Філософія (дистанційний курс, 2-к. Русул О. В.)
ФІЛОСОФІЯ
Зміст
Мета та завдання навчального курсу
Мета - вивчення курсу філософії передбачає формування конструктивного мислення. Останнє диктує необхідність прищепити студентам навички самостійного розгляду світоглядних проблем життєдіяльності, методологічних проблем пізнання та діяльності із залученням понятійного апарату філософії;
Завдання Сформульована вище мета, визначає наступні задачі курсу: - розуміння предмета філософії й специфіки філософського знання; - усвідомлення ролі філософії в формуванні конструктивного типу мислення; - створення спільного уявлення про сфери філософського знання; - знайомство з основними філософськими традиціями; - вивчення фрагментів класичних філософських текстів. У результаті вивчення навчального курсу студент повинен: - знати основні етапи розвитку світової та вітчизняної філософії; - видатних представників світової та вітчизняної філософії, їх вихідні ідеї; - провідні проблеми сучасної філософії та орієнтуватися в їх змісті; - значення основних філософських термінів; - особливості релігійного світосприйняття; - суттєві особливості та функції етичних цінностей; - предмет філософії та її проблематику. Вміти співставляти та аналізувати переваги та недоліки певних філософських позицій; - порівнювати частково – наукові та філософські знання певних проблем; - опрацьовувати філософські тексти; - аналізувати проблеми сучасного життя із використанням філософських понять, категорій і термінів; - пояснювати особливості різних форм і типів світогляду; - виявляти та аналізувати основні форми мислення, застосовувати закони логіки й діалектики.
ЦЕНТРАЛЬНОУКРАЇНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ВОЛОДИМИРА ВИННИЧЕНКА
Факультет історії та права
Кафедра філософії, політології та міжнародних відносин
ФІЛОСОФІЯ СІЛАБУС
2020-2021 навчальний рік Силабус це персоніфікована програма викладача для навчання студентів з кожного предмета, що оновлюється на початок кожного навчального року. Силабус розробляється відповідно до освітньо-професійної програми підготовки фахівця відповідного рівня та згідно навчального і робочого навчального планів, з врахуванням логічної моделі викладання дисципліни.
Силабус розглянутий на засіданні кафедри філософії, політології та міжнародних відносин.
ПІБ
1. Електронна адреса:
Інша контактна інформація:
2. Опис навчальної дисципліни: Філософія
Спеціальність: Всі спеціальності
Освітньо-професійна програма: Всі програми
Рівень вищої освіти: бакалавр
Форма навчання: Денна, Заочна
Курс: ІІ
Семестр: ІV
Найменування показників Характеристика навчальної дисципліни
Кількість кредитів – 3 денна форма заочна форма навчання навчання
Блоків (модулів) – 2 Нормативна Загальна кількість годин – 90 Тижневих годин для денної форми навчання: 2 Лекції 20 год. 4 год. Практичні, семінарські 14 год. 4 год. Лабораторні 0 год. Самостійна робота 56 год. 78 год. Індивідуальне науково-дослідне завдання (есе, аналітичний звіт, тези тощо) Есе, 4 год. Вид підсумкового контролю: екзамен Сторінка дисципліни на сайті університету Зв’язок з іншими дисциплінами. логіка, етика, естетика, релігієзнавство
3. Мета та завдання навчальної дисципліни
Метою викладання навчальної дисципліни «Філософія» є: світоглядно-методологічна підготовка студентської молоді, що сьогодні є неможливою без філософії як теоретичної основи духовної культури. Завдання: - освоєння історико-філософських знань та сучасних глобальних проблем людства; - формування та розвиток високоморальних ціннісних орієнтирів сучасної молодої людини в сучасному життєвому просторі.
У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен
Знати:
- основні етапи розвитку світової та вітчизняної філософії, провідну проблематику цих етапів та особливості побудови світоглядних знань;
- видатних представників світової та вітчизняної філософії, їх вихідні ідеї;
- провідні проблеми сучасної філософії та орієнтуватися в їх змісті;
- значення основних філософських термінів;
- особливості релігійного світосприйняття;
- суттєві особливості та функції етичних цінностей;
- форми та рівні практичної діяльності;
- особливості універсальних законів діалектики;
- рушійні сили суспільного розвитку;
- тенденції розвитку соціально-етнічних спільностей та процеси культурної глобалізації;
- основи науково-технічної революції;
- сутність політики як соціального явища;
- тенденції розвитку економічної глобалізації;
- специфіку розвитку інформаційного суспільства.
Уміти:
- зіставляти та аналізувати переваги і недоліки певних філософських позицій;
- порівнювати частково-наукові та філософські знання певних проблем;
- опрацьовувати філософські тексти;
- аналізувати проблеми сучасного життя із використанням філософських понять, категорій і термінів;
- використовувати закони діалектики при взаємодії з економічними, політичними та культурними складовими соціального буття;
- пояснювати мультикультурні практики їх оптимальність і ціннісне значення в розвитку процесів культурної глобалізації;
- дотримуватись принципу толерантності в міжкультурній комунікації;
- вести діалоги на паритетних засадах співробітництва та колегіальної і гендерної рівності;
- визначати особливості різних форм і типів світогляду в духовній культурі людства.
В результаті вивчення навчальної дисципліни у студента мають бути сформовані такі загальні компетентності:
- обґрунтовувати з позицій філософії досягненнях гуманітарних наук, інших форм людської духовності; - застосовувати критичне мислення як оціночне ставлення до ідей, гіпотез, тощо; - самостійно, креативно, творчо мислити; - здійснювати філософський аналіз таких проблем, як філософське розуміння світу, суспільства, людини; - оволодіння багатоаспектною проблематикою аналізу суспільства і природи; - усвідомлення соціуму як складного, багатоманітного і суперечливого явища; - засвоєння соціальної взаємодії та її синтез через такі практики соціального буття як: матеріальна, духовна, культурно-побутова; - визначати самосвідомість як вагому складову постійного самовдосконалення індивіда протягом життя; - використовувати абстрактне мислення як чуттєве відображення процесів пізнання; - встановлювати кореляцію важливих питань етики, релігієзнавства, логіки, філософії науки, сучасної духовної культури людства.
4. Зміст дисципліни. Календарно-тематичний план
Назви розділів і тем Кількість годин денна форма заочна форма усього у тому числі усього у тому числі л п с. р. л п с. р. 1 2 3 4 5 6 7 8 9
Частина 1. Тема 1. Предмет філософії 2 1 0 1 0 0 Тема 2. Формування філософських традицій. 2 1 0 0,5 0 0 Тема 3. Філософія Античності. 2 1 0 0,5 0 0 Тема 4. Філософська думка Середньовіччя та Відродження. 2 1 0 0,5 0 0 Тема 5. Філософія Нового Часу та Просвітництва. 2 1 0 0,5 0 0 Тема 6. Німецька класична філософія. 1 1 0 0,5 0 0 Тема 7. Сучасна західна філософія. 1 1 0 0,5 0 0 Частина 2. Тема 8. Єдність світу та багатоманітність реальності. 1 0 0 1 0 Тема 9. Матерія і дух. Природа. 1 1 0 0 1 0 Тема 10. Універсальні зв’язки буття. Діалектичне світорозуміння. 1 1 0 0 1 0 Частина 3. Тема 11. Основні проблеми гносеології. 1 1 0 0 1 Тема 12. Філософія свідомості. 1 1 20 0 0 8 Частина 4. Тема 13. Соціальна філософія та філософія історії. 1 1 25 0 0 40 Тема 14. Філософська антропологія. 1 1 11 0 0 30 Частина 5. Тема 15. Філософія науки. 1 1 0 0 0 0
Усього годин: 90 20 14 56 90 4 4 78
5. Теми семінарських занять № з/п Назва теми Кількість годин Частина 1. 14 1. Предмет філософії. 1 2. Формування філософських традицій: Схід і Захід – два типи філософування. Становлення античної філософії. 1 3. Філософія Античності. 1 4. Філософська думка Середньовіччя та Відродження. 1 5. Філософія Нового часу та Просвітництва. 1 6. Німецька класична філософія. 1 7. Сучасна західна філософія. 1 Частина 2. 7 8. Єдність світу та багатоманітність реальності. 9. Матерія і дух. Природа. 1 10. Універсальні зв’язки буття. Діалектичне світорозуміння. 1 Частина 3. 2 11. Основні проблеми гносеології. 1 12. Філософія свідомості. 1 13. Соціальна філософія та філософія історії. 1 14. Філософська антропологія. 1 15. Філософія науки. 1 РАЗОМ: 14 год.
6. Самостійна робота № з/п Назва теми Кількість годин Частина 1. 20 1. Особливості, провідні ідеї та представники української філософії. 20 Частина 2. 25 2. Соціальна філософія та філософія історії. 14 3. Філософська антропологія. 11 Частина 3. 11 4. Глобальні кризи та проблеми сучасної цивілізації. Доля людства. 11 РАЗОМ: 56 год.
7. Література для вивчення дисципліни:
Основна: 1. Андрущенко В. П., Михальченко М. І. Сучасна соціальна філософія : Курс лекцій. 2 вид., випр. й доп. – К. : Генеза, 1996. 2. Андрущенко Віктор Петрович, Волович Володимир Ілліч, Горлач Микола Іванович, Головченко Георгій Тихонович, Губерський Леонід Васильович. Філософія : Підруч. / Микола Іванович Горлач (заг.ред.). – 2.вид., перероб. та доп. - Х. : Консум, 2000. 3. Арутюнов Вячеслав Хуршудович, Демченко Микола Миколайович, Йосипенко Сергій Львович, Кабика І. С., Круш О. О. Філософія : Навч.-метод. посіб. для самост. вивч. дисципліни / Київський національний економічний ун-т. – К., 1999. 4. Бартун Микола Петрович. Філософія : Курс лекцій / Дніпропетровська академія управління, бізнесу та права. Кафедра соціально- гуманітарних дисциплін. - Д., 1999. 5. Бичко І. В., Бичко А. К., Горак Г. І., Добронравова І. С., Малахов В. А. Філософія: Курс лекцій:Навч. посібник для студ. вузів. - К. : Либідь, 1993. 6. Бойченко Іван Васильович. Філософія історії : Підручник для студ. вищ. навч. закладів. - К. : Знання, 2000. 7. Буданов, В.Г. Сложностность и проблема единства знания. Вып. 1: К стратегии познания сложности. [Текст] / Рос. акад. наук, Ин-т философии ; В.Г. Буданов, В.И. Аршинов, В.Е. Лепский, Я.И. Свирский. – М. : ИФ РАН, 2018. – 105 с. 8. Васюков В.Л. Ситуации, события, факты : Формальная феноменология ситуаций / В.Л. Васюков ; Ин-т философии РАН ; НИУ «Высшая школа экономики». – М. : Наука, 2019 – 239 с 9. Васюков В.Л., Киселева М.С., Шульга Е.Н. Теоретические модели коммуникаций и исторические реконструкции /В.Л. Васюков, М.С. Киселева, Е.Н.Шульга; Ин-т философии РАН. – М.: Наука, 2019. – 199 с. 10. Герасимчук Андрій Андрійович, Тимошенко Зоя Іванівна. Філософія: Курс лекцій : Навч. посіб. / Українсько- фінський ін-т менедж. і бізнесу. - К. : Вид-во УФІМБ, 1999. 11. Горак Ганна Іванівна. Філософія : Курс лекцій. - К. : Вілбор, 1997. 12. Горський Вілен Сергійович. Історія української філософії : Курс лекцій:Навч. посібник для студ. вузів. - 3.вид. - К. : Наук. думка, 1997. 13. Губернський Леонід Васильович, Надольний Іван Федотович, Андрущенко Віктор Петрович, Розумний Володимир Павлович, Бойченко І. В. Філософія : Навч. посіб. для студ. і асп. вищ. навч. закл. / Іван Федотович Надольний (ред.). - 2.вид., перероб. і доп. - К. : Вікар, 2001. 14. Діденко Віталій Федорович. Філософія: проблеми, категорії, теорії: Навч. посібник для ліцеїстів, гімназистів, студ. вузів. - К. : Педагогіка, 1996. 15. Заїченко Георгій Антонович, Сагатовський Валерій Миколайович, Кальний Ігор Іванович, Даниленко Володимир Іванович, Гнатенко Петро Іванович Філософія: Підруч. для студ. вузів / Георгій Антонович Заїченко (ред.). - К. : Вища шк., 1995. 16. Зарубіжна філософія XX століття. К., 1993. 17. Икбал, Мухаммад. Реконструкция религиозной мысли в исламе / Мухаммад Икбал; пер. с англ., предисл. и коммент. М.Т. Степанянц. – М.: ООО «Садра», 2020. – 224 с. 18. Івакін Олексій Аркадійович. Філософія : Навч.-метод. посібник для учнів юрид. училища / Одеська держ. юридична академія. - О. : АстроПринт, 2000. 19. Князєв Володимир Миколайович. Філософія : Короткий курс / Міжрегіональна академія управління персоналом. - 2.вид. - К., 1997. 20. Кондзьолка В. В. Філософія і її історія. - Львів, 1996. 21. Кубаєвський М. К. Філософія : Учбово- метод. посібник для студ. / Тернопільський медичний ін-т ім. І.Я.Горбачевського. - Тернопіль, 1995. 22. Кулъчицький О. Основи філософії і філософічних наук. - Мюнхен; Львів, 1995. 23. Куцоконь Микола Павлович. Вступ до філософії : Курс лекцій:Навч. посібник для студентів спец. "Філософія" / Бердянський педагогічний ін-т. - К. : ІСДОУ, 1994. 24. Лукашев А.А. Мир смысла в немногих словах. Философия Махмуда Шабистари в контексте эпохи. – М.: Садра, 2019. – 500 с. 25. Лепский В.Е. Методологический и философский анализ развития проблематики управления. М.: Когито-Центр, 2019. – 340 с. 26. Методология истории: Н.И. Кареев, А.С. Лапло-Данилевский, Д.М. Петрушевский, В.М. Хвостов / Под ред. Т.Г. Щедриной, Б.И. Пружинина. – М.: Политическая энциклопедия, 2019. – 456 с.. (Философия России первой половины XX века). 27. Надольний Іван Федотович, Андрущенко Віктор Петрович, Бойченко Іван Васильович, Розумний Володимир Павлович, Буслинський В. А. Філософія : Навч. посіб. для студ. і аспірантів гуманіт. спец. вищих навч. закладів - К. : Вікар, 1999 28. Неретина С.С., Никольский С.А., Порус В.Н. Философская антропология Андрея Платонова. М.: ИФ РАН, 2019. I 29. Петрушенко Віктор Леонтійович. Філософія : Навч. посіб. для студ. вищ. закл. освіти I-IV рівнів акредитації / В.М. Піча (наук.ред.,унаочнення). - К. : Каравела, 2001. 30. Подольська Єлизавета Ананіївна, Парафійник Надія Іванівна. Філософія: Підручник для студ. фармацевт. вузів і фак. - Х. : Основа, 1997. 31. Причепій Євген Миколайович, Черній Анатолій Михайлович, Гвоздецький Віктор Демидович, Чекаль Леонід Андрійович. Філософія : Навч.посібник для студ. і аспірантів вищ. навч. закладів. - К. : Аграрна наука, 2000 32. Рассел Б. Історія західної філософії. - К., 1995. 33. Смирнов А.В., Солондаев В.К. Процессуальная логика. – М.: Садра, 2019. – 160 с. 34. Смирнов А. В. Всечеловеческое vs. общечеловеческое. М.: ООО «Садра», Издательский Дом ЯСК, 2019. – 216 с. 35. Степанов Віктор Я. Філософія для студентів та аспірантів медичного фаху : Навч. посіб. / Вінницький держ. медичний ун-т ім. М.І.Пирогова. - 3. вид., виправ. і доп. -Вінниця : Тезис, 2001 36. Струк Й. Філософія: Курс лекцій. К., 1995. 37. Степанянц М.Т. Межкультурная философия: истоки, методология, проблематика, перспективы / М.Т. Степанянц ; Ин-т философии РАН. – М.: Наука – Вост. лит., 2020. – 183 с. 38. Татаркевич Владислав. Історія філософії / Андрій Шкраб'юк (пер.з пол.). - Львів: Свічадо, 1997. - Т. 1 : Антична і середньовічна філософія. 39. Татаркевич Владислав. Історія філософії / Олег Гірний (пер.), Януш Саноцький (пер.). - Л. : Свічадо, 1997. -Т. 2 : Філософія Нового Часу до 1830 року. 40. Теслюк Степан Сергійович. Філософія. (Відповіді на питання студентів) / Луцький держ. технічний ун-т. - Луцьк : Надстир'я, 2001. 41. Трубенко Анатолій Іванович. Історико- філософський вступ до курсу "Філософія": Матеріали до лекцій / Київський ун-т ім. Тараса Шевченка. - К. : Редакційно- видавничий центр «Київський ун-т», 1998 42. Тягло Олександр Володимирович, Кривуля Олександр Михайлович, Воропай Тетяна Степанівна. Філософія : Навч. посібник для юрид. вузів і ф-тів:У 2 кн. / Університет внутрішніх справ. - Х., 1999. 43. Философия во множественном числе / Сост. и отв. ред. А.В. Смирнов, Ю. В.Синеокая. – М.: Академический проект, 2020. – 529 с. 44. Філософія науки : Конспект лекцій для аспірантів, пошукачів та магістрів / Національний технічний ун-т України "Київський політехнічний ін-т" / Вадим Миколайович Пронський (уклад.), Сергій Миколайович Комунаров (уклад.). - К., 1997. 45. Філософія. Світ людини : Курс лекцій / Інститут філософії НАН України; Антропологічне відділення Українського філософського фонду. - К. : Стилос, 1999 46. Філософія : Конспект лекцій / Київський держ. торговельно- економічний ун-т / Олексій Якович Баскаков (уклад.). - К., 1997. Ч. 1., Ч. 2 47. Философия творчества. Ежегодник / РАН. ИФ. Сектор философских проблем творчества. Ред. кол.: Смирнова Н.М. – гл. ред., Бескова И.А., со-редактор, Майданов А.С., Горелов А.А., Моркина Ю.С., Ярославцева Е.И. – М., 2019. – Выпуск 5, 2019: Смысловые измерения социокультурных пространств творчества / Ред.: Смирнова Н.М., Бескова И.А. – М.: ИИнтелЛЛ, 2019. – 264 с. 48. Философские эманации любви / Сост. и отв. ред. Ю.В. Синеокая. - М.: Издательский Дом ЯСК, 2018. – 576 с. 49. Шамилли Г.Б. Философия музыки. Теория и практика искусства maqām / Отв. ред. И. К. Кузнецов. М.: ООО «Садра»: Издательский Дом ЯСК, 2020. – 552 с. 50. Щерба С. П., Тофтул М. Г., Заглада О. А., Хобта І. П., Щедрін В. К. Філософія: Короткий виклад : Навчальний посібник для студ. вузів. - Житомир : Льонок, 2000 - 400 с. 51. Янарас Христос. Нерозривна філософія : Нариси вступу до філософії / Анатолій Чердаклі (пер.), Ніна Клименко (пер.). - К. : Основи, 2000. – 276 с. Список основних літературних першоджерел: 1. Аристотель. Политика. Соч. В 4 т. – Т.4. – М.: Мысль, 1983. – С. 375 – 644. 2. Бэкон Ф. Новый Органон. Соч. В 2 т. – Т.2. – М.: Мысль, 1972. – 486 с. 3. Гегель Г.В.Ф. Наука логики // Энцикл. философ. наук. В 3 т. – Т. 3. – М.: Мысль, 1974. – 417 с. 4. Декарт Р. Рассуждение о методе // Избр. произв. В 2 т. – М., 1989. – 656 с. 5. Дюркгейм Э. О разделении общественного труда. Метод социологии. – М.: Наука, 1991. – 572 с. 6. Кант И. Критика чистого разума. Соч. В 6 т. – Т.3. – М.: Мысль, 1964. – 799 с. 7. Кант И. Критика практического разума. Соч. Т.4. – Ч.1. – М.: Мысль, 1964 – 544 с. 8. Камю А. Бунтующий человек. – М.: Политиздат, 1990. – 415 с. 9. Лейбниц Г.В. Монадология. Соч. В 4 т. – Т.1. – М.: Мысль, 1982. – 636 с. 10. Маркс К., Енгельс Ф. Німецька ідеологія // Твори. – М., 1955. – Т.3. – 544 с. 11. Ницше Ф. Так говорил Заратустра. / Пер. Ю.М. Антоновского. – М.: Моск. гос. ун-т, 1990. – 300 с. 12. Поппер К. Р. Открытое общество и его враги. – М.: Феникс, 1992. – 448 с. 13. Рассел Б. Человеческое познание. – К.: Ника-Центр, Вист-С, 1997. – 543 с. 14. Сартр Ж.-П. Экзистенциализм – это гуманизм // Сумерки богов. – М.: Изд-во полит. лит., 1989. – 394 с. 15. Сорокин П. Человек. Цивилизация. Общество / Под ред. Т.И. Ойзермана, П.П. Гайденко. – М.: Политиздат, 1992. – 544 с. 16. Тейяр де Шарден П. Феномен человека. – М.: Наука, 1987. – 240 с. 17. Тойнби А. Дж. Постижение истории / Пер. с англ. – М.: Прогресс, 1995. – 736 с. 18. Фейербах Л. Сущность христианства. // Избр. философ. произв. В 2 т. – Т. 2. – М.: Изд-во полит. лит., 1955. – 942 с. 19. Фрейд З. Будущее одной иллюзии // Сумерки богов. – М.: Изд-во полит. лит., 1989. – 394 с. 20. Фрейд З. Психология бессознательного / Под ред. М.Г. Ярошевского. – М.: Просвещение, 1989. – 440 с. 21. Хайдеггер М. Разговор на проселочной дороге / Под ред. А.Л. Доброхотова. – М.: Высш. шк., 1991. – 192 с. 22. Энгельс Ф. Людвиг Фейербах и конец классической немецкой философии. – М.: Изд-во полит. лит., 1989 – 127 с. 23. Ясперс К. Смысл и назначение истории : П ер. с нем. – М.: Политиздат, 1991. – 527 с.
8. Політика виставлення балів. Вимоги викладача: Критеріями оцінки є: усні відповіді: • повнота розкриття питання; • логіка викладання, культура мови; • емоційність та переконаність; • використання основної та додаткової літератури; • аналітичні міркування, уміння робити порівняння, висновки; виконання письмових завдань: • повнота розкриття питання; • цілісність, системність, логічність, уміння форму¬лювати висновки; • акуратність оформлення письмової роботи. Максимальний бал за виступ з питань певної теми модуля на семінарському занятті – 5 балів: • 5-4 б. ставиться, коли студент повністю засвоїв теоретичний матеріал, логічно викладає його, пов’язуючи з вивченим раніше, бачить міжпредметні зв’язки, наводить аргументи, робить покликання на потрібну літературу. Обов’язковим є ознайомлення з додатковою літературою, її опрацювання і використання під час розкриття питання. Студент робить висновки, висловлює гіпотези, дискутує. • 2,5-3 б. ставиться, коли студент засвоїв теоретичний матеріал, вільно викладає його, наводить приклади, однак є незначні проблеми з усвідомленням системних зв’язків, коментарем теоретичного матеріалу. Не завжди дотримується логіки викладу, припускається незначних помилок чи неточностей. • 1,5-2 б. ставиться студентові, який засвоїв матеріал на рівні переказування, відтворює вивчене не завжди логічно, припускається помилок. • 0,5-1 б. одержує студент, який невпевнено переказує матеріал, не завжди вправно ілюструючи його. Під час відповіді потребує допомоги, допускається помилок. До 15-ти балів студент може отримати за виконані завдання самостійної роботи з певної теми модуля, з урахуванням якості, повноти виконання завдання. До 5-ти балів ставиться студентові, який робить вдалі доповнення протягом семінарських занять з певної теми модуля, виправляє неточності, однак при цьому індивідуально не виступає з окремих питань;
До 20-ти балів ставиться студентові, який підготував значний за обсягом та змістом конспект до семінарських занять з певної теми модуля;
10 балів одержує студент, який старанно працював упродовж заняття, виконував вправи, залучався до колективних обговорень тощо. Якщо студент жодного разу не відповідав на семінарських заняттях, матиме за відповідний поточний контроль 0 балів. За рішенням кафедри студентам, які брали участь у науково-дослідній роботі – роботі конференцій, студентських наукових гуртків та проблемних груп, підготовці публікацій, були учасниками олімпіад, конкурсів тощо можуть нараховуватися додаткові бали: до 25 балів.
35 балів студент може отримати за плідну роботу на лекції та семінарі.
Студент, який не з’являвся на заняття (з поважних причин, підтверджених документально), а отже, не мав поточних оцінок, має право повторно пройти поточний контроль під час консультацій. На консультаціях студент може відпрацювати пропущені семінарські заняття, захистити реферати, а також ліквідувати заборгованості з інших видів навчальної роботи. Дві контрольні роботи у формі чотирирівневих завдань передбачено за результатами вивчення тем модуля 1 і модуля 2. Тривалість виконання контрольних завдань не повинна перевищувати двох академічних годин. До контрольних робіт допускаються всі студенти незалежно від результатів поточного контролю. Для проведення контрольних робіт розроблені контрольні завдання двох варіантів, які є рівнозначні за трудомісткістю. За виконання контрольних робіт студент отримує бали, які враховуються в процесі розрахунків підсумкової семестрової оцінки: - максимальна кількість балів – 40 (1-ша робота), 30 (2-га робота). У процесі виконання контрольних завдань студент може користуватися лише тими допоміжними матеріалами, які визначені викладачем. Студентові забороняється в будь-якій формі обмінюватися інформацією з іншими студентами та користуватися матеріалами, крім дозволених. За умови порушення студентом установле¬них правил виконання контрольних завдань викладач позбавляє можливості продовжувати виконання контрольних завдань, не перевіряє роботу, робить на ній відповідний запис і оцінює нулем балів. Результати контрольного заходу студента, який не з’явився на нього, також оцінюються нулем балів незалежно від причини. Результати контрольних робіт доводяться до відома студентів не пізніше ніж через два робочі дні після їх виконання. Перескладання контрольних робіт допускається в терміни, визначені викладачем, під час поточних консультацій. ПІДСУМКОВИЙ (СЕМЕСТРОВИЙ) КОНТРОЛЬ З дисципліни «Філософія» передбачена така форма семестрового контролю, як екзамен, який проводиться наприкінці семестру. Підсумкова кількість балів з дисципліни (максимум 60 балів) визначається як сума балів поточного контролю. Екзамен виставляється за результатами - 40 балів максимум. Усім студентам, які повністю виконали навчальний план і позитивно атестовані з цієї дисципліни (набрали не менше 60 % від 100 балів) за шкалою EСTS оцінка заноситься у Відомість обліку успішності, Залікову книжку студента. Заповнена та оформлена відомість обліку успішності повертається у деканат у визначений термін особисто викладачем. У випадку отримання менше 60 балів (FX,F) за результатами семестрового й екзаменаційного контролю, студент обов’язково здійснює перескладання для ліквідації академічної заборгованості.
9. Розподіл балів, які отримують студенти
Дисципліна «Філософія»
Поточне тестування та самостійна робота Сума Т. 1 Т.2 Т. 3 КР 1 Т. 4 Т. 5 КР 2 5 5 5 20 5 5 15 60 Т1, Т2 ... Т9 – теми розділів.
Шкала оцінювання: національна та ECTS Сума балів за всі види навчальної діяльності Оцінка ECTS Оцінка за національною шкалою для екзамену, курсового проекту (роботи), практики для заліку 90 – 100 А відмінно
зараховано 82-89 В добре 74-81 С 64-73 D задовільно 60-63 Е 35-59 FX незадовільно з можливістю повторного складання не зараховано з можливістю повторного складання 0-34 F незадовільно з обов’язковим повторним вивченням дисципліни не зараховано з обов’язковим повторним вивченням дисципліни
10. ПИТАННЯ ДО ЕКЗАМЕНУ
1. Визначення філософії: історичні форми і сучасність.
2. Філософія в системі культури.
3. Філософія і наука.
4. Місце і значення історії філософії в освоєнні філософського знання.
5. Культурно-історичні передумови виникнення філософії.
6. Західна і східна традиції філософствування.
7. Особливості розвитку і проблематика давньоіндійської філософії.
8. Характерні риси давньокитайської філософії.
9. Основи періодизації західноєвропейської філософії.
10. Основні етапи розвитку давньогрецької філософської думки.
11. Уявлення про сутність і першопочатки світу в античній натурфілософії.
12. Підходи до розуміння сутності людини у софістів і Сократа.
13. Загальна характеристика філософії Платона.
14. Загальна характеристика філософії Аристотеля.
15. Етичні уявлення епікурейців і стоїків.
16. Особливості, періоди розвитку та основні проблеми середньовічної філософії.
17. Проблема співвідношення віри й знання у філософії Фоми Аквінського.
18. Антропологічні та натурфілософські ідеї епохи Відродження.
19. Основні філософські проблеми в філософії Нового часу.
20. Проблема методу в в філософії Нового часу.
21. Філософія Р.Декарта.
22. Французьке Просвітництво: основні ідеї та персоналії.
23. Класична німецька філософія: основні ідеї та персоналії.
24. Новизна гносеологічних та етичних уявлень Канта.
25. Своєрідність гегелівської діалектики.
26. Марксистська філософія: вихідні положення й історичні форми.
27. Перехід від класичного до некласичного етапу розвитку західної філософії.
28. Ірраціоналізм ХІХ ст.: ключові філософські ідеї та персоналії.
29. Основні тенденції і напрямки західної філософії ХХ ст.
30. Розвиток уявлення й особливості розуміння буття в історії філософії.
31. Філософський зміст проблеми свідомості.
32. Різноманітність шляхів розуміння свідомості в історії філософії.
33. Свідомість і самосвідомість.
34. Свідоме і несвідоме. Розуміння несвідомого в концепціях Фрейда та Юнга.
35. Основні проблеми теорії пізнання.
36. Визначення знання в філософії.
37. Теорія пізнання, її предмет і метод.
38. Форми чуттєвого й раціонального пізнання.
39. Філософські концепції істини та її критеріїв.
40. Скептицизм як філософська позиція.
41. Поняття про науку. Проблема виникнення науки.
42. Періодизація історії науки: класична, некласична та постнекласична наука.
43. Рівні наукового пізнання: емпіричний і теоретичний.
44. Методологія та основні групи методів наукового пізнання.
45. Проблема, гіпотеза, теорія як основні форми наукового пізнання.
46. Наука як соціокультурний і цивілізаційний феномен.
47. Формування й історичний розвиток проблематики філософії людини.
48. Проблема співвідношення природи й сутності людини в історії філософії.
49. Індивід і соціум. Поняття про особу.
50. Цінності та їх роль у житті суспільства.
51. Абсолютний ідеалізм Г. Гегеля.
52. Антропологічний матеріалізм Л. Феєрбаха.
53. Інформаційне суспільство, виклики та перспективи розвитку.
54. Глобалізація як історичний процес. Виклики та перспективи розвитку.
55. Національна ідентичність і політика мультикультуралізму.
56. Сім’я. Функції сім’ї.
57. Свідомість як предмет історико-філософського дослідження.
58. Еволюція релігійної філософії. Неотомізм.
59. Екзистенціальна філософія та її різновиди.
60. Філософський зміст категорії буття.
1.АВТОР (АВТОРИ) КУРСУ
"Русул О. В. Старший викладач кафедри філософії, політологі та міжнародних відносин
2.УЧАСНИКИ
Група 11-1, факультет історії та права, 2014-2015 н.р. викладач Андронатій Павло Іванович, Отримати консультацію
Група 11-1, факультет історії та права, 2014-2015 н.р. викладач Андронатій Павло Іванович, Отримати консультацію
3.ГРАФІК НАВЧАННЯ
СТРУКТУРА
Змістовий модуль 1
Навчальні теми змістового модуля 1
Тема 1. Предмет філософії.
Тема 2. Формування філософських традицій.
Тема 3. Філософія Античності.
Тема 4. Філософська думка Середньовіччя та Відродження.
Тема 5. Філософія Нового Часу та Просвітництва.
Тема 6. Німецька класична філософія.
Тема 7. Сучасна західна філософія.
Змістовий модуль 2
Навчальні теми змістового модуля 2
Тема 8. Єдність світу та багатоманітність реальності.
Тема 9. Матерія і дух. Природа.
Тема 10. Універсальні зв’язки буття. Діалектичне світорозуміння.
Змістовий модуль 3
Навчальні теми змістового модуля 3
Тема 11. Основні проблеми гносеології.
Тема 12. Філософія свідомості.
Змістовий модуль 4
Навчальні теми змістового модуля 4
Тема 13. Соціальна філософія та філософія історії.
Тема 14. Філософська антропологія.
Тема 15. Філософія науки.
КАЛЕНДАР
Тиждень 1
Навчальні теми для вивчення на 1-му тижні.
М.1.Тема 1. Предмет філософії.
Тиждень 2
Навчальні теми для вивчення на 2-му тижні.
Тема 2. Формування філософських традицій.
Тема 3. Філософія Античності.
Тиждень 3
Навчальні теми для вивчення на 3-му тижні.
Тема 4. Філософська думка Середньовіччя та Відродження.
Тиждень 4
Навчальні теми для вивчення на 4-му тижні.
Тема 5. Філософія Нового Часу та Просвітництва.
Тиждень 5
Навчальні теми для вивчення на 5-му тижні.
Тема 6. Німецька класична філософія.
Тема 7. Сучасна західна філософія.
Тиждень 6
Навчальні теми для вивчення на 6-му тижні.
М.2.Тема 8. Єдність світу та багатоманітність реальності.
Тиждень 7
Навчальні теми для вивчення на 7-му тижні.
Тема 9. Матерія і дух. Природа.
Тиждень 8-9
Навчальні теми для вивчення на 8-9 - му тижні.
Тема 10. Універсальні зв’язки буття. Діалектичне світорозуміння.
Тиждень 10
Навчальні теми для вивчення на 10-му тижні.
М.3.Тема 11. Основні проблеми гносеології.
Тиждень 11
Навчальні теми для вивчення на 11-му тижні.
Тема 12. Філософія свідомості.
Тиждень 12
Навчальні теми для вивчення на 12-му тижні.
М.4.Тема 13. Соціальна філософія та філософія історії.
Тиждень 13
Навчальні теми для вивчення на 13-му тижні.
Тема 14. Філософська антропологія.
Тиждень 14
Навчальні теми для вивчення на 14-му тижні.
Тема 15. Філософія науки.
ТЕОРЕТИЧНИЙ МАТЕРІАЛ
1.Лекції, семінари, самостійна робота, тематична література.
М.1.
М.2.
М.3.
М.4.
2.РЕФЕРАТИ
3.МКР(Модульна контрольна робота)
4.РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА
