Створення ядра нової системи Лінусом Торвальдом

Лінус Бенедікт Торвальдс (швед. Linus Benedict Torvalds; народився 28 грудня 1969 у Гельсінкі, Фінляндія) — фінський програміст шведського походження, започаткував розробку ядра операційної системи Лінукс, є її головним архітектором. В 1981 у Лео, дідусь Лінуса, математик, познайомив онука з ЕОМ «Commodore VIC-20», що він її використовував для математичних обчислень. Лінус зацікавився програмуванням і прочитав керівництва до машини. Потім він почав читати комп'ютерні журнали і писати власні програми, спочатку на BASIC, а потім на асемблері. Зі шкільних років Лінус отримував стипендії за успіхи в математиці. Перша куплена ним ЕОМ — «Sinclair QL», тоді коштувала майже 2000 доларів США. Після закінчення школи Лінус вступив в Університет Гельсінкі на курс інформатики. Навчання було перервано річною службою в армії. Значною подією в житті Торвальдса було прочитання ним книги Ендрю Таненбаума «Операційні системи: розробка та реалізація» ('Operating Systems: Design and Implementation','ISBN 0-13-638677-6'). У книзі на прикладі написаної Таненбаум ОС «Minix», представлена структура систем сімейства UNIX. Лінус дуже зацікавився прочитаним. Пізніше він купив новий комп'ютер на базі 386-го процесора і встановив «Minix». Виявивши недоліки в системі, він почав писати власний емулятор терміналу, в якому реалізував перемикання завдань. Потім Лінус додавав в програму все нові і нові функції, завдяки чому вона незабаром стала набувати риси повноцінної операційної системи. Потім він послав нині відоме оголошення в групу новин «Minix»

 From: [email protected] (Лінус Торвальдс Бенедикт)
 Newsgroups: comp.os.minix
 Subject: Що б ви більше всього хотіли побачити в Minix?
 Summary: маленьке опитування щодо моєї нової операційної системи
 Keywords: 386, preferences
 Message-ID: <[email protected]>
 Date: 25 Aug 1991 20:57:08 GMT
 Organization: Університет Гельсінкі
        Привіт, всім, хто користується Minix!
 Я роблю (безкоштовну) операційну систему (це лише хобі, і вона
 не буде великою і професійною як GNU) для клонів 386(486) AT.
 Робота над нею почалася в квітні і скоро буде закінчена. Я б хотів
 отримати відгуки про те, що людям подобається/не подобається в мініксі, бо
 моя ОС на неї схожа (такий же устрій файлової системи
 (з практичних міркувань) серед усього іншого).
 Я вже переніс bash (1.08) і gcc (1.40), і все, здається, працює.
 Мається на увазі, що практичні речі у мене з'являться через кілька
 місяців, і я хотів би дізнатися, яких особливостей хотілося б більшості.
 Будь-які пропозиції приймаються, але я не обіцяю, що реалізую їх :-)
       Лінус ([email protected])
 PS. Так, у неї немає ніякого мініксовского коду, і в неї є багатопотокова
 фс. Вона НЕ переносима (застосовує переривання завдань 386-го, і т. д.), і,
 ймовірно, ніколи не буде підтримувати нічого, крім жорстких дисків
 AT, тому що це все, що в мене є :-(.

17 вересня 1991 а Лінус виклав вихідний код програми (версії 0.01) для загальнодоступного завантаження. Система відразу ж викликала великий інтерес. Сотні, потім тисячі програмістів стали цікавитися системою (директорію з програмою, за відсутністю кращих варіантів, назвали «Linux») і працювати над її поліпшенням і доповненням. Вона поширювалася і до цього дня поширюється на умовах суспільної ліцензії GNU-GPL.

Автор «Minix», професор Ендрю Таненбаум, несподівано виступив з різкою критикою дизайну системи:

«Я як і раніше вважаю, що створювати монолітне ядро в 1991 році — фундаментальна помилка. Скажіть спасибі, що ви не мій студент: за такий дизайн я б не поставив високої оцінки :-)»(з листа до Лінуса Торвальдса). Свій пост Таненбаум назвав «Лінукс застарів».[2]

Крім монолітного ядра, Таненбаум критикував «Linux» за відсутність переносимості. Таненбаум пророкував, що процесори 80x86 в недалекому майбутньому зникнуть, поступившись місцем архітектурі RISC.

Критика сильно зачепила Торвальдса. Таненбаум був знаменитим професором, і його думка мала значення. У даному питанні, проте, він помилявся. Лінус Торвальдс наполягав на своїй правоті.

Відкритість ядра, написаного Лінусом, дала можливість використовувати його разом з напрацюваннями (компіляторами GCC, базовими утилітами ОС) GNU, проекту вільного варіанту системи UNIX, що існував з 1983 року (вся ця система часто називається «Linux» , проте правильніше було б називати її «GNU/Linux»). Популярність системи зростала, і пізніше про неї заговорили журналісти в усьому світі. «Лінукс» і Лінус стали відомі.

В даний час лише близько двох відсотків системного ядра «Linux» написано самим Торвальдсом, але за ним залишається рішення про внесення змін до офіційної гілки ядра.

Торвальдс володіє товарним знаком «Linux» і стежить за його використанням[3] за некомерційну організацію «Linux International» і за допомогою користувачів «Linux» у всьому світі