Флеш пам'ять

Матеріал з Вікі ЦДУ
Версія від 09:58, 15 березня 2013; Погрібна Інна Юріївна (обговореннявнесок)

(різн.) ← Попередня версія • Поточна версія (різн.) • Новіша версія → (різн.)
Перейти до: навігація, пошук


Флеш-пам’ять та її використання

Флеш-пам’ять — це один з типів пам'яті, яка може на довготривалий час зберігати певну інформацію, зовсім не використовуючи живлення. Крім цього, флеш-пам'ять має високу швидкість доступу до даних (хоча вона не настільки висока як у DRAM), кращий опір до зовнішніх впливів (кінетичний шок, вібрація, температура) та менше енергоспоживання, ніж у жорстких дисків. Ці характеристики пояснюють популярність флеш пам'яті для приладів, що залежать від батарейного живлення. Носії пам'яті, виконані з використанням флеш пам'яті (наприклад, карти пам'яті), набагато краще переносять зовнішні впливи та мають менший фізичний розмір, ніж інші носії даних (жорсткі диски, CD-ROM, DVD-ROM, магнітні стрічки).

Існує багато різних типів карт флеш-пам'яті. Найпоширеніші:

  • Secure Digital (SD)
  • CompactFlash (CF)
  • MultiMediaCard (MMC)
  • Memory Stick
  • xD-Picture Card

Примітка.

  • Є кілька варіацій SD-карт, зокрема SDXC (SD Extended Capacity), SDHC (SD High Capacity), miniSD та microSD.

Більшість карт пам'яті приєднуються до звичайного порту пристрою або комп'ютера (порт SD для SD-карт, порт CompactFlash для карт CompactFlash тощо). Деякі комп'ютери оснащено портами, до яких можна підключати карти флеш-пам'яті різних типів.

Коли ви підключаєте карту флеш-пам'яті до комп'ютера, Windows автоматично розпізнає її та дає змогу перенести файли з карти на комп'ютер.

Примітка.

  • Карти USB флеш-пам'яті та карти флеш-пам'яті виконують однакові функції, але мають різну форму. Більшість карт USB флеш-пам'яті за розміром не більші за великий палець. Їх часто називають "флешками". Карти USB флеш-пам'яті приєднуються до пристроїв і комп'ютерів через USB-порт.

Флеш пам'ять забезпечує досить велику швидкість доступу до даних (хоча вона не настільки велика, як у DRAM) і краще витримує механічні струси, ніж вінчестери.

Ці характеристики пояснюють популярність флеш-пам'яті для переносних приладів.

Іншою перевагою флеш пам'яті є те, що коли вона виконана у спеціальному корпусі, стає майже неможливо зруйнувати її стандартними фізичними методами, що дає змогу витримувати високий тиск і кип'ячу воду.

Сьогодні обсяги одиничних пристроїв флеш пам'яті мають значення від одиниць до десятків і сотень гігабайтів. Швидкості звернення (запису/зчитування) до сучасних пристроїв флеш пам'яті знаходиться в діапазоні між 2Мб/с і 12 Мб/с, тобто суттєво повільніші, ніж SDRAM i DDR, але швидші за деякі пристрої DVD.

Надто важливим, звичайно, є те, що запис на флеш пам'ять здійснюється як на звичайний жорсткий диск, без додаткового програмного забезпечення. Звичайно, ця простота досягається за рахунок додаткового програмного забезпечення, включеного до складу сучасних ОС (Millennium , Windows 2000, XP, Vista, останніх версій Linux). Слід пам'ятати, що це програмне забезпечення відсутнє в ОС, розроблених до 2000 року, тому використання флеш пам'яті на комп'ютерах, що працюють під управлінням таких ОС, вимагає використання спеціальних драйверів, різних для кожного пристрою флеш пам'яті.


10766 1295441893t.jpeg

--Погрібна Інна Юріївна 18:21, 6 березня 2013 (EET)