Стаття до проекту "Моє рідне місто або село" Халупняка Дмитра

== Моє рідне село ==
===
https://wiki.cuspu.edu.ua/index.php/%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F_%D0%B4%D0%BE_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83_%22%D0%9C%D0%BE%D1%94_%D1%80%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B5_%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE_%D0%B0%D0%B1%D0%BE_%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%BE%22_%D0%A5%D0%B0%D0%BB%D1%83%D0%BF%D0%BD%D1%8F%D0%BA%D0%B0_%D0%94%D0%BC%D0%B8%D1%82%D1%80%D0%B0

  Село Олександрівка, у якому я народився, знаходиться в Устинівському районі Кіровоградської області. Як й інші, це село індустріально розвинене. Пейзажі Олександрівки невимовно захоплюючі: скелясті гори, які утворюють долину, якою тече знаменита річка Інгул; зелені поля, засієні зерновим добром, широкі та рівні степи.
  Єдине, чим відрізняється село від інших, - це те, що воно розташоване від траси на 6 кілометрів на південь, що означає, що ніякий громадський транспорт туди не приїздить. Раніше, за радянських часів, Олександрівка називалася колгоспом імені Фрідріха Енгельса, проте я цього не застав.
  Не можна не згадати цивілізацію нашого села: сільський будинок культури (клуб), ФАП (фельдшерсько-акушерський пункт), сільська рада, два магазини (колись було чотири), школа, дитсадок, бібліотека, пошта й інше. Також стоїть пам'ятник радянському солдату, який визволяв село з-під німецько-нацистської окупації.
  Основним джерелом праці селян Олександрівки є зайнятість на бригаді, яка включає в себе фірму "Агрокомплекс", де задіяні майже половина сільського населення. У складі бригади налічуються сучасні трактори, комбайни, кейси, вантажівки, що перевозять зернові врожаї тонами в літній період жнив.
  Щодо мене особисто, то я прожив свої щасливих 9 літ у цьому селі, після чого переїхав в інше місто, де закінчив школу й через 8 років повернувся сюди знову. Зараз мені 17, я навчаюся в ЦДПУ і їжджу у своє рідне село щовихідних.

Файл:987.jpg