Репери Васильєва Валентина

Реп (англ. rap, rapping) — ритмічний речитатив, зазвичай читається під музику з важким бітом. Виконавець репу називається репером, або загальнішим терміном MC.

Реп — один з основних елементів стилю хіп-хоп-музики. Однак реп використовується не тільки в хіп-хоп музиці, але і в інших жанрах. Багато виконавців драм-н-бейс використовують реп. У рок-музиці він зустрічається в таких жанрах, як репкор, нью-метал, альтернативний рок, альтернативний реп, хардкор. Поп-музиканти та виконавці сучасного R'n'B також нерідко використовують реп у своїх композиціях.

Слово «реп»

Слово «реп» походить від англійського rap — удар (натяк на ритмічність репу). Rap також означає «говорити», «розмовляти».

Пізніше виникли помилкові теорії-бекроніми, за яким слово реп — нібито абревіатура. Розшифровки типу: «Rhythm and Poetry» (Ритм і поезія), «Rhytmic African Poetry» (Ритмічна африканська поезія), або «Radical American Poetry» (Радикальна американська поезія) та інші. Однак реп в англійській не пишеться великими літерами, і має однокореневі слова — rapping, rapper. В основному такі помилкові теорії побутують в не-англомовних країнах. [ред.] Історія

Реп в його сучасному вигляді з'явився в 1970-х роках серед афроамериканців району Бронкс, куди його «експортували» приїжджі ямайські ді-джеї. Зокрема, родоначальником репу називають DJ Kool Herc. Читали реп спочатку не в комерційних цілях, а заради задоволення і робили це спочатку в основному ді-джеї. Це були нехитрі римовані куплети, звернені до аудиторії.

Поширенню репу сильно посприяло негритянське любительське радіо, яке крутило музику, модну серед чорношкірих, і швидко підхопило новий стиль. Слова «реп» і «репери» міцно закріпилися за стилем завдяки треку The Sugarhill Gang «Rapper's Delight» (1979). Одним з перших, кого почали називати «репером», був радіоведучий Джек Гібсон на прізвисько Джек-Репер. Він організував один з перших конвентів, присвячених репу.

Виконання римованих текстів прямо на вулицях донині залишається традицією чорних кварталів. Крім того, влаштовувалися «Баттли» — словесні поєдинки, в яких два репера змагалися, зберігаючи риму і ритм. Баттли можуть бути і не тільки лайкою, це може бути поданням заримованого тексту на певну тему.

Термін «хіп-хоп» для опису жанру з'явився в 1980-ті. Жанр і культура хіп-хопy досягли піку популярності в 1990-х роках. Також «хіп-хоп» надав серйозний вплив на R'n'B-музику. [ред.] Хіп-хоп музика

Музика хіп-хопy досить різноманітна. Вона може бути проста, але в той же час цікава і мелодійна. Її основу складає біт — ритм пісні. Зазвичай на кожному другому такті ставиться акцент (backbeat): Клеп (англ. clap) — одноразовий звук, схожий на хлопок. Снер, снейр (англ. snare) — звук ведучого барабана, чіткий і короткий.

Також для бекбіта можуть використовуватися перкусії (типу свистків і ланцюгів).

Також важливим елементом є бас-барабан — kick drum. Партія музичних інструментів в хіп-хоп-музиці досить різноманітна. Вона може складатися і з мелодій клавішних, духових і з численних комп'ютерних звуків (бас, ефекти).

                                          РЕПЕРИ

Крім власне музики –«читання репу», у реперів є своєрідний танець — «брейкданс» та малюнок — графіті. У реперів яскраво-червоні широкі куртки, штани — так звані спущені труби, на багато розмірів більші, ніж потрібно. Це не просто данина моді, це символ, що бере початок з негритянського репу, адже в багатодітних негритянських сім’ях дітям купували одяг на виріст. На відміну від репу чорних американців, сучасний український реп не надто агресивний. Репери менше захоплюються наркотиками та спиртними напоями — це заважає їм танцювати.