10BASE-T
Мережа Ethernet на базі скрученої пари розвивається з 1990 року і стає все популярнішою, поступово витісняючи «класичний» Ethernet на основі коаксіального кабелю. У даному різновиді Ethernet передача сигналів здійснюється по двох кручених парах проводів, кожна з який передає тільки в одному напрямку (одна пара – передавальна, інша – приймаюча). Кожен з абонентів мережі приєднується кабелем, що містить дві, або чотири скручені пари, до концентратора, використання якого в даному випадку обов'язкове. Концентратор здійснює змішання сигналів від абонентів для забезпечення методу доступу CSMA/CD, тобто в даному випадку використовується конфігурація «пасивна зірка» (мал. 3.8), що рівноцінна «шині».
Довжина сполучного кабелю між адаптером і концентратором не повинна перевищувати 100м. Кабель використовується гнучкий, діаметром близько 6мм. Найбільш розповсюджений тип кабелю – телефонний кабель EIA/TIA категорії 3. Кабель категорії 5 більш якісний і дозволяє здійснювати передачу даних на частоті 100 Мбіт/с. Популярний кабель марки AWG 22-26.
Кабелі приєднуються 8-контактними роз’ємами типу RJ-45, у яких використовуються тільки чотири контакти. У концентраторах іноді застосовуються також 50-контактні роз’єми типу Telco. Не можна застосовувати телефонні кабелі, у яких проводи не утворять кручених пар, тому що це викликає порушення в роботі мережі.
Кабелі з крученими парами (UTP-кабелі) не мають металевого екрану, тому їх монтаж і обслуговування набагато простіше коаксіальних кабелів. У цьому і полягає головна причина популярності стандарту 10BASE-T, незважаючи на те, що апаратура для нього коштує дорожче, ніж для 10BASE2 (обов'язково потрібен концентратор). UTP-кабелі коштують приблизно вдвічі дешевше, ніж тонкий коаксіальний кабель, але при цьому треба враховувати, що у випадку конфігурації «пасивна зірка» кабелю потрібно набагато більше, ніж при «шині».
Передача по кручених парах ведеться диференціальними сигналами з метою збільшення стійкості мережі до перешкод, тобто жоден із проводів цих кручених пар не заземлюється.
Якщо треба об'єднати в мережу всього два комп’ютери, можна обійтися без концентратора, застосувавши спеціальний «перехресний» кабель (crossover cable), що з'єднує передавальні контакти одного роз’єми RJ-45 із прийомними контактами іншого роз’єми RJ-45 і навпаки (Мал. 10). Звичайно ж використовується «прямий» кабель, у якому з'єднуються між собою однакові контакти обох роз’ємів. На такий «прямий» кабель, як правило, розраховані концентратори. Однак треба враховувати, що іноді перехресне з'єднання розміщується всередині порту концентратора (стандарт рекомендує позначати такий порт літерою «X»).
Адаптери і концентратори, розраховані на роботу з крученою парою, мають вбудований контроль правильності з'єднання мережі. При відсутності передачі інформації вони безперервно передають тестовий сигнал (NLP – Normal Link Pulse), за наявністю якого визначається цілісність кабелю. Для візуального контролю правильності з'єднань передбачені спеціальні світлодіоди «Link», що горять при правильному з'єднанні апаратури. Це дуже зручно і вигідно відрізняє 10BASE-T від 10BASE2 і 10BASE5, де подібна функція не передбачена.
Мінімальний набір обладнання для мережі на крученій парі містить в собі наступні елементи:
• мережеві адаптери (за кількістю поєднуваних у мережу комп’ютерів), що мають UTP-роз’єми;
• відрізки кабелю з роз’ємами RJ-45 на кінцях (за кількістю поєднуваних комп’ютерів);
• один концентратор, що має стільки UTP-портів, скільки необхідно об'єднати комп’ютерів.
