зустріти в сільськогосподарській, побутовій чи військовій сферах. В наші часи робототехніка досягла такої досконалості, що тепер звичайні металеві андроїди можуть, уявіть собі, писати музику, статті та картини!

Деякі компанії-гіганти окрім звичайних, виготовляють і роботів-гуманоїдів, тобто машини, шасі (ходова частина) яких виконано у вигляді людиноподібного тіла. Їх зовнішній вигляд, голос, міміка, жести з кожним роком вдосконалюються і стають все більше схожими на людські, та хто б міг подумати, що саме така неймовірна схожість замість тішити, буде… відлякувати людей! У 1978 році японський вчений Масахіро Морі провів опитування, досліджуючи емоційну реакцію людей на зовнішній вигляд роботів. Спочатку результати були передбачуваними: чим більше робот схожий на людину, тим симпатичніше він здається - але лише до певної межі. Найбільш людиноподібні роботи несподівано виявилися неприємні людям через дрібні невідповідності з реальностю, що викликають почуття дискомфорту і страху. Несподіваний спад на графіку «симпатії» і був названий «Моторошною долиною», до того ж Масахиро Морі виявив, що анімація підсилює і позитивне, і негативне сприйняття.

Приклади роботів з моторошної долини

Стоматолог демонстрирует робота, который играет роль пациентки, в Университете Сёва в Токио, Япония, 25 марта 2010 года. Гуманоидный робот был разработан в качестве тренажера для студентов, изучающих стоматологию.

Жюль. Интегрируя обработку естественного языка с ASR, TTS, компьютерное зрение, артистизм и повествование, вы можете провести естественный интерактивный разговор с Жюлем. Программное обеспечение, позволяющее Jules развивать такие возможности взаимодействия, было разработано в сотрудничестве с Personality Forge, Benji Adams и Heather McKeen. Жюль объединяет работу писателей, которые создают диалог робота, используя инструменты «chat-bot», с искусством AI на естественном языке (например, методы статистического поиска LSA) и word.net, чтобы имитировать жутко человеческий разговорный интеллект. Жюль также использует компьютерное зрение, в том числе отслеживание лица и распознавание лица, чтобы имитировать полное вербальное и невербальное взаимодействие, таких как поддержание зрительного контакта и поворот, чтобы следовать за товарищами-собеседниками. Жюль теперь проживает в Университете Западной Англии в Бристоле.

Дизайнер из Гонконга создал робота – копию голливудской звезды Скарлетт Йоханссон. На это у 42-летнего дилетанта Рики Ма ушло 1,5 года и $50 000, сообщает ilovescience.ru.Сообщается, что скелет робота напечатан на 3D-принтере. Робот свободно двигает руками и ногами, поворачивает голову, кланяется, разговаривает. При этом дизайнер управляет роботом на расстоянии, используя специальный микрофон.У робота искусственный интеллект, построенный на вопросно-ответной системе, которая используется при создании чат-ботов."Когда я был ребенком, я любил роботов, любил смотреть анимацию. Все дети любили старые мультики про трансформеров, борющихся друг с другом. После того, как я вырос, я хотел сделать своего личного робота. Многие люди говорили мне – "Ты глуп? На это тратится много времени и денег. Ты же даже не знаешь, как это сделать!" И это действительно оказалось трудной работой, но я справился", – рассказал Рикки Ма.Теперь Ма собирается написать книгу о создании своего робота, чтобы вдохновить изобретателей по всему миру.

BINA48 (Breakthrough Intelligence via Neural Architecture) швидко отримала звання самого шокуюче реалістичного андроїда, з коли-небудь створених. BINA48 була створена і запрограмована Девідом Хенсон (David Hanson) з організації «Terasem Movement». Вона змодельована за подобою дружини співзасновника організації, Біни Ротблат (Bina Rothblatt). Незважаючи на те, що кожен погодиться з тим, що BINA48 володіє надзвичайним фізичним схожістю з реальною людиною, настільки новаторською робить її те, що вона насправді відтворює реальні думки, спогади, емоції і почуття Біни.

Можливі причини

Але чому так сталося, що найбільш реалістичні гуманоїди викликають неприємні почуття? Точні причини такого психологічного феномену ще й досі не з’ясовані, але існує декілька версій. Можливо, причина в тому, що на певному рівні подібності робота з людиною машина перестає сприйматися як машина і починає здаватися ненормальною людиною або живим трупом. Крім того, причиною неприязні може бути симетрія робота, яка рідко спостерігається у людей і виглядає трохи страхітливо. Важливу роль відіграє і лицьова експресія: чим більше застиглим виглядає обличчя, тим гірше до нього ставляться люди; це саме можна сказати і про артикуляцію мови. Крім цього, ситуацію погіршує неприродність, «смикання» рухів, штучність мови (зокрема, «неправильна» висота голосу, повільна швидкість проголошення слів, беземоційність), неточна синхронізація рухів губ.

Крім концепції «memento mori» від Масахиро Морі, пропонувалися інші пояснення ефекту (втім, які не виключають один одного):

1) Теорія сприйняття загрози - була запропонована Мінс Каном у 2009 році. Він писав, що андроїди, які знаходяться в просторі між категоріями «робот» і «людина», вводять нас в стан постійного когнітивного дисонансу і зіштовхують з невідомістю: чого саме чекати від такого істоти, управляємо ми ситуацією? Якщо відповіді на ці питання не знаходиться, то це викликає страх. Подібні ідеї, що базуються на теорії когнітивного дисонансу, розвиваються і в сучасних дослідженнях.

2) Теорія нездатності до емпатії Катріна Міссельхорна. Ефект відторгнення ґрунтується на тому, що ми не здатні зрозуміти почуття подібного об'єкта і це знову ж призводить до почуття невідомості. Подібні ідеї можна прослідкувати в більш ранній історії психології і пояснити через Я-концепцію: то, як ми сприймаємо себе, може дати серйозну тріщину, якщо людиноподібна істота не реагує на нас так, як ми очікуємо.

3) «Теорія психопатів» Анжели Тінвелл полягає в тому, що ми боїмося не так того, що нездатні до емпатії, скільки того, що до емпатії нездатний сам андроїд - іншими словами, ми сприймаємо подібне створення як психопата. Також, якщо говорити про нейронауки, феномен тісно пов'язують з активністю дзеркальних нейронів, що збуджуються у відповідь на подібні дії, і лицьової мімікрією, тобто копіюванням вираження іншої особи - отримання суперечливої ​​інформації негативно позначається на нашому емоційному сприйнятті. Більш того, в одному дослідженні піддослідним показували відеозаписи людей, роботів і андроїдів, фіксуючи їх показники в фМРТ - в перших двох випадках реакції людей були досить типовими, зате на андроїдів мозок буквально спалахнув, особливо в тім'яних областях і місцях скупчення дзеркальних нейронів. Це інтерпретується як результат дисонансу між реальністю і очікуванням.

Висновок

Цей феномен часто піддавався критиці з боку вчених. Так, зазначалося, що ефект швидко зникає, якщо додати стилізацію (наприклад, зробити персонажа більш мультяшним), однак на даний момент це не вважається протиріччям і навіть варто сприймати це зауваження, як керівництво до дії. Інші нападки спрямовані в бік можливої ​​многофакторности феномена,тобто не існує єдиної «зловісної долини», а є багато різних за своїм походженням ефектів. До того ж не так легко зрозуміти, на якому моменті людиноподібності виникає «зловісна долина» . Деякі опитані опитанні люди вважають цей психологічний ефект не більше, як вигадкою, адже за їх словами, вони ніколи його не відчували.

Взагалі, «Моторошна долина» - лише теорія, яка точно, детально та аргументовано ніким ще не була доведена. Тому, враховуючи слова вчених критиків та опитаних людей абсолютно можливо, що професор Масахіро Морі помилився. Але не все так просто, як здається на перший погляд , тому не варто поспішати ігнорувати цей психологічний феномен. В існуванні «Моторошної долини» впевнилися багато режисерів та мультиплікаторів. Не з проста навіть такі великі анімаційні студії як «Pixar», «Disney», Дрим Воркс, блу скай, та багато інших малюють людей нереалістичними, хоча в наші часи можна вже й зробити таке. Варто лише згадати описану вище історію «Pixar» або американсько-японський анімаційний фільм «Final Fantasy: The Spirits Within», який з великим грохотом провалився у прокаті. Незважаючи на значний бюджет у $ 137 млн. (з яких $ 30 млн було витрачено на маркетинг), фільм зібрав суму в $ 85 млн. Серед причин комерційної невдачі критики називають типовий для японських аніме сюжет, або те, що фільм нічого спільного з іграми він не мав. Також до причин можна дописати й розрив сприйняття японськими творцями й західними глядачами. Перші бачили геніальну цифрову актрису, яку хотіли задіяти ще й в інших фільмах, а другі анімаційну ляльку з кам’яним виразом обличчя.

Безперечно, усі доводи вчених, які не підтримують явище «моторошної долини» не безпідставно мають право на існування. Але повністю виключати факт існування цього феномену не можна: дуже багато доказів. Можливо в недалекому майбутньому якийсь сміливий вчений доведе цю теорію, та зараз маємо те, що маємо. робота

  • Google Диск (Текстовий документ "Стаття до проекту "Штучний інтелект")

Блог до проекту

  • Blogger

або

Мультимедійна презентація

Календар подій проекту:

Календар

Опитування до проекту

Google Форми (посилання на опитування)


Спілкування між учасниками проекту

  • Чат
  • Форум
  • Спільнота на базі соціальних мереж
  • Skype
  • Telegram
  • Viber
  • Wiki-сторінка
  • Сайт
  • .....

Інформаційні ресурси

Друковані джерела

  1. ...
  2. ...
  3. ...

Відеоматеріали

  1. ...
  2. ...
  3. ...

Електронні ресурси

  1. ...
  2. ...
  3. ...


Центральноукраїнський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка

Отримано з https://wiki.cusu.edu.ua/index.php?title=Портфоліо_до_проекту_%22Штучний_інтелект%22_Ковальова_Анастасія&oldid=293253