Сисуни

Матеріал з Вікі ЦДУ
Версія від 11:42, 11 квітня 2013; Dethalex (обговореннявнесок)

(різн.) ← Попередня версія • Поточна версія (різн.) • Новіша версія → (різн.)
Перейти до: навігація, пошук

Сисуни [Файл:сис.jpg]] Клас включає тільки паразитичні форми. Деякі мешкають на покривах тіла — ектопаразити, інша група паразитує у внутрі­шніх органах — ендопаразити. Велика частина їх живе в травно­му тракті тварин, а також в печінці та підшлунковій залозі. Черв'яки, які поселяються в травному тракті, мають листкоподібну форму. Деякі сисуни пристосувалися до життя в органах ди­хання (в легенях, трахеї, легеневих мішках птахів), виділення (нирках, сечоводах), у кровоносних судинах. Черв'яки, що меш­кають у кровоносних судинах, мають подовжену округлу форму. Мають спеціальні органи прикріплення (фіксації) до тіла госпо­даря — присоски. Присоски особливо сильно розвинені у тих видів, які поселяються в кишечнику. Кожний присосок є циркулярним м'язом з порожниною всередині. Звичайно є 2 присоски — ротовий і черевний. Ротовий розташований на передньому кінці тіла, тер­мінально, і пов'язаний з ротовим отвором, черевний — на черев­ній стороні й служить тільки для фіксації.

 Тіло сисуна вкрито щільною оболонкою, котра виконує захи­сну функцію. Під поверхневою оболонкою розташовуються шари кільцевих, спинно-черевних і поздовжніх м'язів.
 Нервова система складається з парного мозкового вузла та трьох пар нервових стовбурів, які відходять від нього, вони пов'я­зані перемичками, з яких краще розвинені бічні стовбури. Нервова система сисунів у порівнянні з вільно-існуючими війчас­тими спрощена. Органи зору редуковані.
 Травна система починається ротовим отвором, розташова­ним у центрі ротового присоска, що веде в м'язисту глотку, що є могутнім сисним апаратом. За глоткою слідує стравохід і кишеч­ник, який сліпо закінчується.  Дихання анаеробне. Виді­льна система представлена протонефридіями.
 Статева система досягає виняткового розвитку і має дуже складну будову. Всі сисуни, за винятком шистозом, гермафроди­ти. Чоловіча статева система складається звичайно з двох компа­ктних сім'яників, від кожного з яких відходять сім'япроводи. На передньому кінці тіла вони об'єднуються та утворюють непарне поєднання — сім'яний пузир, що переходить у сім'явиносний ка­нал. Дистальний відділ цього каналу проходить усередині пару­вального органу — цируса. Чоловічі статеві клітини утворюються в сім'яниках, потім по сім'япроводам поступають у цирус.
 Жіноча статева система починається яєчником (непарний), в якому утворюються жіночі статеві клітини. Він має форму розга­луженої трубки або округлого тільця. Від яєчника відходить яй­цепровід, який відкривається в невелику порожнину — оотип. По яйцепроводу жіночі статеві клітини проходять із яєчника в камеру оотипу, де відбувається заплід­нення.
 До жіночої статевої системи від­носяться також жовчотоки, які скла­даються з великого числа округлих пухирців, розташованих у бічних части­нах тіла. Від жовчотоків відходять кана­ли, які впадають в оотип. У жовчотоках утворюються клітини, багаті жовтком, який використовується зародком, що розвивається.