Сонети і поеми Шекспіра

Матеріал з Вікі ЦДУ
Версія від 13:14, 22 березня 2013; Nick007 (обговореннявнесок)

(різн.) ← Попередня версія • Поточна версія (різн.) • Новіша версія → (різн.)
Перейти до: навігація, пошук

Сонети і поеми Шекспіра

Темою роботи є дослідження процесу синтезу образотворчих мистецтв та літератури часів англійського Відродження з акцентуванням на участі у ньому В. Шекспіра, зокрема його сонетів як своєрідних мініатюрних портретів у віршованій формі. Робота є актуальною тому, що майже неможливо знайти таке дослідження, яке б показувало, як Шекспір, одночасно з представниками живопису та архітектури, сприяв утвердженню гуманістичних ідей Ренесансу і боровся проти закостенілих принципів релігійності, притаманних епосі Середньовіччя.

Оскільки драматичні твори письменника вже достатньо вивчені, то для розкриття теми актуальніше було використати сонети - своєрідні віршовані портрети епохи. В роботі спочатку розглядається питання зародження ідей Відродження, які вже у XVIст. остаточно і міцно утверджуються в Англії. Ідеї ці не відразу сприймаються широкими колами англійського суспільства. Однак з часом вони приживаються, і разом з ними починає розвиватися національна мова, національна культура, на теренах якої Вільям Шекспір сформувався як письменник. Окрім того, Шекспір творив на вже готовій основі, можна сказати, на досвіді своїх попередників, серед яких Т. Вайт та Х. Саррі – перші англійські поети, які познайомили суспільство з поезією Ф. Петрарки, Т. Кемпіон та Дж. Гаскойн, в чиїй творчості замість звичних релігійних мотивів постає кохання з усім різноманіттям почуттів, які воно породжує. Твори С. Даніела, Х. Констебла, а особливо С. Спенсера справили сильний вплив на наступні покоління, серед яких був В. Шекспір, Дж. Лілі, Ф. Сідні, Т. Кід, Р. Грін і К. Марло. З іменем останнього пов’язана тема авторства Шекспіра, яка й сьогодні ще не є вичерпаною.

Як і література, англійське образотворче мистецтво часів В. Шекспіра повністю відновлювало незалежне становище. Воно стало доступним всім, а це сприяло не тільки вираженню суспільних поглядів та ідей свого часу, але й активній участі мистецтва у їх формуванні. В англійському живописі, особливо в портреті, поступово утверджувалися ренесансні принципи зображення природи, внутрішнього світу людини, складалася образотворча система, основана на відтворенні живого розмаїття образів реального світу. Як і філософія та поезія, англійський портретний живопис починає відкривати напружене життя душі й психологічні зміни почуттів. Звідси й посилення інтересу художників до руху і життя, намагання у виразі обличчя зафіксувати відображення внутрішніх переживань. Саме в цю добу в Англії почав створюватися реалістичний психологічний портрет. Створювався він на основі популярного тоді мініатюрного живопису такими художниками, як Хілліард та Олівер.

Як і англійський живопис, архітектура дуже повільно позбувалася готичних традицій, котрі майже три сторіччя панували в Англії. Архітектурне середовище стає з’єднувальною ланкою між живописом та літературою, стає носієм нової гуманістичної освіченості. Модний в Англії італієць Філарете вважав, що ідеальний зодчий “поруч з традиційним вмінням працювати в мармурі, дереві, сріблі, бронзі, золоті повинен знати літературу, арифметику, геометрію, астрономію, філософію, людину, медицину, історію, громадянські закони”1. Тому англійська архітектура, дотримуючись традицій, поступово стає наближеною до природи й устремлінь людини. Це проявляється в заміській архітектурі. Змінюється призначення замків. Характерним для них стає значення заміського поміщицького будинку з притаманним англійським культом затишку. Їхнє оборонне значення зникає. З архітекторів, що працювали в Англії в добу Шекспіра, своїми сміливими й новаторськими рішеннями вирізнялися Томас Холт та Ініго Джонс. Саме вони були першими в формуванні нових стильових ознак англійської архітектури.

Отже, метою даної роботи є дослідження співвідності сонетів з ідеями Ренесансу, їхнє втілення в загальну картину епохи Відродження.

Об’єктом мого дослідження є література, образотворче мистецтво та архітектура Англії кінця XVI – початку XVII століття, їхня участь у формуванні гуманістичного світогляду суспільства та їхня роль в закладанні підвалин сучасної англійської культури.

Предметом роботи є дослідження сонетів Шекспіра в контексті тогочасного англійського мистецтва, дослідження їх взаємодії з культурою Англії кінця XVI – початку XVII століть.

Для розкриття теми в роботі вирішуються такі завдання:

- подається короткий аналіз образотворчого мистецтва кінця XVI - початку XVII століття;

- на тлі досягнень мистецтва Англії розглядається співвідносність сонетів з ідеями англійського малярства та архітектури.

Дослідження загальним обсягом 31 сторінка, складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаної літератури (39 найменувань) та додатків.

В роботі я намагалася довести, що сонети Шекспіра ідеально вписалися в загальну картину втілення гуманістичних ідей Відродження і разом з живописом та архітектурою створили англійську національну культуру.


Читать полностью: http://tvori.com.ua/soneti-v-shekspira-v-konteksti-anglijskogo-mistectva-kincya-xvi-%e2%80%93-pochatku-xvii-stolittya/#ixzz2OGYtCfS5