Обладнання користувача в мережі ISDN
Підключення обладнання користувача до мережі ISDN здійснюється з під'єднанням, розробленого ССITT. Обладнання ділиться на функціональні групи, і в залежності від групи розрізняється декілька довідкових точок (reference points) з'єднання різних груп устаткування між собою.
Пристрої функціональної групи NT1 (Network Termination 1) складають цифрове абонентське закінчення (Digital Subscriber Line, DSL) на кабелі, що з'єднує користувацьке обладнання з мережею ISDN. Фактично NT1 представляє собою пристрій CSU, який працює на фізичному рівні і утворює дуплексний канал з відповідним пристроєм CSU, встановленим на території оператора мережі ISDN. Довідкова точка U відповідає точці підключення пристрою NT1 до мережі. Пристрій NT1 може належати оператору мережі, а може і належати користувачеві. У Європі прийнято вважати пристрій NT1 частиною обладнання мережі, тому користувацьке обладнання випускається без вбудованого пристрою NT1.
[Файл:ISDN.PNG|450px|thumb|right|Іерархічна організація DNS]] На малюнку показаний "Зразок конфігурації ISDN" - зображені три пристрої, підключені до комутатора ISDN, що знаходиться на центральній станції. Два з цих пристрою сумісні з ISDN, тому їх можна підключити до пристроїв NT2 через контрольну точку "S". Третє пристрій (стандартний, не спеціалізований для ISDN тeлефон) підключається до ТА через контрольну точку "R". Будь-яке з цих пристроїв може бути також приєднаний до пристрою NT1/2, яке замінює обидва пристрої-NТ1 і NT2. Аналогічні станції користувачів (не показані на малюнку) підключені до самого правого перемикачу ISDN.
Якщо користувач підключений через інтерфейс BRI, то цифрове абонентське закінчення виконано по двопровідній схемі. Для організації дуплексного режиму використовується технологія одночасної видачі передавачами потенційного коду 2B1Q з луна-придушенням і вирахуванням свого сигналу з сумарного. Максимальна довжина абонентського закінчення в цьому випадку становить 5,5 км.
При використанні інтерфейсу PRI цифрове абонентське закінчення виконується за схемою каналу T1 або Е1, тобто є чотирипровідна з максимальною довжиною близько 1800 м.
Пристрої функціональної групи NT2 (Network Termination 2) являють собою пристрої канального або мережевого рівня, які виконують функції концентрації користувацьких інтерфейсів та їх мультиплексування. Наприклад, до цього типу обладнання належать: офісна АТС, комутуюча декілька інтерфейсів BRI, маршрутизатор, що працює в режимі комутації пакетів (наприклад, по каналу D), простий мультиплексор TDM, який мультиплексує кілька низькошвидкісних каналів в один канал типу В. Точка підключення обладнання типу NT2 до пристрою NT1 називається довідкової точкою типу Т. Наявність цього обладнання не є обов'язковим на відміну від NT1.
Пристрої функціональної групи TE1 (Terminal Equipment 1) відносяться до пристроїв, які підтримують інтерфейс користувача BRI або PRI. Довідкова точка S відповідає точці підключення окремого термінального устаткування, що підтримує один з інтерфейсів користувача ISDN. Таким обладнанням може бути телефон або факс-апарат. Оскільки устаткування типу NT2 може бути відсутнім, то довідкові точки S і T об'єднуються і позначаються як S/T.
Пристрої функціональної групи ТЕ2 (Terminail Equipment 2) являють собою пристрої, які не підтримують інтерфейс BRI або PRI. Таким пристроєм може бути комп'ютер, маршрутизатор з послідовними інтерфейсами, що не відносяться до ISDN, наприклад, RS-232C, Х.21, V.34. Для підключення такого пристрою до мережі ISDN необхідно використовувати термінальний адаптер (Terminal Adapter, TA), який випускається у форматі мережевих адаптерів як вбудована карта.
Фізичний інтерфейс в точці S/T представляє собою чьотирьох лінію. Оскільки кабель між пристроями ТЕ1 або ТА і мережним закінченням NT1 або NT2 зазвичай має невелику довжину, то розробники стандартів ISDN вирішили не ускладнювати обладнання, так як організація дуплексного режиму на чьотирьох лінії набагато легше, ніж на двухпроводной. Для інтерфейсу BRI в якості методу кодування обраний біполярний AMI, причому логічна одиниця кодується нульовим потенціалом, а логічний нуль - чергуванням потенціалів протилежної полярності. Для інтерфейсу PRI використовуються інші коди: ті ж, що і для інтерфейсів T1 і Е1, тобто відповідно B8ZS і HDB3.
Фізична довжина інтерфейсу PRI коливається від 100 м до 1000 м - залежно від схеми підключення пристроїв.
Справа в тому, що при невеликій кількості терміналів (ТЕ1 або ТЕ2 + ТА) дозволяється не використовувати місцеву офісну АТС, а підключати до 8 пристроїв до одного пристрою типу NT1 (або NT2 без комутаційних можливостей) за допомогою схеми монтажного АБО. При підключенні одного пристрою ТІ (через термінальні резистори R, що погоджують параметри лінії) до мережного закінчення NT довжина кабелю може досягати 1000 м. При підключенні декількох пристроїв до пасивного кабелю максимальна довжина скорочується до 100-200 м. Правда, якщо ці пристрої зосереджені на дальньому кінці кабелю (менше 50 м), то довжина кабелю може бути збільшена до 500 м. І нарешті, існують спеціальні багатопортовий пристрої NT1, які забезпечують зіркоподібною підключення до 8 пристроїв. При цьому довжина кабелю збільшується до 1000 м.
Опорні точки ISDN
В ISDN задано певне число опорних (контрольних) точок. Опорні точки або точки доступу являють собою інтерфейси між різними функціональними пристроями ISDN. Основними опорними точками є R, S, T, U. Опорна точка R забезпечує інтерфейс між терміналом і термінальним адаптером. Стандарт на точку R відсутній, і розробляти його не передбачається, тому що в принципі термінальний адаптер повинен бути частиною терміналу ISDN. Опорна точка S реалізує інтерфейс між терміналом ISDN (або термінальним адаптером у разі не ISDN терміналу) і кінцевим обладнанням мережі NT2. Термінальне устаткування з вбудованим NT2 може підключатися до прозорого NT2 або безпосередньо до NT1. Опорна точка T служить для інтерфейсу між кінцевим обладнанням мережі NT2 і NT1. Останнє реалізує функції фізичного рівня. Опорна точка U забезпечує інтерфейс між NT1 в приміщенні замовника (абонентському пункті) і NT1 на центральній АТС (вузлі комутації) по абонентській лінії. Стандарт на інтерфейс U повністю не визначений, загальні рекомендації є тільки щодо швидкості передачі.
