Зміст

1 Назва курсу
- 1.1 Мета та завдання навчального курсу
- 1.2 Автор (автори) курсу
2 Учасники
3 Графік навчання
- 3.1 Варіант Структура
  - 3.1.1 ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ І
4 Зміст курсу
5 Ресурси
- 5.1 Рекомендована література
  - 5.1.1 Базова
  - 5.1.2 Допоміжна
- 5.2 Інформаційні ресурси

Назва курсу

Загальне мовознавство

Галузь знань, напрям підготовки, освітньо-кваліфікаційний рівень:

Мета та завдання навчального курсу

Курс «Загальне мовознавство» завершує лінгвістичну освіту студентів. Його метою є розширити, поглибити й узагальнити теоретичний і професійний рівень лінгвістичної підготовки студентів-філологів, сформувати навички діалектичного підходу до вивчення наукових лінгвістичних явищ та здійснення комплексного лінгвістичного аналізу.

Основними завданнями вивчення дисципліни «Загальне мовознавство» є :

- теоретичні: розширити загальнолінгвістичну підготовку словесника, а також поглиблено вивчити проблеми, які не могли бути висвітлені в попередніх курсах, ознайомити студентів з філософськими основами сучасного, здобутками вітчизняного, європейського і світового мовознавства; формувати сучасні погляди на проблеми мовознавства, спираючись на історію розвитку вітчизняного, європейського і світового мовознавства; озброїти майбутнього філолога методами наукового дослідження мови;

- практичні: розвивати уміння й навички аналізувати й застосовувати основні положення лінгвістичних теорій у практичній діяльності.

У результаті вивчення навчального курсу студент повинен

основні теоретичні положення лінгвістичної науки;
дефініції основних термінів (знак, структура знака, мислення, свідомість, мова / мовлення, структура / система мови, мовні рівні, синхронія / діахронія тощо);
історичні віхи розвитку різних напрямів науки про мову та їхніх представників;
провідні ідеї, найважливіші аспекти і проблеми сучасного мовознавства;
методи лінгвістичного аналізу.

вміти: • аналізувати основні наукові досягнення лінгвістичних досліджень, застосовувати їх під час з’ясування мовних питань; • наводити визначення основних мовознавчих понять; • володіти навичками наукового лінгвістичного аналізу; • використовувати на практиці (під час написання наукових робіт) методи та прийоми дослідження й опису мови; • характеризувати основні етапи і періоди історії мовознавства; • аналізувати основні наукові досягнення сучасної лінгвістики, застосовувати їх під час дослідження мовних питань; • систематизувати основні лінгвістичні знання.

Робоча програма курсу

Автор (автори) курсу

Посилання на сторінки авторів

Учасники

Сторінка координування курсу "Назва курсу" викладач

Графік навчання

Варіант Структура

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ І

Тема 1. Мовознавство як наука. Загальне мовознавство як навчальна дисципліна

1. Предмет мовознавства, зміст і основні завдання загального мовознавства.

2. Місце мовознавства в системі наук.

3. Прикладне мовознавство.

Тема 2. Людське буття, мислення і мова 1. Поняття буття у філософії та лінгвістиці. 2. Мовна практика та її філософська рефлексія. Проблема “Іншого” в мовному спілкуванні. 3. Мисленнєва і мовна діяльність людини в культурно-історичному процесі. 4. Єдність чуттєвого й раціонального, вербалізованого та невербалізованого в мовленнєвій сфері людського спілкування.

Тема 3. Проблема співвідношення мови і мовлення у лінгвістиці та філософії: історичний та соціокультурний аспекти 1. Витоки протиставлення мови та мовлення. 2. Діалектичний характер зв’язку мови і мовлення в різних соціальних практиках. Писемне та усне мовлення. 3. “Міграція” термінів і слів як соціокультурний феномен.

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ ІІ Тема 4. Знакова природа мови 1. Мовознавство і семіотика. 2. Типи знаків і специфіка знаків мовної системи. 3. Мова як особлива знакова система.

Тема 5. Структура мови 1. Мовна система і мовна структура. 2. Парадигматичні, синтагматичні й ієрархічні відношення між мовними одиницями. 3. Основні й проміжні рівні мови. 4. Своєрідність системності мови. Співвідношення системних і несистемних явищ у мові. 5. Система і норма. 6. Внутрішні системи мовної системи.

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ ІІІ Тема 6. Мова і суспільство 1. Суспільна природа мови, суспільні функції мови. 2. Соціальна зумовленість мовних явищ. Суспільний характер мовної норми. 3. Залежність стану мови від стану суспільства. 4. Мова як найважливіша етнічна ознака. Мова, нація, держава. 5. Мова і культура. 6. Соціолінгвістика, її предмет, завдання і проблеми. 7. Інтерлінгвістика.

Тема 7. Мова як історична категорія 1. Статика і динаміка мови. Функціонування і розвиток мови. 2. Чинники розвитку мови. Причини мовних змін. 3. Взаємодія мов. 4. Диференціація та інтеграція – основні процеси розвитку мов. 5. Про закони розвитку мов. 6. Синхронія та діахронія.

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ ІV Тема 8. Методи дослідження мови 1. Поняття про методи наукового дослідження. 2. Вихідні прийоми наукового аналізу мовного матеріалу. 3. Описовий метод. 4. Порівняльно-історичний метод. 5. Зіставний метод. 6. Структурний метод. 7. Соціолінгвістичні і психолінгвістичні методи. 8. Застосування математичних методів у мовознавстві.

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ V Тема 9. Герменевтика як методологічний принцип мовознавства 1. Становлення і розвиток герменевтики як напрямку філософствування й гуманітарних наук. 2. Герменевтика та інтерпретація. Герменевтичний підхід у процесі лінгвістичного дослідження. 3. Місце герменевтики в перекладацькій діяльності. 4. Пояснення, тлумачення, розуміння як герменевтичні процедури с системі вищої філологічної освіти.