Змінні та типи данних в PHP

Зміст

1 Типи данних
2 Змінні
- 2.1 Декларація змінних
- 2.2 Область действия переменных

Типи данних

Змінна - це літерно-символьне подання частини інформації, яка перебуває в пам'яті в Web-сервера.

В php змінна виглядає ось так:

$names="я інформація в пам'яті тчк";

Імена змінних
Будь-яка змінна в PHP має ім'я, що починається із знаку $, наприклад $variable. Людям, які звикли до C/С++-подібним мовам цей принцип іменування змінних може здатися дивним, але насправді такий підхід має певні переваги. При такому способі формування імен змінних їх дуже легко відрізнити від іншого коду. Якщо в інших мовах інколи може виникати плутанина з тим, що при першому погляді на код не завжди ясно - де тут змінні, а де функції, то в PHP це питання навіть не постає. Даний принцип дозволяє дуже просто і елегантно реалізувати функціональність, просто недоступну інакше. Наприклад, ссилка на змінну по її імені, що зберігається в іншій змінній:

$name = "value"; $value = 5; echo $$name;

В даному прикладі PHP виведе результат 5. Такі фокуси стали можливі із-за закладеного в PHP принципу: “anything is an expression” (будь-яка річ є виразом). Виходячи з цього PHP сприймає вираз $$name таким чином: парсер зустрічає символ $, а це означає, що наступний вираз є ім'ям змінної. Парсер зустрічає ще один символ $, і продовжує пошуки імені вже іншій змінній, значення якої необхідне для обчислення значення попереднього виразу. Парсер отримує ім'я name, знаходить змінну з таким ім'ям, бере її значення (‘value’) і повертається назад. Оскільки на попередньому кроці ми шукали ім'я змінної, те значення тільки що обчисленого виразу сприймається саме як ім'я змінної. Парсер шукає змінну з таким ім'ям (value) і повертає її результат (5). Як бачите, це дуже гнучка система і при невеликому тренуванні ви зможете творити дива з її допомогою! Адже так само можна оперувати з будь-якими елементами мови, що мають ім'я, тобто наприклад викликати метод класу по його імені, що міститься в змінній.

Змінні в PHP представляються у вигляді рядка, що починається знаком долара, а за ним слідує ім'я змінної. Ім'я змінної може складатися з латинських літер, звичайних цифр і деяких символів або комбінацій літер, цифр і символів. Воно є чутливим до регістра й не може починатися з цифри.

Всі змінні діляться на певні типи:

boolean (логічні дані)
integer (цілі числа)
float або double (числа із плаваючою комою)
string (рядки)
array (масиви)

Змішані типи даних

До змішаних типів належать масиви, хеші та об'єкти. Масиви в сенсі мови є наборами змінних, що згруповані в єдину змінну. Вимога однотипності наповнення масивів не ставиться. Технічно, масиви - це впорядковані карти, що відображають ключові значення на позиції змінних даних. Вмістом значення, на яке вказує ключ може бути будь-чим, що можна подати у вигляді змінної. Не існує жодних обмежень, крім об'єму пам'яті, що накладаються на кількість ключів масиву.

Особливістю мови є відмова від рівномірного розподілу ключів масивів. Реалізовано і модель багатовимірних масивів, причому без явного обмеження глибини вкладеності. Корисною властивістю PHP є можливість асоціації масивів із функцією зворотного виклику. Ці функції дозволяють проводити дії над одним чи кількома масивами в пакетному режимі.

Також, існують два спеціальні типи даних — ресурс та NULL. Ресурс — спеціальна змінна, що містить посилання на зовнішній ресурс. Ресурси створюються та використовуються в спеціалізованих функціях. Оскільки тип містить спеціальні вказівники на відкриті файли, під'єднання та інше, то будь-які дії над значенням ресурсу не мають сенсу.

Область видимості змінної — середовище, в якій вона визначена. Розрізняють локальні та глобальні змінні. За замовчуванням, всі змінні мають локальний характер дії. Виділяють особливий тип змінних — статичні, що дозволяє повторне звернення до змінної в певному сегменті коду, причому змінна буде зберігати попередньо отримане значення. Існує також поняття суперглобальних змінних, які є місцем збереження даних оточення або даних, отриманих ззовні. Підтримується концепція динамічних змінних та функцій.

Константи в PHP — ідентифікатори простих значень. Можливе визначення константи, причому після її оголошення стає неможливою зміна її значення чи анулювання. Константи можуть мати лише скалярні значення. Підтримується можливість отримання значення константи за динамічним ім'ям. Область видимості констант буде глобальною для сценарію та всіх під'єднаних компонентів. Також в ядрі мови визначено чимало системних констант.

В PHP значення змінних може бути отримане в такий спосіб:

1. заздалегідь визначено web-програмістом;
2. отримано в результаті виконання веб-сервером функцій/операцій;
3. отримано через запит браузера методом Get або Post.

Останній варіант і використовується для створення інтерактивного спілкування сторінки сайту з відвідувачем. Вибираючи той або інший варіант відповіді, вводячи інформацію в поля, або ми просто хочемо запам'ятати обрані настроювання користувачем програмістами використовуються методи Get або Post для відправлення/отримання запитів з інформацією.

Період дії(існування) змінних

     Змінні в PHP існують тільки на час виконання користувачем одного запиту до сервера. Це означає, що коли користувач заходить на головну сторінку сайту, а з неї переходить на внутрішню сторінку, то всі змінні, які були створені при створенні головної сторінки не передаються далі, а при новому запиті створюються заново.

     Якщо, наприклад, меню сайту перебуває в базі даних MySQL, то при кожному запиті користувача (переходу зі сторінки на сторінку) web-сервер, виконуючи код PHP, буде запитувати з бази даних інформацію з меню й заносити її в одну й ту саму змінну.

     Чому ж тоді всі сторінки різні, якщо всі змінні починаються з нуля? Тому що, коли користувач натискає на посилання він передає web-серверу змінну з певним значенням. А web-сервер, щоразу при виконанні коду PHP перевіряє на існування змінної з певним значенням і якщо вона існує, то виконує певний сценарій. І в результаті ви отримуєте іншу сторінку. Так як, web-сервер виконав код PHP по іншому сценарію.

Опис типів даних

Мова JavaScript містить шість типів даних Undefined(невизначений), Null (нульовий), Boolean (логічний), String (строковий), Number (числовий) і Object (об'єктний). Ця відносно невелика кількість типів дозволяє, тим не менше, створювати повноцінні сценарії для виконання багатьох функцій.

Тип Undefined (невизначений)

Цей тип складається з єдиного значення undefined. Це значення, яке приймає змінна, яка оголошена в програмі, але якої ще не присвоєно ніякого значення.

Тип Null (нульовий)

Спеціальне значення NULL говорить про те, що змінна не має значення. Змінна вважається NULL, якщо:

їй була присвоєна константа NULL ($var = NULL); 
їй ще не було присвоєно яке-небудь значення; 
вона була вилучена за допомогою unset().

Існує тільки одне значення типу NULL – регістронезалежне ключове слово NULL.
Цей тип складається з єдиного значення null. Це значення означає нульове, порожне або неіснуюче посилання.

Тип Boolean (логічний)

Цей найпростіший тип виражає істинність значення, тобто змінна цього типу може мати тільки два значення – істина TRUE або неправда FALSE.

Щоб визначити булевий тип, використовують ключове слово TRUE або FALSE. Обидва регістронезалежні.

<?php
 $test = True;
?>

Логічні змінні використовуються в різних керуючих конструкціях (циклах, умовах і т.п). Мати логічний тип, тобто приймати тільки два значення, істину або неправду, можуть також і деякі оператори (наприклад, оператор рівності). Вони також використовуються в керуючих конструкціях для перевірки яких-небудь умов. Наприклад, в умовній конструкції перевіряється істинність значення оператора або змінної й у залежності від результату перевірки виконуються ті або інші дії. Тут умова може бути істинною або хибною, що саме і відбиває змінна й оператор логічного типу.
Цей тип складається рівно з двох логічних значень: true (істина) і false (брехня).

Тип String (строковий)

Цей тип складається з усіх можливих текстових рядків. Кожен рядок представляє собою упорядкований масив з нуля або більше символів Unicode (тобто 16-бітових цілих чисел без знака), званих елементами рядка. Елементи рядка нумеруються, починаючи з нуля. Довжина рядка - це кількість елементів в ній; порожній рядок складається з нуля елементів.

Тип Number (числовий)

Цей тип має рівно 18437736874454810627 (тобто 2⁶⁴ - 2⁵³ + 3)64-бітовому формату плаваючих чисел подвійної точності IEEE 754 з тим єдиним винятком, що 9007199254740990 (тобто 2⁵³ - 2) різних значень "Не число" даного формату представляються в JavaScript одним значенням NaN. Ще два спеціальні значення - це додатня незкінченність і відємна нескінченність яким в JavaScript відповідають вираження + Infinity (або просто Inifinity) і -Infinity. Відзначимо також, що в даному форматі розрізняються позитивний нуль (+0 або 0) і негативний нуль (-0).

Тип Object (об'єктний)

Об'єкти – тип даних, що прийшов з об’єктно-орієнтованого програмування (ООП). Відповідно до принципів ООП, клас – це набір об'єктів, що володіють визначеними властивостями і методами роботи з ним, а об'єкт відповідно – представник класу. Наприклад, програмісти – це клас людей, що пишуть програми, вивчають комп'ютерну літературу і, крім того, як усі люди, мають ім'я і прізвище. Тепер, якщо взяти одного конкретного програміста, Васю Іванова, то можна сказати, що він є об'єктом класу програмістів, має ті ж властивості, що й інші програмісти, теж має ім'я, пише програми і т.п.
У PHP для доступу до методів об'єкта використовується оператор ->. Для ініціалізації об'єкта використовується вираз new, що створює для змінної екземпляр об'єкта.

<?php
 //створюємо клас людей
class Person
{
// метод, що навчає людини PHP
   function know_php()
       {
           echo "Тепер я знаю PHP";
       } 
}
$bob = new Person; // створюємо об'єкт
                  // класу людин
$bob -> know_php(); // навчаємо його PHP
?>

Значенням цього типу є об'єкти. Об'єкт - це невпорядкований набір властивостей

Тип integer (цілі)

Цей тип задає число з множини цілих чисел Z = {..., -2, -1, 0, 1, 2, ...}. Цілі числа можуть бути зазначені в десяткової, шістнадцятковій або вісімковій системі числення, за бажанням з попереднім знаком «-» або «+».
Якщо ви використовуєте вісімкову систему числення, ви повинні випередити число 0 (нулем), для використання шістнадцяткової системи потрібно поставити перед числом 0x.

<?php
# десяткове число
$a = 1234;
# від’ємне число  
$a = -123;
# вісімкове число (еквівалентно 83 у десятковій системі) 
$a = 0123;
# шістнадцяткове число (еквівалентно 26 у десятковій системі)
$a = 0x1A;
?>

Розмір цілого залежить від платформи, хоча, як правило, максимальне значення біля двох мільярдів (це 32-бітне знакове). Беззнакові цілі PHP не підтримує.
Якщо ви визначите число, що перевищує межі цілого типу, воно буде інтерпретоване як число з плаваючою крапкою. Також якщо ви використовуєте оператор, результатом роботи якого буде число, що перевищує межі цілого, замість нього буде повернуте число з плаваючою крапкою.
У PHP не існує оператора ділення націло. Результатом 1/2 буде число з плаваючою крапкою, 0.5. Ви можете звести значення до цілого, що завжди округляє його в меншу сторону, або використати функцію round(), що округляє значення за стандартними правилами. Для перетворення змінної до конкретного типу потрібно перед змінною вказати в дужках потрібний тип. Наприклад, для перетворення змінної $a=0.5 до цілого типу необхідно написати (integer)(0.5) або (integer) $a або використовувати скорочений запис (int)(0.5). Можливість явного визначення типів по такому принципі існує для всіх типів даних (звичайно, не завжди значення одного типу можна перевести в інший тип). Ми не будемо поглиблюватися в усі тонкості визначення типів, оскільки PHP робить це автоматично в залежності від контексту.

Тип float (числа з крапкою, що плаває)

Числа з плаваючою крапкою, (вони ж числа подвійної точності або дійсні числа) можуть бути визначені з допомогою будь-якого з наступних синтаксисів:

<?php
 $a = 1.234;
 $b = 1.2e3;
 $c = 7E-10;
?>

Розмір цілого залежить від платформи, хоча максимум, як правило, ~1.8e308 з точністю близько 14 десяткових цифр.

Тип array (масив)

Масив у PHP являє собою впорядковану карту – тип, що перетворює значення в ключі. Цей тип оптимізовано у декількох напрямках, тому ви можете використовувати його як масив, список (вектор), хеш-таблицю (що є реалізацією карти), стек, черга і т.д. Оскільки ви можете мати як значення інший масив PHP, можна також легко емулювати дерева.
Задати масив можна за допомогою конструкції array() або безпосередньо задаючи значення його елементам. Визначення за допомогою array()

array ([key] => value,[key1] => value1, ... )

Мовна конструкція array() приймає як параметри пари ключ => значення, розділені комами. Символ => встановлює відповідність між значенням і його ключем. Ключ може бути як цілим числом, так і рядком, а значення може бути будь-якого ніснуючого в PHP типу. Числовий ключ масиву часто називають індексом. Індексування масиву в PHP починається з нуля. Значення елемента масиву можна одержати, вказавши після імені масиву в квадратних дужках ключ шуканого елемента. Якщо ключ масиву являє собою стандартний запис цілого числа, то він розглядається як число, в противному випадку – як рядок. Тому запис $a["1"] рівносильний запису $a[1], так само як і $a["-1"] рівносильне $a[-1].

<?php
$books = array ("php" =>"PHP users guide",12 => true);
echo $books["php"];
//виведе "PHP users guide"
echo $books[12];     //виведе 1
?>

Якщо для елемента ключ не заданий, то в якості ключа береться максимальний числовий ключ, збільшений на одиницю. Якщо вказати ключ, якому вже було присвоєно якесь значення, то воно буде перезаписано. Починаючи з PHP 4.3.0, якщо максимальний ключ – від’ємне число, то наступним ключем масиву буде нуль (0).

<?php
// масиви $arr і $arr1 еквіваленти
$arr = array(5 => 43, 32, 56, "b" => 12);
$arr1 = array(5 => 43, 6 => 32, 7 => 56, "b" => 12);
?>

Якщо використовувати як ключ TRUE або FALSE, то його значення переводиться відповідно в одиницю і нуль типу integer. Якщо використовувати NULL, то замість ключа одержимо порожню стрічку. Можна використовувати і сам порожню стрічку як ключ, при цьому її треба брати в лапки. Так що це не те ж саме, що використання порожніх квадратних дужок. Не можна використовувати як ключ масиви й об'єкти. Визначення за допомогою синтаксису квадратних дужок
Створити масив можна, просто записуючи в нього значення. Як ми вже говорили, значення елемента масиву можна одержати за допомогою квадратних дужок, всередині яких потрібно вказати його ключ наприклад, $book["php"]. Якщо вказати новий ключ і нове значення наприклад, $book["new_key"]="new_value", то в масив додасться новий елемент. Якщо ми не вкажемо ключ, а тільки привласнимо значення $book[]="new_value", то новий елемент масиву буде мати числовий ключ, на одиницю більший максимального існуючого. Якщо масив, у який ми додаємо значення, ще не існує, то він буде створений.

<?
$books["key"]= value; // додали в масив
                     // $books значення 
                     // value із ключем key
$books[] = value1; /* додали в масив
                     значення value1 з
                     ключем 13, оскільки
                     максимальний ключ у
                     ми був 12 */
?>

Для того щоб змінити конкретний елемент масиву, потрібно просто присвоїти йому з його ключем нове значення. Змінити ключ елемента не можна, можна тільки знищити елемент (пару ключ/значення) і додати нову. Щоб видалити елемент масиву, потрібно використовувати функцію unset().

<?php
$books = array ("php" =>"PHP users guide",12 => true);
$books[] ="Book about Perl"; // додали елемент
                   // з ключем (індексом)
                   // 13 це еквівалентно
                   // $books[13] = 
                  // "Book about Perl";
$books["lisp"] =123456; /* Це додає до масиву новий
           елемент із ключем "lisp" і
           значенням 123456 */
unset($books[12]); // Це видаляє елемент
                  // c ключем 12 з масиву 
unset ($books); // видаляє масив цілком
?>

Помітимо, що, коли використовуються порожні квадратні дужки, максимальний числовий ключ шукається серед ключів, що існують у масиві з моменту останнього переіндексування. Переіндексувати масив можна за допомогою функції array_values().

<?php
$arr =array ("a","b","c"); 
 /* Створюємо масив зі значеннями "a", "b" і "c".
      Оскільки ключі не зазначені, вони будуть 
           0,1,2 відповідно */
print_r($arr); // виводимо масив (і ключі, і значення)
unset($arr[0]);
unset($arr[1]);
unset($arr[2]); 
        // знищуємо з нього всі значення 
print_r($arr);  // виводимо масив (і ключі, і значення)
$arr[] = "aa";  // додаємо новий елемент
               // у масив. 
               // Його індексом (ключем)
               // буде 3, а не 0
print_r($arr);
$arr =array_values($arr); // переіндексуємо масив 
$arr[] = "bb"; // ключем цього елемента буде 1
print_r($arr);
?>

Результатом роботи цього скрипта буде:

Array ( [0] => a [1] => b [2] => c )
Array ( ) 
Array ( [3] => aa ) 
Array ( [0] => aa [1] => bb )

Перетворення типів

Тип змінної залежить від того, який тип інформації в ній зберігається. Javascript не є жорстко типізованим мовою. Це означає, що ви не повинні точно визначати тип даних змінної, у момент її створення. Тип змінної привласнюється змінної автоматично протягом виконання скрипта. Так, наприклад, ви можете визначити змінну в такий спосіб:

var answer=42

А пізніше, ви можете привласнити тієї ж змінн значення, що наприклад випливає:

answer="Thanks for all the fish..."

Або розглянемо наступне вираження:

var onestring="1"
var oneint=1
var oneconcatenate=onestring+oneint
// У результаті виходить "11"
var oneaddition=oneint+onestring
// У результаті виходить 2

У першій операції додавання перший операнд є рядком. Javascript припускає, що проводиться операція із двома рядками. Коли Javascript виявляє в якості другого операнда ціле число, він у відповідності зі своїми виставами перетворить змінну в рядок.
Оскільки Javascript вільно типізований мова, те це не викличе помилки.
Тому що Javascript не підтримує ніяких методів і властивостей для визначення типу поточного значення змінної, дуже важливо внимательноотслеживать типи змінних щоб уникнути несподіваних результатів.
Взагалі, у вираженнях строкові значення, що включають числові й, Javascript перетворює числові значення в строкові. Наприклад, розглянемо наступні твердження:

x="The answer is " + 42
y=42 + " is the answer."

Перше твердження буде рядок "The answer is - 42 ".
Друге твердження повертає рядок " 42 - The answer is".

Javascript надає кілька спеціальних функцій для керування строковими й числовими значеннями: eval обчислює рядок, що представляє будь-які Javascript літерали або змінні, перетворюючи її в число.
parseint перетворює рядок у ціле число в зазначеній підставі системи числення, якщо можливо. parsefloat перетворює рядок у число із плаваючою крапкою, якщо можливо.

JavaScript - слаботипізованнa мовa. Це означає, що в декларації змінної ми не вказуємо її тип і надалі можемо привласнювати їй значення будь-яких типів. Виконуюча система JavaScript сама виконує автоматичне перетворення типів даних в міру необхідності. Для явного перетворення типів використовуються методи Boolean, Number, Object та String.

Приведение типов

Приведение типов в PHP работает так же, как и в C: имя требуемого типа записывается в круглых скобках перед приводимой переменной. Пример:

<?php

$foo = 10;   // $foo это целое число

$bar = (boolean) $foo;   // $bar это булев тип

?>

Допускаются следующие приведения типов:

(int), (integer) - приведение к целому числу
(bool), (boolean) - приведение к булеву типу
(float), (double), (real) - приведение к числу с плавающей точкой (float)
(string) - приведение к строке
(array) - приведение к массиву
(object) - приведение к объекту

Обратите внимание, что внутри скобок допускаются пробелы и символы табуляции, поэтому следующее равносильно по своему действию:

<?php

$foo = (int) $bar;

$foo = ( int ) $bar;

?>

Совет: вместо приведения переменной к строке, вы можете заключить ее в двойные кавычки.

<?php

$foo = 10;            // $foo это целое число

$str = "$foo";        // $str это строка

$fst = (string) $foo; // $fst это также строка



 // Это напечатает "они одинаковы"

 if ($fst === $str) {

echo "они одинаковы";

}

?>

Перетворення типів відбуваються за наступними правилами.

Перетворення до логічного типу

Вихідний тип	Результат
Undefined	false
Null	false
Boolean	без змін
Number	false, якщо аргумент рівен +0, -0 або NaN; true в інших випадках
String	false, якщо аргумент — порожній рядок; true в інших випадках
Object	true

Перетворення до логічного типу в JavaScript

Перетворення до числового типу

Вихідний тип	Результат
Undefined	NaN
Null	+0
Boolean	1, якщо аргумент рівен true, і 0, якщо аргумент рівен false
Number	без змін
String	якщо рядок містить правильне число (можливо з пробілами перед та / або після нього), то це число; NaN в іншому випадку
Object	результат перетворення значення об'єкта за замовчуванням

Перетворення до рядкового типу

Вихідний тип	Результат
Undefined	`"undefined"`
Null	`"null"`
Boolean	`"true"`, якщо аргумент рівен true, і `"false"`, якщо аргумент рівен false
Number	текстове представлення числа (див. нижче)
String	без змін
Object	результат перетворення значення об'єкта за замовчуванням

Перетворення числа n у рядок відбувається за такими правилами:

якщо n рівне NaN, то результат "NaN";
якщо n рівне +0 або -0, то результат "0";
якщо n відємне, то результат буде конкатенацією рядка "-" і результату перетворення в рядок числа -n;
якщо n рівне некінченності, то результат "Infinity";
в інших випадках нехай m, k и s — такі цілі числа, що k >= 1, 10^k-1 <= s < 10^k, n рівне s x 10^m-k и k — найменьше з можливих. Відмітемо, що k — це кількість цифр у десятковому представленні s , що s не діляться на 10 і що найменш значуща цифра s може не бути однозначно визначеною. Тоді
якщо k <= m <= 21, то результат складається з k десятичних цифр s (без провідних нулів), за якими йдуть m-k символів '0';
інакше, якщо 0 < m <= 21, то результат складається з m старших десяткових цифр s, за якими слідує десяткова точка '.' і k-m залишившихся десяткових цифр s;
інакше, якщо -6 < m <= 0, то результат складається з символа '0', за якими слідує десяткова точка '.', -m символів '0' і k десяткових цифр s;
інакше, якщо k = 1, то результат складається з єдиною цифри s, символа 'e', символа плюс '+' або мінус '-' в залежності від того, додатнє чи відємне m-1, за якими слідує десяткове представлення числа abs(m-1);
інакше результат складається з старшої десяткового цифри s, за якою слідує десяткова точка '.' и k-1 залишившихся десяткових цифр s, символ 'e', символ плюс '+' або мінус '-' в залежності від того, додатнє чи відємне m-1, за якими слідує десяткове представлення числа abs(m-1).

Перетворення до рядкового типу в JavaScript

Перетворення до об'єктного типу

Вихідний тип тип	Результат
Undefined	генерується виключення TypeError
Null	генерується виключення TypeError
Boolean	новий логічний об'єкт з даними значенням за замовчуванням
Number	новий логічний об'єкт з даними значенням за замовчуванням
String	новий рядковий об'єкт з даними значенням за замовчуванням
Object	без змін

Приклади неявних перетворень

У виразах, що з'єднують числові і рядкові значення операцією +, JavaScript перетворює числа в рядки, наприклад:

x = "Відповідь дорівнює " + 21  // повертає "Відповідь дорівнює 21"
y = 21 + "  - ось відповідь" // повертає "21 - ось відповідь"

В інших випадках JavaScript намагається перетворити рядок в число, наприклад:

a = "21" - 1 // повертає 20
b = "21" + 1 // повертає 211

Змінні

Ви використовуєте змінні, щоб зберігати значення у вашому додатку. Ви даєте цим змінним імена, по яких ви посилаєтеся на них, і існують деякі правила, яким імена повинні відповідати.

Ідентифікатор Javascript або ім'я повинні початися із символу або символом підкреслення ("_"); послідовність символів також можуть бути цифри (0-9). Символи включають знаки з "A" до "Z" (верхнього регістру) і знаки з "a" до "z" (нижній регістр). Javascript ураховує регістр.

Деякі приклади припустимих імен:

Number_hits 
temp99 
_name

Область дії змінних
Область дії змінних - те, де ви можете використовувати їх у скрипте. В Javascript, існує дві області дії, які змінні можуть мати:
Глобальна: Ви можете використовувати змінну де-небудь у додатку. Локальна: Ви можете використовувати змінну усередині поточної функції.
Щоб оголосити локальну змінну усередині функція, використовуйте ключове слово var,
наприклад:

var total=0;

Щоб оголосити глобальну змінну, оголосите змінну призначення, яка просто привласнює значення змінної (або у функції або поза функцією),
наприклад:

total=0;

Найкраще повідомляти глобальні змінні на початку вашого скрипта, так, щоб функції успадковували змінну і її значення.

Літерали

Літерали - спосіб, яким ви представляєте значення в Javascript. Установлені значення, які ви буквально (literally) представляєте у вашому джерелі, і - не змінні.
Приклади літералів включають:

42 
3.14159 
"Бути або не бути"

Цілі числа (Integers)
Цілими називають числа виду 1, 164, 102390. Вони можуть бути виражені в десятковому ( по підставі 10), шестнадцатеричном ( по підставі 16), або восьмеричному ( по підставі 8) виставі. Десятковий літерал цілого числа складається з послідовності цифр без уведення 0 (нуля).
Ціле число може бути виражене у восьмеричному або шестнадцатеричном скоріше чому в десятиричное. Шестнацетеричные числа включають цифри 0-9 і букви a-f і A-F, в Javascript вони записуються з комбінацією символів 0x або 0X (нуль-x) перед числом. Восмиричные числа включають тільки цифри 0-7 і в Javascript записуються із провідного нуля.
Наприклад:

десяткове число 23 представляється в шестнадцатеричном виді як 0x17 і у восмеричном як    
027

Літерали із плаваючою крапкою

Літерали із плаваючою крапкою являють собою дробові частини цілих чисел і повинні містити в собі принаймні одну цифру й десяткову крапку або символ експоненти ("е" або "Е"). У наступних прикладах наведені різні варіанти вистави того самого числа:

3.1415927 
31415927е-7 
.31415927Е1

Логічні літерали
Логічні значення мають тільки два значення, дійсна (true) або неправда (false). У деяких реалізаціях мови Javascript 0 (false) і 1 (true) не можуть бути використані в якості логічних значень.
Рядка
Строкові літерали - нуль або більша кількість знаків, располеженные в подвійні (") або одинарних (') лапках. Рядки повинен бути розділені лапками того ж самого типу; тобто або обидві одинарні лапки або подвійні лапки. Використання зворотної подвійної риси "" дозволяє вставляти в рядок спеціальні символи. Приведемо приклади строкових літералів:

"Blah" 
'Blah' 
"1234" 
"one line another line"

Спеціальні символи

Ви можете використовувати наступні спеціальні символи в строкових литаралах Javascript:

вказує повернення на один символ. 
f вказує переклад сторінки. 
вказує нову цифру(знак) лінії. 
вказує повернення каретки. 
вказує cимвол табуляції.

Символи виходу
Ви можете вставляти лапок усередині рядка, передуючи їм похилою рисою вліво. Це відомо як вихід лапок.
Наприклад

document.write("" Вам слід прийняти ванну",- сказав доктор і наморщив ніс.");

виводить

" Вам слід прийняти ванну", 
- сказав доктор і наморщив ніс

Декларація змінних

Змінні використовуються в якості символічних імен, які приймають різні значення. Імена змінних задаються ідентифікаторами. Змінна створюється в момент її декларації. JavaScript дозволяє декларувати змінну двома способами:

За допомогою ключового слова var, наприклад, var x; або var x = 21;.
Просто присвоюванням змінній значення, наприклад x = 21;.

Якщо декларація змінної не містить присвоювання їй значення, то її значенням вважається undefined. Ми можемо перевіряти, визначено Чи має значення змінної, і вживати відповідні дії. Приклад:

var text;
if (text == undefined)
  document.write("Текст не задан");
else
  document.write("Текст:" + text);

В этом примере значение переменной text не определено, поэтому будет выполнен первый оператор document.write.

В самом общем виде декларация переменных имеет вид:

var идентификатор[=инициализатор]?[,идентификатор[=инициализатор]?]?

Здесь инициализатор — это любое выражение, значение которого присваивается переменной при ее создании. Пример:

var a = 0, b, c = "текст", x, y = false;

Область действия переменных

Область действия переменной определяется положением ее декларации в тексте программы. Существуют три типа исполняемого кода JavaScript, называемых контекстом исполнения:

Глобальный контекст, т. е. исходный текст сценариев, не включая тела функций.
Локальный контекст, т. е. исходный текст сценариев, являющийся телом функции, а также аргумент конструктора встроенного объекта Function. Точнее говоря, если последним параметром конструктора Function является строка текста, то она интерпретируется как тело функции.
Eval-контекст, т. е. аргумент метода eval. Если параметром метода eval является строка текста, то она интерпретируется как программа на языке JavaScript, имеющая тот же контекст, в котором был вызван этот метод.

Иными словами, любая переменная, декларированная вне тела всех функций, является глобальной и доступна всюду в тексте данной программы. Переменная, декларированная в теле функции, является локальной и доступна только внутри тела этой функции. Об особенностях eval-контекста см. описание метода eval.

Для декларации глобальных переменных ключевое слово var не обязательно. Однако, оно обязательно при декларации локальных переменных.

Перейти до Інтернет-програмування