Проект з ОІТ та Педагогіки: "Естетичне виховання" - Солонченко Дар'я Сергіївна, 11 групи факультет педагогіки та психології, 2013
Естетичне виховання
Зміст
Ідея проекту
Всебічно розвинена особистість є надзвичайно чутливою до краси, гармонії, благородства. І своєю діяльністю вона прагне утверджувати їх. Саме на формуванні таких якостей особистості зосереджене естетичне виховання. Спрямоване воно на формування в людини гуманістичних якостей, здатності відчувати і розуміти красу, жити за її законами. Естетичне виховання покликане ознайомити людину із загальними закономірностями художнього освоєння дійсності, сутністю і формами відображення дійсності й перетворення життя за законами краси, роллю мистецтва в розвитку суспільства.
Тому метою проекту є не тільки розширення художнього сприймання, списку прочитаних книг, почутих музичних творів, а й організація людських почуттів, духовного росту особистості, регуляція і корекція поведінки
Автор проекту
Естетичне виховання
Перші кроки у безмежному, складному і загадковому світі дитина робить у дошкільному віці. За словами Януша Корчака, вона прагне створити у ньому свій світ дитинства, добра і краси, своєрідний мікрокосм реального світу. Дорослий допомагає їй знайти, відчути і зрозуміти красу поезії, музики, живопису, а через мистецтво глибше усвідомити все, що її оточує: природу, предмети, працю людини і її духовні надбання. Краса нерозривна з добротою, вона облагороджує життя, надихає людину на добрі справи. Введення дитини в світ краси і гармонії є важливим завданням естетичного виховання. Краса нерозривно пов'язана з душею людини, її працею, поведінкою, мовою, зовнішністю.
Серед найголовніших завдань естетичного виховання виокремлюють:
— формування естетичних понять, поглядів, переконань, здатностей розуміти прекрасне, правильно естетично оцінювати факти, явища, процеси;— виховання естетичних почуттів, уміння отримувати насолоду від сприймання прекрасного в навколишній дійсності та мистецтві;
— формування потреби і здатності створювати прекрасне в житті та мистецтві на основі розвитку власних творчих здібностей, опанування знань і практичних умінь у певному виді мистецтва.
В естетичному вихованні дітей дошкільного віку використовують різні джерела:
а) твори образотворчого мистецтва. Під час розглядання картини або скульптури, яка відображає життя людей, тварин чи природні явища, у дитини розвивається не лише сприйняття, а й фантазія. Вона мислить, фантазує, уявляє, бачить за картиною образи, долі, характери.
б) музику, яка, відображаючи дійсність за допомогою мелодій, інтонацій, тембру, впливає на емоційно-почуттєву сферу дитини, на її поведінку.
в) художню літературу. Головним виразником естетики в літературі є слово. На думку К. Ушинського, слово як засіб вираження в літературному творі набуває подвійної художньої сили. Словесний образ має ще й понятійну основу і сприймається насамперед розумом. Тому література – важливий засіб розвитку інтелекту дітей.
г) театр, кіно, телебачення, естрада, цирк. Цінність їх у тому, що крім змістовної частини, вони об’єднують у собі елементи багатьох видів мистецтв (літератури, музики, образотворчого мистецтва, танцю тощо).
ґ) поведінку і діяльність дітей. Гідні вчинки дітей, успіхи в різних видах діяльності повинні стати предметом обговорення з естетичних позицій.
д) природу: її красу в розмаїтті та гармонії барв, , звуків, форм, закономірній зміні явищ, які мають місце в живій і неживій природі.
е) факти і події суспільного життя. Героїчні вчинки людей, краса їх взаємин, духовне багатство, моральна чистота духовна досконалість повинні бути предметом обговорення з дошкільниками в ході бесід та розмов.
є) оформлення побуту (залучення дітей до посильної допомоги у створенні естетичної обстановки у груповій кімнаті, дошкільному закладі, вдома).
ОРГАНІЗАЦІЯ ЕСТЕТИЧНОЇ РОБОТИ
Уроки естетичного циклу (це уроки музичного мистецтва, образотворчого мистецтва та художньої культури) через свої специфічні види у комплексі стають основою для розвитку естетичних почуттів. В.А.Сухомлинський писав: «Я тысячу раз убеждался: без поэтической, эмоционально-эстетической струн невозможно полноценное умственное развитие ребёнка… Красота и живая мысль также органически связаны, как солнце и цветы». Будь-який виховний захід, присвячений чи то культурі поведінки, чи то воєнно-патріотичному вихованню, чи то моральним питанням має вплив на морально-естетичні почуття. Структура і організація даного виховного процесу будується з обліком різних вікових категорій учнів, у зв’язку зі специфічними особливостями.
I категорія – I-IV класи. Виховний ефект усих форм естетичного виховання буде залежати від того, наскільки системно будуть формуватися знання про добро і зло. Завдання полягає в тому, щоб операючись на високу емоційність, вразливість і сприйнятливість розвинути в них естетичні почуття, викликати бажання в майбутньому стати творцем.
II категорія – V-VIII класи. У підлітків зароджується потреба аналізувати й узагальнити факти і явища дійсності, виробляти власні погляди на навколишній світ, на моральні вимоги і оцінки.
III категорія – IX-XI класи. Це період формування наукового світогляду, інтелектуального і фізичного розвитку людини, його професійного самовизначення. Тому організація естетичної роботи повинна бути спрямована з урахуванням цих особливостей.
ФУНКЦІОНАЛЬНІ ОБОВ’ЯЗКИ ПРАЦІВНИКІВ ШКОЛИ
Директор школи здійснює:
Загальне керівництво естетичним вихованням, добір, виховання і розміщення кадрів; Аналіз стану естетичної роботи, її планування, узгодження планів із суспільними позашкільними організаціями, базовими підприємствами; Внутрішкільний облік і контроль над виконанням естетичної роботи; Створення необхідних матеріальних, соціальних і морально-психологічних умов для організації естетичного виховання.
Заступник директора з навчально-виховної роботи:
Виявляє можливості навчальних програм для розвитку завдань естетичного виховання, реалізує їх у навчально-виховному процесі; Забезпечує єдність і взаємозв’язок із іншими видами виховання; Контролює проведення факультативних занять у позаурочний час; Організує гурткову роботу естетичної спрямованості; Підтримує постійні ділові контакти з позашкільними організаціями; Використовує допомогу підприємств, громадських організацій у підвищенні якості естетичного виховання.
Класний керівник:
Здійснює курівництво цілеспрямованою діяльністю класного колективу; Планує й координує відповідну роботу вчителів, що займаються з даним класом, дитячих громадських організацій, позашкільних установ і батьків; Веде систематичні психолого-педагогічні спостереження за розвитком естетичної свідомості; Корегує процес естетичного виховання, залучає до цієї діяльності фахівців додаткового профілю.
Вчителі-предметники:
Забезпечують естетичну спрямованість навчально-виховного процесу, формують естетичні поняття у процесі викладання свого предмету; Системно вносять естетичні аспекти у виховних цілях уроку, підбирають відповідний фактичний матеріал, а також активні методи його викладу.
Інтернет ресурси проекту
Список посилань на ресурси проекту (якщо посилань багато, то зробіть на новій сторінці). Посилання на створену колекцію закладок
Додаткові матеріали проекту
Посилання на файли, презентації та інші корисні матеріали
Результати проекту
Звіт у вигляді презентації.
