Особливості трагічного у Шекспіра. Трагедія Шекспіра "Король Лір", "Гамлет".
Обидві трагедії виражають сумну свідомість перемоги зла в світі.
«Гамлет» (1601) – твір, що ознаменував перелом в творчості Шекспіра, що прийшов до визнання безвихідності трагізму. «Король Лір» (1606) – вершина шекспірівського трагізму.
В сюжеті трагедії "Король Лір" - проблематика родинних стосунків, яка щонайтісніше переплетена з проблематикою суспільно-політичною. З приголомшливою силою і дивовижною правдивістю у трагедії відтворено внутрішню еволюцію Ліра.Час дії — «легендарно відносять до XI століття до н. е.»
Сюжет п'єси побудований на історії легендарного короля Ліра, який на схилі років вирішує віддалитися від справ і розділити своє королівство між трьома дочками. Для визначення розмірів їх частин він просить кожну з них сказати, як сильно вона його любить. Дві старші дочки використовують цей шанс, а молодша — Корделія — відмовляється лестити, кажучи, що її любов вище цього. Розгніваний батько відрікається від молодшої дочки і проганяє графа Кента, який намагався вступитися за Корделію. Лір ділить королівство між старшою і середньої дочками. Однак невдовзі, після жахливого прийому, наданого йому ними, він розуміє, наскільки лицемірно розважливі були його старші дочки зі своєю показною «любов'ю». Напруга у відношенні дочок до короля загострює політичну ситуацію в королівстві, яке готове ось-ось зникнути.
У п'єсу Шекспіром вплетений додатковий сюжет з графом Глостер і його побічним сином Едмундом, які не бажають миритися зі своїм становищем. Едмонд вирішив обмовити законного сина Глостера — Едгара, якому вдається втекти від розправи.
Дві дочки виганяють короля Ліра, який з вірним блазнем йде в степ. Незабаром до них приєднуються Кент і Глостер. А син Глостера Едгар, який був у розшуку, прикидається божевільним і теж приєднується до Ліру. Дві дочки хочуть схопити батька і вбити його. А побічний син Глостера Едмунд бажає зловити свого батька і стратити його, щоб встати на його місце. Вони ловлять Глостера, і герцог Корнуельська, підбурюваний дочкою Ліра Регану, вириває його очі, але незабаром Глостер йде з невпізнаним їм сином Едгаром, який так і продовжує видавати себе за іншого.
Корделія веде війська війною на сестер. Насувається битва. Солдати Корделії б'ються з солдатами Реган і Гонерильи. Але її і Ліра беруть у полон і садять у в'язницю. Гонерілья посилає свого слугу Освальда до сліпого Глостера, щоб він убив того. Але супроводжуючий батька Едгар в сутичці вбиває Освальда. Едмонд підкуповує офіцера, щоб той убив полонених Ліра і Корделія, зобразивши самогубство. Герцог Альбанский виводить Едмонда на чисту воду, відкриваючи його злодіяння, і поранений Едмонд перед смертю бажає зробити добру справу — зірвати свій план по вбивству Ліра і Корделії. Але Корделію врятувати не встигають, — вона вже задушена. Обидві її сестри, Гонерілья і Регана, гинуть: Регана отруєна Гонерілья, Гонерілья кінчає з собою, заколюючи себе. Лір виходить з в'язниці, тримаючи на руках труп задушеної Корделії, і помирає від горя. Едмонд теж вмирає. Едгар розповідає про загибель свого батька Глостера, який не виніс всіх нещасть. Граф Кент, віддано любив Короля, також хотів би померти, але герцог Альбанский зміцнює Кента, відновлює в усіх правах і залишає біля себе.
У трагедії «Гамлет» (1601) Вільям Шекспір, переробивши сюжет середньовічної легенди і старої англійської п'єси про принца Амлете, відобразив трагедію гуманізму в сучасному світі. Гамлет, принц данський, — прекрасний образ гуманіста, який зіткнувся з реальним світом, де панує обман. Підступне вбивство батька Гамлета розкриває перед сином те зло, яке панує у державі. Помста за вбивство батька для Гамлета перетворюється на синівський обов'язок, кровну помсту. Гамлет не може змиритися з існуючою несправедливістю. Жадання помсти стає для нього не просто особистою справою, а переростає у велике історичне завдання — відновлення справедливості у країні. Дія п'єси "Гамлет" відбувається в Данії. У ній розповідається, як принц Гамлет здійснює помсту своєму дядькові королю Клавдію, убивці попереднього короля, Гамлетового батька, та нового чоловіка Гамлетової матері, королеви Гертруди. У п'єсі яскраво відтворено протікання справжнього й удаваного божевілля, яке проявляється то в глибокому смутку, то в шаленій люті.
