Психологія як наука

[1] Психологія як наука

Психологія як наука має особливості, що відрізняють її від інших дисциплін. Як систему перевірених знань, психологію знають в основному ті, хто нею спеціально займається вирішуючи наукові і практичні завдання. Водночас як система життєвих явищ психологія знайома кожній людині.

У науковому вжитку термін "психологія" вперше з'явився у ХVI ст. Спочатку він належав до особливої науки, що займалася вивченням так званих душевних, або психічних явищ, тобто таких,що кожна людина легко виявляє у власній свідомості в результаті самоспостереження. Пізніше, у XVII-XIX ст, сфера досліджень психологів значно розширилась, включивши неусвідомлювані психічні процеси (несвідоме) і діяльність людини.

У ХХ ст психологічні дослідження вийшли за рамки тих явищ, навколо яких вони протягом сторіч концентрувалися. У зв'язку з цим термін "психологія" втратив початковий, достатньо вузький зміст, коли він стосувався тьльки суб'єктивних безпосередньо сприйманим і пережитим людиною, явищ свідомості. Проте дотепер, за сформованими сторіччями традиціями, за цією наукою зберігаеться її назва.

З ХІХ ст психологія стає самостійною експериментальною галуззю наукових знань.

Що ж є предметом вивчення психології? Насамперед вивчення психіки людин і тварин, що включає багато суб'єктивних явищ. За допомогою одних, таких, наприклад, відчуття, сприймання, увага, уява, мислення, пам'ять і мова людина пізнає світ. Ії називають пізнавальними процесами. Інші явища регулюють її спілкування з людьми, безпосередньо керують діями і вчинками, їх називають психічними властивостями і станами особистості, до їх числа включають потреби, мотиви, цілі, інтереси, волю, почуття та емоції, схильності, здібності, знання, свідомість. Крім того психологія вивчає людське спілкування і поведінку, їхню залежність від цих явищ і, навпаки, залежність і формування психічних явищ від поведінки і спілкування.