Ce,r

Па́нки (від англ. punk — недосвідчена молода людина; хтось непотрібний, нікчемний) — покоління молодих людей на рок-естраді (середина 70-х рр. 20 ст.). Провідною інтонацією їхніх виступів став різкий протест проти будь-яких моральних і звичаєвих правил. Це відбилося насамперед на характері їх музики - панк-року (постійна зміна інтонації, надмірне використання ударних інструментів, переважання ритму над мелодією). Шокував глядачів і зовнішній вигляд виконавців (різноколірний грим, лахміття старомодного одягу, обвішаного «металевими» прикрасами — лезами бритв, велосипедними ланцюгами тощо).

1. Джерела і посилання:
   1. 2.Короткий енциклопедичний словник з культури. — К.: Україна, 2003. ISBN 966-524-105-2
   2. 1.О.А. Аксютина. Панк-культура как феномен молодежной контркультуры М.: Наука 2005,