Лабораторна робота № 0. Основні поняття Інтернет. Створення поштової скриньки. ФФВ.
Основні поняття Інтернет
Інтернет – інтернаціональна комп’ютерна мережа, яка об’єднує сотні мільйонів комп’ютерів в усьому світі. Також інтернет – це глобальна комп’ютерна мережа, всі системи якої працюють за єдиними стандартами, що називаються протоколами.
Поняття про служби інтернету
В інтернеті діє велика кількість різноманітних служб. Саме певні служби надають користувачеві конкретні послуги. Служби інтернету використовують одні й ті самі апаратні ресурси, але розрізняються програмними ресурсами (функціонують на основі різних протоколів) та забезпечують доступ до різних інформаційних ресурсів.
В інформаційних технологіях поняття служба – це дві програми, які взаємодіють між собою певним чином. Одна з цих програм називається сервером, інша – клієнтом. Спосіб взаємодії між ними визначається протоколом служби.
Для використання будь-якої служби інтернету потрібні три основних компоненти, що лежать в основі Мережі: апаратне, програмне та інформаційне забезпечення.
Основні служби інтернету:
- служба WWW;
- електронна пошта e-mail;
- служба телеконференцій Usenet (принцип роботи один-до-багатьох);
- служба передачі файлів FTP;
- служба ICQ (спілкування двох користувачів у режимі реального часу);
- Chat-конференції (форуми прямого спілкування) тощо.
Служба World Wide Web
Інформаційні ресурси WWW представлені Web-документами (сторінками). У таких документах передбачене різноманітне подання інформації: форматований текст на графічному фоні, тривимірні малюнки, мультимедійні об’єкти, файли та ін. Група Web-документів, що належать одному автору або видавцю і які взаємопов’язані спільними гіперпосиланнями, утворюють певну структуру – Web-сайт.
Для точного опису типу ресурсу, що використовується, і місця його знаходження призначена система уніфікованих адрес ресурсів (URL – Uniform Resource Locator). Під словом "уніфікований" розуміється той факт, що в мережі не може існувати двох документів з однаковою адресою. За допомогою URL-адреси користувач знаходить необхідний йому документ. Структура URL-адреси (рис.1) створюється об’єднанням доменного імені комп’ютера, на якому зберігається ресурс, і шляху доступу до кореневого каталога жорсткого диска цього комп’ютера через вкладені каталоги до файла, який і є ресурсом.