Зборка системного блоку. Установка відеокарти та плат розширення. НІП
Плати розширення
Карта розширення (адаптер) в інформатиці - плата, яку поміщають в слот розширення материнської плати комп'ютерної системи з метою додавання додаткових функцій. Один край карти розширення оснащений контактами, які відповідають слоту материнської плати. Контакти забезпечують електричне з'єднання між компонентами карти і материнської плати.
Плата розширення призначена для розширення функцій персонального комп'ютера. Може містити оперативну пам'ять і пристрої введення-виведення. Можуть обмінюватися даними з іншими пристроями на шині.
Найпоширеніші: відеокарти, аудіокарти, мережеві адаптери
Відеокарта
Відеока́рта (графічна карта, графічний адаптер, графічний прискорювач (англ. videocard) — пристрій, призначений для обробки, генерації зображень з подальшим їх виведенням на екран периферійного пристрою.
Відеокарта зазвичай є платою розширення (дискретна відеокарта) і вставляється у слот розширення, універсальний (PCI-Express, PCI, ISA, VLB, EISA, MCA) або спеціалізований (AGP), проте відеокарта може бути вбудованою (інтегрованою) у материнську плату (як у вигляді окремого елементу, так і в якості складової частини північного мосту чіпсету або ЦПУ).
Сучасні відеокарти не обмежуються лише звичайним виведенням зображень, вони мають вбудований графічний мікропроцесор, котрий може проводити додаткову обробку, звільняючи від цих задач центральний процесор. Наприклад, усі сучасні відеокарти NVIDIA і AMD (ATi) підтримують OpenGL на апаратному рівні. Останнім часом, разом зі зростанням обчислювальних потужностей графічних процесорів має місце тенденція використовувати обчислювальні можливості графічного процесору для вирішення не графічних задач (див. OpenCL).
Встановлення відеокарти
Для того щоб встановити відеокарту в відповідний їй роз'єм материнської плати, знімаємо ліву бічну кришку системного блоку, вставляємо до упору карту в слот і прикручуємо її гвинтом до корпусу .
