Навчальний курс"Латинська мова та медична термінологія"

Латинська мова та медична термінологія

Мета та завдання навчального курсу

Мета курсу – «Латинська мова та основи медичної термінології» є засвоєння нормативної граматики латинської мови і базової лексики, яка необхідна для роботи за спеціальністю «Лікувальна справа».
Кінцевою метою є грамотне використання греко-латинських анатомо-гістологічних, фармацевтичних та клінічних термінів в практичній діяльності фахівця.
Основними завданнями курсу «Латинська мова та основи медичної термінології» є оволодіння навичками орфографії, фонетики, морфології, нормативної граматики, елементів синтаксису латинської мови, засвоєння лексичного субстрату давньогрецької мови у межах спеціальної медичної термінології.
У результаті вивчення курсу студент повинен

• знати
  

історію розвитку міжнародної медичної термінології (анатомічної, гістологічної, фармацевтичної, клінічної), фонетику, нормативну граматику, елементи синтаксису латинської мови, базові латинськомовні терміни і їх українські відповідники;

• вміти:

читати і перекладати латинськомовні терміни, виконувати граматичний аналіз термінів, лексико-граматичні вправи із засвоєнням медичної латинськомовної лексики, аналізувати та конструювати спеціальні медичні та парамедичні номенклатурні найменування і терміни, відтворювати усно і письмово сталі медичні вирази, латинськомовні прислів’я, культурологічний матеріал.

Автор (укладач) курсу

Патлата Ганна Вадимівна

Учасники

Студенти групи 1-1м-19 (2019-2020 н.р.)

Структура курсу

Змістовний модуль 1. Фонетика. Структура анатомо-гістологічних термінів. Системне вивчення іменників І та ІІ відміни і прикметники 1 групи

Тема 1. Фонетика. Алфавіт. Класифікація голосних і приголосних. Дифтонги. Диграфи. Літеросполучення.
Тема 2. Фонетика. Довгота і короткість. Наголос. Грецький алфавіт. Класифікація голосних і приголосних. Дифтонги. Наголос.
Тема 3. Змістовий модульний контроль. Поняття «науковий термін». Морфологічна і синтаксична структура дво- і кількаслівного анатомічного терміна з різними типами означень. Система латинського іменника. Граматичні категорії. Словникова форма іменників. Неузгоджене означення.
Тема 4. Іменники І відміни. Іменники І грецької відміни. Лексика. Вирази. Найбільш вживані прийменники з Acc. i Abl.
Тема 5. Іменники ІІ відміни чоловічого і середнього родів. Іменники ІІ грецької відміни. Лексика: сталі вирази, суфікси.
Тема 6. Граматичні категорії прикметника, поділ на групи. Родові закінчення, визначення основи. Системне вивчення прикметників 1 групи. Узгоджене означення. Прикметники грецького походження на os (azygos). Система грецького прикметника.

Змістовний модуль 2. Системне вивчення іменників ІІІ відміни і прикметників ІІ групи як засіб побудови анатомо-гістологічних термінів

Тема 7. Іменники ІІІ відміни. Знаходження основи, типи, парадигми всіх родів типи відмінювання. Приголосний тип. Чоловічий рід. Винятки. Лексика. Сталі вирази. Змістовий модульний контроль.
Тема 8. Мішаний тип. Іменники жіночого роду ІІІ відміни. Винятки щодо роду. Лексика. Сталі вирази.
Тема 9. Голосний тип. Іменники середнього роду. Винятки. Лексика. Сталі вирази.
Тема 10. Особливості відмінювання іменників грецького походження на “sis”, а також латинських слів типу febris і інші. Іменники ІІІ-ої грецької відміни. Особливості відмінювання деяких слів середнього роду на - ma etc. Лексика. Сталі вирази.
Тема 11. Прикметники ІІ групи. Лексика. Сталі вирази. Узгодження з іменниками І, ІІ, ІІІ відміни. Використання прикметників грецького походження в анатомічній термінології. Словотвір. Лексика. Сталі вирази.

[[Змістовний модуль 3. Системне вивчення іменників IV, V відміни. Ступені порівняння прикметників та прислівників. Дієслово. Дієприметники теперішнього і минулого часу]]

Тема 12. Система латинського дієслова. Граматичні категорії. Словникова форма. Словотвір. Система грецького дієслова. Терміноелементи, що походять від основ дієслів грецького походження. Лексика. Сталі вирази.
Тема 13. Дієприкметники теперішнього часу активного стану. Лексика. Вживання в анатомічній термінології. Дієприкметники минулого часу пасивної форми. Лексика. Суфікси. Сталі вирази.
Тема 14. Вивчення іменників IV – V відміни. Винятки. Лексика. Сталі вирази. Утворення іменників четвертої відміни від основи супіна. Змістовий контроль модуля. Лексика.
Тема 15. Ступені порівняння прикметників в медичній термінології. Система латинського прислівника. Ступені порівняння прислівників. Використання грецьких префіксів у анатомічній термінології. Лексика. Сталі вирази.
Тема 16. Система латинського займенника. Загальна характеристика числівників. Кількісні та порядкові числівники. Використання займенників і прийменників та числівників у ролі префіксів
Тема 17. Підсумковий модульний контроль «Основи анатомо-гістологічної термінології. Структура та будова терміна».

Змістовний модуль 4.Рецептура. Основи фармацевтичної термінології

Тема 18. Фармацевтичні частотні відрізки в назвах препаратів, які вказують на хімічний склад препарату; анатомічного, фізіологічного і фармакологічного характеру.
Тема 19. Фармацевтичні частотні відрізки в назвах препаратів, які вказують на терапевтичний ефект (анальгетики, антипіретики, спазмолітики, серцево-судинні, ферментні препарати).
Тема 20. Загальна характеристика ботанічної номенклатури. Суфікси і фармацевтичні частотні відрізки, що вказують на алкалоїди і глікозиди. Фармацевтичні частотні відрізки в назвах препаратів, які вказують на вітаміни; гормональні засоби; седативні засоби.
Тема 21. Хімічна номенклатура. Назви хімічних елементів та сполук: назви кислот, солей, оксидів, основ, складних ефірів, номенклатура органічної хімії тощо.
Тема 22. Дієслово в рецептурі. Наказовий спосіб. Дійсний спосіб теперішнього часу активного і пасивного стану. Умовний спосіб в рецептурі в рецептурі. Дієслово fio, fieri. Сталі рецептурні вирази з дієсловами. Рецепт. Структура рецепта. Граматична структура рецептурної фрази. Оформлення латинської частини рецепта. Моделі рецептурних приписів: розгорнуті і скорочені приписи рецептів.
Тема 23. Латинська номенклатура лікарських форм. Додаткові написи в рецептах. Деякі відомості про займенники, що вживаються в рецептах. Скорочення в рецептах та читання скорочень. Виписування рецептів на тверді лікарські форми.
Тема 24. Виписування рецептів на м'які лікарські форми.
Тема 25. Виписування рецептів на рідкі лікарські форми. Узагальнення матеріалу самостійної роботи.
Тема 26. Змістовий модульний контроль з теми «Рецептура. Основи фармацевтичної термінології».